ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.09.02 22:08
Спектакль
Танцюють порожні віки.
Всміхається маска в загрозі.
Простягне подібність руки
Сатир у вигадливій позі.

В палкому натхненні спектакль
Розігрує хтось у абсурді.
В нім кожен намічений такт

Олександр Буй
2025.09.02 21:52
Вереснева ніч
Віщувала заграва вітер
У багрянім заході сонця.
Зачиняли бутони квіти
І згасали в хатах віконця.

Прохолода, така приємна,
Денну спеку заколисала.
Ще хвилина – і стало темно,

Віктор Насипаний
2025.09.02 13:41
Малює день
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.

Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,

Віктор Кучерук
2025.09.02 12:17
Ти
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.02 08:19
Фіолет
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн

Артур Курдіновський
2025.09.01 23:38
Зустрічаю осінь
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.

Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!

Борис Костиря
2025.09.01 22:21
* * *
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.

До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,

Олена Побийголод
2025.09.01 12:07
1972. Мордочка, хвіст та чотири ноги
Із Бориса Заходера

Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.

Часом блукаємо ми у хаосі, –

Ольга Олеандра
2025.09.01 09:47
Останній день літа
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.

Віктор Кучерук
2025.09.01 05:51
* * *
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Можливо...
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Тетянина ніч
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
* * *
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --

Артур Курдіновський
2025.08.31 18:30
Просто друзі (діалог сонетів у співавторстві з Лілією Ніколаєнко)
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!

Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,

Юрко Бужанин
2025.08.31 14:23
***
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 Сад пісень
прохолода росте,
пам'ятаєш про сніг? – пам'ятаю…
це минеться… пусте,
тільки крок від зими – до розмаю,
пелюстками в золі –
сизим квітом землі
я тебе все життя облітаю,

осипаю плетінням води,
передзвоном легкої слюди, –
я тебе поміж тіней читаю…

не турбуйся за те,
що вогонь зацвіте,
у тепла – ні жалів, ні тривог,
ані вітру...

ти мій прощений бог,
келих ласки на двох,
заборони пітьма заповітна,

хай присвітить мені
чар низької землі

тятивою нахилених віт,
у стожарі проведений слід,

тихо-рунами,
тонко-струнами,

долунай, долети, дотремти –
туго-сном, сніго-розсипом … ти …

біла арфа майне
і відпустить мене...




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-01-13 19:30:17
Переглядів сторінки твору 5561
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.939 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.757
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-01-13 19:47:26 ]
Хто це там говорив, що боїться глибин-висот? :о)
Молитовно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-13 19:58:31 ]
та щось аж сама злякалася, як написала :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-13 20:00:13 ]
сподобалось:
)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-13 20:01:11 ]
дякую :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-01-13 20:01:06 ]
снiго-розсипом --- гарно. пiсенно дуже. а цей туго- сон медитативний такий. люблю читати твою поезiю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-13 20:03:48 ]
а знаєш, я ще початок вірша трохи обдумувала :)) а потім як автопілот включився - кінець сам дописався.
Хотіла змінити це туго-сон - а потім подумала, що це, можливо, як поштовх відчаю, щоб швидше летілося :) Дякую, Марі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-13 20:14:09 ]
О, намагічено-намагнічено, Олю.
"я тебе все життя облітаю", а мо` "я з тебе":)
Чудово!
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-13 20:47:57 ]
тут гра в абстракцію: сад-він, квітка-вона – тобто героїня, як частина саду, облітає-осипає саму себе... і його, звичайно ж :)) Дякую, ЛЮ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2012-01-13 20:16:00 ]
Файно!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-13 20:48:16 ]
файно дякую, Терцино :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2012-01-13 20:16:29 ]
гарна пісня, Оль!
я тебе все життя облітаю - чи не одруківка?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-13 20:51:00 ]
ні, то я, Зоряночко, довго думала (може, занадто довго - треба було не думати, а зразу відмовитися від тої ідеї), як би передати цей стан-відчуття, коли обсипається сад - облітає, черкаючи лице, заплутуючись у волоссі :))
Неймовірно люблю це відчуття - коли обсипаються дерева :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2012-01-13 20:56:42 ]
розумію, але читаючи ці рядки,
можна подумати ще, що це майбутній час до слова облітати - здійснити тотальну дію літання у майбутньому, яке охоплює все життя:))

може тоді краще "я в тобі все життя облітаю"? чи якось ще вивернути, щоб не було так двозначно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-13 21:24:08 ]
дуже гарна ідея, до речі. Треба подумати, промедитувати :)) дякую дуже


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-01-13 20:36:33 ]
І читається, і сприймається - гарно!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-13 20:51:48 ]
дуже рада, дякую, Володимире.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-01-13 20:59:17 ]
Сад божественних пісень...
А сподобалося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-13 21:25:41 ]
або пісня пісень :) дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-01-13 21:35:10 ]
і справді - дуже пісенно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-13 21:49:10 ]
дякую! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віарвілгвсим вловмивоапв (Л.П./М.К.) [ 2012-01-13 22:24:47 ]
ритм мене зачарував, Олю!
п"яний він - п"яний... поспіша і падає... встає... падає... як сама віра-надія...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-14 09:27:54 ]
то ж про таких, як ми, Наталю - поспішаєм і падаєм,
без кінця встаєм і знов падаєм…
це все про нас…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-01-13 22:30:19 ]
Садок "вишневий коло" Олі,
"хрущі" над Олею "гудуть"...
І хтось казав: "Пусти. Доволі!"
"Не відпущу, - казав, -Уб'ють!"

Обсипається голос.. шелест... тиша... завіса.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-14 09:30:54 ]
нічого собі детектив…
завіса зарано впала :)) глядачі в залі плескають в долоні і вимагають продовження в стилі саги про Джеймса Бонда :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2012-01-13 22:31:24 ]
озовись, обернись, обійми -
візерунками інею "ми" -
білострунними,
птахокрилими,
ладо милий мій...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-14 09:41:09 ]
нерозлучні вогонь і вода,
як смертельного нанцю жага.
кожне "ні" – мого відчаю знак,
проростає в твоє вічне "так"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2012-01-14 11:35:59 ]
Так чарівно та гарно "В саду пісень", що я колись обов'язково іще повернуся до цієї насолоди...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-16 10:40:01 ]
дякую дуже, приємно це чути.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-14 13:12:49 ]
О, Олю!
"Сади пісень" - це не сади каміння...
Вони відпускають!..
У День Василя Великого Василь маленький вітає Вас з Новим (старим) роком. На Вашій сторіночці нехай щедро зацвітають і не тільки "Сади пісень". :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-16 10:40:46 ]
ну, судячи з аватарки, не такий вже цей Василь і маленький )))
Щиро дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-01-23 12:23:45 ]
Гарно, запам'яталось "плетіння води" і надзвичайно пісенні останні рядки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-23 19:28:11 ]
дуже рада, Уляно :)) дякую!