ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.08.08 22:12
Листя спадає з тополі,
як плаття голого короля,
як платня за непрожите життя,
як непрочитані листи,
як послання у вічність,
як непромовлені слова,
мов нездійснене каяття,
як позлітка на істині,

Юрій Лазірко
2025.08.08 16:46
О, скрипко!
Скрип...
Смичок на витягах.
Заскрипотіло у душі,
мінялося на лицях -
заголосила, помирала
одиноко скрипка.
Позавмирали відчуття

Світлана Пирогова
2025.08.08 14:42
Кукурудзяний чути шелест,
ніби спеці наперекір.
Не самотньо і не пустельно,
ще й в садку непокірна зелень.
Рими просяться на папір,
струм ліричний через пастелі.

Портулак обіймає землю,

С М
2025.08.08 11:22
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
тоді згорнув уламки і виник острів
хай каменів є більш аніж пісків
знай-бо я відьмача
бігме я відьмача бейбі

Борис Костиря
2025.08.07 21:55
Я розгубив 175 см
твоєї краси і чарівності
яругами і пагорбами.
Я тепер від них
нічого не знайду,
бо від них залишилася
тільки хмара.
Кожна розгублена

Тамара Ганенко
2025.08.07 19:20
Здавалось, - відбуяло, одболіло
Лишило тіні, пристрасні й хмільні,
Вітрилом в дальні хвилі одбіліло
Чи вклякло десь в мені у глибині

Не загримить, не зойкне понад хмари,
Не спотикне на рівній рівнині
Не полосне по гоєному марно

Євген Федчук
2025.08.07 19:04
Москалі були брехливі завжди і зрадливі.
Домовлялися та слова свого не тримали,
Навіть, коли між собою часто воювали.
Коли кого так обдурять, то уже й щасливі.
Про іще одного князя хочеться згадати
З москалів, які потвору оту піднімали.
Василем його

Олена Побийголод
2025.08.07 16:29
Із Бориса Заходера

– Ей, привіт!
– Добридень, друже...
– Ти уроки вчив?
– Не дуже...
Бо мені завадив кіт!
(Навіть звуть його – Бандит...)

Артур Курдіновський
2025.08.07 02:13
Мої палкі, згорьовані присвяти
Лишилися тепер без адресата.

Моя Єдина - ще не народилась.
Чужих у злій строкатості - багато.

Не помічав Ту справжню, що любила.
Її нема. Смердить юрба строката.

Борис Костиря
2025.08.06 22:01
Пошуки себе тривають
у розливному морі
масок і облич,
ролей і личин,
іміджів і самовикриттів.
Із тебе говорять
десятки особистостей.
Це розпад власного "я".

Володимир Бойко
2025.08.06 21:25
Великі провидці, які збиралися провіщати долю людства, не годні зі своєю долею розібратися. Кількість людей, які все знають, на порядок перевищує кількість людей, які все вміють. На великі обіцянки клюють навіть краще, ніж на великі гроші. Колиш

Олена Побийголод
2025.08.06 11:19
Із Бориса Заходера

Жила-була собачка –
Свій-Ніс-Усюди-Пхачка:
усюди пхала носа
(такий у неї хист).
Її попереджали:
«Дала б ти звідси драла!

Федір Паламар
2025.08.06 00:36
Життя – коротка мить свідома,
Опісля – тільки темнота,
Глибокий сон, довічна кома.
Даремно думає спроста
Людська наївна глупота,
Що порятунок за порогом,
Чи судище суворе Бога.

Іван Потьомкін
2025.08.05 23:17
Домовина - не дім, а притулок
перед переселенням у засвіти
та ще -наочний доказ для археолога
про ту чи іншу епоху,
в яку небіжчику довелося жить.
Хрещений в дитинстві на Канівщині,
гріхи відмолюю і захисту прошу
у Всевишнього уже в Єрусалимі.

Борис Костиря
2025.08.05 21:25
Зниклої колишньої дівчини
немає в соціальних мережах,
про неї нічого немає в Інтернеті,
вона ніби випарувалася,
пропала в безмежних водах
світобудови і невідомості,
повернулася до першосутностей,
у первісне яйце,

Олександр Буй
2025.08.05 20:32
На Ярославовім Валу
Я п’ю свою обідню каву.
Пірнає в київську імлу
Моя натомлена уява.

В уяві тій далеко я
Від Золотих Воріт столичних:
То ніби пісню солов’я
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Гентош (1957) / Вірші

 пародія « Бач! »

Семен Санніков
поезія “Піднебесся везе до обрію…”
http://maysterni.com/publication.php?id=81737

"Піднебесся везе до обрію
Міріади нічних багать.
І хотілось би не співать,
Та оспівую їх – і добрію,
Відчуваючи благодать.
Не порівнюйте це з естрадою.
Це насправді пісенна мить,
А казала кохана: "Цить"...
Уночі і про неї згадую,
Як не маю чого робить."



Пародія

Уночі про кохану згадую
Як не маю чого робить,
Як досхóчу налаюсь з владою –
Передвиборна ненасить…
Притулюсь до грудей, подóбрію…
Заспівать нам хіба обом?
Ще не стáрію, і не хвóрію –
Не хотілось би просто “Цьом”.
Ось попробую… серенадою…
Благодаті нема - хоч плач…
Ти здивуєшся? Будеш радою?

… І кохана сказала: ”Бач!”


3.09.2012




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-09-03 22:28:23
Переглядів сторінки твору 5965
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.434 / 5.5  (5.018 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.163 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.840
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.12.12 13:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-09-03 22:33:03 ]
Вітаю, Семене!Прошу сприйняти з гумором.
Як каже мій кум, коли добре "оспівати", то і світ веселіший, і люди добріші... ДОбріють - і все тут!
Натхнення і творчих успіхів! Щиро


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-03 22:40:48 ]
Запізнились, Метре :)
Ми спільними зусиллями вірш якось налагодили, і він начебто вже по-новому співа про своє і вже не про те, про що співав його автор-герой.
Перший варіант мені подобавсь більше.
Ви його увіковічнили.






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-09-03 22:47:18 ]
Дякую, Семене!
Ага, в "налагодженому" варіанті надто відчутна соціальна складова нашого буття.
Мені перший варіант теж більше подобається, так би мовити в "первозданній" красі Тримаймося (то стосовно другого варіанту)!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-03 22:55:36 ]
Там і тематична (про вовків) складова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-09-03 22:59:56 ]
Ага...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-09-03 22:41:06 ]
а що, в ЛГ вже не козак? цьом! )))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-09-03 22:52:54 ]
Та чого ж так буквально, Яфинко? "Пісенні миті"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-09-03 22:43:06 ]
Брате, твір убирай, як на мене, гостро і автор чуттевий не заслуговує на ці вибрики... Багато він вже поправив...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-09-03 22:55:00 ]
Вітаю, Вітре! Та не переймайся ти так - ми з автором знайомі давно, він жарти любить і цінує! На добрий настрій!
ПС. А перероблений варіант насправді програє першому (на мою думку)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-09-03 22:56:20 ]
)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-03 22:58:50 ]
Опановуйте, шан. Вітре, українську мову.
ЗАСЛУГОВУВАТИ, ую, уєш і рідко ЗАСЛУЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАСЛУЖИТИ, служу, служиш і рідко ЗАСЛУГУВАТИ, ую, уєш, док., перех.

1. чого і на що. Своєю діяльністю, поведінкою викликати до себе певне ставлення з боку кого-небудь; бути гідним чого-небудь. Брат його, Роман, незважаючи на те, що був поранений під дотами * руку, залишився в строю і виконував бойові завдання. За такий вчинок брат його, Роман, заслуговує нагороди (Олесь Гончар, III, 1959, 85); Простіть, ..що лист буде недовгий, не такий, якого ви заслужуєте за Ваші, більш ніж милі, листи (Леся Українка, V, 1956, 187); Добре запам'ятав Сергій батькові слова і заслужив загальну пошану на кораблі (Дмитро Ткач, Жди.., 1959, 30); Улянці дуже ніяково, бо чим же вона заслугувала таку прихильність учительки? (Олесь Донченко, IV, 1957, 46);
// Бути вартим вивчення, наслідування і т. ін. Підпілля в Києві заслуговує на спеціальну наукову роботу (Юрій Яновський, II, 1954, 15).

2. тільки док. Здобути право на що-небудь службою, роботою. — Працював непогано і заслужив велику срібну медаль на виставці в Москві (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 442).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-09-03 23:01:49 ]
Глупости...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-09-03 23:02:56 ]
Укр. - занудливості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-03 23:03:56 ]
ВИБРИК, у, ч.

1. Стрибок з відкиданням задніх ніг (про копитних тварин). Корова здоїлася без вибриків (Григір Тютюнник, Вир, 1964, 436);
// Грайливий стрибок (про людей). [Панас Захарович:] Інший як складе [пісню], слова в душу просяться, а музика — хоч вибрики вибрикуй (Яків Баш, П'єси, 1958, 140). 03 вибриком— із задоволенням, з радістю. — Клим чоловік неабиякий. За його кожна дівка піде з вибриком (Нечуй-Левицький, III, 1956, 324).

2. перен. Раптова примха, безпідставна, непослідовна дія, нечемний вчинок, вислів. Грубі вибрики о. Василя Раїса приймала за об'яв енергії та непохитної волі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 331); — Побіг.., — сказав Федір Дмитрович, — не витримав твоїх вибриків, Олько, й утік! Це ж золотий хлопець! (Павло Загребельний, Спека, 1901, 69); Якого ще вибрику можна чекати від панночки Омірової, яка змінила благословенний Кам'янець-Подільський на холодний Іркутськ? (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 291).

Том 1, стор. 356.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-09-03 23:05:39 ]
Вань, а чё у тебя друззя таки в непонятках?)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-03 23:09:23 ]
"не заслуговує".
Лише одне дієслово.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-09-03 23:13:02 ]
Вітре, ти ж бач - тобі делікатно пояснюють, що йшлося про толерантний вибрик, чит. - грайливий стрибок, тобто без відкидання задніх ніг. А ти подумав...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-09-03 23:41:31 ]
Сподобалось, пане Іване, як завжди.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2012-09-04 00:27:55 ]
Цьом!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-09-04 05:11:33 ]
Іванко, позичте оті окуляри - усмішку, крізь які споглядаєте світ. Гарно все обернули - сміялася.
Хоча першоджерело вже змінилося, але прислужилося до створення цієї композиції. Нових бачень...:):):)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-09-04 09:33:07 ]
Цікаво, кого цілують?
Дайош кандидата на цьом-вибори!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-09-04 09:58:34 ]
Дякую, Адель! Радий тобі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-09-04 09:59:26 ]
Вітаю, Софійко! Гарного настрою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-09-04 10:11:16 ]
Привіт, Роксолан! Дякую за жартівливий комент!Окуляри тут, на ПМ - для загального користування, прошу!
А автору першоджерела, Семену - дяка, прислужилося насправді.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-09-04 10:12:25 ]
Привіт, Полковнику! Що, вже самовисуванець є?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2012-09-04 11:10:45 ]
на перехресті Літо й Осінь
вчепилися...
сторчком волося
А світлофор давно зеленим ---
пародія, пардон, Івана ен-на...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2012-09-04 12:30:35 ]
просвічує наступного "семена"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2012-09-04 14:57:38 ]
Іване, з таким багажем чи запасом слів і вражень тобі можна сміливо та довго перебувати на літературній поверхні, - добре "гребеш", Друже...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-09-04 15:36:03 ]
цікавенька передвиборна пародія )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-09-04 16:06:15 ]
Дякую, Миколо, за пародійний експромт!

Ну, раз зелене - то зелене!
(Роботи трохи є для мене)
До "пародійного" ще столу -
Десерт! (просвітимо "миколу")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-09-04 16:29:44 ]
Вітаю, Вікторе! Радий тобі і вдячний за настільки оптимістичний комент! Як у відомому анекдоті : "Добре тобі - гребеш собі і гребеш..."? Дякую, Друже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-09-04 16:30:59 ]
Дякую, Улянко! І "передосіння"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2012-09-09 12:57:50 ]
І цього разу приємно потішена влучністю Ваших фраз!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-09-10 22:02:43 ]
Дякую, Світланко! Радий!