ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

В Горова Леся
2025.11.22 14:41
Голос міста
Слухай, світе, мій стогін у ребрах, війною побитих.
То не вітер, то плаче позбавлене плоті життя.
А у тебе погрозливо ноги лише тупотять.
А ще свариться палець: ну-ну, так не можна робити.

Хочеш пилу вдихнути, що сірим сідає на чорне?
То не вихор,

Тетяна Левицька
2025.11.22 09:14
Вільна
Ти казав, що любов не згасає
у горнилі кармічних сердець?
Та постійного щастя немає —
є початок, і хай йому грець!

Посадив синю птаху за ґрати
пеленати дитя самоти?
Як не хочеш кохання втрачати,

Віктор Насипаний
2025.11.22 07:30
Дуже просто
Хочу щось намалювати. – мовив батьку син.
Аркуш чистий, та великий в татка попросив.
- Можеш сонечко чи хмарку. Ось тобі листок.
- Я корову намалюю. – враз надумав той.
Олівці шукав довгенько, думав щось своє.
І прибіг до батька знову, бо питання є.

Артур Курдіновський
2025.11.22 06:28
Вистава
Життя - вистава. Скрізь горять софіти.
Все знаю наперед. Нудьга зелена!
Я викинув костюм із реквізитом...
Ви ж, дурники, - мерщій по мізансценах!

Повторюю для вас усіх востаннє:
Я справжній у своїх похмурих віршах!
Сьогодні ваша роль - палке кохан

Борис Костиря
2025.11.21 22:14
* * *
На цвинтарі листя опале
Про щось прошепоче мені,
Немовби коштовні опали,
Розкидані у бистрині.

На цвинтарі листя стражденне
Нам так мовчазливо кричить.
Постійність є у сьогоденні,

Юрій Лазірко
2025.11.21 21:13
Мовчіть Боги --- українська рок-балада
мовчіть боги
сумління слова не давало
мовчіть бо ви
розбіглись по нірван підвалах
немов щурі
з небесних кораблів
в землі сирій
покоїться ваш гнів

Юрій Лазірко
2025.11.21 21:11
Історія однієї Любові
вже тебе немає поруч і тепла
самоту в душі сьогодні я знайшла
з мого серця аж то смерті
Бог велів тебе не стерти
знемагаю по тобі

я існую бо ти є і вірю снам
ти релігія моя де сам-на-сам

Сергій Губерначук
2025.11.21 16:14
І прийшла Перемога…
І прийшла Перемога!
Уся Україна в Києві постала.
Зійшов Віктор
од Андрія,
од Первозваного –
Багатоочікуваний.
На Михайла
він, як святий Михаїл, у вогні помаранчевім

Ігор Шоха
2025.11.21 16:07
Гримаси часу
У мене дуже мало часу
до неминучої біди,
та поки-що і цього разу
як Перебендя у Тараса
ще вештаюсь туди-сюди.
Зів’яло бачене раніше.
Не ті часи і біди інші:
у небо падає земля,

Микола Дудар
2025.11.21 15:58
***
Багатострадний верші пад
Джерел утомлених від спраги
Не відсторонить листопад
Бо він такий… цікаві справи…
У нього розклад, власний ритм
І безліч сотенних сюрпризів
А ще набрид волюнтаризм
Пустоголових арт-харцизів

Тетяна Левицька
2025.11.21 09:21
Осінній мотив
Осені прощальної мотив
нотами сумними у етері.
Він мене так легко відпустив,
ніби мріяв сам закрити двері.

Різко безпорадну відірвав
від грудей своїх на теплім ложі,
хоч вагомих не було підстав

Олександр Буй
2025.11.21 02:48
Мисливський реквієм
Димок мисливського багаття
Серед осінньої імли...
Згадаймо, хто живий ще, браття,
Як ми щасливими були!

Тісніше наше дружне коло,
Та всіх до нього не збереш:
Не стало Смоляра Миколи,

Борис Костиря
2025.11.20 22:08
* * *
Я іду у широкім роздоллі,
В чистім полі без тіні меча.
І поламані, згублені долі
Запалають, немовби свіча.

Я іду у широкім роздоллі.
Хоч кричи у безмежність віків,
Не відкриє криваві долоні

Євген Федчук
2025.11.20 21:46
До подій в Угорщині 1956 року
Прем’єр угорський Орбан заграє
Постійно з москалями. Мутить воду,
Щоби завдати Україні шкоди:
Європа вчасно поміч не дає.
З ним зрозуміло, бо таких, як він
Москва багато в світі розплодила.
На чомусь десь, можливо підловила
І в КаДеБе агент іще оди

Іван Потьомкін
2025.11.20 21:20
***
Ой учора ізвечора сталася новина:
Зчаровала дівчинонька вдовиного сина.
А як мала чарувати, кликала до хати:
“Зайди, зайди, козаченьку, щось маю сказати!"
Українська народна пісня

Перше ніж сказати своє заповітне,
Запросила козаченька шклянку в

Володимир Мацуцький
2025.11.20 13:41
У Росії немає своєї мови 2
У Росії немає своєї мови,
чуже ім’я, чужа і мова,
своє – матюк та жмих полови,
в їх словнику свого – ні слова…
До них слов’яне із хрестами
своєю мовою ходили,
німих Христовими устами
молитись Господу навчили.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Леля Далія / Вірші

 ТРИПІЛЬСЬКИЙ ХРЕСТ
Розтинаю тепло на чотири повір’я мольби,
На зелені діброви де снігу не впасти;
Розпитаю вітрів про таємні тужіння верби,
Про сивини, у пісні, журні і завчасні.

Заплескаю долонями чорні зернини, в сніги;
Поміж нивами днів буду маки збирати,
І покотиться сонце зтрусивши цілющість перги,
Щоб молитвою, в серці, світились карати.

Розснуються туманища снів, в зграї, зніжених нот
На задвірках вечір’я заплетуться в ноктюрн,
І зомліє на мить, на розхрестищах Всесвіту, лорд —
Престарезний відун, мева торкаючись струн...




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-05-11 18:12:05
Переглядів сторінки твору 8810
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.494 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.879 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.706
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Наша міфологія, вірші
Автор востаннє на сайті 2013.11.25 08:10
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-05-11 18:28:56 ]
Цікаво. Глибинно історично.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леля Далія (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-11 18:38:45 ]
Дякую! Приємно.
Я вважала, що він важко сприйметься...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-05-11 18:44:57 ]
Сприймається - норма))) Але допряцювати можна... Навіть до борщу після проби щось корегують)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леля Далія (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-11 18:59:02 ]
Дякую за коментар!
А, що Вам шкутильгає? - Я ж, як автор недобачаю...

А до борщу додають тільки 100грам, щоб смачніший був.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-05-11 18:48:12 ]
Звичайно - прА...)))! З пов. В.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леля Далія (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-11 18:56:09 ]
прадавній, але престарий (тільки що звірила зі словником)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-05-11 19:00:12 ]
То я в коменті помилився...))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-05-11 19:01:16 ]
І пляшку на двох!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леля Далія (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-11 19:20:42 ]
Пляшку чого??????


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-11 20:10:38 ]
Цілющого Раю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леля Далія (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-11 21:00:35 ]
За часів енеоліту, мабуть ще не було Раю - не знаю.
А якщо Раю, то мабуть цілющого... Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леля Далія (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-13 18:03:20 ]
О-О! дійшло на 3-й день: пляшку цілющого Раю на двох - гріхом повіває - ніззя - я аскетка....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-05-11 20:27:42 ]
пляшку носять чоловiки. пардон, що втрутилася у вашу гарну розмову))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леля Далія (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-11 20:37:58 ]
Я і не подумала, що пляшка від мене (хибно мабуть поставила питання...) Мене цікавило содєржимоє пляшки в виробник.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-11 20:52:19 ]
1:2(октава)
2:3(совершенная квинта)
3:4(совершенная кварта)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леля Далія (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-13 18:11:41 ]
Я зрозуміла Ваше резюме так: коли відун торкнеться струн мрії, то життя увінчає гармонія - ????
Ну це дійсно мабуть так - світом керує гармонія (наші далекі предки жили за її законами).
Чи Ви щось інше мали на увазі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-05-11 23:03:36 ]
О, Вітра дійсно розпитати варто - він багато знає... про таємне всяке. Лель, а чим викликана зміна ритму в третій строфі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леля Далія (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-13 18:24:33 ]
Вітра, того, що з пляшкою цілющого Раю? - ох ви мужчини і баловніки - в рай підштовхуєте...

То мене "ноктюрн" в римі з ладу трохи вивів - вийшло щось на кшталт кельтської поезії (міфологія ж простить)... з часом вирівняю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-13 18:32:30 ]
Теплого, святкового подиху Вам.
Дозвольте запитання: Вам відоме ім*я лорда-відуна?
Про Гармонію, правда.( без «мабуть»)
Дякую, щиро...:)
Теплом поваги.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леля Далія (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-13 18:55:26 ]
Дякую за побажання!
3-тя строфа, то вже пошти 100% фентезі - перекинутий місточок в наш час, тому що за часів трипільської культури відунів не було, були тільки відуньї, які пізніше, в ср. християнстві стали відьмами, і свяшенні Дівич-гори --- Лисими горами.

А відуньї відали тільки добрі молитви і там на Дівич-горах розмовляли з силами природи...
а трипільський хрест, став прообразом трипільської сварги, яка практично поширилася на всю Євразію.

Лорд-відун без імені - він там якось сам по собі з"явився --- на сучасний манер: "Що в світ випускаємо, тим нам і повертає той Відун".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-14 03:53:05 ]
Таємничий, символічний вірш, де "відали" означало "знали" і "відчували" водночас!
А близька присутність таких місць,як Дівич-гора чи Лиса гора про які Ви згадали у мене на сторінці, мабуть впливає на енергетичному рівні)
У Вас ця енергетична напруга глибокої давнини сильно відлунює. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леля Далія (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-27 12:21:10 ]
Щиро дякую п.Олено за таке тонке розуміння. Дійсно вона іноді відлунює, ніби такими фрагментами. Ці гори були в наших предків священними і намоленими, але вони і нині лишились для молоді особливим місцем відвідин, незважаючи на те, що стали Лисими (з негативним підтекстом).
Творчої наснаги Вам!