ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Петришин / Вірші

 МУЗА
Коли вже день замкне вечірні двері,
ледь чутно потривоживши ключі,
стартую в ніч на білому папері
із музою при лівому плечі.

В п'янкому леті бездоріжжям ночі
я музі довіряю, мов собі.
У неї - тужно-смарагдóві очі,
у неї крила - ніжно-голубі.

Під щемний звук гітарного вібрато
ми тулимось удвох на віражі,
і хто вона - Евтерпа чи Ерато? -
мені - байдуже, ми ж бо - не чужі.

Вона закурить при горнятку кави,
лиш тільки відімруть нічні світи,
і тихо схлипне: "Друже Ярославе,
не можу більше, прошу, відпусти..."


2009


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-09-05 21:02:51
Переглядів сторінки твору 6304
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.781
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.07.24 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-09-05 21:22:23 ]
Вона б могла, можливо, і довше побути, Ярославе, але при лівому плечі їй важкувато, бо після кави у вас шаленно билося серце. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-05 21:25:59 ]
воно й без кави добряче калатало)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-05 21:57:49 ]
Володимире, та ж дівчина під вінець стоїть зліва... хіба не так? Не наїжджайте мені на музу :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Потебня (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-05 21:53:10 ]
Кажуть, Ярославе, при лівому плечі не тільки музу можна побачити. Нехай краще буде при правому, так спокійніше. Жартую. Вірш сподобався. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-05 22:03:11 ]
Дякую Вам, Володимире!) та можна й при правому. але важче вимовляється)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-05 21:55:03 ]
Вау, класно!
Зараз буду собі цей віршик наспівувати, так за серце взяв! Серйозніше - напишу завтра,
а зараз просто плескаю в долоні :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-05 21:55:33 ]
і натискаю на потрібні княпи... )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-05 22:01:19 ]
та дякую, Олю) а я так довго чекав хоча б на якусь реакцію, що аж мені настрій зіпсувався(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-05 22:05:29 ]
не давай настрою з таких дурниць псуватися )))
ти - супер, а вірші твої дуже неоднозначні, я часто вагаюся і як початківець не наважуюся коментувати їх "по дєлу".)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-05 22:04:12 ]
Дякую!) Я потрохи оживаю)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-05 22:19:47 ]
Не можу дочекатися, поки Наталка Ліщинська повернеться) Вона на мене миттєво реагувала і одразу казала - або супер, або "забирай геть, бо зіпсуєш собі репутацію")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-05 22:22:20 ]
ох, як мені бракує такого критика! замов у Наталки слово для мене, ок?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-05 22:11:45 ]
Мене найбільше гнітить, що довго оцінок нема) Потім я панічно починаю перегляджати, чи присутні ті, хто, як правило, реагує на мої поезії. Ну і сама знаєш...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-05 22:26:54 ]
ну, оцінки - не завжди адекватна реакція, часто людина з талантом так випереджує нормальне сприйняття, що її твори не можуть бути оцінені "тут і зараз".
Багато чудових митців писали твори "для всіх" і ті, що треба було відкласти "на потім". Шекспір, до речі...
Мені Лазірко в тому напрямку підказав - головне, щоб ти сам не вагався )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-05 22:31:08 ]
ок). а, може, я й сам з часом нахапаюся розумних слів і чимось буду тобі корисним)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-05 22:34:58 ]
якби я завжди сам писав! а той бутс деколи таке щось видасть, що й через 10 років того ніхто не зрозуміє)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-05 22:52:41 ]
а ти стань над ним, як грозний судія... ))
ок, піду спати. Па!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-05 22:56:11 ]
та люблю я його, як свого боя з Гоа)
Надобраніч!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-09-06 10:21:23 ]
І сама не знаю чому, та мені нагадує "Чортову перечницю" Василя Королів-Старого - "А Гiрчило, легко перестрибуючи з гостряка на гостряк, швидко опинився на кручi й непомiтно темною тiнню понад самою землею полинув до мiста". :)

А на якій швидкості летіли? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-06 19:55:29 ]
Олено, згадка про гітарне вібрато - не випадкова. Йдеться про Паризькі прогулянки Гарі Мура. Тут описуються спогади про одну зустріч в барі на Монмартрі. Ми танцювали під цю музику. Коли цей політ закінчився, Монік зі зловами "Permettez-moi s'il vous pla, mon ami Yaroslav" поїхала до чоловіка, а в мене через 6 год. був літак в Гоа.
А от ця пісня.http://www.youtube.com/watch?v=18FgnFVm5k0
і оте найдовше вібрато є якраз те, про що я пишу


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-09-06 12:03:58 ]
"Коли вже день замкне останні двері,
ледь чутно потривоживши ключі,
стартую в ніч на білому папері
із музою при лівому плечі."

Коли я прочитав про останні двері, то пригадав гру у Вольфенштейна. Там теж було багато дверей.
Може, варто вжити інший епітет? Може, "вечірні двері"? Або "захі́дні"? Такий прикметник існує.
До прислівника "вже" за допомогою я б не звертався. Він, НМСД, немилозвучний. Та і яка різниця - "вже" чи не "вже"? Рядок має всі шанси стати кращим. НМСД.

"В п'янкому леті бездоріжжям ночі
я музі довіряю, мов собі.
У неї - тужно-смарагдОві очі,
у неї крила - ніжно-голубі."

Такі 2 старезні рими як "очі-ночі" та "собі-голубі" можуть виправдати своє використання, НМСД, лише за рахунок високої поетичності усього, що їх оточує. У цій строфі такого, НМСД, я не спостерігаю.

"Під щемний звук гітарного вібрато
ми тулимось удвох на віражі,
і хто вона - Евтерпа чи Ерато? -
мені - все рівно, ми ж бо - не чужі".
"Все рівно" - це, НМСД, типова калька з російського "всє равно". Чому б не пошукати щось рідне?

"Вона закурить при горнятку кави,
лиш тільки відімруть нічні світи,
і тихо схлипне: "Друже Ярославе,
не можу більше, прошу, відпусти..."

Куріння і кава - це загальновідома контамінація.

Без жодного натяку на критику,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-06 19:31:28 ]
Дякую, пане Гаррі, за лікнеп. Обов"язково подумаю)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-09-06 12:27:23 ]
"гітарного вібрато" - це так еротично :)
до речі, не пам"чтаєте, як ангел з чортом поділили плечі: хто з них за лівим, а хто за правим?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-06 19:30:25 ]
Ні, Люба! Еротично - це Ерато, а це - вібратично)

а на рахунок пліч - дочка мені каже, що з правого боку - ангел, значить, муза якраз із лівого)