ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2026.03.01 23:47
***
Повернемось до дрібниць,
До її глибин - дрібничок…
Відсторонимо лисиць
І братів, і їх сестричок…
А ще кума і куму.
Хресних діток позашлюбних,
І ага… і те — угу,
Що відклеїлось з розумних.

Артур Курдіновський
2026.03.01 23:35
Поема зими
Горить камін. Давно замовкли грози.
Новий ноктюрн виконує рояль.
О, зимо! Всі мої гарячі сльози
Чи зможуть розтопити твій кришталь?

Безмежний білий колір в синій тиші.
Підходжу вранці знову до вікна.
Тут візерунками поему пише

Ігор Терен
2026.03.01 22:54
Поповнення неологізмів
А ми повиростали на гірчиці,
пили цикуту, їли полини,
тому і злиться
те, що нас боїться
не між людей, а поміж очмани.

***
А словники міняти не на часі,

Микола Дудар
2026.03.01 20:58
Гниє і попахує
зайшов на сторінку Сонце-Місяця... перечитав кілька разів. Підтримую. Незабаром і я залишу ПМ. Давно предавно тут було затишнно і цікаво. Нині тут гниє і попахує...

Володимир Невесенко
2026.03.01 18:01
Ранок на річці
Колише ранок траву шовкову,
в долині блякло мигтить ромен
і гонить вітер імлу ранкову,
і сходить сонце уже ген-ген.

Палає обрій вогнем мосяжним*,
стікає сяйва густе вино.
Здається небо таким досяжним,

Євген Федчук
2026.03.01 16:06
Похід правобережного гетьмана Куницького проти татар в 1683 році
У корчмі, що біля Січі нині велелюдно,
Зібралося за столами козаків багато,
Усі вдягнуті розкішно, адже нині свято.
Корчмареві за шинквасом сьогодні не нудно.
То тут, то там: «Іще налий!» - кожен раз лунає,
Наймити ледве встигають розносити кухлі.
Л

Володимир Бойко
2026.03.01 15:33
Довколополітичні думки - 9
«Русскіє» - нація-фальсифікація. Культ вождя – споконвічна і невід’ємна частина московської культури. Категорія ворогів набагато стабільніша, ніж категорія друзів. Велика політика починається там, де закінчується правда. Кожна персональна мая

Володимир Мацуцький
2026.03.01 13:26
Вже до нас летять лелекі
Вже до нас летять лелекі,
а у нас – війна і в вЕсну
долі нам несе не легкі
від убивців і інвесторів.
Ті інвестори, як рани:
знову ділять Україну,
і в долЯх орди-орави
кожен прагне половину.

Борис Костиря
2026.03.01 11:40
Вечір
Я вклонюся вечірній траві.
І на небі з'являються зорі,
Миготливі і ледве живі,
Ніби замисли Бога прозорі.

Бог дає тріпотливим стежкам
Дар натхнення, наснаги і волі.
Так спочинок похилим вікам

Микола Дудар
2026.03.01 10:51
***
Немитої болотної глибинки…
Абстрактно викорчоване з могил,
Розмножує воно свої личинки
З усіх запропонованих мірил…
Отримують по смерті (сміх) автівку
Дай боже, своєрідний інтелект…
І тут не обійтися без горілки —
У цьому й світостворення, й секре

Віктор Кучерук
2026.03.01 06:01
* * *
Немає іскорки кохання
В пітьмі недоспаних ночей, -
Надворі вітер безнастанно
З листків полотна знову тче.
Бубнить, всміхається і плаче,
І далі стелить килимок, -
Бракує пестощів гарячих
Тієї, що не йде з думок.

С М
2026.02.28 21:23
Місцевий транзит (The Jimi Hendrix Experience)
прожогом уперед моєї
автівки ~ твоя
хоча дев’яносто в годину
я їду звичай
ти мовиш се гаразд
трохи болю ~ не проблема
казала мала би настрій ти
в’їхати у драйв

Ігор Шоха
2026.02.28 20:36
Субстрат всякої всячини
Коротшає дорога до безодні.
Переживаю у самотині
цей вирок долі. Я у западні
рокованої миті і, природно,
уже не уявляється мені,
як їду я на білому коні
минулої епохи у сьогодні.
Судьба перетасовує пасьянс

Володимир Невесенко
2026.02.28 18:12
Довоєнна ідилія
Згорта в сувої вітер хмари,
і небо кутається в синь,
а в тиші никнуть крутояри,
лиш десь цеберко – дзинь та дзинь!

Дзюрчить ручай в густих осоках
між верболозів і купин.
Село на пагорках високих

Ірина Вовк
2026.02.28 16:10
Автобіографія: народжена в Ялті
Я народилася там, де небо спирається на плечі Ай-Петрі, що велетенською тінню зависає над бірюзою моря. Пам’ятаю маму – молоду, ясну, вродливу, з тонким грецьким профілем, ніби висіченим із античного мармуру самим сонцем. Вона тримає в руках важкий дзбан,

Борис Костиря
2026.02.28 11:24
* * *
Я вмию очі у росі,
Вклоняюся сонцю й буйним травам,
Скупаюсь в первісний красі,
Де потонув миттєвий травень.

Побачу крізь росу дива,
Картини, сховані від ока.
В них відкриваються слова,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Петришин / Вірші

 МУЗА
Коли вже день замкне вечірні двері,
ледь чутно потривоживши ключі,
стартую в ніч на білому папері
із музою при лівому плечі.

В п'янкому леті бездоріжжям ночі
я музі довіряю, мов собі.
У неї - тужно-смарагдóві очі,
у неї крила - ніжно-голубі.

Під щемний звук гітарного вібрато
ми тулимось удвох на віражі,
і хто вона - Евтерпа чи Ерато? -
мені - байдуже, ми ж бо - не чужі.

Вона закурить при горнятку кави,
лиш тільки відімруть нічні світи,
і тихо схлипне: "Друже Ярославе,
не можу більше, прошу, відпусти..."


2009


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-09-05 21:02:51
Переглядів сторінки твору 7050
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.781
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.07.24 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-09-05 21:22:23 ]
Вона б могла, можливо, і довше побути, Ярославе, але при лівому плечі їй важкувато, бо після кави у вас шаленно билося серце. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-05 21:25:59 ]
воно й без кави добряче калатало)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-05 21:57:49 ]
Володимире, та ж дівчина під вінець стоїть зліва... хіба не так? Не наїжджайте мені на музу :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Потебня (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-05 21:53:10 ]
Кажуть, Ярославе, при лівому плечі не тільки музу можна побачити. Нехай краще буде при правому, так спокійніше. Жартую. Вірш сподобався. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-05 22:03:11 ]
Дякую Вам, Володимире!) та можна й при правому. але важче вимовляється)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-05 21:55:03 ]
Вау, класно!
Зараз буду собі цей віршик наспівувати, так за серце взяв! Серйозніше - напишу завтра,
а зараз просто плескаю в долоні :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-05 21:55:33 ]
і натискаю на потрібні княпи... )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-05 22:01:19 ]
та дякую, Олю) а я так довго чекав хоча б на якусь реакцію, що аж мені настрій зіпсувався(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-05 22:05:29 ]
не давай настрою з таких дурниць псуватися )))
ти - супер, а вірші твої дуже неоднозначні, я часто вагаюся і як початківець не наважуюся коментувати їх "по дєлу".)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-05 22:04:12 ]
Дякую!) Я потрохи оживаю)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-05 22:19:47 ]
Не можу дочекатися, поки Наталка Ліщинська повернеться) Вона на мене миттєво реагувала і одразу казала - або супер, або "забирай геть, бо зіпсуєш собі репутацію")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-05 22:22:20 ]
ох, як мені бракує такого критика! замов у Наталки слово для мене, ок?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-05 22:11:45 ]
Мене найбільше гнітить, що довго оцінок нема) Потім я панічно починаю перегляджати, чи присутні ті, хто, як правило, реагує на мої поезії. Ну і сама знаєш...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-05 22:26:54 ]
ну, оцінки - не завжди адекватна реакція, часто людина з талантом так випереджує нормальне сприйняття, що її твори не можуть бути оцінені "тут і зараз".
Багато чудових митців писали твори "для всіх" і ті, що треба було відкласти "на потім". Шекспір, до речі...
Мені Лазірко в тому напрямку підказав - головне, щоб ти сам не вагався )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-05 22:31:08 ]
ок). а, може, я й сам з часом нахапаюся розумних слів і чимось буду тобі корисним)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-05 22:34:58 ]
якби я завжди сам писав! а той бутс деколи таке щось видасть, що й через 10 років того ніхто не зрозуміє)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-05 22:52:41 ]
а ти стань над ним, як грозний судія... ))
ок, піду спати. Па!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-05 22:56:11 ]
та люблю я його, як свого боя з Гоа)
Надобраніч!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-09-06 10:21:23 ]
І сама не знаю чому, та мені нагадує "Чортову перечницю" Василя Королів-Старого - "А Гiрчило, легко перестрибуючи з гостряка на гостряк, швидко опинився на кручi й непомiтно темною тiнню понад самою землею полинув до мiста". :)

А на якій швидкості летіли? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-06 19:55:29 ]
Олено, згадка про гітарне вібрато - не випадкова. Йдеться про Паризькі прогулянки Гарі Мура. Тут описуються спогади про одну зустріч в барі на Монмартрі. Ми танцювали під цю музику. Коли цей політ закінчився, Монік зі зловами "Permettez-moi s'il vous pla, mon ami Yaroslav" поїхала до чоловіка, а в мене через 6 год. був літак в Гоа.
А от ця пісня.http://www.youtube.com/watch?v=18FgnFVm5k0
і оте найдовше вібрато є якраз те, про що я пишу


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-06 12:03:58 ]
"Коли вже день замкне останні двері,
ледь чутно потривоживши ключі,
стартую в ніч на білому папері
із музою при лівому плечі."

Коли я прочитав про останні двері, то пригадав гру у Вольфенштейна. Там теж було багато дверей.
Може, варто вжити інший епітет? Може, "вечірні двері"? Або "захі́дні"? Такий прикметник існує.
До прислівника "вже" за допомогою я б не звертався. Він, НМСД, немилозвучний. Та і яка різниця - "вже" чи не "вже"? Рядок має всі шанси стати кращим. НМСД.

"В п'янкому леті бездоріжжям ночі
я музі довіряю, мов собі.
У неї - тужно-смарагдОві очі,
у неї крила - ніжно-голубі."

Такі 2 старезні рими як "очі-ночі" та "собі-голубі" можуть виправдати своє використання, НМСД, лише за рахунок високої поетичності усього, що їх оточує. У цій строфі такого, НМСД, я не спостерігаю.

"Під щемний звук гітарного вібрато
ми тулимось удвох на віражі,
і хто вона - Евтерпа чи Ерато? -
мені - все рівно, ми ж бо - не чужі".
"Все рівно" - це, НМСД, типова калька з російського "всє равно". Чому б не пошукати щось рідне?

"Вона закурить при горнятку кави,
лиш тільки відімруть нічні світи,
і тихо схлипне: "Друже Ярославе,
не можу більше, прошу, відпусти..."

Куріння і кава - це загальновідома контамінація.

Без жодного натяку на критику,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-06 19:31:28 ]
Дякую, пане Гаррі, за лікнеп. Обов"язково подумаю)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-09-06 12:27:23 ]
"гітарного вібрато" - це так еротично :)
до речі, не пам"чтаєте, як ангел з чортом поділили плечі: хто з них за лівим, а хто за правим?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-06 19:30:25 ]
Ні, Люба! Еротично - це Ерато, а це - вібратично)

а на рахунок пліч - дочка мені каже, що з правого боку - ангел, значить, муза якраз із лівого)