ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Кока Черкаський
2026.01.21 23:00
Я не пишу сонети
Писати сонета - це мука,
Вже краще сапать буряки,
Чи підгортати картоплю,
Чи збирати жуки.

Буває, напишеш сонета,
Глядь- а воно ж не сонет!
Й рука мимоволі підносить

Олександр Буй
2026.01.21 21:17
Фенікс
Бувало, пишався, куражився,
Бувало, на щось не наважився –
А підсумок буде простий:
Красива життя ораторія
Завершиться у крематорії.
Як кажуть, «хоч падай, хоч стій»...

Траплялося, жили розтягував,

Сергій Губерначук
2026.01.21 20:10
Ти
Я доторкнувся думкою до тебе.
Від тебе я іще не відчахнувся.
Ти ще моя. І скільки ж сили треба,
щоб я забув тебе, тебе позбувся.

Я що завгодно ладен сотворити,
щоб пам’ять стерла всі твої принади,
щоб і не бачити тебе, не говорити…

Олена Побийголод
2026.01.21 18:50
2001. Горілка у спекоту (в скороченні)
Із Леоніда Сергєєва

В якій ненависті горілку п’є на сонці
шахтар, комп’ютерник, розклеювач афіш!
І те, що, нібито, вона виводить стронцій,
її не робить прохолодніш чи смачніш.

В зеніті буйствує загрозливе світило.

Ярослав Чорногуз
2026.01.21 18:43
Дока
Я закоканий в Тетяну,
От мені морока -
Заражать її не стану --
Власним гоноркоком.

Вірш писати поможу я --
Бліх половлю поки.
Хіть свою я замаскую --

Кока Черкаський
2026.01.21 14:36
Ахеронт
Пливу Ахеронтом у тихім човні,
І страшно, і боязко дуже мені:
А раптом оте? А раптом осе?
Ніхто не врятує мене й не спасе.

Сусід мій праворуч сидить в темноті.
Від страху у нього бурчить в животі.
Він теж в невідомість пливе, як і я,

Микола Дудар
2026.01.21 14:24
Присвята
Обіцянки... обіцянки
Не про мир, не діалог.
Чисто воплі куртизанки
Моно моно монолог…
Хто б повірив, хто б довірив,
Змоноложив і схитрив,
Обіцянки розчепірив —
Я, їй-богу б, пригостив…

Федір Паламар
2026.01.21 11:50
Невірна
Ти не думала зовсім про нього,
Коли я був з тобою на «ти»,
Позабула усі застороги,
Як несила було вже знести.

Я схопив тебе грубо за руку,
Придушив і притис до стіни;
Ти тоді опиралась на муку

Борис Костиря
2026.01.21 10:34
Повалені дерева
Повалені дерева, немов царі полеглі,
Спираються на вічність, спираються на страх.
Повалені дерева, що обіймають легко
Свободу і неволю у вічних небесах.

Повалені дерева, як воїни упалі
У грандіозний битві, у січі вогневій,
Спираються на мужніс

С М
2026.01.21 05:30
Хай лляє кров (The Rolling Stones)
нам потрібен хтось-то щоб опертись
і як захочеш на мене обіпрись
нам потрібен хтось-то щоб опертись
і якщо хочеш на мене обіпрись

її фальцет ”груди мої невідмовні бейбі
о випади тут якби утомивсь
і завжди на парківці місця доволі є

Артур Курдіновський
2026.01.21 01:09
Знаному критику
Начувайтеся, поети!
Римами пихатими
Ваші всі оті сонети
Розберу на атоми.

Сам, щоправда, не пишу я
Надтонку поезію.
А за мене все віршують

Артур Курдіновський
2026.01.20 16:41
Справжнє
Хоча б краплинку справжнього знайти
У білосніжній лютій хуртовині!
Душа занурюється в холоди,
А тіло, ніби в темній домовині.

Рубає навпіл ніч зимовий сон,
Кричить реальність бенефісом фальші.
Нав'язує світанок свій канон,

Артур Сіренко
2026.01.20 15:48
Річкові острови снів
Накликали літній прозорий дощ:
В час посухи:
Стукали в шкіряний козячий бубон,
Співали заклично, по вовчому,
А Небо порожнє, чи то посліпло,
Поглухло, почерствіло.
Думали, що то наше селище,
А то Вавилон – цегляний, стобрамний

Ярослав Чорногуз
2026.01.20 12:40
Ситуація
Поїхати б в Арабські Емірати,
Там є тепло, і світло, і вода.
А нам без цього лиш поумирати
Залишилось... Оце така біда.

Та скиглити не будем анітрохи,
А затанцюєм краще на золі.
Для нас це так, мов покусали блохи.

Микола Дудар
2026.01.20 11:42
***
В ніч на двадцяте січня не спалося. Серіали по ютубу не заходили. Задрімав. Очнувся. О другій ночі почалось. Сирена, гул, свист… ба-бах. Я в дерев’яній хатині 1937 року. Погріб поруч, але в хаті тепло і більш спокійно… Кілька разів йокнуло, стіни затремті

Вероніка В
2026.01.20 10:44
Кип'яток
сніг білозубо всміхається
перезирається з небом
задивляється в його око
сміх його сиплеться крихтами як у дитини
небо дивиться
дивиться на його посмішку
дивиться сіро-блакитним уламком
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Аліна Гурин
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Мирослава Меленчук (1983) / Вірші

 Поштовий
...А день кульгаво тягне ноги,
Переступаючи літа.
Мені б любити, та не та
Голубка думкою з пологів
Сідає на плече розлого.
І ця голубка – самота.

Не раз на волю відпускала –
Облиш! Поглянь святі світи!
Моя голубонько, лети!..
Та навіть крівля у Ла Скала
Чомусь в полоні не тримала
Голубки-птахи-самоти.

І вже змирилась напувати
Сльозами на душі сльоту,
Вбивати прихіть на льоту,
Невинним поглядом ягняти
Прощати, коли дзвін набатом
Мене вінчав на самоту.

Отак би й зникла одинока,
Якби сорока на хвості
Найкращу звістку у житті
Не принесла, що синьоокий
Зустрівся голуб ненароком
Моїй голубці-самоті.

І серце вбралося в надію
Червоно-трепетних намист,
А сльози щастям налились,
Прикрасивши алмазом вії...
Дзвінок. Здалося? Він? Відкрию?
- Ви ж голуб?
- ...Мабуть. Тут Вам... лист...




Найвища оцінка Ірина Пиріг 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Сергій Могилко 5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2006-12-21 13:33:40
Переглядів сторінки твору 9034
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.879 / 5.5  (4.862 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 4.651 / 5.25  (4.804 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2024.08.29 15:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-21 13:36:26 ]
Мирославо, так красиво і обнадійливо!...
спершу так мінорно, а закінчення просто фонтастичне
мені сподобалось :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-12-21 13:42:38 ]
Адріано, так зазвичай у житті і буває. Усе мінорно і, здавалося б, безнадійно, але раптом "дзвінок" і щастя на порозі... :)
Дякую за оперетивність!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-21 13:48:07 ]
або СМС, або простий смайлик в асю.... і все знову так добре... і той сніг так схожий на мухи... і суїциди сніжинок... і сірість неба... це так ... коли є отой "дзвінок"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2006-12-21 14:06:17 ]
Мирославо...Такий вірш... Дивовижне єднання суму і легкості...Бажаю Вам листів з добрими, світлими звістками! Бо Ви заслуговуєте саме на такі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-12-21 14:23:49 ]
Дівчата, спасибі за розуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Могилко (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-21 14:57:52 ]
Так, кінець - просто супер! Дуже гарний вірш! Такий... жіночний. Чоловік би такого не зміг написати :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мірко Трасун (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-21 15:16:25 ]
Майстерно й легко розкрито тему, а останні рядки - неперевершено :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-12-21 15:28:14 ]
Приємно, що і чоловіки долучилися читанням. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Роман (М.К./М.К.) [ 2006-12-21 15:55:01 ]
Долучаюся до жіночо-чоловічого хору, щоб виразати своє захоплення у Вашій майстерності, Мирославо! І я вас добре розумію на рахунок "голубки - самоти", але "Самотність тікай. Прощавай"...Бо й сам вже рвуся як "той голуб" із далеикх цих холдних снігів, та кінця краю нема і нема...

P.S. Наснаги Вам, Мирославо, і вибачте що не відповів на Ваше повідомлення! Обіцяю - знайду час і відпишу!

З повагою, РВ



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-12-21 16:22:57 ]
І Вам, Василю, дякую за теплі слова.

А на листа зачекаю, хоч і з нетерпінням.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-21 18:33:07 ]
Як гарно! Я дуже люблю казки зі щасливими кінцями!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2006-12-21 22:36:03 ]
Як гарно, Мирославо! Просто прекрасно! Не тільки історія прекрасно передана, а і слова підбираєте ви чудові!
Мене вразило оте "А сльози щастям налились,
Прикрасивши алмазом вії..." !!!
Алмази у віях... зачаровує... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2006-12-21 22:37:48 ]
Ой, Сергію, якщо "кінець - просто супер!" , то чому оцінка не супер?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2006-12-22 15:32:13 ]
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-22 16:35:31 ]
Дуже знайомі відчуття. Пиєднююсь до всіх похвал.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чернишенко (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-27 10:13:00 ]
А ось слова набат нема! По-нашому бить в набат буде бити на сполох. І цей початок вірша з А...
Хочби ...А


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-12-27 10:37:28 ]
Знайшов до чого причепитися?! :)
Таки є! Згідно тлумачного словника: НАБАТ, -а, ч. 1. Старовинна російська назва великого барабана. 2. Дзвін великого розміру, який застосовувався для подання сигналу тривоги (сполоху). 3. Звук такого дзвону. ** Дзвонити (бити) в набат – скликати громаду до майдану.

Ще щось, Володимире, не так? ;)
А трикрапку для тебе додам, вмовив!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чернишенко (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-27 10:58:13 ]
Ну, треба ж до чогось чіплятися...)
До речі, з обновкою! ;)
А набат перевірю вдома у Грінченка, не переконала...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-12-27 11:02:28 ]
Ну, звісно, тлумачний словник сучасної української мови для тебе не авторитет. ;)
Перевіряй на здоров'я! :)
Дякую, ти першим побачив. ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чернишенко (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-27 11:42:23 ]
Грінченко Назавжди!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чернишенко (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-28 11:13:59 ]
До речі, він не подає слова набат, правда і сполоха там теж нема...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2006-12-29 00:39:26 ]
Дякую! Гарно і світло! Світлих Вам свят!