ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Петришин / Вірші

 А РАПТОМ
Сніжинкою впаду тобі на вії
і помовчу з тобою у журбі,
а як мене нежданно обігрієш,
то я сльозою стану по собі.

Краплиною дощу впаду на губи,
цілунком згладжу посмішку криву,
а як мене випáдком ти пригубиш -
я у тобі причастям оживу.

Туманом я усю тебе огорну,
закрию від мирської суєти -
а раптом ще удасться душу чорну
від праведної кари вберегти.

січень 2010



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-10-22 10:49:11
Переглядів сторінки твору 5172
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.848
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.07.24 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2011-10-22 11:07:31 ]
Дуже, і дуже, і ... фінал - просто геніально!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-22 11:14:21 ]
Дякую, Ірино! Але в моїй оцінці - цей вірш з тих, що і друкувати соромно, і викинути шкода. Жіночий сльозливий вірш... Бо його не порівняєш з серйозними віршами. Але радий, що подобається... Хоча, зараз, мабуть, появляться чоловіки і скажуть мені все, що про нього думають...))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-10-22 11:22:38 ]
Я, хоч і не чоловік, та скажу все, що думаю: вірш непоганий. Потребує ще трохи роботи над собою. З приводу наголосів, я з Вами, Ярославе, так і не погоджуюсь. А перша строфа - просто класна!
Зичу натхнення!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-22 11:29:04 ]
Дякую, Іринко! а що там з наголосами не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2011-10-22 12:45:32 ]
Згідна з пані Іриною, таки перша строфа - найкраща.
Остання - двозначна. Усе залежить від другої.

Не гнівайтеся, пане Ярославе, вірш вартий того щоб над ним попрацювати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-22 12:48:38 ]
Дякую, Яно! Чого мені гніватися? А в якому напрямку попрацювати? Що не так?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2011-10-22 12:51:00 ]
Може, то моє суб'єктивне відчуття, але мені не подобаються три останні рядки другої строфи.
І ще - у третій строфі - про чию душу йдеться - її чи ЛГ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-22 13:16:53 ]
звичайно, що її. Дякую, Яно. Ще подумаю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-22 12:47:03 ]
а мені сподобалось про сльозу

потім іще додумаю про - "причастям оживу"





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-22 12:49:30 ]
дякую, Марійко...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-22 13:24:51 ]
Дуже гарний вірш, Слав. Здається, я здогадуюся, чому ти вагався - перша і друга строфа йдуть наче по наростаючій, а фінальна - наче трошки "спасувала" - ось це: "закрию від мирської суєти" - як зможеш сказати цю фразу тонше, то все виправиться.
А ідея вірша зовсім не жіноча - навпаки, це дуже чоловіче бажання - захистити свою любов. Мені дуже сподобалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-22 13:28:08 ]
ну, і ще про кару - я не дуже впевнена, що кара буває праведна. Може б це якось інакше сказати? Може, обіграти, що вона десь спіткнеться чи щось таке?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-22 13:42:54 ]
та ні, Олю. соромлюся тільки такого занадто сльозливого характеру вірша. а протиречивість вірша лише від протиріч між любов"ю і ненавистю за відкинуті почуття. оці фінальні стрічки. що наче й заслуговує душа на праведну кару, але й хочу її врятувати від цього, бо ще люблю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-22 13:36:02 ]
Свою любов? Це ту, що з "чорною душею"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-22 15:13:24 ]
любов зла, Чорі )))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-22 13:40:11 ]
Ярославе, нмсд, слабкий вірш. З одного боку, через ті причини, які ти сам зазначив у першому коментарі. З іншого - з вірша виходить, що він - такий весь у білому, а вона - невдячна істота з чорною душею, бо не відповіла ЛГ взаємністю і за те тепер їй кара праведна буде. І у цьому плані, це теж не чоловічій вірш. Вибач за відвертість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-22 13:43:40 ]
та в принципі, згоден, Чорі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-22 13:50:48 ]
ЛГ має причини вважати, що в неї чорна душа. бо він багато знає про об"єкт свого кохання. судить по її поступках, в яких вона йому признавалася. чи навіть не признавалася. бо віртуальний світ дуже тісний. але ж не будеш пояснювати про це в поезії...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-22 14:03:44 ]
А ЛГ вважає себе суддею? Чи душа ЛГ прозора і біла настільки, що він має на це право?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-22 13:56:43 ]
Любо! А мені більше цікава твоя думка на мої Листи. Щодо форми. І отого "дощенту"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-22 14:06:34 ]
та вірш написався миттєво як свідчення тогочасного душевного стану. мова ж не йде про те, правий ЛГ чи ні. Але я згоден, що читачу все це не цікаво...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-22 23:09:04 ]
А, до речі, Чорі, з вірша неясно, чия то чорна душа - ліргероя чи ліргероїні...) Те, що автор пояснює в коментарях, ще нічого не значить - з вірша неясно, чия...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-22 13:55:26 ]
а ця загострена сентиментальність - однозначно псує вірш, бо більше пасує вона жіночій поезії...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-22 23:10:34 ]
А, може, Ярослав Петришин - це клон Сін Семільї?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-23 08:49:03 ]
тоді ще краще, Валерію). хай кожен собі думає так, як вважає за потрібним. тут якраз той момент, коли ніколи не можна бути певним, чия душа чорніша.
Хоч з логіки вірша мені однозначно зрозуміло про чию душу йдеться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-24 08:11:54 ]
Подібне протягує подібне)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-24 09:01:23 ]
притягує)