ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Охмуд Песецький
2026.07.20 12:40
Мої лаури
О роздуми, укупі й поодинці,
Розсипані, як сіль, горох чи кеш'ю,
Ловлю я з вами майже в кожній жінці
Печаль мою – сьогоднішню й прийдешню.

Ви зайвими буваєте тимчасом,
Коли я з ними вас позбутись радий,
Щоб не тривожили мене провісним гласом,

Світлана Пирогова
2026.07.20 11:16
Туга
Насіялось стільки...Насіялось маку.

Червоним розлилось під спекою морем.

Розлізлась ненависть, розсипала горе.

В тривозі розплакана світиться мапа.

Ірина Вовк
2026.07.20 10:31
Таємниці між лініями. ХРОНІКИ КЛЕОПАТРИ (продовження 7)
Розділ ІІІ: Ціна однієї перлини Римські генерали вміли рахувати золото мішками, але вони не вміли рахувати розкіш. На другий вечір бенкету Антоній сидів на парчевих подушках, розхристаний, з масним від печеної дичини підборіддям і затуманеним поглядом

хома дідим
2026.07.20 09:43
* 147 *
літо йде
через окремий холод свій
і спеку звичайно
літо ж
червень липень
глипнути навіть не вспів
сліпучі майдани
розжарені вулиці

Тетяна Левицька
2026.07.20 09:30
Поет кохання
Ярослав Олегович Чорногуз — видатний поет, патріот України, людина з вразливим серцем, щедрою душею та самобутнім гумором був моїм наставником, найкращим другом, який завжди мене підтримував, надихав та вселяв віру в свої можливості. Серед його учнів бул

Віктор Кучерук
2026.07.20 07:33
* * *
Море хвилями дзвінкими
Б'є об скелі мовчазні
І мені назустріч линуть
Любі здавна позивні.
Рвійний вітер хвилі гонить
Без вагання та зусиль, -
Невгомонні та солоні
Всюдисущі бризки хвиль.

М Менянин
2026.07.20 01:30
Четвер* згадай
Вода солона на столі
як символ сліз в чужій землі.
Гірка трава, і не одна,
як згадка рабського вона.

Сумною б трапеза була,
та ось рух ангела крила
дає надію на життя

Паб Лімерик
2026.07.19 20:36
Лімерики наших блогерів
Після кожного виступу Кіо
Продавались направо й наліво
Дефіцитні кролі,
Невеличкі й малі
З комбінату в циліндрі у Кіо.

Довела до тюрми лотерея
Одного з дідусів Гемінґвея.

Кока Черкаський
2026.07.19 18:53
18/23
Мені було лиш дев'ятнадцять,
А їй більше двадцяти трьох,
Вона мене дуже кохала,
І нам було добре удвох.

Вона була дуже гарна,
В мене аж виростали крила
Поруч з нею,

Вячеслав Руденко
2026.07.19 16:47
Cлід вужа.
Хто збирав шовковицю,
Згадує й за хліб.
В ступах пил в косовицю
Проситься в політ.
Бийся дощик в озеро,
В хату Лукаша.
Там де ранком росяно,
Знайдеш слід вужа,

Євген Федчук
2026.07.19 15:45
Вовкулаки
Ніч на землю опустила чорне покривало.
В небі зорі, наче маку хтось по нім розсипав.
Ароматом неймовірно п‘янким пахне липа
І виспівують цикади вечірні хорали.
Жебонить ледь чутно річка, вербам миє коси.
А над річку невелике вогнище палає.
Розсілася

Борис Костиря
2026.07.19 14:36
Бунт посередностей
Бунт посередностей - це бунт юрби гнилої,
Що розпинає завжди на горі,
Це фарисеї в масках і елої,
Вовки в овечих шкурах, трунарі.
Бунт посередностей змете усе на світі,
Що має лик, а не лише мурло.
Так паразити на веснянім цвіті
Повзуть настирливо,

Ірина Вовк
2026.07.19 13:56
Таємниці між лініями. ХРОНІКИ КЛЕОПАТРИ (продовження 6)
Розділ IІ: Аромат мирри на річці Кідн Тарс задихався від спеки. Марк Антоній сидів на ринковій площі на судейському кріслі, оточений своїми легіонерами. Він був роздратований. Цариця Єгипту запізнювалася вже на тиждень. Раптом з боку річки донісся д

Ірина Вовк
2026.07.19 13:48
Таємниці між лініями. ХРОНІКИ КЛЕОПАТРИ (продовження 5)
ЧАСТИНА ДРУГА: МАРК АНТОНІЙ. Тінь під деревом граната «Прийди до мене, о Володарю Сили, бо серце моє відкрите для твого заліза. Твій рев чути серед народів, але в моєму домі ти знайдеш свій спокій і своє золото». (З написів на стінах храму Ха

Володимир Бойко
2026.07.19 12:36
Лімерики - 6
Шахраї під Малими Загайцями
Торгували зіпсутими яйцями
Збунтувався народ,
Упіймав тих заброд
І позбулись яєць під Загайцями.

В ресторані у Богодухові
Подавали котлети із мухами.

Іван Потьомкін
2026.07.19 11:43
***
Я думав, Десно, не тутешня ти,
Бо ж так несешся-рвешся по рівнині,
Так безнастану крутиш течію свою
І береги нещадно крушиш.

Я думав, Десно, десь з далеких гір,
Коли ще на Землі дива вершились,
Ти вийшла якось на слов’янський слід,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Мирослав Артимович (1949) / Вірші

 ПАРОДІЯ НА ВЛАСНОГО ВІРША (у відповідь на розлогі коментарі Гаррі Сідорова)


***
—Як осягнути жінку? — промовчу. —
Чи ж осягнути неосяжні далі?
Чи зрозуміть поезію дощу
І млосний запах зірваних конвалій?

— Як осягнути жінку? — та ніяк. —
І в філософських не знайти трактатах
Рецепта того — добре знає всяк.
Бо жінка — з нерозгаданих загадок!

Не осягнути жінку. От і все!
А чи її потрібно осягати?
Вона тремтить. Вона цілунків жде.
І прагне буть коханою й кохати!

***

Питаєте, як жінку осягнути? -
Масштабна тема. Мабуть, не для вас.
Вже треба думать: «бути чи не бути?»
і капці готувати про запас.

Не осягнути жінку вам ніяк
з такими-ось лукавими очима.
Та ви – гульвіса, звабник ще й пияк,
і шлейф років петляє за плечима.

Хіба сільську ще, може, й осягнуть,
але міську – та що ви, чоловіче!
Міських не осягають, а беруть:
їх не романтика, а хіть нестримна кличе…

26.06.2012




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-06-26 09:12:30
Переглядів сторінки твору 8639
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.207 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.176 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.789
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.27 06:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 09:52:37 ]
Ото і Ви вже долучились до цієї епідемії - дописувань :))
Ще трішки - і вийде повноцінний (досить широкий) хоровод (поло).

Зафіксував процес Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 10:03:24 ]
До речі, "загадо́к". Наголошується останній склад.
Водночас я гарно усвідомлюю, якою географічно широкою є Україна. Може, ваші місцеві поети віршують саме з таким.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 10:08:16 ]
Але "відга́док".

Якщо Ви вже відгадали оту загадку, то можна було б внести корективи.
А розлогих коментарів, якщо Вас вони не цікавлять, віднині не буде.
Пишіть, будь-ласка, так само як зараз, собі самі на своє :)

Без натяку на будь-яку образу,
Г.С.
Щасти :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 11:25:13 ]
Ось бачите, без натяку, а - відчувається - з образою. А даремно. Власне Ваші коментарі "надихнули" мене на пародію, яких я давно не писав.
І зовсім я не проти Ваших коментарів. З задоволенням черпатиму з них корисне.
З щирою повагою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 11:34:48 ]
Ви, мабуть, не бачили за своє довге життя дійсно розлогих коментарів :)
Коли є про що писати, то чому б не написати?
А коментар, дійсно, повинен бути про:
- про те, як вдалась автору подача матеріалу;
- про те, як розкрито чи не розкрито тему.
Щонайменше, оці питання повинні знайти своє відображення.
Та у нас, слава богу, існує якась свобода на висловлювання. Ото і пишуть наші колеги про те, що їх найбільше вразило.
Мене нічго не вразило у Вашому вірші.
Він не відштовхує (боронь, Боже, таке подумати), але він, НМСДД, надто простий для такої теми.
Звертання до "мелодій дощу" та "конвалій" поетично інтересні, але вони виглядають, НМСДД, практично сторонніми. Переходу (єднання) я не відчув. Взаємозв'язок з темою недостатньо міцний. Приблизно так :)
Без образ. Ми ж так домовлялись?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-26 10:16:31 ]
Все так, що каже наш строгий Гаррі Сідоров, але, попри це, мені подобається...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 11:29:39 ]
Без коментарів "нашого строгого Гаррі Сідорова" було б все якось тривіально. Дякую Вам, Маріє, за милу підтримку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-26 20:42:38 ]
Так. Направду, Мирославе, я радію, коли на моїй сторінці з'являються коментарі "нашого строгого Гаррі Сідорова" ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-26 11:02:05 ]
Гаррі! - Не гарчи, текст ідеальний, читається чудово і наголос у слові "загадок" я особисто ставлю там, де хочу...До речі - якщо наголос не змінює змісту слова , то в римованих текстах його можна ставити де будь (читай класику). А тема?Згідний - пророблена в поезії, але жінкам буде приємно...(попередньої полеміки не читав - будь поблажливим до моєї репліки)
Будь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 11:20:31 ]
Ярославе, це у нас така форма спілкування? Знатиму.
Чи це данина кінофільму "Пєтровка,38"? Здається, там була така репліка. Це єдине, що її появу, НМСДД, може якось виправдати.

Я пожартував стосовно лукавства, і автор це, НМСДД, зрозумів. Йому захотілось відповісти.
Бо хто у нас полюбляє таку форму діалогу? Одиниці. Тепер додалась ще одна, безумовно, добра, щедра на почуття, поетична особа.
Вона мені відповіла, а я - їй. Потім вона (йдеться про творчу особу - пана Мирослава) - цим віршем на додаток. Щоб добити це питання. Остаточно.
"Смайлики" у моїх коментарях на місцях. На наголос я звернув увагу вже під цим віршем.
А під тим віршем я взяв участь у загальному святі.
Я не став загострювати питання на його, НМСДД, нерозкритості.
Не нервуйтесь. Я Вас закликаю бути стриманішим.
Рука художника повинна бути твердою, що б він не малював - хвилі чи геометричні фігури :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-27 07:41:50 ]
А Ви такий серйозний чоловік? З усієї мої репліки серйозними (вартими уваги) є слова про наголос: "якщо наголос не змінює змісту слова...", додам ще,- для чогось знак наголосу на клавіатурі є !
Усе решта, то просто жартівлива імпровізація: Гаррі - гарчати...! Напишіть: Аноніме - а я думав, що ти німий! Мені така форма спілкування справді подобається,- дивлячись на ваше зображення я подумав, що і Вам... Вибачте - будьте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 11:35:21 ]
Ярославе, ви випередили мене щодо наголошення (хоча Гаррі, безперечно, має рацію). За коментар загалом - дякую і запрошую "в гості" і надалі. Як і всіх небайдужих до моєї "поскубаної роками" персони:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-06-26 14:44:35 ]
Як на мене, інколи саме у простоті і лаконічності відображається суть, в т.ч. і гарна поезія (це щодо запаху конвалій і музики дощу - для мене це хороші асоціації що пасують до теми :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 22:32:16 ]
Так, Улянко. Це справа індивідуальна.Дякую за розуміння.
Хай твориться!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-28 10:54:09 ]
Мирославе! Вибачте, що учинив словесну перепалку з Гаррі на Вашій сторінці.
ЗАМОВКАЮ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-27 12:38:06 ]
У рамках обміну пустопорожніми думками я Вам як художнику, розповім про кольори.
Світлофор випромінює три варіанти кольорової забарвленості світла. Вони - це своєрідні наголоси для пішоходів і водіїв транспортних засобів. Щоправда, серед них трапляються індивідууми, які можуть дозволити собі рухатись на будь-яке світло крім того, яке дозволяє це робити. Їхнє вільне пересування на перехрестях (і не лише на них), можна сказати, не змінює смислу світлофорного регулювання, так само як і правил дорожнього руху. А ще існують пішоходи та водії, які так поводяться з інших причин. Одна з них - це звичка, бо вони звикли до того, що один-єдиний світлофор у населеному пункті, де вони мешкають, як завжди, не працює. Або працює, та на на нього мало хто звертає увагу. Люди самі собі зуміли створити модель міні-анархічного ладу. Усе, що повинно ходити, ходить, їхати - їздить. Ніхто нікому не заважає і ніхто ні на кого не наїжджає.
А щодо клавіатури, то я знаю, що цей наголос якимсь чином треба добивати. Та ця функція мене не цікавить. Коли треба означити наголос, то я копіюю слово зі словника. Так зручніше - принаймні, мені :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-27 15:41:31 ]
То що ж, згідно Вашої логіки, на шляхах Поетичних Майстерень - я давно би мав бути мертвим? Ну і яка "фура" мене мала би розмастити по асфальту?
- А! Я й забув, я ж більше мандрую в космосі Поетичних Майстерень...
Про "...обміну пустопорожніми..." - знаєте скільки полови з'їдає корова... поки народить теля?
Що до копіювання наголосу з словника - дякую, скористаюсь методом копіювання, бо з клавіатурою і справді інколи проблеми...
Будьте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-27 18:19:08 ]
Та ні.
Я змалював ту ідилічну картину, яка десь існує. Там усі можуть, керуючись своїми правилами і уподобаннями, чинити, що завгодно і як завгодно. І на перехрестях нічого трагічного не траплятиметься. Бо для того, щоб воно трапилось, повинні бути якісь фатальні збіги - випадковості чи, навпаки. Тобто - явищ системної властивості.
А фатальних збігів немає. Бо те перехрестя до того ж і величезне. Там можна прослизнути навіть коли усі відразу поїдуть на червоне чи красне світло. Або навіть на жовте. Воно якось само собою минеться.
Багато чого трагічного, я скажу Вам, і зараз не трапляється. Багато грішників - і нічого з ними не трапилось. Усі у доброму здравії.
Ото і немає чого боятися. Внаслідок страху кояться гріхи більш страшні - таємні.

Без зайвої серйозності,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-27 18:21:24 ]
Бачив сам, як набирав прикметник "жовте". Читаю і бачу: "красне". Містика.
Та у цього прикметника є і інші значення. То нехай. А я писав про "жовте".

Щасти усім :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-28 10:50:26 ]
Жовтий колір я люблю. На космічних перехрестях він світить постійно, - це ж наше незгасне сонечко.Є в цьому якась вища логіка...
На світлофорі всесвіту лиш жовтий...правда в народі сонечко називають ще красним, так що усе стає на свої місця... а мені - ще одне підтвердження теорії абсурду - ніколи, нівчому не можна бути твердо впевненим!
Будьте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-28 11:12:52 ]
Будьмо :)
Ніяких словесних баталій не було.
Погомоніли.
Усім привіт.