ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.09.20 23:24
* 208 *
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях

Ольга Береза
2026.09.20 21:39
Франко. Три жінки
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.

Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,

Вячеслав Руденко
2026.09.20 19:41
Гексакварки іще не відкриті
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.

Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге

Євген Федчук
2026.09.20 17:17
Третій радянський голод 1946-1947 років
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
* * *
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
ЙОНА
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
"Оце б весні хвалу співати..."
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.

С М
2026.09.20 12:05
Гарольд Барило (Genesis)
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі

[ПЕРЕХОЖИЙ]

Ірина Вовк
2026.09.20 10:43
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 2)
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви

Віктор Кучерук
2026.09.20 07:23
* * *
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.

хома дідим
2026.09.19 23:34
* 207 *
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник

Тетяна Левицька
2026.09.19 22:20
Трагедія
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»

Іван Потьомкін
2026.09.19 21:05
***
Яви нам, Боже, знов свої дива:
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до

Ольга Садкова
2026.09.19 20:28
"У блакитнім просторі безмежнім..."
У блакитнім просторі безмежнім,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.

Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,

Юрій Лазірко
2026.09.19 16:37
Моя Бамбіна -- Альбом Теревені від Зеня -- батярські пісні
Ого... йой-йой...
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...

1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.

Артур Курдіновський
2026.09.19 15:41
Вечірні вогні (рондо)
Вечірні вогні над проспектами виклали лінію.
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Василь Кузан (1963) / Вірші

 Про змагання


Нас ображати є кому
І є кому нас не любити.
Й не проводжають по уму,
І вороги сміються сито,

І маслом – щедро у вогонь…
Нам важко жити у розлуці.
Вже срібло тулиться до скронь
І почуття міліють в муці.

Нам доля часто каже: «Ні!»
Не заживають рани давні.
Минає час… А ми, смішні,
Змагаємося у стражданні.

Життя нестримно так біжить,
Ось-ось і обірветься нить.


2011




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-12-26 16:21:15
Переглядів сторінки твору 8546
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.291 / 5.5  (5.134 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.225 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.814
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сонет
Автор востаннє на сайті 2019.03.01 19:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілля Радуський (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-26 16:27:57 ]
Рано чи пізно всьому приходить кінець. Не обмине він і наших ворогів, які сміются сито з наших невдач. Не вподобляймося їм, молімося за них і за себе Богу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-12-26 16:33:20 ]
Мудра порада.
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2011-12-26 16:29:46 ]
Такі ми вже "смішні", мабуть, і з точки зору інопланетних об'єктів. Життя таке коротке, а ми так невміло ним розпоряджаємось, хоча, може, у когось інша думка, а я погоджуюсь на всі 1000 відсотків.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-12-26 16:33:57 ]
Життя справді коротке, Ксеніє...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-12-26 16:31:15 ]
))) образився на комент? але який вiрш, такий i комент. людина, котра говорить про самогубство, насправдi нiколи не зробить останнiй крок. так що перепиши закiнчення. бо ти схильний до гiперболи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-12-26 16:35:21 ]
А хіба тут мова йде про самогубство?
Ніколи не думав, що можна так потрактувати цей текст.
Життя просто тікає від нас... Само по собі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2011-12-26 16:34:04 ]
Василю, облиште дивитись на людей. Жити у злагоді з собою - ось що важливо, тоді усе міняється.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-12-26 16:36:41 ]
Це ЛГ дивиться, Наталко.
А я вже давно виріс із того віку, коли оглядаються на чиюсь думку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-12-26 16:41:56 ]
Мда Кузан а ти ще й лукавиш. хай не висловлююся на сайтi про що твiй вiрш. спершу говориш одне а потiм заперечуеш. правду тобi панi Iрина на iншому сайтi про цей вiрш написала. май совiсть новий рiк за кiлька днiв а ти про обiрветься нить життя.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-12-26 18:30:46 ]
Але рано чи пізно, а вона таки обірветься...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-12-26 16:52:28 ]
Кузан припини писати трагiчнi вiршi. ти знаеш про якi йдеться. у мене й так чорний настрiй. я хочу читати свiтлi радiснi вiршi.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-12-26 18:29:47 ]
Спробую, Маріанночко.
Постараюся, якщо Ваша воля.
Справді, Новий Рік на носі, а у мене настрій такий...
Але на щось веселеньке потрібне і натхнення відповідне. Хіба ні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-12-26 17:29:10 ]
А мені подобається. Ніякої трагедії. Реалізм. Хай і суворий...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-12-26 18:27:07 ]
Дякую за розуміння, друже.
Саме так і треба сприймати цей текст.
Жорстка реальність...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Берберфіш (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-26 18:09:20 ]
І мені до душі Ваш вірш, Василю. А подобається він мені за правду життя, яка в ньому зображена, за стрункість і вишуканість форми. Так, рядки сумні, але глибокі й проникливі. Я так зрозуміла, що в останньому рядку йдеться про смерть, але не про самогубство.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-12-26 18:31:51 ]
Ви все правильно зрозуміли, Маріє.
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2011-12-26 18:19:28 ]
я теж не бачу трагедії - це "се ля ві". Правдиво і щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-12-26 18:36:54 ]
Трагедія таки є, але вона прихована від стороннього ока. Вона поза кадром. Тут, у тексті, є настрій після чогось важкого, що наближається до трагедії, що має подібні наслідки. Але це не трагедія у буквальному розумінні слова. Скоріше вона у підтексті.
Дякую за "се ля ві".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-12-26 18:39:21 ]
Кузан, хiба вам нема звiдки натхнення черпати?))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-12-26 18:54:59 ]
Не знаю...
Чомусь відчуття радості нема. Тому і натхнення невеселе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-12-26 18:58:45 ]
радiсть Ви мусите самi створити та й iншим дарувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-12-26 19:09:58 ]
Оце так завдання!
"Слушаюсь і повінуюсь", - казали в подібних випадках справжні чоловіки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-12-26 19:05:01 ]
Змагаємося у стражданні - віршами. Це точно. Мені здається, що ми підпалюємо одне одного тими віршами і провокуємо писати то про страждання і смерть, то про любов і страждання, то про любов і смерть, коли ми вже, нарешті, розрегочемося в усього цього?)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-12-26 19:08:17 ]
От після твоєї пародії нової і розрегочемося, друже.
Можна не тільки на наші тексти писати, тут ти щойно такий цікавий звукопис пташиний помітив...
Тож натхнення тобі, Ярославе! І веселого польоту!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-12-26 19:07:25 ]
от i я чекаю, коли.)) нiби дорослi дядьки, а граються в ромео.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-12-26 19:07:28 ]
от i я чекаю, коли.)) нiби дорослi дядьки, а граються в ромео.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-12-26 19:11:04 ]
Це перша відповідь для мене, а друга для Ярослава, чи навпаки, Маріанночко?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-12-26 19:13:02 ]
а ти як хочеш?))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-12-26 19:15:53 ]
Саме так і хочу. ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-12-26 19:40:00 ]
Кузан, якби ти був щирий у вiршах, у почуттях, ти зрозумiв би, що й iншим вiд твойiх вчинкiв може бути боляче. А так - це просто бойовий гопак на "льду".)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-12-26 20:13:47 ]
пан Кузан iпiшов писати вiрш про радiсть...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-12-26 21:01:00 ]
Саме так, Маріанночко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Насипаний (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-26 20:41:17 ]
Сумний вірш, пане Василю.Хочеться щось більш світлішого, радіснішого.Особливо напередодні свят.Зичу Вам натхнення,добра,щастя і здоров"я на довгі роки!!! Тим більше у Довгому люди мають жити довго.Муй нянько (тесть) вже має 84, а такий фігляр, що познают го від Рахова до Мукачева.І упити бирує майжінь майбуш,як зять (я).Щасти Вам!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-12-26 21:03:17 ]
Ого!
А я і не підозрював, що серед колег по перу є люди, які знають моє чарівне село!
І Вам, Вікторе, і Вашій родині щасливих свят!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Насипаний (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-26 21:42:09 ]
Дякую,пане Василю! ВЗАЄМНО!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-12-27 08:57:56 ]
І я дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2011-12-26 22:25:16 ]
Ні! Ні!- не обірветься нить,
Що вишиває доленосні
узори -неспроможні нить,
і кроки сильні, а не млосні.
Таким ниткам нема кінця,
Неопалима серцевина,
Ім срібло завжди до лиця,
в них думка чиста мов дитина.
Ті ниті - то дляння увись,
А ще якщо вони любили...!
Але не зрадь собі...дивись!-
Ті рвуться, що любов убили...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-12-27 08:57:31 ]
Срібло до лиця завжди. То правда.
Дякую, Роксолано.