ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "НОТАБЕНЕ" (2013)

 ШКІЛЬНИЙ ПОРІГ
Образ твору Все більше слідів незагойних.
Неходжених – менше доріг.
Знов, юносте, нас із тобою
шкільний зустрічає поріг.
Галантно притримавши двері,
на хвильку зупиниться Час...
Пірну у "колись" із "тепер" – і
ввійду ученицею в клас,
де ще: ні сумних перекличок,
ні осиротілих парт.
І світлі знайомі обличчя –
не в шрамах здобутків і втрат.
Де німб чистоти – над журбою,
і радість – як перший сніг.
Де, юносте, нас із тобою
шкільний проводжає поріг.

2011




Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-05-20 16:34:06
Переглядів сторінки твору 6023
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.684
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2012-05-20 16:42:49 ]
Ех, близько... Цьогоріч у мене випускниця.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-05-20 17:17:56 ]
Дякую, Наталко. І - вітаю!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-05-20 17:29:29 ]
Чудово. Проймає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-05-20 20:24:03 ]
О, спасибі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-05-20 17:55:04 ]
Бере, Любове, за душу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-05-20 20:24:46 ]
Дякую, Володю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Романовський (М.К./М.К.) [ 2012-05-20 18:01:05 ]
І мені пригадалися незабутні шкільні... Як давно це було, але все неначе сьогодгі... Дякую Вам, Любо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-05-20 20:25:58 ]
Це було так недавно... це було так давно...
Дякую Вам за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-05-20 18:27:41 ]
І у мене випускинця.
Гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-05-20 20:27:28 ]
Вітаю!
"Яка дзвінка і світла - ця печаль..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-05-20 19:03:56 ]
Дуже проймає! Не уявляю себе без школи, без шкільного порогу... Багато можу сказати, бо... кажуть, що вчитель - такий чоловік, який, коли помре, ще три години язиком теліпає. Коротко: зрозумів, Любове, що у Вас також школа в крові. А вірш чудово побудований!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-05-20 20:30:53 ]
Цей вірш, Богдане, написався минулоріч до 30-річчя випуску... Ось цю фантастичну мить я наяву пережила... Щоправда, двері галантно притримав не час, насправді, а мій колишній однокласник. Проте, цього було достатньо. Мене пройняло))
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2012-05-20 19:08:32 ]
Дуже гарний вірш... дуже...
Погоджуюся з попередніми коментарями - вірш проймає, легко і невимушено змушує поринути в спогади, замислитися...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-05-20 20:33:02 ]
Рада, Оленко, що Час притримує двері і для мого читача ) Мені так приємно... Дякую щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-20 20:04:26 ]
Ну, що тут ще добавити) у кожного є ці світлі згадки, коли були юними і повні надій...
Як завжди гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-05-20 20:34:06 ]
Так... Ми всі і різні, і дуже схожі водночас...
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-05-20 20:40:33 ]
...де ще: ні сумних перекличок,
ні осиротілих парт.
І світлі знайомі обличчя –
не в шрамах здобутків і втрат.
Щемливі рядки. Гарний вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-05-20 20:47:18 ]
Бо защеміло...
Дякую, Адель.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-20 22:59:32 ]
Гарно. На жаль, і в нашому класі вже є енки, котрі не виправиш. А час... галантний у вас. Мене чогось як в школі, за залишки коси смикає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-05-21 06:48:18 ]
Та то в цей день щось на нього найшло ) А зазвичай - любить подражнитися.
Дякую, Галинко, за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-05-21 00:17:27 ]
юність і краса це окрема естетика, ймовірно також, і етика
пані Любове, згоден, що цього бракує, бачте не кожен ще мабуть доріс
бо це потребує особливої глибини із відповідною рішучою делікатністю

оце у "колись" із «тепер» (с) так я розумію зі змістом по-різному залапковано
тобто, інтерес викликає наступне - Вам насправді бажалося
підібрати відповідні лапки саме до характеру слів
чи простіше - потрібно було лише відмінні лапки, і усе?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-05-21 06:51:34 ]
Ой, а я й не помітила!) І як це воно так у мене вийшло? Певно, це якийсь знак ))) Що б це могло означати? Аж шкода міняти ) Але таки треба.
Дякую О Найуважніший з Уважних!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-21 09:47:18 ]
Час має такі цікаві ефекти. В моєї першокласниці в четвер було свято букварика. А в суботу зранку вона відкриває очі і каже - мамо, свято було позавчора, а здається, ніби вже багато-багато тижнів тому… я так здивувалася :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-05-21 13:08:04 ]
О так, час таки відносний...

"А час - неосяжний як всесвіт,
невловний - як місячний промінь..."

Інколи він любить з нами "пожартувати", погратися...
Дякую, Олю, за відгук. Мої вітання першокласниці!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-05-21 10:41:20 ]
Дуже гарно, Люб! Вірші про шкільні роки завжди викликають якийсь особливий щем...
ПС. Рядочок "ні осиротілих парт" чи не звучав би рівніше так "Порожніх нема в класі парт" (?)
І відповідно третій рядок знизу "і радість – немов перший сніг"
Щиро


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-05-21 13:11:05 ]
Дякую, Іванку, за вдумливе прочитання...
Але "осиротілих" не віддам )
Над "немов" ще подумаю, чи варто змінювати. Мені чогось та пауза там - така доречна...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-21 15:12:17 ]
Вмієте ж Ви, Любо, отак зворушливо про минуле, пережите, незгладиме і невитравне! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-05-23 21:26:32 ]
Дякую, Василю. Я лиш намагаюсь...)