ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.07.15 13:15
горище
шерехи шашелю чує горище крізь сон
білого павутиння гойдалки в просвіт сонця
труситься потерттю висхлий тютюн над склом
листя його почорніле наче ложа масонська
дах що над головою як піраміда де
є ще можливість стати ступою чи косою
мотлох забут

Борис Костиря
2026.07.15 12:58
* * *
Хай ліпше я не висплюсь і змарнілий
Прокинуся у променях зорі.
Цей світ, такий такий побитий, зубожілий,
Всміхнеться у пробудженій порі.
Такий напівсліпий, заціпенілий
Відтоді, як злетіли журавлі.
Прокинусь я розбитий, занімілий
В пустелі серця н

В Горова Леся
2026.07.15 12:58
Жито
Сідає сонце і у полі тоне,
У житі молодому, що цвіте:
Стебла тонкого не зігнула втома,
Пилку стоїть сіяння золоте.

А стежку мітять де-не-де блавати -
Небесні бризки із високих хмар.
Як дав Ти, Боже, день цей відчувати,

хома дідим
2026.07.15 12:40
* 142 *
найбільш морочить саме те
чого немає поки
й чи буде невідомо теж
й наскільки все це пофіг
у дзеркалі чи просто склі
відбите щось минуле
за чим жалітимеш собі
а всі давно забули

Іван Потьомкін
2026.07.15 12:06
Першоапостольні
Як поєднали їх в один святковий день?
Не були ж друзями вони.
Ба! Найчастіше – сперечались.
Хоча б і тоді, як Павло загостював
В Петра на два тижні в Єрусалимі.
Тай лінію Ісусову врізнобіч повели.
Як і Вчитель, Петро хоч і спокушав
Всевишнього обра

Тетяна Левицька
2026.07.15 11:12
Пісочний годинник
Це ще не все, мій милосердний?
У дзиґарі крихкому — час
На те, щоб вийняти з осердя
Душі: скалки, голки образ?
Здійснити мрії кольорові,
У вірші розчинити сум,
Допоки в пелюстках любові
Я не відчую серця струм.

Роксолана Вірлан
2026.07.15 07:17
Осердя українське
Дивуюся, а може й не дивуюсь,
що є між гару бомбових жахів
сессерівські, потріскані статуї,
що з них ще кракелюр не облетів.

Що межи тих - війни - страшних розіскрень
іще їх видратовує просте -
калинове осердя українське,

Віктор Кучерук
2026.07.15 06:49
Собі
Хоч малорухомий
І втомлює в'ялість -
Ні думки про втому,
Ні скарги на старість.
Ні слова про хворість,
Ні зойку від болю,
Хоча про бадьорість
До Бога вже молиш...

Ірина Вовк
2026.07.15 05:49
«АНАСТАСІЯ: Срібний хрест Адмонта» (продовження 4)
СПАЛАХ П’ЯТИЙ. ПОВЕРНЕННЯ ЛАСТІВКИ За вікном-бійницею завірюха раптом почала вщухати. Дике завивання вітру змінилося на глибоку, заворожуючу тишу різдвяних зимових Альп. Останні зерна піску в годиннику її життя стрімко падали донизу. Боян підвівся з

Мирон Шагало
2026.07.14 21:46
Веселка
Громаддя
гнівне
грозить
громами!
Горить грімниці блиск – палючий жар!
Здається, мить, і встояти ніщо не зможе!
Здається, мить, і все на світі переможе
сліпа озлоба піднебесних кар!

Роксолана Вірлан
2026.07.14 15:09
* * *
Осердна Суть моя - не вперше в тілі -
не вдруге одягаю плоті бран.
Струмую руслом Лади і Сивілли,
непоцуравшись тихого добра.

Земне моє й високе гостювання
між цих людей - межи стрімких дерев -
долиє сили небу, вчине ставні,

Борис Костиря
2026.07.14 13:19
* * *
Прибрали ялинку з центральної площі.
Так смисл оголився безглуздих понять.
Прибрали ялинку, як висохлі мощі,
Як відгомін грізних, запеклих заклять.

Прибрали ялинку... Усе проминає
В потоці ненатлих і згорблених днів.
Я хочу напитись води із Дунаю

Тетяна Левицька
2026.07.14 13:08
Образок
По ограді плющ плететься,
Свічка ладаном чадить.
Стугонить розбите серце,
Не спиняється на мить.
Скрапує сльота рахманно
На скорботний обеліск.
Хрест залізний невблаганно
По коліна в землю вріс.

Ірина Вовк
2026.07.14 11:10
«АНАСТАСІЯ: Срібний хрест Адмонта» (продовження 3)
СПАЛАХ ЧЕТВЕРТИЙ. КОРОНА З ПОПЕЛУ. ПРОКЛЯТТЯ. Голос Бояна впав до ледве чутного, тремтливого шепоту. Старий заплющив очі, наче намагався закритися від картини, яка досі палила його душу вогнем. *** – Ти підн

хома дідим
2026.07.14 10:52
* 141 *
видихнутий цигарковий дим
який розчиняється у повітрі
мовби пучка солі вкинута до окропу
негода імла яка загортає місто
дедалі ретельніше ген
поетичне натхення котре на хвилину
просотує день безнадійно прозовий
що із цього вам чуття на порозі

Віктор Кучерук
2026.07.14 07:25
* * *
У просторім помешканні
Вдвох із кішкою мешкаєм,
Оглядаючи з подивом
Речі ті, що знаходимо, -
Відбуваєм повинності -
Взяти деякі й винести...
14.07.26
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Петришин / Вірші

 МУЗА
Коли вже день замкне вечірні двері,
ледь чутно потривоживши ключі,
стартую в ніч на білому папері
із музою при лівому плечі.

В п'янкому леті бездоріжжям ночі
я музі довіряю, мов собі.
У неї - тужно-смарагдóві очі,
у неї крила - ніжно-голубі.

Під щемний звук гітарного вібрато
ми тулимось удвох на віражі,
і хто вона - Евтерпа чи Ерато? -
мені - байдуже, ми ж бо - не чужі.

Вона закурить при горнятку кави,
лиш тільки відімруть нічні світи,
і тихо схлипне: "Друже Ярославе,
не можу більше, прошу, відпусти..."


2009


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-09-05 21:02:51
Переглядів сторінки твору 7383
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.781
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.07.24 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-09-05 21:22:23 ]
Вона б могла, можливо, і довше побути, Ярославе, але при лівому плечі їй важкувато, бо після кави у вас шаленно билося серце. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-05 21:25:59 ]
воно й без кави добряче калатало)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-05 21:57:49 ]
Володимире, та ж дівчина під вінець стоїть зліва... хіба не так? Не наїжджайте мені на музу :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Потебня (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-05 21:53:10 ]
Кажуть, Ярославе, при лівому плечі не тільки музу можна побачити. Нехай краще буде при правому, так спокійніше. Жартую. Вірш сподобався. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-05 22:03:11 ]
Дякую Вам, Володимире!) та можна й при правому. але важче вимовляється)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-05 21:55:03 ]
Вау, класно!
Зараз буду собі цей віршик наспівувати, так за серце взяв! Серйозніше - напишу завтра,
а зараз просто плескаю в долоні :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-05 21:55:33 ]
і натискаю на потрібні княпи... )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-05 22:01:19 ]
та дякую, Олю) а я так довго чекав хоча б на якусь реакцію, що аж мені настрій зіпсувався(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-05 22:05:29 ]
не давай настрою з таких дурниць псуватися )))
ти - супер, а вірші твої дуже неоднозначні, я часто вагаюся і як початківець не наважуюся коментувати їх "по дєлу".)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-05 22:04:12 ]
Дякую!) Я потрохи оживаю)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-05 22:19:47 ]
Не можу дочекатися, поки Наталка Ліщинська повернеться) Вона на мене миттєво реагувала і одразу казала - або супер, або "забирай геть, бо зіпсуєш собі репутацію")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-05 22:22:20 ]
ох, як мені бракує такого критика! замов у Наталки слово для мене, ок?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-05 22:11:45 ]
Мене найбільше гнітить, що довго оцінок нема) Потім я панічно починаю перегляджати, чи присутні ті, хто, як правило, реагує на мої поезії. Ну і сама знаєш...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-05 22:26:54 ]
ну, оцінки - не завжди адекватна реакція, часто людина з талантом так випереджує нормальне сприйняття, що її твори не можуть бути оцінені "тут і зараз".
Багато чудових митців писали твори "для всіх" і ті, що треба було відкласти "на потім". Шекспір, до речі...
Мені Лазірко в тому напрямку підказав - головне, щоб ти сам не вагався )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-05 22:31:08 ]
ок). а, може, я й сам з часом нахапаюся розумних слів і чимось буду тобі корисним)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-05 22:34:58 ]
якби я завжди сам писав! а той бутс деколи таке щось видасть, що й через 10 років того ніхто не зрозуміє)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-05 22:52:41 ]
а ти стань над ним, як грозний судія... ))
ок, піду спати. Па!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-05 22:56:11 ]
та люблю я його, як свого боя з Гоа)
Надобраніч!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-09-06 10:21:23 ]
І сама не знаю чому, та мені нагадує "Чортову перечницю" Василя Королів-Старого - "А Гiрчило, легко перестрибуючи з гостряка на гостряк, швидко опинився на кручi й непомiтно темною тiнню понад самою землею полинув до мiста". :)

А на якій швидкості летіли? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-06 19:55:29 ]
Олено, згадка про гітарне вібрато - не випадкова. Йдеться про Паризькі прогулянки Гарі Мура. Тут описуються спогади про одну зустріч в барі на Монмартрі. Ми танцювали під цю музику. Коли цей політ закінчився, Монік зі зловами "Permettez-moi s'il vous pla, mon ami Yaroslav" поїхала до чоловіка, а в мене через 6 год. був літак в Гоа.
А от ця пісня.http://www.youtube.com/watch?v=18FgnFVm5k0
і оте найдовше вібрато є якраз те, про що я пишу


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-06 12:03:58 ]
"Коли вже день замкне останні двері,
ледь чутно потривоживши ключі,
стартую в ніч на білому папері
із музою при лівому плечі."

Коли я прочитав про останні двері, то пригадав гру у Вольфенштейна. Там теж було багато дверей.
Може, варто вжити інший епітет? Може, "вечірні двері"? Або "захі́дні"? Такий прикметник існує.
До прислівника "вже" за допомогою я б не звертався. Він, НМСД, немилозвучний. Та і яка різниця - "вже" чи не "вже"? Рядок має всі шанси стати кращим. НМСД.

"В п'янкому леті бездоріжжям ночі
я музі довіряю, мов собі.
У неї - тужно-смарагдОві очі,
у неї крила - ніжно-голубі."

Такі 2 старезні рими як "очі-ночі" та "собі-голубі" можуть виправдати своє використання, НМСД, лише за рахунок високої поетичності усього, що їх оточує. У цій строфі такого, НМСД, я не спостерігаю.

"Під щемний звук гітарного вібрато
ми тулимось удвох на віражі,
і хто вона - Евтерпа чи Ерато? -
мені - все рівно, ми ж бо - не чужі".
"Все рівно" - це, НМСД, типова калька з російського "всє равно". Чому б не пошукати щось рідне?

"Вона закурить при горнятку кави,
лиш тільки відімруть нічні світи,
і тихо схлипне: "Друже Ярославе,
не можу більше, прошу, відпусти..."

Куріння і кава - це загальновідома контамінація.

Без жодного натяку на критику,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-06 19:31:28 ]
Дякую, пане Гаррі, за лікнеп. Обов"язково подумаю)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-09-06 12:27:23 ]
"гітарного вібрато" - це так еротично :)
до речі, не пам"чтаєте, як ангел з чортом поділили плечі: хто з них за лівим, а хто за правим?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-06 19:30:25 ]
Ні, Люба! Еротично - це Ерато, а це - вібратично)

а на рахунок пліч - дочка мені каже, що з правого боку - ангел, значить, муза якраз із лівого)