Препарований біль навряд чи втрачає свою радіоактивність:) Дуже сподобалось, тільки щодо тривалості вічності в любові трохи не того, не доберу. Але то моє особисте;)

«вічність живе в любові,
чуєш?, всього лиш мить…» ?

Викликає сильні емоції, бентежить вірш Ваш, Ярославе. Відчуваю, що він може викликати спочатку - біль, а потім - одужання.

попри окремі хороші рими, вірш видає непослідовним. рядки і катрени живуть окремо один від одного. і якщо зміняти частину дворядків місцями - суттєво нічого не зміниться. а це говорить про слабку сюжетність. про решту говорити не буду, але в цьому віршеві помітний рік написання.

хоча, за бажанням недоліки вірша ще можна списати на ритм - в такому ритмі досить-таки складно зберегти цілісність образів :)

стерилізуєш карму - цвяшок. )))
гарні в тебе вірші з короткими рядками, деякі строфи як афоризми. Я їх складаю докупи і малюю собі картинку... )))

Не згоден з попереднім доповідачем... У вірші все логічно і послідовно. А сюжетність у короткому ліричному вірші шукати не варто.

Стрімкий, емоційний вірш.
Сподобався :-)

Дякую всім за відгуки1
Багато чого міг би пояснювати! Але чи варто?
Найпростіше пояснення стрічкам:
«вічність живе в любові,
чуєш?, всього лиш мить…»

цитата з Януша Вішьнєвскі, "Самотність в мережі" -

"Зі всього, що вічне, найкоротший термін в кохання",

якого ми читали з нею паралельно. Хоч на це накладається ще й її світогляд.

А хто мене знає, зрозуміє чому не можна переставляти місцями катрени.
Може щось ще добавлю завтра !)

Якраз ні С-М!) Завжди радий конструктивній критиці. Хіба я десь казав, що вірш досконалий?
Тим більше, що написаний він ще до н.е.
Всього лише дещо пояснював. Але, з іншого боку, не вважаю його й геть ніяким. така собі спроба пера...
Дякую!