ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.11.24 13:21
Всеволод Велике Гніздо
Андрія Боголюбського вважають москалі
Найпершим поміж всіх великоросів.
І носяться з тим виродком ще й досі.
Чим цей «герой» прославивсь на землі?
Жорстокий був і лютий, наче звір,
Не то чужі, свої його боялись,
З підступністю й жорстокістю спізнали

Микола Дудар
2024.11.24 09:26
***
Коли я вийду з темноти
Ковтнути жменьку Світла
Чи хвилюватимешся ти
Що то не я, а вітер…
Чи уявлятимеш, що в ніч
Лише одне бажання
Почути знов: « не в тому річ…»
І буде ще питання:

Тетяна Левицька
2024.11.24 08:07
Вільному — воля
Не розлюбила, а відпустила —
Любов не здатна відтяти крила!
Лети, як хочеш, у даль високу,
Мій волелюбний, зірчастий Сокіл.
За сніжні хмари, туди де вічність
Лоскоче вії промінням ніжним,
Несе цунамі на гострім вістрі
У сиве пір'я свавільний вітер

Козак Дума
2024.11.24 07:56
А світ чекає…
У повітрі якась загадковість,
влаштували світила парад,
і дочитує осені повість
з книги Неба сумний листопад…

Опустились сніжинки скраєчку
на ранкові уламки часу.
Свіжознесене сонця яєчко

Микола Соболь
2024.11.24 06:40
Опісля
Над рікою стелиться туман,
холодіють листопада ночі.
Ти була найкращою з оман
і від тебе геть іти не хочу.
Для розлуки ніби ще не час
дзиґарі відлічують хвилини.
Господи, помилуй грішних нас
від Адама з Євою до нині.

Віктор Кучерук
2024.11.24 06:22
* * *
Як розповів, то пожурила,
Іще й очам вказала шлях
Повз чорториї повносилі
До очеретяних дівах.
Я сотні раз до них приходив
У снах сполоханих своїх
І зі снопами хороводи
Водив щоразу їй на сміх.

Тетяна Левицька
2024.11.23 20:48
Із осені в зимову казку
Мчав потяг на семи вітрилах
із осені в зимову казку.
Натхненна Муза білокрила
з сонливих віч знімала маску.

А за вікном купейним бігли
засніжених картин пейзажі.
Зима минуле вкрила білим,

Іван Потьомкін
2024.11.23 17:20
***
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,

Ігор Шоха
2024.11.23 16:51
Оксиморони стратифікації
                        І
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.

                        ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.

Олександр Сушко
2024.11.23 16:11
Біда...
У світі нема справедливості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.

Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,

Світлана Пирогова
2024.11.23 15:55
А пізня осінь пахне
А пізня осінь пахне особливо,
Лоскоче листям тротуари і дороги.
Хоч небо сизе кліпає мінливо,
Вдивляється: чиїсь рахує кроки.
Такі бажані, тихі, неповторні,
Як сонця довгожданого танок проміння
В кущах шипшини, у кленових кронах.
В оголеній душі ле

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
***
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
* * *
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Осіння замальовка
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
Як демократія із носа лізе
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Леля Далія / Вірші

 ТРИПІЛЬСЬКИЙ ХРЕСТ
Розтинаю тепло на чотири повір’я мольби,
На зелені діброви де снігу не впасти;
Розпитаю вітрів про таємні тужіння верби,
Про сивини, у пісні, журні і завчасні.

Заплескаю долонями чорні зернини, в сніги;
Поміж нивами днів буду маки збирати,
І покотиться сонце зтрусивши цілющість перги,
Щоб молитвою, в серці, світились карати.

Розснуються туманища снів, в зграї, зніжених нот
На задвірках вечір’я заплетуться в ноктюрн,
І зомліє на мить, на розхрестищах Всесвіту, лорд —
Престарезний відун, мева торкаючись струн...




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-05-11 18:12:05
Переглядів сторінки твору 8261
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.494 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.879 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.706
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Наша міфологія, вірші
Автор востаннє на сайті 2013.11.25 08:10
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-05-11 18:28:56 ]
Цікаво. Глибинно історично.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леля Далія (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-11 18:38:45 ]
Дякую! Приємно.
Я вважала, що він важко сприйметься...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-05-11 18:44:57 ]
Сприймається - норма))) Але допряцювати можна... Навіть до борщу після проби щось корегують)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леля Далія (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-11 18:59:02 ]
Дякую за коментар!
А, що Вам шкутильгає? - Я ж, як автор недобачаю...

А до борщу додають тільки 100грам, щоб смачніший був.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-05-11 18:48:12 ]
Звичайно - прА...)))! З пов. В.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леля Далія (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-11 18:56:09 ]
прадавній, але престарий (тільки що звірила зі словником)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-05-11 19:00:12 ]
То я в коменті помилився...))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-05-11 19:01:16 ]
І пляшку на двох!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леля Далія (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-11 19:20:42 ]
Пляшку чого??????


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-11 20:10:38 ]
Цілющого Раю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леля Далія (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-11 21:00:35 ]
За часів енеоліту, мабуть ще не було Раю - не знаю.
А якщо Раю, то мабуть цілющого... Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леля Далія (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-13 18:03:20 ]
О-О! дійшло на 3-й день: пляшку цілющого Раю на двох - гріхом повіває - ніззя - я аскетка....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-05-11 20:27:42 ]
пляшку носять чоловiки. пардон, що втрутилася у вашу гарну розмову))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леля Далія (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-11 20:37:58 ]
Я і не подумала, що пляшка від мене (хибно мабуть поставила питання...) Мене цікавило содєржимоє пляшки в виробник.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-11 20:52:19 ]
1:2(октава)
2:3(совершенная квинта)
3:4(совершенная кварта)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леля Далія (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-13 18:11:41 ]
Я зрозуміла Ваше резюме так: коли відун торкнеться струн мрії, то життя увінчає гармонія - ????
Ну це дійсно мабуть так - світом керує гармонія (наші далекі предки жили за її законами).
Чи Ви щось інше мали на увазі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-05-11 23:03:36 ]
О, Вітра дійсно розпитати варто - він багато знає... про таємне всяке. Лель, а чим викликана зміна ритму в третій строфі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леля Далія (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-13 18:24:33 ]
Вітра, того, що з пляшкою цілющого Раю? - ох ви мужчини і баловніки - в рай підштовхуєте...

То мене "ноктюрн" в римі з ладу трохи вивів - вийшло щось на кшталт кельтської поезії (міфологія ж простить)... з часом вирівняю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-13 18:32:30 ]
Теплого, святкового подиху Вам.
Дозвольте запитання: Вам відоме ім*я лорда-відуна?
Про Гармонію, правда.( без «мабуть»)
Дякую, щиро...:)
Теплом поваги.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леля Далія (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-13 18:55:26 ]
Дякую за побажання!
3-тя строфа, то вже пошти 100% фентезі - перекинутий місточок в наш час, тому що за часів трипільської культури відунів не було, були тільки відуньї, які пізніше, в ср. християнстві стали відьмами, і свяшенні Дівич-гори --- Лисими горами.

А відуньї відали тільки добрі молитви і там на Дівич-горах розмовляли з силами природи...
а трипільський хрест, став прообразом трипільської сварги, яка практично поширилася на всю Євразію.

Лорд-відун без імені - він там якось сам по собі з"явився --- на сучасний манер: "Що в світ випускаємо, тим нам і повертає той Відун".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-14 03:53:05 ]
Таємничий, символічний вірш, де "відали" означало "знали" і "відчували" водночас!
А близька присутність таких місць,як Дівич-гора чи Лиса гора про які Ви згадали у мене на сторінці, мабуть впливає на енергетичному рівні)
У Вас ця енергетична напруга глибокої давнини сильно відлунює. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леля Далія (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-27 12:21:10 ]
Щиро дякую п.Олено за таке тонке розуміння. Дійсно вона іноді відлунює, ніби такими фрагментами. Ці гори були в наших предків священними і намоленими, але вони і нині лишились для молоді особливим місцем відвідин, незважаючи на те, що стали Лисими (з негативним підтекстом).
Творчої наснаги Вам!