ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.10.27 23:18
* 241 *
про що було воно тоді
коли життя світліш одверте
із відчуттями холодів
ставало загадково стерпним
відбитком на віконній шибці
у місті наче іншим ледь
з його скарбами у крамницях
в очах доросліших дітей

Світлана Пирогова
2026.10.27 21:29
Сокровенності слово
Шарудить ще...знеможене листя кленове,
Хоч ввібрало у собі іржавість буття.
Лиш почути б твоє сокровенності слово,
Що дозріє глибинно з саков почуття.

Певно, тихо з дощем над оголеним кленом,
Де розхристана правда бентежних років,
Віднайдеш для св

Вячеслав Руденко
2026.10.27 17:19
В кураю вирують перші квіти
Сни стрімкі, недавні, полохливі,
Степові, між вогкого піску, —
Баби вапнякові пустотливі,
Коники руді на колоску.

Кураю вирують перші квіти,
Ночви начиняють для добра,
Погляди грайливі, ніби діти,

Ігор Шоха
2026.10.27 15:53
Бумеранги апокаліпсису
Кебеті можна дорікнути
не раз на нашому віку,
що важко ув’язати сутні
причини й наслідки майбутні,
«та ясно, навіть, їжаку» –
організатори кориди
це «їхні воші й наші гниди»
у божевільному краю,

Борис Костиря
2026.10.27 13:24
Самотня вишня
Самотня вишня край паркану
Цвіте, та цвіт її новий.
Мов наречену з-за туману,
Її украв неситий змій.

Краса беззахисна, могутня
І пробиває мур тюрми.
Самі криваві, люті гуни

Віктор Кучерук
2026.10.27 06:09
* * *
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.

Артур Сіренко
2026.10.26 23:08
Забути про квіти
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником

Іван Потьомкін
2026.10.26 19:16
Ципріан Каміль Норвід
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.

хома дідим
2026.10.26 19:13
* 240 *
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів

Борис Костиря
2026.10.26 18:21
Від'їзд
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.

Артур Курдіновський
2026.10.26 16:51
Повішений
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.

Плювати на часи важкі, буремні!

Борис Костиря
2026.10.26 13:45
Лик безсоння
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.

Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Розкладене по поличках
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
* * *
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
Лімерики G 1
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
* * *
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Микола Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Лариса Омельченко (1967) / Вірші

 Народження пісні
Поралась баба в достиглім городі,
Лантухи перла до льоху і в сіни,
А у думках, аж на самому споді,
Зблиснула пісні майбутня перлина.

Гухкає глухо картопля додолу –
Треба ще буде її перебрати…
Руки – в роботі, а очі – до столу –
В баби рядочок родився лапатий…

Шмат олівця задоволено скиглить
В пучках пожовклих, мов тім’я нагідок…
Це ж «завагітніти» піснею встигла:
Прибраний клапоть землі – тому свідок.

Пальці покручені, мов огудиння,
Усмішка – квіткою – в кутики рота…
Легко римує свій настрій осінній:
Ой, як пожити ще бабі охота!

Нишком торкне середульшого внука,
Сором’язливо за спиною стане:
Той у комп’ютері танками грюка –
Все вибуховим покрито туманом…

-Синку, тут бабця нове написала…
Може, уділиш хвилинку уваги?
…Ще один вибух!.. А баба «дістала»!
Їй поетесою бути забагло!..

-Вчіться, бабуню, самі друкувати,
Ось вам і мишка, і клавіатура…
Лячно старій: ніби вже й пізнувато
Дертись на тую чудну верхотуру!

…Тицяє гучно однісіньким пальцем:
Тиша прогнилою латкою рветься…
Пісня пірнає, мов голка у п’яльця,
Прямо в екран, у комп’ютерне серце…

6.05.2012.






    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-05-06 12:59:09
Переглядів сторінки твору 8414
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.019 / 5.5  (4.816 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.588 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.770
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.02.15 12:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-05-06 13:45:44 ]
Гарно і цікаво (як завжди), Лариско! От зробила би ти аудіоверсію - уявляю, як воно звучало би!
ПС. А чого ж про діда ні слова?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-06 19:53:15 ]
Іване, дякую тобі, що нагадав і "про діда"! Виконую побажання: виставляю своє оповідання про "поета" чоловічої статі: "Дебют".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-05-06 14:47:57 ]
вчитися нiколи не пiзно!)) хай не буде бабi лячно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-06 19:55:02 ]
...А вона-таки - молодець, що взялася "до науки",правда? Дякую тобі, Маріанно, за підтримку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-05-06 15:55:08 ]
Так цікаво і легко читається, Ларочко! У вас завжди своя манера, неповторні сюжети :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-06 19:57:20 ]
Дякую, Улянко! А сюжети підкидає саме життя: знаю таких онуків, які бабам не хочуть допомагати, наприклад, в інтернеті їхні творіння виставити... Хоч є там досить вартісні тексти, які у нас давно пісенні колективи співають.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-06 18:35:55 ]
Гарно, підтримую слова Уляни, кожний вірш цікава тема!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-06 19:58:37 ]
Дякую, Олексію, приємно!!! А це справді дуже важливо - знайти свою тему...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2012-05-06 21:35:22 ]
Із задоволенням читав вірш і думав про сумну долю наших українських бабусь.
Скільки ж літ Вашій поетесі? Гадаю, що вона набагато молодша од ізраїльських, які мають свої комп'ютери і перегукуються зі своїми подругами в усьому світі.
Дай Бог щастя й українським бабусям!
З повагою та побажанням і надалі отак приземлено дивитися на своїх героїв.
Іван Потьомкін з Єрусалима


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-06 21:57:24 ]
ДЯКУЮ ВАМ, ПАНЕ іВАНЕ, ЗА ВІДГУК, ЗА СПІВЧУТТЯ ДО ГЕРОЇНІ.Її прообразу - 75, і вона ще на вигляд класна, бо співає у знаменитому на всю Україну колективі (купа перемог на етнофестивалях).О, так, думаю, ізраїльські "баби" не тягають купу лантухів з городу...А, може, і у вас там, у далеких кібуцах, є такі ж трудівниці, і теж не вміють інтернетом користуватися, чи не так? Не люблю я оцих порівнянь...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-05-06 23:01:33 ]
Так, як Ви, мабуть, ніхто й не пише... Зачитуюсь Вашою ніби-то й реальністю, а такою витіюватою і так пишно вбрану в чудові образи...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-07 00:24:41 ]
Лесенько, дорога, дякую, що відгукнулася: так тепло на душі і в серці!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Галузкевич (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-06 23:07:55 ]
Так, тільки українські жіночки такі вдалі до всього,
дуже щиро і душевно написано, а інтонація, а емоції,
відео було б дуже гарне, підтримую думку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-07 00:28:44 ]
Ой, дякую, я аж всерйоз замріялася: невже й справді, було б інтересно це озвучити і... ніби зробити маленьке кіно?.. Ех, немає в мене камери, а то б можна було скільки хоч таких жінок українських віднайти! Хай і непоетес, але вдатних багато до чого хорошого!..Дякую за підтримку! А я буду мріяти...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-06 23:20:44 ]
Колоритні у Вас вірші, характерні! Образи правдиві, прості, але не ординарні.
Читаючи, завжди сповнена теплих емоцій :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-07 00:32:05 ]
...А я все хвилювалася, що люди мені скажуть: ну, то й що? і що ж ти хотіла цим сказати?.. Думала, що моя робота якась ніби незакінчена... Але 8 куплетів - то таки справді, досить... Дякую,дорога Оленко; ніч, а мені так радісно!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-05-07 20:40:09 ]
дуже цікавий персонаж... живий...
Ларисо, нмд, в твоєму оригінальному стилі є щось Симоненківське.(Вибач за спробу порівняння). Він теж так відчував людину з народу, чим вона живе, чим дихає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-07 22:02:13 ]
Дякую, Любо, це для кожного митця велика честь - почути на свою творчість таку характеристику. Це багато до чого у нашій роботі зобов'язує.Дякую, буду старатися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-16 00:45:04 ]
Цікаві образи. Мов тім`я нагідок. Танками грюка... Мов голка у п`яльця. Дещо й не сподобалось. 75 прообразу, кажете? То це ж не 90. Пожити ще бабі охота - ще поживе. Лячно старій - не така вже й стара. Поетесою бути забагло - а хто в нас ЕТАЛОН ПОЕТЕСИ?! Якось зневажливо про літню людину, яка має "купу перемог на етнофестивалях" - ніби йдеться за купу картоплі.І добило - тиша ПРОГНИЛОЮ латкою. Невже не знайшлося більш пристойнішого епітета, аби змалювати тишу? З повагою, Микола


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-16 20:27:32 ]
Миколо, дякую Вам за відгук!Я Вам дещо поясню: то у мене пан Іван Потьомкін випитав про ніби - то "прообраз", а я й відповіла. А взагалі-то вірш нікому не присвячений, можна не зважати на згадку про той "прообраз". Я тому і не пишу тут ніяких присвят, що мало кому б те сподобалося, я ж це розумію. Та й у того згадуваного "прообраза" - добра доля,довго з хорошим чоловікои жили, та вже помер...Роки йдуть...Тільки от здоров'я тепер підвело, вона пережила інфаркт. А діти хороші, і вона в них картоплю не тягає... То щоб Ви знали, мій вірш - це вимисел, узагальнення. Так, справді, Ви почули нотки зневажливості до баби - так то ж не від мене, а від імені онука! Підлітки ще й не таке подумають, о то й скажуть...Ще раз дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-16 20:53:05 ]
Я живу у селі, і хоч і вчителька, та скільки тих лантухів перетаскано, то не бачу тут нічого образливого, воно так і є у житті,
та ми звикли прикрашати правду.
Тиша прогнилою латкою - більш ніж реалістично, але, щоб зрозуміти, треба проваритися у цьому)
мені тут кожне слово із середини знайоме)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-16 21:03:10 ]
У нас в селі є старша жінка з в акурат схожою долею,
та який там комп'ютер, спалять онуки після смерті списані листочки і з віршами, і з піснями, за винятком тих, які вона склала на різні потреби житейські і вони використовуються)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-16 22:14:49 ]
...Так, часто рідні і близькі не розуміють творчих поривань: і зі старшого посміються, а то й інтересами молодшого знехтують...Про це і вірш. Дякую, Ксеню, у нас із Вами одне повітря, хоч Ви й далеко від Дніпра!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-17 00:11:27 ]
Та я це все розумію, шановні пані! В мене мама, вчителька молодших класів, 1936 року народження, відмінник нар.освіти, все життя в селі, лишень позаминулого року перевезли поближче до сестри в райцентр... То й що? Й там город, вовтузиться - не виженеш. Навіть по скайпу іноді спілкуємося. А зараз комп`ютер - далеко не розкіш, чи ноутбук. Була б картопля... З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-17 00:16:10 ]
Тиша протрухлою латкою - заглядав до словника.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-17 23:39:18 ]
Дякую, Миколо, за підказку, треба подумати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-29 21:29:23 ]
"Протрухлим" може бути тільки дерево, деревинА,а тканина - то вже хай буде "прогнила" (теж - за словником).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2012-05-29 21:33:35 ]
Текст чудовий. Справжній. Тиша якби таки не прогнила. Тиша замшілою латкою рветься. Дах замшілий, то й тиша така там ...)