ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.10.04 05:29
* * *
У тих краях, де цвітом чистим
Сади квітують навесні, -
Колись у сутінках імлистих
Мені не вимовили "ні".
А далі - всюди відмовляли
І не дотримували слів,
Тому, окрім садів опалих,
Ніяких інших не зустрів.

Борис Костиря
2025.10.03 22:31
Монолог утікача
Куди я біжу? Навіщо?
Чи більше я намагаюся
відірватися від місця втечі,
тим більше наближаюся
до нього. Подорожній,
який мені трапиться,
також біжить від чогось?
Від своїх гризот,

Володимир Мацуцький
2025.10.03 20:50
Зелені ягоди калини
Зелені ягоди калини,
життя криваві береги.
Шануй історію країни,
якщо збагнути до снаги…
Коли ж ті ягоди поспіють?
Чи, може, то з чужих калин?
Коли ворожу зграю спинить
народ? Змужніє він коли?

Артур Курдіновський
2025.10.03 17:17
Холодний вересень
Вересню холодний!
Прірву чи безодню
Створиш у пораненій душі?
Дихають алеї
Ямбом і хореєм...
Ти, поете, слухай та пиши!

Вересень сльозливий

Марія Дем'янюк
2025.10.03 12:22
Осінь в Карпатах
Осінні ружі - відгомін літа,
Жовті троянди - сонцеві квіти,
І хризантеми, немов королеви,
Сонцепроміння золотить дерева,
Клени вдягають жовті хустини,
Відблиски сонця - янтарні модрини,
Сяйво фарбує гору жовточолу,
Світло тече водограєм до долу,

С М
2025.10.03 12:21
Доля Щоби Посміяться & Поїзд Щоб Поплакать (Bob Dylan)
О цей експрес поштовий, бейбі
Де взяти чуттів
Усю ніч не спав
На підвіконні висів
Якщо я помру
То на пагорбові
А якщо я не встигну
Бейбі рада усім

Юрій Гундарєв
2025.10.03 11:53
ВОЇНИ СВІТЛА
Цей поетичний ужинок присвячено нашим героям.
Тим, хто, на превеликий жаль, вже на небі…
І тим, хто, на щастя, на землі виборює нашу з вами свободу.


ВІЙНА ВБИВАЄ.
ЗЕМЛЯ ЗМУЧЕНА СТОГНЕ.
БАГРЯНА ТРАВА.

Віктор Кучерук
2025.10.03 06:52
* * *
Прискорилась бійня скажена,
Щоб швидше мети досягти, -
І тишу гвалтують сирени,
І вибухи множать хрести.
І ходять од хати до хати
Нещастя, печалі, жалі,
Немов одніє утрати
Замало стражденній землі...

Борис Костиря
2025.10.02 22:32
Повернення
Повернутися в ніщо,
до першооснов,
перетворитися на порох,
відійти від справ,
зрозумівши суєтність
амбіцій і статусу,
повернутися
до того природного стану,

Сергій СергійКо
2025.10.02 20:26
Погляд твій
Розчинились дерева й кущі
Після, сонця за обрієм втечі.
“Почитай мені, милий, вірші” –
Раптом, просиш ти тихо надвечір.
Після досить спекотного дня,
Прохолода приходить на поміч.
Ці хвилини – приємна платня
За незмінне “ми разом”, “ми поруч”.

Тетяна Левицька
2025.10.02 19:43
Невблаганно
Невблаганно під дощем
Гірко плачеш без підстави.
Не навчилася іще
перед іншими лукавить.

Правда гірше від ножа
ріже слух зарозумілим.
Де ж та праведна межа,

Світлана Майя Залізняк
2025.10.02 17:28
Осіннє соте
Осіннє соте" - співана поезія. Запрошую слухати.
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 14 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом а

Євген Федчук
2025.10.02 16:56
Як київський князь з «берладниками» воював в 1159 році
Сидять діди на Подолі. Сидять, спочивають.
Бо ж неділя, після церкви вже занять не мають.
Ото хіба посидіти та поговорити
У тіньочку, бо ж надворі середина літа.
Поміж ними сидить сивий, ще міцний Микита.
Йому, мабуть, нетерплячка на місці сидіти.
П

Іван Потьомкін
2025.10.02 13:17
Судний день
Судний день перетвориться на свято...
Отож, натщесерце, зодягнені в усе біле,
з накинутими на плечі талітами
простують в синагоги навіть ті,
хто не молиться й порушує приписи шабату.
Кожному хочеться, щоб сталось так,
як пророкував протягом всього ж

Ярослав Чорногуз
2025.10.02 12:06
Вересневий каштанопад
День осінній коротшає, тане,
Дощ усі розмиває сліди.
Лунко падають долі каштани
Під шумок монотонний води.

І під звуки розкотисті туби --
Сум зненацька пошерх, порідів --
Ми кохались так пристрасно, люба,

Віктор Кучерук
2025.10.02 11:47
* * *
Дощем навіяна печаль
Покірну душу охопила, -
Штрикнула в серце, мов кинджал,
Та з тіла вимотала сили.
Чудовий настрій відняла
І стала прикрість завдавати,
Бо мрії знищила дотла,
Бо знову сам нудьгую в хаті...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Петришин / Вірші

 А РАПТОМ
Сніжинкою впаду тобі на вії
і помовчу з тобою у журбі,
а як мене нежданно обігрієш,
то я сльозою стану по собі.

Краплиною дощу впаду на губи,
цілунком згладжу посмішку криву,
а як мене випáдком ти пригубиш -
я у тобі причастям оживу.

Туманом я усю тебе огорну,
закрию від мирської суєти -
а раптом ще удасться душу чорну
від праведної кари вберегти.

січень 2010



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-10-22 10:49:11
Переглядів сторінки твору 5642
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.848
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.07.24 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2011-10-22 11:07:31 ]
Дуже, і дуже, і ... фінал - просто геніально!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-22 11:14:21 ]
Дякую, Ірино! Але в моїй оцінці - цей вірш з тих, що і друкувати соромно, і викинути шкода. Жіночий сльозливий вірш... Бо його не порівняєш з серйозними віршами. Але радий, що подобається... Хоча, зараз, мабуть, появляться чоловіки і скажуть мені все, що про нього думають...))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-10-22 11:22:38 ]
Я, хоч і не чоловік, та скажу все, що думаю: вірш непоганий. Потребує ще трохи роботи над собою. З приводу наголосів, я з Вами, Ярославе, так і не погоджуюсь. А перша строфа - просто класна!
Зичу натхнення!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-22 11:29:04 ]
Дякую, Іринко! а що там з наголосами не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2011-10-22 12:45:32 ]
Згідна з пані Іриною, таки перша строфа - найкраща.
Остання - двозначна. Усе залежить від другої.

Не гнівайтеся, пане Ярославе, вірш вартий того щоб над ним попрацювати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-22 12:48:38 ]
Дякую, Яно! Чого мені гніватися? А в якому напрямку попрацювати? Що не так?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2011-10-22 12:51:00 ]
Може, то моє суб'єктивне відчуття, але мені не подобаються три останні рядки другої строфи.
І ще - у третій строфі - про чию душу йдеться - її чи ЛГ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-22 13:16:53 ]
звичайно, що її. Дякую, Яно. Ще подумаю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-22 12:47:03 ]
а мені сподобалось про сльозу

потім іще додумаю про - "причастям оживу"





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-22 12:49:30 ]
дякую, Марійко...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-22 13:24:51 ]
Дуже гарний вірш, Слав. Здається, я здогадуюся, чому ти вагався - перша і друга строфа йдуть наче по наростаючій, а фінальна - наче трошки "спасувала" - ось це: "закрию від мирської суєти" - як зможеш сказати цю фразу тонше, то все виправиться.
А ідея вірша зовсім не жіноча - навпаки, це дуже чоловіче бажання - захистити свою любов. Мені дуже сподобалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-22 13:28:08 ]
ну, і ще про кару - я не дуже впевнена, що кара буває праведна. Може б це якось інакше сказати? Може, обіграти, що вона десь спіткнеться чи щось таке?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-22 13:42:54 ]
та ні, Олю. соромлюся тільки такого занадто сльозливого характеру вірша. а протиречивість вірша лише від протиріч між любов"ю і ненавистю за відкинуті почуття. оці фінальні стрічки. що наче й заслуговує душа на праведну кару, але й хочу її врятувати від цього, бо ще люблю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-22 13:36:02 ]
Свою любов? Це ту, що з "чорною душею"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-22 15:13:24 ]
любов зла, Чорі )))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-22 13:40:11 ]
Ярославе, нмсд, слабкий вірш. З одного боку, через ті причини, які ти сам зазначив у першому коментарі. З іншого - з вірша виходить, що він - такий весь у білому, а вона - невдячна істота з чорною душею, бо не відповіла ЛГ взаємністю і за те тепер їй кара праведна буде. І у цьому плані, це теж не чоловічій вірш. Вибач за відвертість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-22 13:43:40 ]
та в принципі, згоден, Чорі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-22 13:50:48 ]
ЛГ має причини вважати, що в неї чорна душа. бо він багато знає про об"єкт свого кохання. судить по її поступках, в яких вона йому признавалася. чи навіть не признавалася. бо віртуальний світ дуже тісний. але ж не будеш пояснювати про це в поезії...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-22 14:03:44 ]
А ЛГ вважає себе суддею? Чи душа ЛГ прозора і біла настільки, що він має на це право?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-22 13:56:43 ]
Любо! А мені більше цікава твоя думка на мої Листи. Щодо форми. І отого "дощенту"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-22 14:06:34 ]
та вірш написався миттєво як свідчення тогочасного душевного стану. мова ж не йде про те, правий ЛГ чи ні. Але я згоден, що читачу все це не цікаво...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-22 23:09:04 ]
А, до речі, Чорі, з вірша неясно, чия то чорна душа - ліргероя чи ліргероїні...) Те, що автор пояснює в коментарях, ще нічого не значить - з вірша неясно, чия...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-22 13:55:26 ]
а ця загострена сентиментальність - однозначно псує вірш, бо більше пасує вона жіночій поезії...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-22 23:10:34 ]
А, може, Ярослав Петришин - це клон Сін Семільї?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-23 08:49:03 ]
тоді ще краще, Валерію). хай кожен собі думає так, як вважає за потрібним. тут якраз той момент, коли ніколи не можна бути певним, чия душа чорніша.
Хоч з логіки вірша мені однозначно зрозуміло про чию душу йдеться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-24 08:11:54 ]
Подібне протягує подібне)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-24 09:01:23 ]
притягує)