ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.09.02 22:08
Спектакль
Танцюють порожні віки.
Всміхається маска в загрозі.
Простягне подібність руки
Сатир у вигадливій позі.

В палкому натхненні спектакль
Розігрує хтось у абсурді.
В нім кожен намічений такт

Олександр Буй
2025.09.02 21:52
Вереснева ніч
Віщувала заграва вітер
У багрянім заході сонця.
Зачиняли бутони квіти
І згасали в хатах віконця.

Прохолода, така приємна,
Денну спеку заколисала.
Ще хвилина – і стало темно,

Віктор Насипаний
2025.09.02 13:41
Малює день
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.

Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,

Віктор Кучерук
2025.09.02 12:17
Ти
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.02 08:19
Фіолет
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн

Артур Курдіновський
2025.09.01 23:38
Зустрічаю осінь
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.

Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!

Борис Костиря
2025.09.01 22:21
* * *
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.

До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,

Олена Побийголод
2025.09.01 12:07
1972. Мордочка, хвіст та чотири ноги
Із Бориса Заходера

Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.

Часом блукаємо ми у хаосі, –

Ольга Олеандра
2025.09.01 09:47
Останній день літа
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.

Віктор Кучерук
2025.09.01 05:51
* * *
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Можливо...
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Тетянина ніч
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
* * *
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --

Артур Курдіновський
2025.08.31 18:30
Просто друзі (діалог сонетів у співавторстві з Лілією Ніколаєнко)
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!

Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,

Юрко Бужанин
2025.08.31 14:23
***
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Мирослава Меленчук (1983) / Вірші

 Поштовий
...А день кульгаво тягне ноги,
Переступаючи літа.
Мені б любити, та не та
Голубка думкою з пологів
Сідає на плече розлого.
І ця голубка – самота.

Не раз на волю відпускала –
Облиш! Поглянь святі світи!
Моя голубонько, лети!..
Та навіть крівля у Ла Скала
Чомусь в полоні не тримала
Голубки-птахи-самоти.

І вже змирилась напувати
Сльозами на душі сльоту,
Вбивати прихіть на льоту,
Невинним поглядом ягняти
Прощати, коли дзвін набатом
Мене вінчав на самоту.

Отак би й зникла одинока,
Якби сорока на хвості
Найкращу звістку у житті
Не принесла, що синьоокий
Зустрівся голуб ненароком
Моїй голубці-самоті.

І серце вбралося в надію
Червоно-трепетних намист,
А сльози щастям налились,
Прикрасивши алмазом вії...
Дзвінок. Здалося? Він? Відкрию?
- Ви ж голуб?
- ...Мабуть. Тут Вам... лист...




Найвища оцінка Ірина Пиріг 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Сергій Могилко 5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2006-12-21 13:33:40
Переглядів сторінки твору 8726
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.879 / 5.5  (4.862 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 4.651 / 5.25  (4.804 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2024.08.29 15:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-21 13:36:26 ]
Мирославо, так красиво і обнадійливо!...
спершу так мінорно, а закінчення просто фонтастичне
мені сподобалось :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-12-21 13:42:38 ]
Адріано, так зазвичай у житті і буває. Усе мінорно і, здавалося б, безнадійно, але раптом "дзвінок" і щастя на порозі... :)
Дякую за оперетивність!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-21 13:48:07 ]
або СМС, або простий смайлик в асю.... і все знову так добре... і той сніг так схожий на мухи... і суїциди сніжинок... і сірість неба... це так ... коли є отой "дзвінок"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2006-12-21 14:06:17 ]
Мирославо...Такий вірш... Дивовижне єднання суму і легкості...Бажаю Вам листів з добрими, світлими звістками! Бо Ви заслуговуєте саме на такі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-12-21 14:23:49 ]
Дівчата, спасибі за розуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Могилко (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-21 14:57:52 ]
Так, кінець - просто супер! Дуже гарний вірш! Такий... жіночний. Чоловік би такого не зміг написати :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мірко Трасун (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-21 15:16:25 ]
Майстерно й легко розкрито тему, а останні рядки - неперевершено :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-12-21 15:28:14 ]
Приємно, що і чоловіки долучилися читанням. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Роман (М.К./М.К.) [ 2006-12-21 15:55:01 ]
Долучаюся до жіночо-чоловічого хору, щоб виразати своє захоплення у Вашій майстерності, Мирославо! І я вас добре розумію на рахунок "голубки - самоти", але "Самотність тікай. Прощавай"...Бо й сам вже рвуся як "той голуб" із далеикх цих холдних снігів, та кінця краю нема і нема...

P.S. Наснаги Вам, Мирославо, і вибачте що не відповів на Ваше повідомлення! Обіцяю - знайду час і відпишу!

З повагою, РВ



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-12-21 16:22:57 ]
І Вам, Василю, дякую за теплі слова.

А на листа зачекаю, хоч і з нетерпінням.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-21 18:33:07 ]
Як гарно! Я дуже люблю казки зі щасливими кінцями!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2006-12-21 22:36:03 ]
Як гарно, Мирославо! Просто прекрасно! Не тільки історія прекрасно передана, а і слова підбираєте ви чудові!
Мене вразило оте "А сльози щастям налились,
Прикрасивши алмазом вії..." !!!
Алмази у віях... зачаровує... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2006-12-21 22:37:48 ]
Ой, Сергію, якщо "кінець - просто супер!" , то чому оцінка не супер?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2006-12-22 15:32:13 ]
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-22 16:35:31 ]
Дуже знайомі відчуття. Пиєднююсь до всіх похвал.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чернишенко (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-27 10:13:00 ]
А ось слова набат нема! По-нашому бить в набат буде бити на сполох. І цей початок вірша з А...
Хочби ...А


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-12-27 10:37:28 ]
Знайшов до чого причепитися?! :)
Таки є! Згідно тлумачного словника: НАБАТ, -а, ч. 1. Старовинна російська назва великого барабана. 2. Дзвін великого розміру, який застосовувався для подання сигналу тривоги (сполоху). 3. Звук такого дзвону. ** Дзвонити (бити) в набат – скликати громаду до майдану.

Ще щось, Володимире, не так? ;)
А трикрапку для тебе додам, вмовив!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чернишенко (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-27 10:58:13 ]
Ну, треба ж до чогось чіплятися...)
До речі, з обновкою! ;)
А набат перевірю вдома у Грінченка, не переконала...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-12-27 11:02:28 ]
Ну, звісно, тлумачний словник сучасної української мови для тебе не авторитет. ;)
Перевіряй на здоров'я! :)
Дякую, ти першим побачив. ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чернишенко (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-27 11:42:23 ]
Грінченко Назавжди!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чернишенко (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-28 11:13:59 ]
До речі, він не подає слова набат, правда і сполоха там теж нема...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2006-12-29 00:39:26 ]
Дякую! Гарно і світло! Світлих Вам свят!