Кожному - своє або "Jedem das Seine" (с).
Одним готельне господарство, стадіони, залізниця і багато-багато чого з прибуткових бізнесів, а другим - оте одвічне сільське збиткове господарювання - колгоспне, фермерське etc.

Якби воно було насправді таке збиткове, то ним би ніхто не займався - певно, є все-таки прибуток. :)

Колгоспне (як би цей устрій хто не нахвалював) господарство було збитковим. Давались кредити, які потім списувались. Давалась сільськогосподарська техніка, яка ламалась, бо така вона була: не стільки "Made in USSR" як "Only for USSR". І взагалі радянська система господарювання була збитковою. І життя було бідним - саме за рахунок жителів СРСР. А воно бувало і заможним - та не у всіх. І це розшарування суспільства помітне особливо нині.

Це була не лекція і не рекламна пауза.

... за ці бабки селяни і не такі б врожаї дали...

Не одному їхньому Маяковському або нашому Кобзарю до вподоби амфібрахій.
І не дише мені ось тут.

З повагою і тонкою симпатією,
Г.С.

Одному Висоцькому не до вподоби: "А амфибрахием - не надо" :)

Ой. "Лише".

Я от замислююсь - а що воно буде з тими стадіонами, аеровокзальними спорудами, готелями, "хюндаями" etc. Як воно працюватиме і за рахунок чиїх надходжень? Я бував на Республіканському стадіоні ще до його перебудови. Там можна було собі побігати. Ми там здавали кросову підготовку. Цей стадіон практично завжди був порожнім. Футболістів, мабуть, влаштовував маленький стадіон "Динамо". Можливо, година гри там була дешевшою за хвилину перебування на Республіканському. Не знаю.
Та воно тепер усе, абсолютно усе недосяжне для аматора, якому вранці заманулось не похмелитись, а побігати - у т.ч. і за молодицями. Кучма подарував одним, на його зазахають наступні...
Ото часи - так часи.
Та до Княжичів звідти далеко. Ще поживу на своїй землі.

З повагою і без екскурсів,
Г.С.

Шкода, якщо воно так вийде:
- як з пандусами та ліфтами для інвалідних візків у метро. У тих ліфтах прибиральниці тримають свої засоби підніжної гігієни - лопати, совки, віники, ганчірки etc;
- як з авіацією "лоу-кост". Вона літає з діри, ще більш дрімучої, ніж Бровари. З Жулян;
- як з залізничними касами. Віконець десятки, а працюють одиниці;
- як і з санаторіями або пансіонатами, які свого часу належали державним підприємствам. Вони зараз розграбовані - неначе татаро-монгольською навалою. Їх тільки лишається огородити парканами, а землю хитро приватизувати або взяти мало не у довічну оренду.

НМСДД, це перший і останній чемпіонат у нашій державі, яка могла бути значно кращою і більш демократичною. Після радощів бувають почуття протилежного емоційного забарвлення.
Як після поганої ("паленої") горілки.

З повагою,
Г.С.

сумно, бо так воно і є.

"хліба і видовищ" - туди і валютні вливання -

обробляють землю там, де очікують на дивіденди.

а хто подбає про село? ріпак упевнено атакує.

І не лише цей фактор.
Ота спільнота, що їздить-бігає не стільки за улюбленою командою, як їздить-бігає взагалі будь-за чим, що збуджує пристрасті, по-перше, керована, бо вона біжить за своїм лідером або за кількома. По-друге... А чи варто розглядати явище більш детально? Цю спільноту можна розмістити у "Ікарусах - 650" - і відвезти будь-куди, захищати (а практично нападати на) будь-що. Нагодувати, дати трішки грошей, підпоїти. І ось тобі революційні солдати та матроси.

Якщо Ви маєте на увазі той самий урожай, що і я, то я можу погодитись з Вами. Артілі ще збиратимуть врожаї, аж поки не скінчаться гроші у населення. А скінчаться, то держава надрукує нових, щоправда, не таких вже, як ці, що є, вже не кажучи про ті, що були. Гривня вже не дорівнюватиме шекелю, як колись було. А грошей таких, які ходили у період підготовки до ЄВРО-2012 і ходять зараз (квитки-готелі-наїдки-пиво-транспорт), вже не буде. Хто гратиме на тих стадіонах - теж питання. І хто буде підтримувати оті складні будівельні споруди у належному технічному стані - ще одне.
Святам властиво закінчуватись. А за ними починається буденне життя.
+ те, що зробила українська делегація сьогодні у Стразбурзі, поставило заключну крапку у історії з Україною та ЄС.

Не перехваліть :)

Це можливо?:))

З кожним новим днем кінець наближається :)

Сильна фраза, її би вартувало взяти в лапки...

Останнього часу стільки цитат, ой, стільки цитат...
Ми ще згадуватимемо, якщо переживемо, цю владу.
А мої фрази - то лише фрази :))

А тріолет - як тріолет :)