ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2026.08.02 16:29
My love you know -- jazz English Version
we became two islands
drifting in a sea
our gold is silence
not that well received

our minds - two rivers
dried in desert lands
feelings left to shiver

Євген Федчук
2026.08.02 16:12
Чому не можна із цвинтаря нічого брати
Ще ізмалечку нас мама з сестрою привчала,
Щоби ми із кладовища нічого не брали,
Бо не люблять того мертві. За взятим тобою,
Якось прийдуть, щоб забрати тебе із собою.
Ще і приклад приводила. Це пізніше стало.
Жив у селі один дядько, що ми добре знали

Роксолана Вірлан
2026.08.02 14:38
Ліліт
я ніколи, ніколи, ніколи тобі не пробачу
те зухвале втручання в божественне сяйво моє,
вурдалаківську месу в регістрах любові нестачі,
в мить довіри й розкрилля моїх чистоплинних імен.

я б для тебе сама оголила і шию, і вену
і дозволила спити без

Борис Костиря
2026.08.02 13:42
Поезія
Поезія - аскеза чи надмірність,
Це оргія чи келія в землі?
Поезія - це свято чи повинність,
Бенкет чи ланцюги важкі й сумні?

Поезія - це вибух чи покора,
Хвороба чи величний Божий дар?
Іде поет у безгоміння бору

Іван Потьомкін
2026.08.02 13:24
***
“Верта милий при місяці .
Всенький день малює –
Тому мальви, тому ружі,
Коні та корови,
Тільки чомусь не малює
Мої чорні брови”.
“Писав тебе, моя люба,
Аж чотири ночі,

Олена Побийголод
2026.08.02 13:12
1947. Балакучий мінер
А.Фатьянов, С.Фогельсон

Був готов на вихід катер,
на шпилі мінер стояв,
через борт знайомій Каті
«по секрету» він казав:

«Призначайте місце певне,

Ірина Вовк
2026.08.02 12:49
"СЕРЦЕ В ХУРТОВИНІ…" (продовження 2)
…За 2 години до… …Потяги колесами б’ють у скронях, повертаючи нас із тобою додому. Літо 1941 року. Ми йдемо разом. Коли я переходила радянсько-німецький кордон пішки, продираючись крізь чагарники й збиваючи ноги у кров, ти йшов на крок позаду, оберіга

В Горова Леся
2026.08.02 11:47
Сонячна доба
Мідне замружене сонце скотилось до краю,
Хмари бровастої тяжістю стиснулось ніби,
Кожного вечора небо мені розквітає,
На горизонт одягаючи сяючі німби.

Заходу фарби чарують, згасаючи миттю -
В чому ж і ще швидкоплинність така і мінливість.
Сковзує

Микола Дудар
2026.08.02 11:36
Кілька слів від Євгена Барана
Серпень, хлопче, що з тобою? Знов зненацька задощив. Не здивуєш нас водою! Ти диви, ще й оточив... Заперіщив... розізлився? Міра жарту певно є... Ну а після в небо змився - Православного вдає... Серпень, хлопче, може, досить? Якщо чуєш, то озвись

Микола Дудар
2026.08.02 11:32
Кілька слів від Євгена Барана
Звучали в голосі на почет Сім нот на пагорбі, на біс... І щось було від них пророче, Бо саме так рождають вість... Мощун, Ірпінь, і Київ, Буча Навік зріднилися... Війна. І тут прийшла потвора суча - Не всіх повернуть звідтіля... О Боже рідний...

хома дідим
2026.08.02 10:55
* 159 *
оскільки ти не зрозуміла
а я не з тих
що уточняють
ми навіть не зливались тілом
у різних у краях і досі
перебуваючи незмінно
і їх уточнювати нащо
ти переплутала сюжети

Віктор Кучерук
2026.08.02 06:37
* * *
І шумлива, і красива,
На догоду нам усім, -
Дозріває щедра нива,
Під світилом золотим.
Наче капище священне,
Вберегла красу стару,
Від якої йде натхнення
Віддаватися добру.

Володимир Бойко
2026.08.02 00:02
Лімерики F1
До притулку на Драгобраті
Припливли сомалійські пірати
І замовили ром,
Самогон з коньяком
І квитки в Сомалі з Драгобрату.

У генделику в центрі Варшави
Кучкувалися ліві і праві

Тетяна Левицька
2026.08.01 23:06
Я тут
Не клич мене, любий, туди,
де я не бувала ніколи.
Можливо, ті райські сади
на друзки давно розкололи.

А може, їх зовсім нема —
цю вигадку тішить свідомість.
Де вічності чорна пітьма

Світлана Пирогова
2026.08.01 22:52
Серпневий зорепад
Перед очима зорепад серпневий,
Цей чарівний емоцій феєрверк.
Мов рибки, ловить нічки вправний невід,
Чуттєвий огортає душу флер.

У зорепаді цім царина ласки,
У зорепаді цім любові пік.
Це Персеїди дивовижна казка,

Ольга Садкова
2026.08.01 22:16
Рідна мова
Мої слова звичайні й зрозумілі,
і не понівечені й не чужі,
а ті, що ними мати говорила
від щирої вкраїнської душі.

Вони творились вітром тихим в полі,
а ще в дібровах — птаством гомінким.
В них чутно голос мрійної тополі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олена Кіс / Вірші

 Відьма
Образ твору Горою лисою шумів старий осот,
завис червоний місяць у гіллі лякливо
заклечаний омелою, стуливши рот
загусло вітер вив гніздо у спраглій дива.

в берези коси ледь тремтіли, біле тіло
достигло світло_ болем, відчаєм медунки
від млості ночі кволе горло заніміло,
меди густі прозріли гірко-пряним трунком.

єлеєм щедро мащені уста спроквола
шептали заклинання дивні в сонній тиші,
її зіниць зелених повні глею кола
просили сили і його колишнього…

а за плечами крила розбивали морок,
уста скипіли соком перестиглих вишень,
доспілі зорі кидала притьма в подолок
і піднімалася у леті вище, вище…

і тоншали у висі срібні тіні,
                           бриніли чаром вії,
в серпанку місяця гойдалася горілиць
і вихором несла_ кружляла ностальгія
душа її мала прорвалась до зірниць…

_______
природа юна, нага без чуття провини
наївно жажде першого гріха
і всотують вогонь жаги аквамарини
небес – неозорима цілина.

…навідьмувалась




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-04-23 22:34:57
Переглядів сторінки твору 7445
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.026 / 5.5  (4.797 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.614 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.776
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2025.10.24 21:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-23 23:11:57 ]
Гарно, по-відьмацьки, та чи росте осот горою лисою,
тут хіба щось добре наворожено :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-23 23:35:29 ]
То отак навідьмувалося-наворожилося :) Живу ж бо недалеко Лисої гори, що в межах "Кайзервальду" (природнього заповідника) то часом й не таке підглянеш :)))
А осот там росте - рожевий, польовий, інакше "будяк рожевий" , ось такий:
http://agroua.net/img/plant/chemicaldefence/weeds/151.jpg
і стирчать його сухі стебла аж до наступного цвітіння :)
Дякую щиро Ксеню за відвідини!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-23 23:44:09 ]
У нас те ж є добре відома в області Лиса гора, батьківщина Маркіяна Шашкевича.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-23 23:51:41 ]
Знаю-знаю, неймовірно гарна ця Шашкевичева гора у час цвітіння (теж заповідник), а той металевий хрест - просто диво! уміли ж возвеличити земляка! Бувала там не раз, Олесько ж недалеко :0)
У гарних ж місцях живете...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-24 00:02:05 ]
Так, особливо зараз, весною.

Та я те ж і в Олеську і в замку Олеському була не раз.Гарна земля у нас, тільки господаря справжнього немає...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-24 00:32:52 ]
Так, біда це Ксеню! Зараз для всіх однакова ця біда - безгосподарність (


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-04-23 23:29:48 ]
ой. хай і осот.якесь чаклунське відчуття.гарно)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-23 23:54:45 ]
Тому то й осот, що чаклунське то зілля і лікарське водночас, а ще й декоративне яке ))). То хто вже його як застосує:)
Дякую Таню!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-04-23 23:57:02 ]
і у нас є Лиса Гора! Почаклуємо?)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-24 00:16:34 ]
Ой Тетянко, обов'язково почаклуємо! І політаємо собі, гей ще як політаємо... )))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Куртєва (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-24 00:07:11 ]
Текст насыщен необычными
метафорами.
:) :) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-24 00:19:58 ]
Дякую Анно!!!
Та воно коли чаклується, то все якесь незвичайним вдається ;)
Приємно Вас бачити!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-04-24 07:08:34 ]
Ого! - як мольфарно- відунсько!
Зачарувала, Оленочко!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-25 09:17:04 ]
Дякую, Роксоланочко! То все весна....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-24 10:00:02 ]
дуже цікавий вірш. "навідьмувалась" - звучить як "звершилося" - правильно?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-25 09:20:00 ]
Проникливий погляд Олю! Дійсно, щось вже й звершилося з тих чаклувань, тому й така нотка в кінці :))))
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2012-04-24 10:05:39 ]



початок - сподобався.)

"заклечаний омелою" & "загусло вітер вив гніздо" -

ото нічка.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-25 09:22:23 ]
Так, Терцино, нічка була ще та )))))
Добре, що хоч початок сподобався :)
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-24 11:38:31 ]
Ой яка!)) Не сидиться вдома, так?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-25 09:24:05 ]
Та як воно може сидітися :)
Весна, ночі місячні... Лиса гора поруч ))))))
Дякую, Мар'яно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-04-24 17:16:45 ]
Цікаве ворожіння.
Хотілось би зрозуміти:
"загусло вітер вив гніздо у спраглій дива." - "спраглій" - що є ця "спрагла дива"?
лисогоро,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-25 09:30:10 ]
Приємно бачити! :0)
А що ж розуміти - спрагла дива і є ота відьма!
Спраги життя у ній багато і бажання дива )))
а ночі весняні дуже вітряні бувають, пробирає до кісток, та хіба це перепона для бажань :))))
Дякую, Юрко!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина ШушнякФедоришин (М.К./М.К.) [ 2012-05-07 22:55:31 ]
Ну, і ніченька!!!!
Гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-07 23:10:12 ]
Дякую Іринко!
То таке буває, коли Лиса гора поруч )))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леля Далія (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-11 18:14:00 ]
Цікаво, образно і сучасні події на Лисій горі - епізод шабашу...

а мене занесло в часи енеоліту, коли Лиса гора назвалися Дівич-гора (я теж на схилі одної жила), і були вони священними...
Час кардинально змінив назву і призначення.
Не думала виставлятися уже, але заради порівняння дійсва додала вірш:
http://maysterni.com/publication.php?id=77606


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-13 23:56:09 ]
Дякую Лелечко за відгук і спостереження!
Ви мене заінтригували з енеолітом, але щось за тим посиланням відкривається чужий вірш, піду щукати на Вашу сторіночку!