ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "...віще, неповторне, головне" (2010)

 Кожному - своє...
Образ твору Від високих матерій –
до плотського.
Як у прірву.
Душа – у свічаді...
Щоб тонути в любові
Висоцького,
треба бути
Мариною Владі.
А не просто
чужою дружиною.
Кава. Чай.
Макарони по-флотськи.
Що ж...
мене нарекли не Мариною.
Та і Ви –
не Володя Висоцький.

2009



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-09-21 09:41:18
Переглядів сторінки твору 6483
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.832
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми АНДЕГРАУНД! Без кохання, любові, ніжностей !
Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 10:10:42 ]
Супер! Дуже майстерно і витончено...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-21 10:18:42 ]
Справді? Дякую, Ярославе. А я трохи сумнівалась - чи не соромно таке виставляти. Чи зрозуміють читачі, що вірш не про мене... Бо це якраз той випадок, коли у мене з Ліргероїнею - точок дотику практично нема. Хоча, про що я говорю, який там сором, коли вірш вже давно у друці...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-09-21 10:30:48 ]
Слова зайві, - дуже гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-21 10:31:01 ]
Свята Вам Сонячного !
Будьте Самі-Собою!
З повагою і любов'ю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 10:39:02 ]
Ні, сприймається, як філігранно оброблений діамант. Може це ще залежить від складу розуму. Але, особисто для мене, це - величезне задоволення читати, і навіть аналізувати, як легко, майстерно, з легкою іронією і може навіть з деяким сумом (з точки зору вашої ЛГ) ти його написала.

особливо гарно виглядає отой ряд:
Кава. Чай.
Макарони по-флотськи.)))

Є багато поетів і поетес, які мають цікаві ідеї, думки, але не мають хисту (чи, можливо, бажання), щоб реалізувати їх, скажу так, (раз уже вжив цей термін) - витончено.
Часто відчувається купа зайвих, або неакуратних слів, де на місці кожного з них може бути з десяток рівноцінних.
От, якраз в твоїх віршах - навпаки. Слова саме ті і саме в тих місцях.
Ну і крім форми - дуже небанальний зміст, якісь цікаві (невипадкові) думки, що створює відчуття цілістності вірша. Отого діаманта, про який я говорив. Ну і логічно, що найяскравіше все це відчувається в мінімалістичних формах.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-21 10:46:19 ]
Дякую, Володимире.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-21 10:47:18 ]
І Вам, Олександре. Дякую! Бути собою - не завжди легко. Але я старатимусь...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-21 10:50:00 ]
Дали ймення Любов при народженні,
Не Марина, не Ольга, не Клава...
Хто-зна, може, стежки ще не ходжені,
Де на Вас зачекалася слава. ;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-21 10:53:25 ]
Точно, ще не ходжені, Патарочко. І такими й залишаться, певно. Слава - капризна дама, замість того, щоб почекати ще трохи, сама собі знаходить кого хоче. Ганятися за нею - марна справа. Ну її, ту славу.
Дякую за милий експромт!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-21 11:01:40 ]
Дуже дякую, Ярославе, за розлогий аналіз. До речі, відкрию невеличкий секрет. "Не_Володя" - насправді теж поет, доволі обдарований, але чомусь ненавидить Висоцького і не вважає його поетом, називає його "самозванцем". Так що Висоцький у вірші з'явився не випадково...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 11:32:37 ]
бачиш, а ти кажеш, нема точок дотику до когось там)
а я впевнений, що в Висоцького, просто був Божий дар. він мене завжди дивував відчуттям легкості написаного ним, і тонкою іронією. В мене було таке відчуття, що він може видовжувати свої вірші до безконечності - і вони не стануть банальними, а будуть дивувати якимись новими його знахідками.

Яскравий приклад цьому вірш "Дорогая передача..."

Владимир Высоцкий

Дорогая передача! Во субботу, чуть не плача,
Вся Канатчикова дача к телевизору рвалась,
Вместо чтоб поесть, помыться у колодца и забыться,
Вся безумная больница у экрана собралась.

Говорил, ломая руки, краснобай и баламут
Про бессилие науки перед тайною Бермуд,
Все мозги разбил на части, все извилины заплел,
И канатчиковы власти колят нам второй укол.

Уважаемый редактор, может лучше про реактор, а?
Про любимый лунный трактор? Ведь нельзя же, год подряд
То тарелками пугают, дескать, подлые, летают,
То у вас собаки лают, то у вас руины говорят.

Мы кое в чем поднаторели, мы тарелки бьем весь год
Мы на них уже собаку съели, если повар нам не врет,
А медикаментов груды мы в унитаз, кто не дурак,
Вот это жизнь, а вдруг Бермуды. Вот те раз. Нельзя же так!

Мы не сделали скандала, нам вождя недоставало.
Настоящих буйных мало, вот и нету вожаков.
Но на происки и бредни сети есть у нас и бредни,
И не испортят нам обедни злые происки врагов.

Это их худые черти бермутят воду во пруду,
Это все придумал Черчиль в восемнадцатом году.
Мы про взрывы, про пожары сочиняли ноту ТАСС,
Тут примчались санитары и зафиксировали нас.

Тех, кто был особо боек, прикрутили к спинкам коек.
Бился в пене параноик, как ведьмак на шабаше:
"Развяжите полотенцы, иноверы, изуверцы.
Нам бермуторно на сердце и бермутно на душе".

Сорок душ посменно воют, раскалились добела.
Вот как сильно беспокоят треугольные дела,
Все почти с ума свихнулись, даже кто безумен был,
И тогда главврач Маргулис телевизор запретил.

Вон он, змей, в окне маячит, за спиною штепсель прячет
Подал знак кому-то, значит: "Фельдшер, вырви провода".
И нам осталось уколоться и упасть на дно колодца,
И там пропасть на дне колодца, как в Бермудах - навсегда.

Ну а завтра спросят дети, навещая нас с утра:
"Папы, что сказали эти кандидаты в доктора?"
Мы ответим нашим чадам правду - им не все равно,
Удивительное рядом, но оно - запрещено.

А вон дантист-надомник, Рудик,у него приемник "Грюндиг"
Он его ночами крутит, ловит, контра, ФРГ
Он там был купцом по шмуткам и подвинулся рассудком,
А к нам попал в волненьи жутком и с растревоженным
Желудком, и с номерочком на ноге.

Он прибежал взволнован крайне и сообщеньем нас потряс,
Будто наш уже научный лайнер в треугольнике погряз.
Сгинул, топливо истратив, весь распался на куски,
Но двух безумных наших братьев подобрали рыбаки.

Те, кто выжил в катаклизме, пребывают в пессимизме,
Их вчера в стеклянной призме к нам в больницу привезли.
И один из них, механик, рассказал, сбежав от нянек,
Что бермудский многогранник - незакрытый пуп земли.

Что там было, как ты спасся? Каждый лез и приставал,
Но механик только трясся и чинарики стрелял.
Он то плакал, то смеялся, то щетинился как еж,
Он над нами издевался. Ну сумасшедший, что возьмешь?

Взвился бывший алкоголик, матерщинник и крамольник,
Говорит: "Надо выпить треугольник. На троих его, даешь!"
Разошелся - так и сыплет: "Треугольник будет выпит.
Будь он параллелепипед, будь он круг, едрена вошь!"

Пусть безумная идея - не решайте сгоряча,
Отвечайте нам скорее через доку главврача.
С уваженьем, дата, подпись. Отвечайте нам, а то,
Если вы не отзоветесь мы напишем в "Спортлото".

Майстер!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-09-21 11:14:21 ]
Пані Любо, зайшла до Вас у гості. Як багато Вашої неповторної поезії пропустила. Тепер читаю і насолоджуюся. І Висоцьким - теж!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-09-21 11:21:51 ]
Ухти!
Якось зовсім по-іншому звучить, ніж інші твори, Любонько!
Гарно! Чіпляє!"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-21 11:27:57 ]
Просто філігранно виточене кожне слово! Шедеврально. Так давно не вчила вірші напам"ять, а тут просто з першого прочитання закарбувалося. Може, тому, що виросла на піснях Висоцького. Дякую за навіть не знаю що, бо насолода - то не сказано нічого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 11:55:43 ]
Галино! Ви (хай іншими словами) повторили все те, що я написав раніше)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-21 12:19:18 ]
Я не завжди читаю попередні коментарі, пишучи своє враження. Значить, в нас вірш викликав однакові порухи душі. Це добре чи погано?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-21 11:28:32 ]
Дякую, Маріанно. Завжди рада гостям!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-21 11:30:21 ]
Ну, Софійко, якщо ти так розщедрилася на слова, то таки зачепило. Вірю. А мені як приємно відчути себе іншою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-21 11:32:57 ]
Теж обожнюю Висоцького, як і моя лірична героїня. Тому я дуже добре її розумію. І Вас, Галинко, теж розумію. І дякую - що розумієте нас обох...
Тож - за розуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-21 11:39:04 ]
Погоджуюсь, Ярославе. Геніальний поет і актор. На віки. І яскравий приклад цьому - вся його творчість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 12:06:15 ]
Чудово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-21 12:24:43 ]
Сподобалось, Люб! Файно! І я згадав Висоцького в свіжій своїй пародії( дуже люблю його поезію і виконання звичайно), а потім в тебе побачив. Майстерно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-21 12:45:42 ]
Сподобалось.

"Та і Ви –
не Володя Висоцький." - )))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-21 13:07:46 ]
"Та і Ви –
не Володя Висоцький." - це просто афоризм у Вас вийшов, Любове! Супер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-21 15:58:36 ]
Дякую, Зоряно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-21 15:59:41 ]
А пародію вже виклав на ПМ? Піду почитаю. Дякую, Іванку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-21 16:00:05 ]
Дякую, Маріє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-21 16:03:36 ]
Дуже дякую за "афоризм", Валерію. Ну, і за високу оцінку, звісно, теж.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Маїк (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-21 18:46:36 ]
Таки так: кожному - своє... От тільки як часто НЕ ВИСОЦЬКІ вважають себе надто ВИСОКИМИ!
Майстерно, пані ЛЮБО! Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-21 19:45:58 ]
Як Ви це майстерно підмітили, Оксано! Справді, чомусь переважно так і є.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-09-21 20:30:05 ]
А гарно! У сенсі вірша, бо зміст - сумний, хоч і з домішком рятівної іронії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-21 21:23:18 ]
Дуже дякую, Любо. Іронія - таки рятівна...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-03-15 21:08:52 ]
Суперово. А такою вашу ЛГ ще не читала!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-03-16 12:11:51 ]
Вона сама себе не впізнала...)
Дякую.