ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.01.11 11:23
Так бракує постійно часу
У потоці марнотних днів.
Час дарує, немов прикрасу,
Позолоту зникомих слів.

Час розсудить і час засудить
Ні за що, ніби злий тиран.
Лиш вина має різний ступінь,

Мар'ян Кіхно
2026.01.11 06:54
Мого батька викинули з Національного оркестру народних інструментів за "огидний потяг до грошей". (Як це тоді політично називалося?..) Він влаштувався у музичну школу №9 десь на Круглоуніверситецькій (над Бесарабкою), допрацював до пенсії в одному рван

Олена Побийголод
2026.01.10 22:48
Із Леоніда Сергєєва

– Четвертий, Четвертий, як чути? Я – П’ятий!
Не спати на чатах! Пароль – «тридцять три».
Прийнято?.. До вітру – о пів на дев’яту!
Ніяк не раніше! Прийом! Повтори!

– Так точно, о пів на дев’яту – д

Володимир Мацуцький
2026.01.10 21:10
По українській матері-землі
ідуть колоною військовополонені.
Ідуть в донецькій проросійській млі
захисники Вкраїни нені.
І не ідуть, їх ті ведуть –
Вкраїни зрадники полукацапи.
І всі донецькі смачно ржуть:
«хохла у плен кацап зацапал!»

Олег Герман
2026.01.10 19:57
ДІЙОВІ ОСОБИ: ВІКТОР — чоловік із гострими рисами обличчя та скляним поглядом. Одягнений охайно, але без жодного натяку на моду. Його рухи економні, голос позбавлений модуляцій. АННА — його дружина. Жінка з живою мімікою та нервовими рухами. Вона ви

Борис Костиря
2026.01.10 10:53
Весна ніяк не переможе
І не протиснеться крізь сніг,
Крізь кригу, як через вельможу,
Що кидає дари до ніг.

Так пробивається нестало
Весна крізь перепони зим.
Колись вона таки настане,

Тетяна Левицька
2026.01.10 09:31
Хтось викрутив небо, як прачка ганчірку.
Узимку не віхола — тонни дощу.
Та, як же вмістити всю душу у збірку,
яку я, не знаю навіщо, пишу?

І хто ж потребує мелодії всує?
Та скрапує лірика чуйна з пера:
і сліз повні відра, і слів не бракує —

Микола Дудар
2026.01.10 01:52
Якщо вам нічого «сказать»
І боїтесь торкатись тіні —
Пора розмножитись під стать
На більш прозорливу, осінню.
Якщо розмножене впаде
У ваший гнів з сумним обличчям,
Вас не сприйматимуть ніде
Тому, що ви є та вовчиця,

Олег Герман
2026.01.10 00:16
Олеся сиділа на балконі пізно ввечері, обгорнута пледом. Вона тримала в руках горнятко з чаєм, яке вже охололо, і стомленим поглядом дивилася на мерехтливі вогні міста. У голові постійно звучав гучний хор: слова матері, глузування сестри, знецінення ліка

С М
2026.01.09 21:12
а чи знаєш за опівнічника
якого не зупиниш ти
а чи знаєш за опівнічника
що двері кухні зачинив
не чинить галасу сторожа
я ~ кіт у чорному плащі
і я зникаю завжди у морок
хай перший півень прокричить

Світлана Пирогова
2026.01.09 19:33
Білу гриву зима розпустила,
Розвіває її заметіль.
І не видно Селени-світила,
Тільки сніжна встеляється сіль.

І в душі хуртовина тривоги,
Хоч давно відпустила його.
Крає серце від леза дороги,

Олег Герман
2026.01.09 19:03
У затишку м’яких перин і покривал,
Крізь ніч бездонну,
У царстві соннім,
Я бачив, як з'явилася зима.
Без компромісів,
Де слів нема —
Лише мороз на вікнах креслить мітки.

Іван Потьомкін
2026.01.09 18:28
Він сорок літ водив їх по пустелі:
Непослух батьків тому причина.
Не вірили, що для Всевишнього
Немає недосяжного і неможливого.
Покарані були за одностайну недовіру,
Кістками лягли в пустелі всі ,як один,
Нащадків їх розпорошено по всьому світі…

Артур Курдіновський
2026.01.09 16:01
Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.

Моя земля горить під небесами,
На спогадах тримається зима.
Не лізьте в душу довгими носами -

Юрко Бужанин
2026.01.09 15:25
це завжди про те
що всередині
вимагає виходу назовні
я біг по снігу
ніби по сторінках
ще не написаної рецензії
і раптом
світ зупинився

Сергій Губерначук
2026.01.09 13:09
Не смійся, мамо. Мабуть, це не смішно.
Я приберу в кімнаті і піду.
Хтось любить секс, хтось любить Харе Крішну,
а я люблю того, кого знайду.

Людину ту, яка мене спіткає,
мій щирий слух і відповідь чекає.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Леля Далія / Вірші

 ТРИПІЛЬСЬКИЙ ХРЕСТ
Розтинаю тепло на чотири повір’я мольби,
На зелені діброви де снігу не впасти;
Розпитаю вітрів про таємні тужіння верби,
Про сивини, у пісні, журні і завчасні.

Заплескаю долонями чорні зернини, в сніги;
Поміж нивами днів буду маки збирати,
І покотиться сонце зтрусивши цілющість перги,
Щоб молитвою, в серці, світились карати.

Розснуються туманища снів, в зграї, зніжених нот
На задвірках вечір’я заплетуться в ноктюрн,
І зомліє на мить, на розхрестищах Всесвіту, лорд —
Престарезний відун, мева торкаючись струн...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-05-11 18:12:05
Переглядів сторінки твору 8891
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.494 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.879 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.706
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Наша міфологія, вірші
Автор востаннє на сайті 2013.11.25 08:10
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-05-11 18:28:56 ]
Цікаво. Глибинно історично.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леля Далія (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-11 18:38:45 ]
Дякую! Приємно.
Я вважала, що він важко сприйметься...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-05-11 18:44:57 ]
Сприймається - норма))) Але допряцювати можна... Навіть до борщу після проби щось корегують)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леля Далія (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-11 18:59:02 ]
Дякую за коментар!
А, що Вам шкутильгає? - Я ж, як автор недобачаю...

А до борщу додають тільки 100грам, щоб смачніший був.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-05-11 18:48:12 ]
Звичайно - прА...)))! З пов. В.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леля Далія (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-11 18:56:09 ]
прадавній, але престарий (тільки що звірила зі словником)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-05-11 19:00:12 ]
То я в коменті помилився...))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-05-11 19:01:16 ]
І пляшку на двох!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леля Далія (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-11 19:20:42 ]
Пляшку чого??????


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-11 20:10:38 ]
Цілющого Раю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леля Далія (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-11 21:00:35 ]
За часів енеоліту, мабуть ще не було Раю - не знаю.
А якщо Раю, то мабуть цілющого... Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леля Далія (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-13 18:03:20 ]
О-О! дійшло на 3-й день: пляшку цілющого Раю на двох - гріхом повіває - ніззя - я аскетка....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-05-11 20:27:42 ]
пляшку носять чоловiки. пардон, що втрутилася у вашу гарну розмову))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леля Далія (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-11 20:37:58 ]
Я і не подумала, що пляшка від мене (хибно мабуть поставила питання...) Мене цікавило содєржимоє пляшки в виробник.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-11 20:52:19 ]
1:2(октава)
2:3(совершенная квинта)
3:4(совершенная кварта)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леля Далія (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-13 18:11:41 ]
Я зрозуміла Ваше резюме так: коли відун торкнеться струн мрії, то життя увінчає гармонія - ????
Ну це дійсно мабуть так - світом керує гармонія (наші далекі предки жили за її законами).
Чи Ви щось інше мали на увазі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-05-11 23:03:36 ]
О, Вітра дійсно розпитати варто - він багато знає... про таємне всяке. Лель, а чим викликана зміна ритму в третій строфі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леля Далія (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-13 18:24:33 ]
Вітра, того, що з пляшкою цілющого Раю? - ох ви мужчини і баловніки - в рай підштовхуєте...

То мене "ноктюрн" в римі з ладу трохи вивів - вийшло щось на кшталт кельтської поезії (міфологія ж простить)... з часом вирівняю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-13 18:32:30 ]
Теплого, святкового подиху Вам.
Дозвольте запитання: Вам відоме ім*я лорда-відуна?
Про Гармонію, правда.( без «мабуть»)
Дякую, щиро...:)
Теплом поваги.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леля Далія (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-13 18:55:26 ]
Дякую за побажання!
3-тя строфа, то вже пошти 100% фентезі - перекинутий місточок в наш час, тому що за часів трипільської культури відунів не було, були тільки відуньї, які пізніше, в ср. християнстві стали відьмами, і свяшенні Дівич-гори --- Лисими горами.

А відуньї відали тільки добрі молитви і там на Дівич-горах розмовляли з силами природи...
а трипільський хрест, став прообразом трипільської сварги, яка практично поширилася на всю Євразію.

Лорд-відун без імені - він там якось сам по собі з"явився --- на сучасний манер: "Що в світ випускаємо, тим нам і повертає той Відун".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-14 03:53:05 ]
Таємничий, символічний вірш, де "відали" означало "знали" і "відчували" водночас!
А близька присутність таких місць,як Дівич-гора чи Лиса гора про які Ви згадали у мене на сторінці, мабуть впливає на енергетичному рівні)
У Вас ця енергетична напруга глибокої давнини сильно відлунює. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леля Далія (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-27 12:21:10 ]
Щиро дякую п.Олено за таке тонке розуміння. Дійсно вона іноді відлунює, ніби такими фрагментами. Ці гори були в наших предків священними і намоленими, але вони і нині лишились для молоді особливим місцем відвідин, незважаючи на те, що стали Лисими (з негативним підтекстом).
Творчої наснаги Вам!