ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.04.29 07:10
* * *
Мов сонця промінь із туману,
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...

хома дідим
2026.04.28 21:06
* 59 *
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи

Тетяна Левицька
2026.04.28 19:57
Артуру Дмитровичу Курдіновському
Дорогий Артуре, сердечно тебе вітаю зі вступом в Національну спілку письменників України! Дуже пишаюся тобою і тим, що Ярослав Чорногуз і я дали тобі рекомендації, бо ти вартий того, щоб бути членом спільчанської родини. Твоя поезія викликає трепет в душі

Костянтин Ватульов
2026.04.28 19:00
Далеко
Далеко-далеко, де всюди вирують густі аромати сандалу,
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.

Далеко-

Охмуд Песецький
2026.04.28 16:09
Геліопавза
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.

У зеніті щоденних висот,
У сліпучому образі диска
Це життя зоресвітній оплот

Володимир Невесенко
2026.04.28 15:25
Вічний сум на образа́х
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:

«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,

Вячеслав Руденко
2026.04.28 11:33
На тлі десяткового дробу
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!

Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,

Тетяна Левицька
2026.04.28 10:59
На сходинах літ
Небесна твердінь безмежна,
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.

Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці

Борис Костиря
2026.04.28 10:56
Натхнення
Я люблю важливий час затишшя
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.

Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми

Ольга Олеандра
2026.04.28 08:42
Весна
Весна. На вістрях пер пташини
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.

Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.

Віктор Кучерук
2026.04.28 06:36
* * *
Мигочуть дні, мелькають тижні,
Потік років змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.

Володимир Бойко
2026.04.28 00:31
Історія
Візьми мене, мов поїзд, на ходу,
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.

Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну

Іван Потьомкін
2026.04.27 22:02
Ролан Биков (1929-1998)
Чом такі трагічні лики,
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні

Світлана Пирогова
2026.04.27 21:12
Весні - осанну
Пора вечірня тулиться до вікон,
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.

За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.

С М
2026.04.27 20:50
Зіркова доріжка (Jefferson Airplane)
Як голова завертиться, на землю дивись, якщо вийде
Мої пильні очі упустили її, в тому бігові
Чутливий мій розуме, старий для сліз
Не ладний жити, умирати не згідний
Зупини свої сумніви, подвигаючи світ
Самостійно

Немає часу любити, і себе розкрити

Володимир Невесенко
2026.04.27 19:44
Журавель
Тишина в місцині хирій.
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»

Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Петришин / Вірші

 А РАПТОМ
Сніжинкою впаду тобі на вії
і помовчу з тобою у журбі,
а як мене нежданно обігрієш,
то я сльозою стану по собі.

Краплиною дощу впаду на губи,
цілунком згладжу посмішку криву,
а як мене випáдком ти пригубиш -
я у тобі причастям оживу.

Туманом я усю тебе огорну,
закрию від мирської суєти -
а раптом ще удасться душу чорну
від праведної кари вберегти.

січень 2010



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-10-22 10:49:11
Переглядів сторінки твору 5971
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.848
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.07.24 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2011-10-22 11:07:31 ]
Дуже, і дуже, і ... фінал - просто геніально!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-22 11:14:21 ]
Дякую, Ірино! Але в моїй оцінці - цей вірш з тих, що і друкувати соромно, і викинути шкода. Жіночий сльозливий вірш... Бо його не порівняєш з серйозними віршами. Але радий, що подобається... Хоча, зараз, мабуть, появляться чоловіки і скажуть мені все, що про нього думають...))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-10-22 11:22:38 ]
Я, хоч і не чоловік, та скажу все, що думаю: вірш непоганий. Потребує ще трохи роботи над собою. З приводу наголосів, я з Вами, Ярославе, так і не погоджуюсь. А перша строфа - просто класна!
Зичу натхнення!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-22 11:29:04 ]
Дякую, Іринко! а що там з наголосами не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2011-10-22 12:45:32 ]
Згідна з пані Іриною, таки перша строфа - найкраща.
Остання - двозначна. Усе залежить від другої.

Не гнівайтеся, пане Ярославе, вірш вартий того щоб над ним попрацювати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-22 12:48:38 ]
Дякую, Яно! Чого мені гніватися? А в якому напрямку попрацювати? Що не так?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2011-10-22 12:51:00 ]
Може, то моє суб'єктивне відчуття, але мені не подобаються три останні рядки другої строфи.
І ще - у третій строфі - про чию душу йдеться - її чи ЛГ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-22 13:16:53 ]
звичайно, що її. Дякую, Яно. Ще подумаю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-22 12:47:03 ]
а мені сподобалось про сльозу

потім іще додумаю про - "причастям оживу"





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-22 12:49:30 ]
дякую, Марійко...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-22 13:24:51 ]
Дуже гарний вірш, Слав. Здається, я здогадуюся, чому ти вагався - перша і друга строфа йдуть наче по наростаючій, а фінальна - наче трошки "спасувала" - ось це: "закрию від мирської суєти" - як зможеш сказати цю фразу тонше, то все виправиться.
А ідея вірша зовсім не жіноча - навпаки, це дуже чоловіче бажання - захистити свою любов. Мені дуже сподобалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-22 13:28:08 ]
ну, і ще про кару - я не дуже впевнена, що кара буває праведна. Може б це якось інакше сказати? Може, обіграти, що вона десь спіткнеться чи щось таке?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-22 13:42:54 ]
та ні, Олю. соромлюся тільки такого занадто сльозливого характеру вірша. а протиречивість вірша лише від протиріч між любов"ю і ненавистю за відкинуті почуття. оці фінальні стрічки. що наче й заслуговує душа на праведну кару, але й хочу її врятувати від цього, бо ще люблю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-22 13:36:02 ]
Свою любов? Це ту, що з "чорною душею"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-22 15:13:24 ]
любов зла, Чорі )))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-22 13:40:11 ]
Ярославе, нмсд, слабкий вірш. З одного боку, через ті причини, які ти сам зазначив у першому коментарі. З іншого - з вірша виходить, що він - такий весь у білому, а вона - невдячна істота з чорною душею, бо не відповіла ЛГ взаємністю і за те тепер їй кара праведна буде. І у цьому плані, це теж не чоловічій вірш. Вибач за відвертість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-22 13:43:40 ]
та в принципі, згоден, Чорі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-22 13:50:48 ]
ЛГ має причини вважати, що в неї чорна душа. бо він багато знає про об"єкт свого кохання. судить по її поступках, в яких вона йому признавалася. чи навіть не признавалася. бо віртуальний світ дуже тісний. але ж не будеш пояснювати про це в поезії...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-22 14:03:44 ]
А ЛГ вважає себе суддею? Чи душа ЛГ прозора і біла настільки, що він має на це право?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-22 13:56:43 ]
Любо! А мені більше цікава твоя думка на мої Листи. Щодо форми. І отого "дощенту"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-22 14:06:34 ]
та вірш написався миттєво як свідчення тогочасного душевного стану. мова ж не йде про те, правий ЛГ чи ні. Але я згоден, що читачу все це не цікаво...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-22 23:09:04 ]
А, до речі, Чорі, з вірша неясно, чия то чорна душа - ліргероя чи ліргероїні...) Те, що автор пояснює в коментарях, ще нічого не значить - з вірша неясно, чия...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-22 13:55:26 ]
а ця загострена сентиментальність - однозначно псує вірш, бо більше пасує вона жіночій поезії...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-22 23:10:34 ]
А, може, Ярослав Петришин - це клон Сін Семільї?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-23 08:49:03 ]
тоді ще краще, Валерію). хай кожен собі думає так, як вважає за потрібним. тут якраз той момент, коли ніколи не можна бути певним, чия душа чорніша.
Хоч з логіки вірша мені однозначно зрозуміло про чию душу йдеться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-24 08:11:54 ]
Подібне протягує подібне)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-24 09:01:23 ]
притягує)