ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.06.12 20:11
сьогодні графоманія
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій

Олена Побийголод
2026.06.12 18:47
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)

Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.

    Нам пісня в праці й житті помагає,

Борис Костиря
2026.06.12 13:39
Розпливається перед очима
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.

Розпливаються сталі поняття

Татьяна Квашенко
2026.06.12 12:40
В перлиннім, з бірюзи, бурштиновім намисті,
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.

У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене

Іван Потьомкін
2026.06.12 09:23
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н

Віктор Кучерук
2026.06.12 07:05
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.

Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -

С М
2026.06.11 21:50
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це

Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про

Роксолана Вірлан
2026.06.11 20:02
В позачассі згадаєш, як тиша вагітніла звуком,
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась і ти стезі отій довіряв.

Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі під но

Євген Федчук
2026.06.11 17:34
Як чубляться князі поміж собою,
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при

Ігор Терен
2026.06.11 15:56
Коли пора іти до дна
і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.

***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...

Борис Костиря
2026.06.11 15:44
Я у царстві ялинок бреду.
Заблукав у самотньому борі
І на радість чи то на біду
Відчуваю величність собору.

Я бреду між похилих дерев,
Ніби книг, непрочитаних досі.
Я почую притлумлений рев,

Володимир Ляшкевич
2026.06.11 13:22
Щоденність – тиха, непримітно-звична плином.
Але у ній, немов у сутінній кімнаті,
присутні бігом часу виявлені вікна.

Ті, що обличчям до минулого – прозорі.
А щільно вкриті не прожитим - з майбуття.

Злітають звідтіля провіщення всілякі -

Тетяна Левицька
2026.06.11 08:10
Везувій винищив Помпеї
і виноградні вина.
Під порохом жаркого глею
похована причина.
Содом й Гоморру покарали
за блуд і сластолюбство.
Від грізного меча моралі
на пласі гине людство.

Охмуд Песецький
2026.06.11 07:41
Як інакше назвати довге чекання чогось для тебе важливого? Певно, хворобою, яку треба перенести, знаючи, що вона не марна і колись відпустить. Ти ковтаєш казенні ліки у палаті своєї байдужості до всього, що є довкола, і слухаєш лікаря часу. Він лікує мов

хома дідим
2026.06.11 06:54
верлібри дуже навіть
експортний артикул
якщо у тебе є
чого продати
їм
читачам трактатів
молодняку на слемі
панночкам серпанковим

Віктор Кучерук
2026.06.11 05:55
Лисуватий, крутолобий,
У незміннім кожушку, -
Спозарана дід худобу
Доглядає на лужку.
З-під верби спостерігає,
Добре бачачи здаля,
Що наблизилось до гаю
Недосвідчене теля.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Петришин / Вірші

 ГРА
Дитинство ось-ось мине,
ми майже уже дорослі -
тому, щоб не йти наосліп,
домовимось про одне.

Я знаю, таки нелегко
міняти умови гри -
та буде нехай "Замри!"
ознакою небезпеки,

знайоме таке - "Води!" -
мене порятуй од спраги,
а "Холодно!" - одягти
незайве зимові краги.

Ще "Гаряче!" - не вмикай
опалення так уперто.

Будь чемна без мене, Ґердо!
Я - тільки на гірку.
Кай.

2011

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-11-11 18:38:48
Переглядів сторінки твору 6156
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.822
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.07.24 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2011-11-11 19:48:57 ]
Ярославе, про Герду і Кая - супер! Не розумію, навіщо лапки - "мене порятуй від спраги","одягти потрібно зимові краги". Якщо тут щось особисте, то потрібно дати про це зрозуміти читачеві.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-11 19:54:12 ]
Дякую, Богдане!) Ні, не особисте. Просто, Замри!, Води!, Холодно!, Тепло!, Гаряче! - це вирази з дитячих ігор. Я надав їхні дорослі інтерпретації. Тому й взяв у лапки. Здалося, що так буде краще. спочатку в мене було без лапок. Як громада вирішить, хай так і буде. Я не маю до цього якоїсь предвзятості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-11 19:55:38 ]
хай буде без лапок. звичайно, що так легше виглядає, але чи правильно формально - не певен.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2011-11-11 20:40:32 ]
Ярославе, я мав на увазі тільки ті фрази, про які написав. Тепер дійсно краще читається. Кома після "Ще" - ? Може просто - І "гаряче" - утікай...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-11-11 21:48:42 ]
Несподівана кінцівка.
Казковий вірш, Ярославе.
Шкодую, що цей підйом ЛГ попав на зимовий період :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-11 22:51:03 ]
Дякую, Василю!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2011-11-11 21:54:42 ]
Сподобалось, Ярославе. Особливо радує, що свіженьке... Давно хотілось...
Але не міняйте правила гри після її початку, хоч Ви і старший...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-11 22:51:44 ]
Дякую, Ірино!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2011-11-11 22:09:36 ]
Ух ти! :-)
А що, як спробувати без третьої строфи?
І - "а "Гаряче"..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-11 22:53:31 ]
Дякую, Яно!)
Та спробувати можна.) Але буде занадто ріденько. Я ще постараюся, можливо, дещо підправити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-12 00:35:31 ]
Щось таке несподівано-закодоване.
Цікаво і - незвичайне закінчення.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-12 01:05:38 ]
Дякую, Марійко!
Хоч могла й мені щось вислати, а не тільки Василеві.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-12 11:43:39 ]
Щоб не було слизько взимку (технічної солі - не бажаєте?)))
=*=
Ковзани, рукавчки, яскрава в'язана шапочка з бомбоном, Solomon (лижви), гаряча гербатка з цитринкою (щоб не змерзнути) і дві ложечки цукру до гербати :))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-11-12 00:59:29 ]
а бідна довірлива Герда так і чекатиме, коли Кай вернеться з гірки :)

щось мене така кількість "од" напружує.
а чого "смертИ", а не "смертІ"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-12 01:04:31 ]
Привіт, Чорі!) Якби-то. Якраз Ґерда й поїде шукати його до Снігової королеви. А оті "оди" я теж помітив. А СмертИ - подобається мені така форма родового відмінку.) Ну й рима відчутніша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-11-12 01:06:25 ]
привіт :) а вона в принципі існує - така форма "и", чи ти її сам вигадав? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-12 01:09:35 ]
Вже в двох моїх віршах є. Значить існує.)
А якщо серйозно, то такий родовий відмінок був за старим правописом. Поки його не причесали під російський.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-12 01:18:48 ]
ось поґуґлив і знайшо приклад.

Патриція Килина

ПЛАЧ НА СМЕРТЬ АНТОНІЯ РІСА ПАСТОРА
(поема)

Більбао, Еспанія
23 серпня 1966

I

Ріг бика, немов блискавка, вдаряє твої груди
і розщеплює дерево твого серця.
Як страшне світло, твоя агонія білить лиця всіх матадорів.
Коли ти встаєш поволіше від диму,
кров звуглює твій шовковий одяг торера.
О, як ти дивуєшся своїй слабкості!

Я не бачу твоєї смертИ,
тільки читаю про неї в газеті, яка має три дні або три століття,
та я, немов пророчиця минулого часу,
чую крик натовпу, як синій грім рога бика,
і бачу бика, що стоїть над тобою, неначе .....




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-11-12 12:33:19 ]
Ага, зрозуміло. Це як "иншим". У Володимира Лиса в "Столітті Якова" така мова звучить. здається, волинський діалект.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Завадський (Л.П./М.К.) [ 2011-11-12 11:17:21 ]
Вдало побудований вірш на образі гри. Таке собі прощання з дитинством. Натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-12 14:27:57 ]
Дякую, Олеже!