ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.06.12 09:23
Професору з Лозоватки
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н

Віктор Кучерук
2026.06.12 07:05
* * *
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.

Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -

С М
2026.06.11 21:50
Про книгу (Fairport Convention)
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це

Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про

Роксолана Вірлан
2026.06.11 20:02
Відлюдник - 9 аркан
В позачассі згадаєш, як тиша вагітніла звуком,
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась і ти стезі отій довіряв.

Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі під но

Євген Федчук
2026.06.11 17:34
Битва біля Білої Весі у грудні 1154 року
Як чубляться князі поміж собою,
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при

Ігор Терен
2026.06.11 15:56
Злободенні факти
Коли пора іти до дна
і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.

***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...

Борис Костиря
2026.06.11 15:44
Ялинки
Я у царстві ялинок бреду.
Заблукав у самотньому борі
І на радість чи то на біду
Відчуваю величність собору.

Я бреду між похилих дерев,
Ніби книг, непрочитаних досі.
Я почую притлумлений рев,

Володимир Ляшкевич
2026.06.11 13:22
Посткавафісне. Бібліотекар
Щоденність – тиха, непримітно-звична плином.
Але у ній, немов у сутінній кімнаті,
присутні бігом часу виявлені вікна.

Ті, що обличчям до минулого – прозорі.
А щільно вкриті не прожитим - з майбуття.

Злітають звідтіля провіщення всілякі -

Тетяна Левицька
2026.06.11 08:10
Кара
Везувій винищив Помпеї
і виноградні вина.
Під порохом жаркого глею
похована причина.
Содом й Гоморру покарали
за блуд і сластолюбство.
Від грізного меча моралі
на пласі гине людство.

Охмуд Песецький
2026.06.11 07:41
Рецепт з тобою
Як інакше назвати довге чекання чогось для тебе важливого? Певно, хворобою, яку треба перенести, знаючи, що вона не марна і колись відпустить. Ти ковтаєш казенні ліки у палаті своєї байдужості до всього, що є довкола, і слухаєш лікаря часу. Він лікує мов

хома дідим
2026.06.11 06:54
* 109 *
верлібри дуже навіть
експортний артикул
якщо у тебе є
чого продати
їм
читачам трактатів
молодняку на слемі
панночкам серпанковим

Віктор Кучерук
2026.06.11 05:55
Пастух
Лисуватий, крутолобий,
У незміннім кожушку, -
Спозарана дід худобу
Доглядає на лужку.
З-під верби спостерігає,
Добре бачачи здаля,
Що наблизилось до гаю
Недосвідчене теля.

М Менянин
2026.06.10 23:58
Танки* наші
Нумо в коло йдіть до нас,
раді бачити тут вас.
В ритмі з рухом гучні гуки,
хто зна де ті ноги й руки…

Бубон тут як тулумбас**
грувом*** покриває нас.
Коло витримати в русі

Іван Потьомкін
2026.06.10 21:26
***
Стільки причин в юдеїв для печалі.
Стільки постів і молитов сумних.
Та все ж не знайдеш серед них
Оту, аби гірке минуле не вертало.
Як зненависть здолати безпричинну,
Одвічну зненависть людини до людини?
Почата Каїном, що так і не розкаявсь,
Як Аве

Ігор Шоха
2026.06.10 19:47
Ренесанс по-українськи
Поки ворог протягує лапи,
порятунок лише в боротьбі.
Святе діло – убити ка*апа
і не так у бою як в собі.

***
Важко бути поетом епохи
де в болоті зав’яз криголам,

Артур Сіренко
2026.06.10 19:19
Летимо в Небо
Час квітучих чилійських суниць
Зачинені всі двері крамниць:
Вітер зітхає –
Щось шепоче про човен
В зеленому морі вишень,
А може про крихітку
Яку звуть Нетреба.
Рахую свічки-зірки
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Леля Далія / Вірші

 ТРИПІЛЬСЬКИЙ ХРЕСТ
Розтинаю тепло на чотири повір’я мольби,
На зелені діброви де снігу не впасти;
Розпитаю вітрів про таємні тужіння верби,
Про сивини, у пісні, журні і завчасні.

Заплескаю долонями чорні зернини, в сніги;
Поміж нивами днів буду маки збирати,
І покотиться сонце зтрусивши цілющість перги,
Щоб молитвою, в серці, світились карати.

Розснуються туманища снів, в зграї, зніжених нот
На задвірках вечір’я заплетуться в ноктюрн,
І зомліє на мить, на розхрестищах Всесвіту, лорд —
Престарезний відун, мева торкаючись струн...




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-05-11 18:12:05
Переглядів сторінки твору 9298
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.494 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.879 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.706
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Наша міфологія, вірші
Автор востаннє на сайті 2013.11.25 08:10
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-05-11 18:28:56 ]
Цікаво. Глибинно історично.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леля Далія (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-11 18:38:45 ]
Дякую! Приємно.
Я вважала, що він важко сприйметься...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-05-11 18:44:57 ]
Сприймається - норма))) Але допряцювати можна... Навіть до борщу після проби щось корегують)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леля Далія (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-11 18:59:02 ]
Дякую за коментар!
А, що Вам шкутильгає? - Я ж, як автор недобачаю...

А до борщу додають тільки 100грам, щоб смачніший був.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-05-11 18:48:12 ]
Звичайно - прА...)))! З пов. В.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леля Далія (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-11 18:56:09 ]
прадавній, але престарий (тільки що звірила зі словником)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-05-11 19:00:12 ]
То я в коменті помилився...))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-05-11 19:01:16 ]
І пляшку на двох!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леля Далія (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-11 19:20:42 ]
Пляшку чого??????


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-11 20:10:38 ]
Цілющого Раю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леля Далія (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-11 21:00:35 ]
За часів енеоліту, мабуть ще не було Раю - не знаю.
А якщо Раю, то мабуть цілющого... Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леля Далія (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-13 18:03:20 ]
О-О! дійшло на 3-й день: пляшку цілющого Раю на двох - гріхом повіває - ніззя - я аскетка....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-05-11 20:27:42 ]
пляшку носять чоловiки. пардон, що втрутилася у вашу гарну розмову))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леля Далія (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-11 20:37:58 ]
Я і не подумала, що пляшка від мене (хибно мабуть поставила питання...) Мене цікавило содєржимоє пляшки в виробник.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-11 20:52:19 ]
1:2(октава)
2:3(совершенная квинта)
3:4(совершенная кварта)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леля Далія (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-13 18:11:41 ]
Я зрозуміла Ваше резюме так: коли відун торкнеться струн мрії, то життя увінчає гармонія - ????
Ну це дійсно мабуть так - світом керує гармонія (наші далекі предки жили за її законами).
Чи Ви щось інше мали на увазі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-05-11 23:03:36 ]
О, Вітра дійсно розпитати варто - він багато знає... про таємне всяке. Лель, а чим викликана зміна ритму в третій строфі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леля Далія (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-13 18:24:33 ]
Вітра, того, що з пляшкою цілющого Раю? - ох ви мужчини і баловніки - в рай підштовхуєте...

То мене "ноктюрн" в римі з ладу трохи вивів - вийшло щось на кшталт кельтської поезії (міфологія ж простить)... з часом вирівняю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-13 18:32:30 ]
Теплого, святкового подиху Вам.
Дозвольте запитання: Вам відоме ім*я лорда-відуна?
Про Гармонію, правда.( без «мабуть»)
Дякую, щиро...:)
Теплом поваги.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леля Далія (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-13 18:55:26 ]
Дякую за побажання!
3-тя строфа, то вже пошти 100% фентезі - перекинутий місточок в наш час, тому що за часів трипільської культури відунів не було, були тільки відуньї, які пізніше, в ср. християнстві стали відьмами, і свяшенні Дівич-гори --- Лисими горами.

А відуньї відали тільки добрі молитви і там на Дівич-горах розмовляли з силами природи...
а трипільський хрест, став прообразом трипільської сварги, яка практично поширилася на всю Євразію.

Лорд-відун без імені - він там якось сам по собі з"явився --- на сучасний манер: "Що в світ випускаємо, тим нам і повертає той Відун".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-14 03:53:05 ]
Таємничий, символічний вірш, де "відали" означало "знали" і "відчували" водночас!
А близька присутність таких місць,як Дівич-гора чи Лиса гора про які Ви згадали у мене на сторінці, мабуть впливає на енергетичному рівні)
У Вас ця енергетична напруга глибокої давнини сильно відлунює. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леля Далія (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-27 12:21:10 ]
Щиро дякую п.Олено за таке тонке розуміння. Дійсно вона іноді відлунює, ніби такими фрагментами. Ці гори були в наших предків священними і намоленими, але вони і нині лишились для молоді особливим місцем відвідин, незважаючи на те, що стали Лисими (з негативним підтекстом).
Творчої наснаги Вам!