Це - "к вопросу о таре" :) Геніально, Любо!

Тара - взагалі поняття філософське, якщо заглиблюватись у це питання :) Дяка, Валеро (хоча слова "геніально" я не визнаю).

:))))

;))) Красномовна Юлина усмішка :)

Юлі, мабуть, жарт сподобався про Брутто і Нетто :)

Спитаймося у Юлі... Так, Юлю?)

ну та ж так))))

нащо ж стримуватися? спасибі :)

А що, вже час, Володю? :) "Папа Карла" - то Ви про Маркса? :)

Напевно, наклепи ворогів Діогена :)

Так, про Діогена багато байок розповідають, він був вічним подразником "громадянської думки". Не знаю щодо купи (можливо, залишились свідчення місцевих асенізаторів?), але мені подобається більше інша. Коли він прийшов на лекцію, яку читав один з філософів, усівся позаду і підняв вгору руку з одніє рибкою. Спочатку один слухач озирнувся, щоб подивитися, потім другий, третій, і невдовзі майже всі дивилися на Діогена і його руку з рибкою. Коли розгніваний лектор почав кричати Діогену, що той зірвав йому лекцію, Д. відповів: "І яка ж ціна тієї лекції, якщо увагу від неї змогла забрати одна солоненька рибка"?
:)

))))))

Може, лекція проходила у пивбарі і всім хотілося до пива солоненької рибки? :)

якраз навпаки)))

матеріалізьм vs. ідеалізьм

во-во)))

Андрію, думаю, у випадку з Діогеном саме свідомість визначила буття :)

ну так, Діоген, як і всі панки, направду не був (і не хотів бути) нормою.
Про Діогена найбільше люблю байку, коли він кидав Платону обскубаного півня і кричав щось на кшталт "диви мудак то і є твоя людина!"(неточний переклад) Я так думаю, Платон був шокований)))) а Діоген потішений.

А знаєш, що було далі? Платон був вимушений додати до свого означення людини "і з пласкими нігтями" :))

Ех, того би півня - та в сучасний салон краси! Наростили б йому пласкі акрилові пазурі... Уявляєте фізіономію Платона? ;))

Якщо там буде Інтернет, то чому б і ні?)))

Затісно, кажете? Тобто, Пегас не вміститься? :)
Ну, на крайняк, можна дно вибити.

Йой, Василю, та Ви той Чорік розписуєте, наче Колобок :)) Так і лисицю можна накликати.
Дяка!

Цікавий поворот, Ваню. Надихає на серію :))

Нє-нє-нє, Грені. Коли він дійшов до своєї бочки (а точніше - піфоса), він уже був Діогеном :))
"Ти хочеш про це поговорити?" (с) :)

Да-а? Ну, тоді вимальовується ще одна версія того, як філософами стають: Діоген, мабуть, вино з тієї бочки, яку потім собі під оселю приспособив, вичерпав власноруч. Тіпа шукав істину. (Ну, і випити довелося все те, аби добро не пропадало... ;)) І знайшов він істину на самісінькому дні, і став у тій бочці жити-поживати і серед співгромадян ворогів собі наживати :)
А як щодо друзів, Платона, істини та іншого? Точно цикл пора створювати ;)

І це не завадило йому дожити до глибокої старості, між іншим.
Ну, ви змовились про серію? :) Ванюша навіть доріжку вже намастив :))

Санчику, не кожний, хто живе в бочці або так чи інакше епатує оточуючих, є філософом. Нє?

Коли Ви востаннє зустрічали сучасних "діогенів", Любо? Отож. Одна піна :)

Да? Треба подумати :)
Дяка тобі, Анничка!

Размахнуться-то недолго. Главное - результат.
Спасибо, намёк понят :)

Дяка, Юрчику :)

Ні, Саню, наші "бочки" і давньогрецькі - це різні тари :) А Сковорода - так, це унікум всесвітнього масштабу.

Але винятки є. Тому є і надія.

Приємно, Міша :)
А статтю ту твою читала тут, звісно. Як і решту твоїх статтей. Пиши ще :)

Вибачте, Богдане, тільки зараз побачила Ваш коментар.
Дякую за прихильність :)

Тара требует соразмерности, знаете ли :)
спасибо!