ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.01.30 23:35
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу. Меншовартість занадто вартує. Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають. Хто править бал, тому правила зайві. У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.

Іван Потьомкін
2026.01.30 21:35
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як

Тетяна Левицька
2026.01.30 21:03
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?

А їй, що дістанеться — даль
і смуткок у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,

Артур Курдіновський
2026.01.30 16:17
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.

Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,

Юрій Лазірко
2026.01.30 15:28
Згораю я у пломені жаги,
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.

Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги

Артур Курдіновський
2026.01.30 13:38
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!

Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал

Борис Костиря
2026.01.30 10:48
О часе, не спіши, не мчи удаль стрілою,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.

Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,

Світлана Пирогова
2026.01.29 21:59
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.

Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.

Артур Курдіновський
2026.01.29 19:57
МАГІСТРАЛ

Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!

Розпливчасті та ледь помітні тіні

С М
2026.01.29 18:05
о так я відьмача
бігме-бо відьмача

я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“

Іван Потьомкін
2026.01.29 18:01
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході

Юрко Бужанин
2026.01.29 17:20
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.

Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна

Євген Федчук
2026.01.29 16:03
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив

Тетяна Левицька
2026.01.29 11:43
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів невисловлених рими
під небесами бурштинових слив.

Борис Костиря
2026.01.29 11:26
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.

На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,

Сергій Губерначук
2026.01.29 11:12
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 Сад пісень
прохолода росте,
пам'ятаєш про сніг? – пам'ятаю…
це минеться… пусте,
тільки крок від зими – до розмаю,
пелюстками в золі –
сизим квітом землі
я тебе все життя облітаю,

осипаю плетінням води,
передзвоном легкої слюди, –
я тебе поміж тіней читаю…

не турбуйся за те,
що вогонь зацвіте,
у тепла – ні жалів, ні тривог,
ані вітру...

ти мій прощений бог,
келих ласки на двох,
заборони пітьма заповітна,

хай присвітить мені
чар низької землі

тятивою нахилених віт,
у стожарі проведений слід,

тихо-рунами,
тонко-струнами,

долунай, долети, дотремти –
туго-сном, сніго-розсипом … ти …

біла арфа майне
і відпустить мене...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-01-13 19:30:17
Переглядів сторінки твору 5805
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.939 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.757
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-01-13 19:47:26 ]
Хто це там говорив, що боїться глибин-висот? :о)
Молитовно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-13 19:58:31 ]
та щось аж сама злякалася, як написала :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-13 20:00:13 ]
сподобалось:
)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-13 20:01:11 ]
дякую :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-01-13 20:01:06 ]
снiго-розсипом --- гарно. пiсенно дуже. а цей туго- сон медитативний такий. люблю читати твою поезiю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-13 20:03:48 ]
а знаєш, я ще початок вірша трохи обдумувала :)) а потім як автопілот включився - кінець сам дописався.
Хотіла змінити це туго-сон - а потім подумала, що це, можливо, як поштовх відчаю, щоб швидше летілося :) Дякую, Марі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-13 20:14:09 ]
О, намагічено-намагнічено, Олю.
"я тебе все життя облітаю", а мо` "я з тебе":)
Чудово!
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-13 20:47:57 ]
тут гра в абстракцію: сад-він, квітка-вона – тобто героїня, як частина саду, облітає-осипає саму себе... і його, звичайно ж :)) Дякую, ЛЮ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2012-01-13 20:16:00 ]
Файно!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-13 20:48:16 ]
файно дякую, Терцино :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2012-01-13 20:16:29 ]
гарна пісня, Оль!
я тебе все життя облітаю - чи не одруківка?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-13 20:51:00 ]
ні, то я, Зоряночко, довго думала (може, занадто довго - треба було не думати, а зразу відмовитися від тої ідеї), як би передати цей стан-відчуття, коли обсипається сад - облітає, черкаючи лице, заплутуючись у волоссі :))
Неймовірно люблю це відчуття - коли обсипаються дерева :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2012-01-13 20:56:42 ]
розумію, але читаючи ці рядки,
можна подумати ще, що це майбутній час до слова облітати - здійснити тотальну дію літання у майбутньому, яке охоплює все життя:))

може тоді краще "я в тобі все життя облітаю"? чи якось ще вивернути, щоб не було так двозначно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-13 21:24:08 ]
дуже гарна ідея, до речі. Треба подумати, промедитувати :)) дякую дуже


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-01-13 20:36:33 ]
І читається, і сприймається - гарно!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-13 20:51:48 ]
дуже рада, дякую, Володимире.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-01-13 20:59:17 ]
Сад божественних пісень...
А сподобалося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-13 21:25:41 ]
або пісня пісень :) дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-01-13 21:35:10 ]
і справді - дуже пісенно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-13 21:49:10 ]
дякую! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віарвілгвсим вловмивоапв (Л.П./М.К.) [ 2012-01-13 22:24:47 ]
ритм мене зачарував, Олю!
п"яний він - п"яний... поспіша і падає... встає... падає... як сама віра-надія...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-14 09:27:54 ]
то ж про таких, як ми, Наталю - поспішаєм і падаєм,
без кінця встаєм і знов падаєм…
це все про нас…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-01-13 22:30:19 ]
Садок "вишневий коло" Олі,
"хрущі" над Олею "гудуть"...
І хтось казав: "Пусти. Доволі!"
"Не відпущу, - казав, -Уб'ють!"

Обсипається голос.. шелест... тиша... завіса.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-14 09:30:54 ]
нічого собі детектив…
завіса зарано впала :)) глядачі в залі плескають в долоні і вимагають продовження в стилі саги про Джеймса Бонда :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2012-01-13 22:31:24 ]
озовись, обернись, обійми -
візерунками інею "ми" -
білострунними,
птахокрилими,
ладо милий мій...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-14 09:41:09 ]
нерозлучні вогонь і вода,
як смертельного нанцю жага.
кожне "ні" – мого відчаю знак,
проростає в твоє вічне "так"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2012-01-14 11:35:59 ]
Так чарівно та гарно "В саду пісень", що я колись обов'язково іще повернуся до цієї насолоди...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-16 10:40:01 ]
дякую дуже, приємно це чути.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-14 13:12:49 ]
О, Олю!
"Сади пісень" - це не сади каміння...
Вони відпускають!..
У День Василя Великого Василь маленький вітає Вас з Новим (старим) роком. На Вашій сторіночці нехай щедро зацвітають і не тільки "Сади пісень". :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-16 10:40:46 ]
ну, судячи з аватарки, не такий вже цей Василь і маленький )))
Щиро дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-01-23 12:23:45 ]
Гарно, запам'яталось "плетіння води" і надзвичайно пісенні останні рядки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-23 19:28:11 ]
дуже рада, Уляно :)) дякую!