ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.04.01 13:53
Емігрант
Емігранту в далекій країні
Сняться в цвіті тендентні гаї,
Сняться сни йому тополині,
Неповторні і рідні краї.

Так війна усіх розштовхала.
Не зібрати розбите село.
Цей рубіж, ніби плинна Каяла,

М Менянин
2026.04.01 13:52
Свої ж
Над тим хто суд чинити буде,
котрий в молитві за народ,
кому життя простого люду
як лебедям простори вод?

Молитва хоч на грецькій мові* –
на часі ж Київський ізвод,
тож маєм бути вже готові

Юхим Семеняко
2026.04.01 11:32
Після пробудження
  Схоже на те, що Ви спробували піднести читача одразу до "небесних шкіл", де пророки викладають щось середнє між метафізикою й профілактикою паніки. Вірш відкривається настільки урочисто, що хочеться зняти взуття і говорити пошепки. Але вже у другій ст

Артур Сіренко
2026.03.31 21:55
Епоха куряви
Триноги поставили серед пустки*:
Порожнечі весняного саду,
Де лише неспокій –
Тривога передчуття:
Триноги принесли для офіри
Чотири зеленооких філософи**:
Зрозуміли, що душі людей
Епохи білих колібрі***,

Сергій Губерначук
2026.03.31 21:40
Алконавт
Пірнув алконавт у глибезну пляшину.
Вивчає підводочний світ.
Усе пропливає: квартиру, машину…
і шле нам сердечний привіт.

Його шифроґрами без жодного SOSа.
Детально заплутаний зміст:
від Діда Мороза – до синього носа –

Ігор Терен
2026.03.31 19:24
На тому березі
Не дивуюсь видиву нічному,
наче, вітер в гості прилетів
і навіяв новину із дому.
Згадую своїх товаришів,
про яких нічого невідомо.

І звичайно, найчастіше тих,
що бували іноді за брата,

хома дідим
2026.03.31 16:16
* 29 *
мене огудять
і засудять
не тема це щоб
ґуґлити з нужди
допитувати ші
наскільки ші у змозі
за думкою
спам усякчасний чи

Володимир Бойко
2026.03.31 16:02
Коли покличуть предки?
Багато хто із мешканців Європи її, стареньку, не люблять. І, мабуть, не варто дивуватися новочасним мігрантам, які відчувають пекучу тугу за звичним середовищем і час від часу пориваються запровадити рідні мусульманські, індуїстські чи інші традиції за м

Охмуд Песецький
2026.03.31 12:46
Сон і післясон
Тиша в небесних школах.
Саме у ній пророки
Вчать визначати сполох
І почуття високе.

Шибеники, почуйте
Нас до своїх повішень -
Киньте трагічні бунти,

Борис Костиря
2026.03.31 11:43
* * *
Ніч у оголеність штовхає,
Коли беззахисним стаєш.
Іде барвистість небокраю,
Приходить сірість без одеж.

Приходить страх у масці фата,
Ідуть тривога і абсурд.
Приходить смерть в плащі рогата,

Юрій Гундарів
2026.03.31 11:24
«Аве Марія» мами
Моя мама Світлана Вікторівна Єрмакова родом із Північного Кавказу - з лермонтовського Пятигорська. З дитинства маючи гарний голос (у своєму розквіті він нагадував тембр Монсеррат Кабальє), вона співала завжди і всюди - у школі, на конкурсах, у госпіталях

Віктор Кучерук
2026.03.31 06:12
* * *
Весняний ранок прохолодний,
Хоч сонце сяє над Дніпром
І так безвітряно сьогодні,
Що білий світ застиг кругом.
Впиваюсь сонцем і повітрям,
На повні груди вдих роблю, -
Виймаю пензлі та палітру
І волю вмілості даю.

Андрій Людвіг
2026.03.31 02:06
***
Вкрилася земля попелом і кров'ю,
І наша незалежність задушена з любов'ю.
Земля, яка розорена, спотворена і скривджена ганьбою,
Вже зайнята ордою: червоною, новою.
Й остання та надія розстріляна в Поліссі,
І сотні легіонів поховано у лісі.
І ще сті

Володимир Бойко
2026.03.31 01:19
У пошуку логіки
Шукаючи себе випадково знайшов логіку. Носієві традиційних цінностей знесло дах. Корисні ідіоти користалися зі свого статусу небезкорисливо. Чужа історія – як випадкова коханка. Історію, як і дружину, треба мати свою. Найлегше у підвищенні тис

Ігор Шоха
2026.03.30 14:11
Галюцинації віртуальної дійсності
                    І
Нанизує пам’ять разками намиста
на ниті життя візерунки барвисті
і тче у тумані вуаль,
звідкіль виглядає далеке дитинство,
його епізоди веселі і чиста,
навіяна ними печаль.

Борис Костиря
2026.03.30 13:26
Чарівна мить
Проспати можна все на світі:
Історію, чарівну мить,
Проспати сонце у зеніті,
Коли земля красу творить.

Проспати вирішальний, гострий,
Фатальний, неповторний час,
Проспати доленосний голос,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Татьяна Квашенко (1972) / Вірші / переклади

 С ангелом на плече. Из И.Малковича
Образ твору краем света, средь ночей
при Господней при свече
кто-то бродит одиноко,
да с ангелом на плече.

в никуда, в небытиё,
как ребёнок он идёт,
и его толкает в спину
серый маятник забот, -

не ходи в ночи ничей,
при Господней при свече,
ты по свету не скитайся,
даром ангел на плече.

веет ветер вихревой,
воет Ирод моровой,
маятник сильней толкает,
стонет ангел чуть живой,

он же всё идёт, хотя
свет свечи у тьмы в когтях,
лишь уста дрожат в горячке:
ангел, не покинь дитя…

Малкович Іван
Із янголом на плечі


Краєм світу, уночі,
при Господній при свічі
хтось бреде собі самотньо
із янголом на плечі.

Йде в ніде, в невороття,
йде лелійно, як дитя,
і жене його у спину
сірий маятник життя, —

щоб не вештав уночі
при Господній при свічі,
щоб по світі не тинявся
із янголом на плечі.

Віє вітер вировий,
виє Ірод моровий,
маятник все дужче бухка,
стогне янгол ледь живий,

а він йде і йде, хоча
вже й не дихає свіча,
лиш вуста дрижать гарячі:
янголе, не впадь з плеча.


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-08-31 18:10:01
Переглядів сторінки твору 9052
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.694
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.03.04 17:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2012-08-31 18:48:57 ]
моцні обидва, для сприйняття не прості...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-08-31 18:54:49 ]
приложу ещё щадящий вариант - для любителей буквы:

Пόночи и в далечень,
при Господней при свече
некто шествует по краю,
да с ангелом на плече.

В никуда, в небытиё,
как ребёнок он идёт,
и его толкает в спину
серый маятник забот, -

Не ходи в ночи ничей,
при Господней при свече,
ты по свету не скитайся,
да с ангелом на плече.

Веет ветер вихревой,
воет Ирод моровой,
маятник сильней толкает,
стонет ангел чуть живой,

Он же всё идёт, хотя
дышит на ладан свеча,
лишь уста дрожат в горячке:
ангел, не покинь плеча.

СПАСИБО, ЧТО ВЫ РЯДОМ!...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2012-08-31 19:20:20 ]
думаю... сотворить нечто подобное, вдруг Таня...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-08-31 19:32:45 ]
..чтобы друг не казался вдруг
и не друг и не враг, а так:)...

спасибо..спасибо вам..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2012-08-31 20:25:38 ]
да, дружить надо уметь...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-08-31 20:31:28 ]
а я все опечатки исправляю)..жаль не подскажет никто
и последнюю строфу умножаю в вариантах)..
слушала вокальную версию Бурмаки и Чубая - не-понра-ви-лось((( - автор лучше читает, чем они поют..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2012-08-31 21:41:26 ]
визуальное восприятие стиха позволяет не замечать его опечатки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрко Семчук (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-01 01:45:17 ]
несподівано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-01 04:19:32 ]
ничего нет хуже предсказуемости, не так ли?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-09-01 08:04:15 ]
О. Мартонько, як гарно,що Маликовича переклали...от так щемно якось, читаючи обидвох..!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-01 11:56:56 ]
самое грустное, что он идет вроде и не один,
а - даром что с ангелом - самотньо...
вроде не имеет к нему тот личного отношения..
от того моя интерпретация родилась - гостевая - за которую каюсь)
тяжелее всего такому ритмизированному автору как я - сохранить в стихах его перебой и неправильную размерность..тут и привнесения родятся.
но не буду оправдываться. так или иначе - это мое(Ванино), и мимо не проходится - рядом идется)
хоть и не в ногу)
и ещё.. мы неодиноки!!!..

Лана, спасибо ВАМ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-09-01 14:14:34 ]
Люблю цей вірш. І переклад гарний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-01 14:31:07 ]
благодарю вас...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сашко Пазур (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-01 22:03:46 ]
Тетянко, оскільки це один з найулюбленіших моїх поезій у Малковича, то я зважуся позанудствувати, дозволяєш?))
Буду лаконічним і, мабуть, передбачуваним), бо: оскільки ти множиш варіанти останньої строфи, значить, відчуваєш, що там щось тобі не вдалося, еге ж? У першому варіанті оте "гостЯ" справді не годиться, їй-богу, тим більше як останнє слово (до того ж, надто багато гостей вийшло там, де в автора нема жодного...), а в другому - строфу розвалює другий рядок (і по суті - бо не можна сказати про свічу, що вона... дише на ладан, до того ж - на ладАн, тобто і за розміром) і кепська рима хотя-свеча. Хай я любитель букви, але тут кульгають не лише "букви". Риму небытие-идет я, ладно вже, проковтну, але перший рядок і остання строфа в горло не лізуть, хоч убий...
Не ображайся. Якщо образишся - більше не відгукуватимусь із зауваженнями - а воно тобі нада?) Тим більше що все буде завжди по-твоєму, ти ж знаєш)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-01 23:06:26 ]
одиноко, средь ночей
при Господней при свече
некто шествует по краю,
да с ангелом на плече! а?
...

Веет ветер вихревой,
воет Ирод моровой,
маятник сильней толкает,
стонет ангел чуть живой,

Он же гонит прочь печаль
хоть не дышит уж (едва горит) свеча,
лишь уста дрожат в горячке:
ангел, не покинь плеча.

а?

не покинь - это не то. надо не упасть как-то..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сашко Пазур (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-01 23:30:07 ]
Я прочитав твою першу відповідь), але, на жаль, вилетів з інтернету, поки морочився зі своєю.
Поки покурив, ти виставила цей текст. Давай поміркуємо. Те, що ти викинула Господню свічу, яку ніяк не можна поєднувати з диханням на ладан (так кажуть про помираючого з дещо іншою конотацією, недопустимою для віруючої людини, а І. Малкович - віруюча людина, і на це треба зважати, працюючи з його текстами) - дуже добре!
Це по-перше, і я тобі вдячний, що тут ти поступилася.
Тепер цей твій варіант (я, з огляду на твою першу відповідь, у якій тобі вдалося перескочити на ТИ, теж тепер буду тикати, добре? так таки простіше розмовляти)). Він кращий, однозначно.
Далі буде


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сашко Пазур (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-01 23:37:38 ]
До цього варіанту першої строфи у мене немає жодних претензій. Правда, за цей час я підредагував твій перший варіант, якщо тобі цікаво, то ось він:
Краем ночи, в далечень (я залишив це твоє словечко)
при Господней при свече
кто-то (некто мені видається дещо негативним, попахує міліцейським протоколом))) бродит одиноко
да с ангелом на плече (тут збіглося, отже ми можемо доходити спільної думки і навіть вислову))).
Можеш вибрати, я не судитимуся)), якщо вибереш мою редакцію ТВОГО перекладу.
Вітаю також те, що ти теж викинула гостя. Це логічно, бо людина народжується з ангелом і ангел не прилітає в гості, він супроводжує людину впродовж усього життя, а тому (увага!)упасти з плеча - це покинути назавжди, тобто людина помирає. Принаймні я так розумію, зокрема в цьому контексті. Можливо, я помиляюся, але ангел на плечі - це лише візуалізація у вірші того, що він ЗАВЖДИ З ЛЮДИНОЮ і її береже.
Йдемо далі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сашко Пазур (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-01 23:49:45 ]
Остання строфа. Он НЕ гонит прочь печаль, у нього немає сил на це, він тільки йде (ледве йде, у Малковича це відчувається)і молиться (власне це роблять його гарячі вуста), - але тут я можу заплющити очі. Другий рядок, звичайно, треба вибрати хоть едва горит свеча (бо ж якщо свеча уже не дышит, то отже людина померла - тут так і не інакше!). Все інше - нормально.
Я ж хотів запропонувати тобі повернутися до твого першого варіанту, змінивши лише ОДНЕ СЛОВО - замінити гостЯ на Дитя! Вище у тебе (і, непрямо, у Малковича) був ребенок, отже, є смислова й образна дуга, яка в кінці, як на мене, поглиблює текст взагалі, бо ж ми всі - Господні діти (чада). Молитва стає глибшою, бо той, у кого гарячі вуста, ніби називає сам себе Господнім Дитям, віддаючи цим себе у руки Господа. Я коли намацав це слово, аж, звиняй, підскочив од захвату. Мені здалося це точним попаданням у десятку. Ну, це мені, звичайно)
Але право вибору, аякже, за жінкою, себто за тобою - як перекладачем.
Але ніколи не захищайся фразою, що та чи інша строфа апріорі непереводимая. Ти можеш, і ти це засвідчуєш, зробити краще. Ти просто, вибач, поспішаєш, а це не є добре.
Ладно, я знову скочуюся до занудства, звиняй...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-02 10:19:46 ]
ещё раз обращаю твое внимание на то, что свеча именно "вже й не дихае" - у Автора! а ты говоришь - умер тогда уже. сам себе противоречишь - ему нет сил гнать печаль, он еле идет - умирает практически, но отказваешь свече в праве не дышать (т.е. дышать на ладан) хотя Малкович именно так это пишет. а ты говоришь - едва горит (ну, т.е. я говорю). по-моему я понимаю тебя лучше, чем ты себя сам)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сашко Пазур (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-01 23:52:35 ]
А ще було б добре, якби ти таки попрацювала над другою строфою, бо ж небытие/идет - НЕ ИДЬО-О-О-ОТ!
Не лінися. Мені подобається, коли ти працюєш. Бо ти МОЖЕШ КРАЩЕ!
Ось так, наостанок...)))
И после этого я обязан жениться?)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-02 07:21:10 ]
бросай курить...
или я закурю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-02 07:28:36 ]
теперь отвечаю. твоя редакция первой строфы невозможна. бродить в далечень - это не по-русски. в далечень можно брести (куда-то). бродить - где-то, а это не - в далечень (куда)
с последним в виде ДИТЯ я не согласна. это ещё непредсказуемее чем у меня. это круто, в самом деле. но это ТЫ (я рада этому очень), но это не МАлкович.
а без изменения последней строфы - замена первой не имеет смысла. мне жаль что ты считаешь невозможным мой. хотя мысль твоя понятна - "не до жиру - быть бы живу". спасибо за лекцию.
спасибо за веру в мои возможности. как теперь не оправдать?
а с первой строфой ты не справился, все же - языковая ошибка. так что свадьба откладывается)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-02 07:55:09 ]
я таки поступлюся)..
дитя твое - шалене!
пусть оно не Малковича. но оно будет - наше)
первая строфа тоже будет общая, с твоей бродящей третьей строчкой
очень благодарна тебе