Олено, Ви серйозно?

Серйозна заява... Тільки ЛГ зовсім недооцінює Юлю...

В час, коли нинішні українські "чоловіки", як на мене, за, ймовірно, виключенням однієї тисячної від одного відсотка, являють собою "живі" трупи, надіюся лише на наших непереможних, українських жінок.
Сором сучасним українським "чоловікам" і слава українській жінці!

це що? повторю за Юлею - це серйозно?

Доброго дня, Олено!
Я поважаю Вашу думку і вірш.
Всі ми не ідеальні, а тим більше полічні діячі. Але автору дозволяється прикрашати свого героя. Ця справа - чиста політика... І на її місці може опинитися кожен. Я не дуже люблю говорити про політику на публіці, але мені кинувся в очі один Ваш рядок: "А от за РОЗУМ жінці – вирок смертний."
В ньому дуже глибока істина! Тому я побачила у Вашому творі не лише тему Юлі, а й усіх жінок...
Мені прикро, що більшість чоловіків не можуть простити нам саме РОЗУМ. Вони хочуть бути вищими. Це природньо, але й жінку треба розуміти. І якщо вона того варта, то говорити з нею на рівних... Прикро, коли сильна половина бачить в жінках лише ляльок, яких, можливо треба опікати, забезпечувати і захищати, але тільки но та лялька осмілиться відкрити рота, вони зразу же беруться за зброю і починають з нею воювати. А жінка - це ТЕЖ ЛЮДИНА, і вона має право голосу, і право на повагу. І мені гірко дивитися, що сміливі, мудрі, і сильні жінки, як правило, є самотніми, бо їх не розуміють, прагнуть підчинити собі... А гарненькі і дурненькі купаються в грошах і коханні!

Не таємниця, шановні колеги, що за традиційними, освяченими тисячоліттями поглядами - саме чоловіки несуть найвищу відповідальність за земні справи. Саме чоловіки мали би підтримувати Божий стан справ на землі. І жінки їм у цьому досконалі Помічниці. Жінки, через багатство дарованих їм талантів, займають собою більший обсяг Покликань, і тому, суто до матеріальних і цивілізаційних звершень прикладаються не напряму, а через інструмент "чоловіцтва".
Проблема в тому, що постійне знищення адекватного українського чоловіцтва привело до появи нинішніх, абсолютно безвідповідальних "чоловічих примар", якими дуже легко керувати злу. Можливо юне покоління українських чоловіків позбудеться цієї набутої духовної і душевної "дистрофії", а можливо й ні. Тож головною ціллю для зла, після фактичного знищення українського чоловіцтва, нині залишилися українські діти і жінки.
І цей, нинішній, судовий процес не проти конкретної Юлії, а проти української жінки в цілому. Проти українського жіноцтва, що посміло спробувати взятися за справи, які ганебно провалені "чоловіками".
Назавжди відбити в українських жінок бажання і можливість впливати на стан справ в Україні - ось головна ціль брудного судового процесу. Вже не одна потвора з "наших чоловіків" дозволила собі сказати, що місце жінки на кухні, не одна потвора туди і заховала своїх жінок. Не одна дурна потвора, вслід за злими сатанинськими устами, повторює "юлька - злодійка", "пішла в політику - отримуй по повній!"...
І ці мої слова не для чоловіків, бо їх фактично не залишилося в нас, як їх давно вже не залишилося і, наприклад, в Росії, але там і жінка давно забита в "патріархальні" рамки і немає вже майже жодної можливості впливати на ситуацію. Ці мої слова лише для чутливого і вимогливого українського жіноцтва.
Не вірте на слово нашим "чоловікам", вірте тільки їхнім вчинкам - і вимагайте від них справжнього! І щодня! І в жодному випадку не опускайте рук, не відсторонюйтесь від відповідальності за країну. Нинішні чоловіки її просто знищать до кінця.
Ви єдині, хто ще може врятувати свою Подругу і Матір, і Сестру - Україну...

я хочу написати вірш "НА ЗАХИСТ ЮРІЯ". Луценка.

Дійсно, не варто робити з Юлі святу, але й монстра не треба робити! Справа не в тому, скільки в кого грошей, а як хто поведе країну, який курс їй надасть. Це не означає, що зміни будуть раптовими. Але одне діло іти вперед, а інше - тягнутись до минулого, топтатися в болоті. Тут не так важливі якісь економічні чи соціальні питання, як ідея, бажання нації виратися на гідній її рівень.
Як казав один китайський поет, не памятаю імені, але це не важливо! - "Усі при владі брешуть, тільки одні багаті, а інші - трішки... Усі при владі крадуть, тільки одні більше, а другі менше!" Саме тому, коли йому запропонували чиновницьке місце, він відмовився. Це все було не для нього. Він вважав своїм покликанням просто творити... І не втручатися ні в яку політику.
І я з ним згодна. Мабуть, така людська природа - користуватися тим, до чого вона має доступ.
Цим я хочу сказати, що всі політики не святі, але від того, які ідеї вони дають народу, залежить насамперед його доля.

Хотілось би привернути увагу до генія всесвітньої революції Володимира Ілліча Ульянова-Лєніна. Або навіть не стільки до нього, як до термінів, необхідних для здійснення бодай хоч якої-небудь революції. А для цього негано було б пригадати дату створення РСДРП, потім - революції 1905-го року, за нею - лютневої 1917-го, а вже за нею - і Великої жовтневої. І ми можемо зрозуміти, наскільки складний шлях відкривається перед нами. Та немає світоча всемирної революції, немає і славетної команди ҐКЧП...

Творчих успіхів, гарного настрою.

Загалом, текст фантастично, неперевершено антифеміністичний, "жінка - це теж людина"))). Коли особистість досягла якихось вершин, і її судять за досягнення - які б то не були, чого звертати навіть не на гендерну тематику. а на якийсь сексизм, "Вона ж – стеблинка. Крапелька роси.
І – хай там що! – чиясь Донька і Мати."
ха, і все-це нагадує ніби Л. Голоту: "Я - Жінка, я- краплина, я- роса,
я без кохання як калина на морозі"

Усіх полонили: Ваш запал,
міцний, не жіночий гарт.
Віками народ наш терплячий
свою рятівницю чекав, -
Вас Дівою Орлеанською,
вкраїнською Жанною Д'арк
за серце - здавалось, як в неї,
палке і безстрашне - назвав.

Хтось Вас вже панічно боявся,
а хтось уже боготворив, -
з надією на перемогу
під Ваші ставав хоругви.
...І досі вита над Майданом
отой благородний порив.
Чому ж пригасає вже віра,
що темінь осяєте - ВИ?
2005

Навіялось "інквізиторським багаттям"...

Втішаєтесь, вгодовані кати:
«Їй в брудові тюремному не встоять!»
А вона чиста – чиста без води! –
Омита всенародною сльозою

Коли я читала цi рядки, чомусь згадала про полiтику)))