ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.09.12 13:06
Давні камені
До давніх каменів я припадаю
І чую шепіт із глибин віків.
Середньовічний замок - вхід до раю,
Але ключів немає від замків.
Я чую гул віддаленої битви,
Промови, клятви, навіжений шал,
Відлуння стародавньої молитви.
Запрошує історія на бал.

Світлана Пирогова
2026.09.12 12:52
Сонцелюбний (сонет)
Хоч хилить вітер стебла до стебла,
І тирсу нагинає аж до млості,
Осіннє сонце - часточка тепла,
Як міні-літо зігріває простір.

Радіє вересневий сонцелюб,
Бо золотаві кучері шле сонце.
І для душі якийсь незвичний люкс,

Віктор Кучерук
2026.09.12 06:15
* * *
Душу змучує тривога,
Серце стиснув міцно страх, -
Потяглась моя дорога
По небажаних місцях.
Тут, де палиці в колеса
Уставляють через день,
То не в захваті від п'єси,
То байдужі до пісень.

хома дідим
2026.09.11 20:41
* 199 *
небосвітло вищезає
пітьма прохолоду ллє
був у тому вищий задум
що у нім було чиє
що із цих думок бездарних
із безрадних цих думок
мріями бреде ліхтарник
в сутінковий вогкий смог

Ірина Вовк
2026.09.11 18:51
"Іскри з погаслих багать. Антологія драми Стародавнього Світу"" (продовження 13)
ЦИКЛ І МЕСОПОТАМІЯ (Додаток)

«ВЕЛИЧ І ПОПІЛ НІНЕВІЇ»
(драматичний «ескіз» у ритмічній прозі на три з’яви
в дусі шумеро-аккадського епосу)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Хронос – Час Старого Світу, безпристрасний свідок епох.

С М
2026.09.11 16:51
Сексі Сейді (The Beatles)
Сексі Сейді, чому, чого
Ти обдурила всіх і кожного
Ти обдурила всіх і кожного
Сексі Сейді, охох, чому, чого?

Сексі Сейді, зламавши гру
На показ виклала усім
На показ виклала усім

Ольга Садкова
2026.09.11 15:18
"Кручені паничі, ой, кручені.."
Кручені паничі, ой, кручені.
Як в танкУ, вигинатись научені.

По паркану плетуться з квітами,
далі — вище — вишневими вітами.

Незбагненно плетуться стінами,
щоби ті не були просто сірими.

Марія Дем'янюк
2026.09.11 13:18
Вересень дарує
Білка бігає по гілках,
Пильно дивиться донизу,
Білка знає - тут ліщина,
І готова до сюрпризу.

Білка плигає завзято,
Бо угледіла горішки,
І радіє : "Як багато!

Борис Костиря
2026.09.11 12:29
Ритм
Відбувся у природі збій,
Такий нечуваний, нежданий,
Немовби надійшов прибій,
Такий далекий і жаданий.

Щось у нутрі лісів кричить,
Благаючи про допомогу.
Так думку переплавить мить,

Вячеслав Руденко
2026.09.11 11:37
Осінній марафон
Не сумно, ні! — палає бовдур,
Тарган ховається під ковдру,
Тютюн димить, чорніє стовбур,
Годинник грає в стусани.

Хвилеподібно та без зброї,
В лататті білому, героєм,
У сінях сходи брав без бою,

Віктор Кучерук
2026.09.11 06:19
* * *
Вдивляюся пильно в обличчя людей
І радісних не помічаю, -
Сьогодні спокою немає ніде
В моєму стражденному краї.
Забули про графіки, плани та сни -
Не робимо свят і парадів, -
Щодня відчуваємо лютість війни
І бачимо подвиги, зради.

Артур Сіренко
2026.09.10 22:51
Нібито
Деметра на коні вороному
Скаче нашим миршавим Всесвітом:
Підкови майстровані не Гефестом -
Меркурієм — власником білих сандалів
Та сандалового капелюха.
Важкі підкови цвяховані безнадією -
Відсутністю останнього нещастя,
Дзенькають дукатами Бартоло

хома дідим
2026.09.10 21:28
* 198 *
тривкі складнопорожні дні
складаються із порожнеч
великих менших і дрібних
ні зустрічей ані утеч
ні спілкувань ані новин
інформаційний білий шум
хто скілько виніс
скілько вніс

Ольга Садкова
2026.09.10 21:12
Коло
Десь відходить моє тепле літо,
неквапливо, без зайвих прощань.
Лиш торкнулось, ще сонцем сповите,
моїх рук і далеких бажань.

Я дивлюсь йому вслід без тривоги —
хай іде у свою далечінь.
У той край не питаю дороги,

Євген Федчук
2026.09.10 19:59
Москва. 16 жовтня 1941 року
Зовсім звичайним ранок видававсь –
Похмурий, сірий. Ще в Москві не знали,
Що німці фронт під Вязьмою прорвали
І до Москви Гудеріан вже рвавсь.
Москву не було кому захищать,
Бо армії в оточення попали
І тисячами у лісах вмирали.
На них вже смерть по

Вячеслав Руденко
2026.09.10 15:15
Мisérables XI
Де ви, дозвілля невпізнані люди?
Де вихованці добра?
Долі масної спотворені груди
Ранками et cetera? —
Жовті лисички і швидкісні поні
Голосом регіт несуть,
Грають, мов картами, в довгу звитягу,
Сонце з-за обрію ждуть.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Лариса Омельченко (1967) / Вірші

 Народження пісні
Поралась баба в достиглім городі,
Лантухи перла до льоху і в сіни,
А у думках, аж на самому споді,
Зблиснула пісні майбутня перлина.

Гухкає глухо картопля додолу –
Треба ще буде її перебрати…
Руки – в роботі, а очі – до столу –
В баби рядочок родився лапатий…

Шмат олівця задоволено скиглить
В пучках пожовклих, мов тім’я нагідок…
Це ж «завагітніти» піснею встигла:
Прибраний клапоть землі – тому свідок.

Пальці покручені, мов огудиння,
Усмішка – квіткою – в кутики рота…
Легко римує свій настрій осінній:
Ой, як пожити ще бабі охота!

Нишком торкне середульшого внука,
Сором’язливо за спиною стане:
Той у комп’ютері танками грюка –
Все вибуховим покрито туманом…

-Синку, тут бабця нове написала…
Може, уділиш хвилинку уваги?
…Ще один вибух!.. А баба «дістала»!
Їй поетесою бути забагло!..

-Вчіться, бабуню, самі друкувати,
Ось вам і мишка, і клавіатура…
Лячно старій: ніби вже й пізнувато
Дертись на тую чудну верхотуру!

…Тицяє гучно однісіньким пальцем:
Тиша прогнилою латкою рветься…
Пісня пірнає, мов голка у п’яльця,
Прямо в екран, у комп’ютерне серце…

6.05.2012.






    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-05-06 12:59:09
Переглядів сторінки твору 8254
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.019 / 5.5  (4.816 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.588 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.770
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.02.15 12:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-05-06 13:45:44 ]
Гарно і цікаво (як завжди), Лариско! От зробила би ти аудіоверсію - уявляю, як воно звучало би!
ПС. А чого ж про діда ні слова?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-06 19:53:15 ]
Іване, дякую тобі, що нагадав і "про діда"! Виконую побажання: виставляю своє оповідання про "поета" чоловічої статі: "Дебют".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-05-06 14:47:57 ]
вчитися нiколи не пiзно!)) хай не буде бабi лячно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-06 19:55:02 ]
...А вона-таки - молодець, що взялася "до науки",правда? Дякую тобі, Маріанно, за підтримку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-05-06 15:55:08 ]
Так цікаво і легко читається, Ларочко! У вас завжди своя манера, неповторні сюжети :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-06 19:57:20 ]
Дякую, Улянко! А сюжети підкидає саме життя: знаю таких онуків, які бабам не хочуть допомагати, наприклад, в інтернеті їхні творіння виставити... Хоч є там досить вартісні тексти, які у нас давно пісенні колективи співають.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-06 18:35:55 ]
Гарно, підтримую слова Уляни, кожний вірш цікава тема!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-06 19:58:37 ]
Дякую, Олексію, приємно!!! А це справді дуже важливо - знайти свою тему...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2012-05-06 21:35:22 ]
Із задоволенням читав вірш і думав про сумну долю наших українських бабусь.
Скільки ж літ Вашій поетесі? Гадаю, що вона набагато молодша од ізраїльських, які мають свої комп'ютери і перегукуються зі своїми подругами в усьому світі.
Дай Бог щастя й українським бабусям!
З повагою та побажанням і надалі отак приземлено дивитися на своїх героїв.
Іван Потьомкін з Єрусалима


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-06 21:57:24 ]
ДЯКУЮ ВАМ, ПАНЕ іВАНЕ, ЗА ВІДГУК, ЗА СПІВЧУТТЯ ДО ГЕРОЇНІ.Її прообразу - 75, і вона ще на вигляд класна, бо співає у знаменитому на всю Україну колективі (купа перемог на етнофестивалях).О, так, думаю, ізраїльські "баби" не тягають купу лантухів з городу...А, може, і у вас там, у далеких кібуцах, є такі ж трудівниці, і теж не вміють інтернетом користуватися, чи не так? Не люблю я оцих порівнянь...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-05-06 23:01:33 ]
Так, як Ви, мабуть, ніхто й не пише... Зачитуюсь Вашою ніби-то й реальністю, а такою витіюватою і так пишно вбрану в чудові образи...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-07 00:24:41 ]
Лесенько, дорога, дякую, що відгукнулася: так тепло на душі і в серці!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Галузкевич (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-06 23:07:55 ]
Так, тільки українські жіночки такі вдалі до всього,
дуже щиро і душевно написано, а інтонація, а емоції,
відео було б дуже гарне, підтримую думку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-07 00:28:44 ]
Ой, дякую, я аж всерйоз замріялася: невже й справді, було б інтересно це озвучити і... ніби зробити маленьке кіно?.. Ех, немає в мене камери, а то б можна було скільки хоч таких жінок українських віднайти! Хай і непоетес, але вдатних багато до чого хорошого!..Дякую за підтримку! А я буду мріяти...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-06 23:20:44 ]
Колоритні у Вас вірші, характерні! Образи правдиві, прості, але не ординарні.
Читаючи, завжди сповнена теплих емоцій :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-07 00:32:05 ]
...А я все хвилювалася, що люди мені скажуть: ну, то й що? і що ж ти хотіла цим сказати?.. Думала, що моя робота якась ніби незакінчена... Але 8 куплетів - то таки справді, досить... Дякую,дорога Оленко; ніч, а мені так радісно!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-05-07 20:40:09 ]
дуже цікавий персонаж... живий...
Ларисо, нмд, в твоєму оригінальному стилі є щось Симоненківське.(Вибач за спробу порівняння). Він теж так відчував людину з народу, чим вона живе, чим дихає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-07 22:02:13 ]
Дякую, Любо, це для кожного митця велика честь - почути на свою творчість таку характеристику. Це багато до чого у нашій роботі зобов'язує.Дякую, буду старатися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-16 00:45:04 ]
Цікаві образи. Мов тім`я нагідок. Танками грюка... Мов голка у п`яльця. Дещо й не сподобалось. 75 прообразу, кажете? То це ж не 90. Пожити ще бабі охота - ще поживе. Лячно старій - не така вже й стара. Поетесою бути забагло - а хто в нас ЕТАЛОН ПОЕТЕСИ?! Якось зневажливо про літню людину, яка має "купу перемог на етнофестивалях" - ніби йдеться за купу картоплі.І добило - тиша ПРОГНИЛОЮ латкою. Невже не знайшлося більш пристойнішого епітета, аби змалювати тишу? З повагою, Микола


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-16 20:27:32 ]
Миколо, дякую Вам за відгук!Я Вам дещо поясню: то у мене пан Іван Потьомкін випитав про ніби - то "прообраз", а я й відповіла. А взагалі-то вірш нікому не присвячений, можна не зважати на згадку про той "прообраз". Я тому і не пишу тут ніяких присвят, що мало кому б те сподобалося, я ж це розумію. Та й у того згадуваного "прообраза" - добра доля,довго з хорошим чоловікои жили, та вже помер...Роки йдуть...Тільки от здоров'я тепер підвело, вона пережила інфаркт. А діти хороші, і вона в них картоплю не тягає... То щоб Ви знали, мій вірш - це вимисел, узагальнення. Так, справді, Ви почули нотки зневажливості до баби - так то ж не від мене, а від імені онука! Підлітки ще й не таке подумають, о то й скажуть...Ще раз дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-16 20:53:05 ]
Я живу у селі, і хоч і вчителька, та скільки тих лантухів перетаскано, то не бачу тут нічого образливого, воно так і є у житті,
та ми звикли прикрашати правду.
Тиша прогнилою латкою - більш ніж реалістично, але, щоб зрозуміти, треба проваритися у цьому)
мені тут кожне слово із середини знайоме)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-16 21:03:10 ]
У нас в селі є старша жінка з в акурат схожою долею,
та який там комп'ютер, спалять онуки після смерті списані листочки і з віршами, і з піснями, за винятком тих, які вона склала на різні потреби житейські і вони використовуються)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-16 22:14:49 ]
...Так, часто рідні і близькі не розуміють творчих поривань: і зі старшого посміються, а то й інтересами молодшого знехтують...Про це і вірш. Дякую, Ксеню, у нас із Вами одне повітря, хоч Ви й далеко від Дніпра!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-17 00:11:27 ]
Та я це все розумію, шановні пані! В мене мама, вчителька молодших класів, 1936 року народження, відмінник нар.освіти, все життя в селі, лишень позаминулого року перевезли поближче до сестри в райцентр... То й що? Й там город, вовтузиться - не виженеш. Навіть по скайпу іноді спілкуємося. А зараз комп`ютер - далеко не розкіш, чи ноутбук. Була б картопля... З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-17 00:16:10 ]
Тиша протрухлою латкою - заглядав до словника.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-17 23:39:18 ]
Дякую, Миколо, за підказку, треба подумати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-29 21:29:23 ]
"Протрухлим" може бути тільки дерево, деревинА,а тканина - то вже хай буде "прогнила" (теж - за словником).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2012-05-29 21:33:35 ]
Текст чудовий. Справжній. Тиша якби таки не прогнила. Тиша замшілою латкою рветься. Дах замшілий, то й тиша така там ...)