ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.11.14 21:53
* * *
Самотній пожовклий листок
Упав на підлогу печально.
Як човен у морі думок,
Лежить він один безпричально.

Самотній пожовклий листок -
Це лист невідомо від кого.
Проклав невідчутний місток

Богдан Фекете
2025.11.14 12:58
Нові зморшки
кров застрягає в жилах
треба її розганяти
додивитися старе порно
чи сміття винести з хати

у фейсбуку брудними словами
напишу старому політику
як дожити із цими козлами

Ігор Терен
2025.11.14 12:55
Щодо скарбів Мідаса
Коли на біле кажуть чорне,
а світлу застує пітьма,
линяють коміки – придворні
і зеленаві, зокрема,
яким аплодували хором,
а нині кожного підряд
охоплює іспанський сором
за збочений електорат,

Богдан Фекете
2025.11.14 12:46
Спека
От-от почнеться літо.
Буде спека, інколи аномальна.
Ми готові до цього. Як завжди.
Важке дихання міського асфальту.
Сонце від якого наїжачуються перехожі
Дивляться сердито і втомлено
Висихають та вигорають.
І цей шум, гудіння, грім.

Сергій Губерначук
2025.11.14 12:19
Мій секс на відстані…
Мій секс на відстані –
прекрасна річ.
Приходьте подивитися –
це варто,
хоча б тому,
що сперма б’є ключем
і йде «запліднення у ваших душах».
Ви не гидайтеся,

Володимир Мацуцький
2025.11.14 12:09
У Росії немає своєї мови
У Росії немає своєї мови,
чуже ім’я, чужа і мова,
своє – матюк та жмих полови,
в їх словнику свого – ні слова…
До них слов’яне із хрестами
своєю мовою ходили,
німих Христовими устами
молитись Господу навчили.

В Горова Леся
2025.11.14 10:36
Дорога (цикл сонетів)
Дорога (цикл сонетів)

І.
Вела дорога в дощ і в спеку
Між різнотрав'ями узбіч.
Мітли чи списа біле древко -
ОпЕртя, і нічого більш.

Микола Дудар
2025.11.14 08:28
***
За поповнення, за поновлення
Вип’ю чарочку знову з друзяками…
А знеболення і оновлення
Будем порівно гризти з собаками
Тую кісточку, що без тістечка
Я смоктатиму а не гризтиму
Ну а стрілочка… свіжа вісточка:
Друзів втриматись я проситиму…

Борис Костиря
2025.11.13 21:46
* * *
Уже не літо, а зима.
Фатальне листя облітає.
Так неминучості тюрма
В кайданах болісно тримає.

Зима гряде, немов тиран,
Змітаючи усе навколо.
Я прикладатиму до ран

Євген Федчук
2025.11.13 19:42
Кілька епізодів з «Київської козаччини» 1855 року
Вже двісті літ минуло з тих часів,
Як москалів у поміч запросив
Богдан. Наївно, мабуть сподівавсь,
Що цар московський справді поміч дасть.
Та, де ступила лапа москаля,
Там, він вважа, що вже його земля.
Тож помочі від них було на гріш
Та вже г

С М
2025.11.13 19:19
Ей добрий час (The Jimi Hendrix Experience)
люди говорять а не зна ніхто
чому тебе я покохав ото
мовби старатель злотоносний пісок
ґо танцюймо добрий час зійшов
ей

багато хто живе в полоні мрій
ретельно бруд ховаючи у рукаві

Сергій СергійКо
2025.11.13 19:13
Країна потвор
Вогнем оманливих ідей
Там харчувалися потвори,
Страждання множачи і горе –
Вже, мабуть, каявсь Прометей!

«Хто був ”ніким“ – той став ”усім!“» –
Юрба вигукувала гасло.
І ті ”ніякі“ кров’ю рясно

Іван Потьомкін
2025.11.13 18:52
***
Вирви досаду з того саду,
Що ти плекав і боронив.
У дальню путь візьми відраду,
Щоб золотавий помах нив,
Черешень квіт, гомін бджолиний
До тебе піснею прилинув.
Аби і в найщаслившім краї,
Коли, буває, розпач крає,

М Менянин
2025.11.13 13:07
Славень з України
Живи Україно
віка і віка,
Отця де і Сина
керує рука.

Бо воля як криця
танок де і спів –
слів Божих криниця

Тетяна Левицька
2025.11.13 08:59
Якби ж ми стрілися раніше...
Якби ж ми стрілися раніше,
коли ще весни молоді
в гаю нашіптували вірші,
а я ходила по воді.

Якби Ви зорі дарували,
метеликів у животі,
та кутали в шовкові шалі

Борис Костиря
2025.11.12 21:52
Перший сніг
Перший сніг
розділяє життя
на "до" і "після".
Перший сніг бомбрдує
думки і слова.
Перший сніг розтанув,
як невидимий рукопис,
як зникомі письмена.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Петришин / Вірші

 ЖУРА

Терпи, терпи - терпець тебе шліфує...

В. Стус

Терплю, терплю... А перемеле час
останній пуд терпцю - і я повстану.
Хай приміряє зі свого плеча
мені жура смиренності сутану -

падіння часто має ту ж ціну,
що й вибух парашута за плечима -
щоб ухопити нитку рятівну,
потрібен чин, а деколи - причина.

Пагінчик виноградної лози
живе в ковтку солодкого кагору,
але лише з солоної сльози
розпочнає свій політ угору.

Терпець мене шліфує, мов терпуг,
гризе рубців нашарування хворе...

А часом сам, немов сторалий плуг,
для зерен безнадії серце оре...

квітень, 2011

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-09-23 21:36:54
Переглядів сторінки твору 4300
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.07.24 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-23 22:35:20 ]
"Журу" смиренності сутану
Ковтнув як філософську прану :)

Логічніше б було "орю" . Хоча для зерен безнадії... зійде "оре".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-23 22:39:08 ]
Філософія... емоційно, журливо. "потрібен чин" - тут "чин" у якому сенсі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-23 23:11:10 ]
Чин - це дія. а причина - це спонука до цієї дії.
деколи, ми мусимо наче дозріти до того порятунку, зібратися з якимись душевними силами. віднайти сенс і бажання нашого подальшого життя після якихось складних життєвих подій. а це все й відбувається в процесі наших внутрішніх переживань, тобто терпіння.
Дякую, Іване, за добрі слова!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-23 22:39:31 ]
Дякую, Василю!)
Але тут орачем виступає терпець, а не я.
А тому - "Оре".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2011-09-23 23:02:23 ]
Сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-23 23:12:05 ]
Дякую, Наталко!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-24 01:38:40 ]
Другий куплет - це афоризм від Петришина. Хочеться записати його собі в записник, що й зроблю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-24 08:06:52 ]
Дякую, Ларисо! Радий, що вам сподобалося


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-24 11:30:25 ]
та цей вірш весь наче складається з висловів-афоризмів.
дуже сильно, Ярославе!
якщо життя з людини може витиснути ТАКІ сльози, може й справді варто жити? ))))
(я собі його роздрукувала.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-24 11:34:02 ]
і епіграф дуже вдалий. Я подумала, що навряд чи зв'язала б цей вірш зі Стусом, але це перехрещення настроїв дуже підсилює вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-24 18:12:05 ]
Дякую, Олю, за добрі слова...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-24 11:39:43 ]
Для Вчинку завжди "потрібен чин", недарма він є складовою слова... а "Терпець" - гарний смисловий образ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-24 18:33:38 ]
Дякую, Маріє!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-24 11:53:20 ]
Водночас - емоційно і стримано.
Мудрий візерунок. Гарно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-24 18:32:28 ]
Дякую, Марійко)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-26 18:16:25 ]
Класний текст. В сенсі - майстерно написаний.
Зовсім невеличка оскоминка - це певний риторизм.
/мене завжд мучило питання - Оре чи орЕ... http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-26 18:41:22 ]
Та згоден, Хуане, що в словнику орЕ. Але я і в поезіях зустрічав, з наголосом на О, та й в нас на зах. Україні воно часто вживається з цим наголосом.
Вважайте, що це авторський наголос)
Дякую за добрі слова!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-10 21:04:59 ]
Таки дивовижно, Ярославе... Хоч і сутани в нас не з одного плеча, і вірші про різне, але - сам факт, підхід! Зболений вірш, так і має бути, адже він з епіграфом Стуса... До речі, мені Оре - краще звучить, ніж орЕ.
А ще мені цікаво, тебе на вірш надихнув епіграф, чи епіграф пізніше ти вирішив приєднати? Бо я, якщо чесно - пізніше знайшла цей вірш Драча з тими його рядками, що тепер ідеально інкрустують мої. (Ти цей момент тонко відчув і зауважив).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-10 21:11:41 ]
Дякую, Любо!) Ні, в мене якраз усе почалося з епіграфу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-10 21:13:32 ]
дуже вже гарний цей рядок в Стуса...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-10 21:25:06 ]
а в мене до Стуса особливий стосунок. в кінці вісімдесятих одна дівчина з Польщі везла Дмитру Стусу закордонне видання "Палімпсестів". і дала мені почитати на ніч. Я їх перефотографував. кілька десятків віршів (в основному патріотичних) вивчив на пам"ять. і зараз багато з них ще живуть в мені і я деколи мушу задуматися - його це вірш чи мій. і тим дивніше, що по великому рахунку, його поезія мене не надто чіпляє. в основному - лише страждальницькі і патріотичні вірші... дуже люблю "Ярій, моя душе...", "Цей біль як алкоголь агоній" - власне їх і сприймаю як свої...