ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
* * *
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Івано-Франківську
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
* * *
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Присвята...
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
* * *
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Мирослав Артимович (1949) / Вірші

 ПАРОДІЯ НА ВЛАСНОГО ВІРША (у відповідь на розлогі коментарі Гаррі Сідорова)


***
—Як осягнути жінку? — промовчу. —
Чи ж осягнути неосяжні далі?
Чи зрозуміть поезію дощу
І млосний запах зірваних конвалій?

— Як осягнути жінку? — та ніяк. —
І в філософських не знайти трактатах
Рецепта того — добре знає всяк.
Бо жінка — з нерозгаданих загадок!

Не осягнути жінку. От і все!
А чи її потрібно осягати?
Вона тремтить. Вона цілунків жде.
І прагне буть коханою й кохати!

***

Питаєте, як жінку осягнути? -
Масштабна тема. Мабуть, не для вас.
Вже треба думать: «бути чи не бути?»
і капці готувати про запас.

Не осягнути жінку вам ніяк
з такими-ось лукавими очима.
Та ви – гульвіса, звабник ще й пияк,
і шлейф років петляє за плечима.

Хіба сільську ще, може, й осягнуть,
але міську – та що ви, чоловіче!
Міських не осягають, а беруть:
їх не романтика, а хіть нестримна кличе…

26.06.2012




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-06-26 09:12:30
Переглядів сторінки твору 7322
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.207 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.176 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.789
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.27 06:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 09:52:37 ]
Ото і Ви вже долучились до цієї епідемії - дописувань :))
Ще трішки - і вийде повноцінний (досить широкий) хоровод (поло).

Зафіксував процес Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 10:03:24 ]
До речі, "загадо́к". Наголошується останній склад.
Водночас я гарно усвідомлюю, якою географічно широкою є Україна. Може, ваші місцеві поети віршують саме з таким.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 10:08:16 ]
Але "відга́док".

Якщо Ви вже відгадали оту загадку, то можна було б внести корективи.
А розлогих коментарів, якщо Вас вони не цікавлять, віднині не буде.
Пишіть, будь-ласка, так само як зараз, собі самі на своє :)

Без натяку на будь-яку образу,
Г.С.
Щасти :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 11:25:13 ]
Ось бачите, без натяку, а - відчувається - з образою. А даремно. Власне Ваші коментарі "надихнули" мене на пародію, яких я давно не писав.
І зовсім я не проти Ваших коментарів. З задоволенням черпатиму з них корисне.
З щирою повагою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 11:34:48 ]
Ви, мабуть, не бачили за своє довге життя дійсно розлогих коментарів :)
Коли є про що писати, то чому б не написати?
А коментар, дійсно, повинен бути про:
- про те, як вдалась автору подача матеріалу;
- про те, як розкрито чи не розкрито тему.
Щонайменше, оці питання повинні знайти своє відображення.
Та у нас, слава богу, існує якась свобода на висловлювання. Ото і пишуть наші колеги про те, що їх найбільше вразило.
Мене нічго не вразило у Вашому вірші.
Він не відштовхує (боронь, Боже, таке подумати), але він, НМСДД, надто простий для такої теми.
Звертання до "мелодій дощу" та "конвалій" поетично інтересні, але вони виглядають, НМСДД, практично сторонніми. Переходу (єднання) я не відчув. Взаємозв'язок з темою недостатньо міцний. Приблизно так :)
Без образ. Ми ж так домовлялись?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-26 10:16:31 ]
Все так, що каже наш строгий Гаррі Сідоров, але, попри це, мені подобається...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 11:29:39 ]
Без коментарів "нашого строгого Гаррі Сідорова" було б все якось тривіально. Дякую Вам, Маріє, за милу підтримку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-26 20:42:38 ]
Так. Направду, Мирославе, я радію, коли на моїй сторінці з'являються коментарі "нашого строгого Гаррі Сідорова" ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-26 11:02:05 ]
Гаррі! - Не гарчи, текст ідеальний, читається чудово і наголос у слові "загадок" я особисто ставлю там, де хочу...До речі - якщо наголос не змінює змісту слова , то в римованих текстах його можна ставити де будь (читай класику). А тема?Згідний - пророблена в поезії, але жінкам буде приємно...(попередньої полеміки не читав - будь поблажливим до моєї репліки)
Будь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 11:20:31 ]
Ярославе, це у нас така форма спілкування? Знатиму.
Чи це данина кінофільму "Пєтровка,38"? Здається, там була така репліка. Це єдине, що її появу, НМСДД, може якось виправдати.

Я пожартував стосовно лукавства, і автор це, НМСДД, зрозумів. Йому захотілось відповісти.
Бо хто у нас полюбляє таку форму діалогу? Одиниці. Тепер додалась ще одна, безумовно, добра, щедра на почуття, поетична особа.
Вона мені відповіла, а я - їй. Потім вона (йдеться про творчу особу - пана Мирослава) - цим віршем на додаток. Щоб добити це питання. Остаточно.
"Смайлики" у моїх коментарях на місцях. На наголос я звернув увагу вже під цим віршем.
А під тим віршем я взяв участь у загальному святі.
Я не став загострювати питання на його, НМСДД, нерозкритості.
Не нервуйтесь. Я Вас закликаю бути стриманішим.
Рука художника повинна бути твердою, що б він не малював - хвилі чи геометричні фігури :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-27 07:41:50 ]
А Ви такий серйозний чоловік? З усієї мої репліки серйозними (вартими уваги) є слова про наголос: "якщо наголос не змінює змісту слова...", додам ще,- для чогось знак наголосу на клавіатурі є !
Усе решта, то просто жартівлива імпровізація: Гаррі - гарчати...! Напишіть: Аноніме - а я думав, що ти німий! Мені така форма спілкування справді подобається,- дивлячись на ваше зображення я подумав, що і Вам... Вибачте - будьте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 11:35:21 ]
Ярославе, ви випередили мене щодо наголошення (хоча Гаррі, безперечно, має рацію). За коментар загалом - дякую і запрошую "в гості" і надалі. Як і всіх небайдужих до моєї "поскубаної роками" персони:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-06-26 14:44:35 ]
Як на мене, інколи саме у простоті і лаконічності відображається суть, в т.ч. і гарна поезія (це щодо запаху конвалій і музики дощу - для мене це хороші асоціації що пасують до теми :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-06-26 22:32:16 ]
Так, Улянко. Це справа індивідуальна.Дякую за розуміння.
Хай твориться!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-28 10:54:09 ]
Мирославе! Вибачте, що учинив словесну перепалку з Гаррі на Вашій сторінці.
ЗАМОВКАЮ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-27 12:38:06 ]
У рамках обміну пустопорожніми думками я Вам як художнику, розповім про кольори.
Світлофор випромінює три варіанти кольорової забарвленості світла. Вони - це своєрідні наголоси для пішоходів і водіїв транспортних засобів. Щоправда, серед них трапляються індивідууми, які можуть дозволити собі рухатись на будь-яке світло крім того, яке дозволяє це робити. Їхнє вільне пересування на перехрестях (і не лише на них), можна сказати, не змінює смислу світлофорного регулювання, так само як і правил дорожнього руху. А ще існують пішоходи та водії, які так поводяться з інших причин. Одна з них - це звичка, бо вони звикли до того, що один-єдиний світлофор у населеному пункті, де вони мешкають, як завжди, не працює. Або працює, та на на нього мало хто звертає увагу. Люди самі собі зуміли створити модель міні-анархічного ладу. Усе, що повинно ходити, ходить, їхати - їздить. Ніхто нікому не заважає і ніхто ні на кого не наїжджає.
А щодо клавіатури, то я знаю, що цей наголос якимсь чином треба добивати. Та ця функція мене не цікавить. Коли треба означити наголос, то я копіюю слово зі словника. Так зручніше - принаймні, мені :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-27 15:41:31 ]
То що ж, згідно Вашої логіки, на шляхах Поетичних Майстерень - я давно би мав бути мертвим? Ну і яка "фура" мене мала би розмастити по асфальту?
- А! Я й забув, я ж більше мандрую в космосі Поетичних Майстерень...
Про "...обміну пустопорожніми..." - знаєте скільки полови з'їдає корова... поки народить теля?
Що до копіювання наголосу з словника - дякую, скористаюсь методом копіювання, бо з клавіатурою і справді інколи проблеми...
Будьте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-27 18:19:08 ]
Та ні.
Я змалював ту ідилічну картину, яка десь існує. Там усі можуть, керуючись своїми правилами і уподобаннями, чинити, що завгодно і як завгодно. І на перехрестях нічого трагічного не траплятиметься. Бо для того, щоб воно трапилось, повинні бути якісь фатальні збіги - випадковості чи, навпаки. Тобто - явищ системної властивості.
А фатальних збігів немає. Бо те перехрестя до того ж і величезне. Там можна прослизнути навіть коли усі відразу поїдуть на червоне чи красне світло. Або навіть на жовте. Воно якось само собою минеться.
Багато чого трагічного, я скажу Вам, і зараз не трапляється. Багато грішників - і нічого з ними не трапилось. Усі у доброму здравії.
Ото і немає чого боятися. Внаслідок страху кояться гріхи більш страшні - таємні.

Без зайвої серйозності,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-27 18:21:24 ]
Бачив сам, як набирав прикметник "жовте". Читаю і бачу: "красне". Містика.
Та у цього прикметника є і інші значення. То нехай. А я писав про "жовте".

Щасти усім :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-28 10:50:26 ]
Жовтий колір я люблю. На космічних перехрестях він світить постійно, - це ж наше незгасне сонечко.Є в цьому якась вища логіка...
На світлофорі всесвіту лиш жовтий...правда в народі сонечко називають ще красним, так що усе стає на свої місця... а мені - ще одне підтвердження теорії абсурду - ніколи, нівчому не можна бути твердо впевненим!
Будьте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-28 11:12:52 ]
Будьмо :)
Ніяких словесних баталій не було.
Погомоніли.
Усім привіт.