ну спасибо, что дали жизнь моей ДЫМОВОЙ идее)
и попыталась уйти от дыму, хотя конечно семантически очень верно - без него угасания не бывает
чтобы там не подумал Гентош)
лелійно я себе тоже не позволила.
а вот вы воспользовались.
ну что же)
поговорим серьезно:
1. потеря слова ЛЮБОВЬ в первой строке не обоснована (имхо, не допустима)
2. ОЧЕНЬ ВАЖНЫЙ МОМЕНТ! в почледней строке первой строфы ударный слог - 4ый! (я-не-хо-чУ!)
у вас же второй вылазит
3. ревностью он не пылал - он томился, а это тихо...
4. ХТОСЬ конечно проигрывает ІНШОМУ, очень проигрывает...
5. за дым и за лелійность - бог вам судья)

а вообщем - поздравляю!
по сравнению с тем что мне написала в комментах Буняк - вы просто молодец

"Ой, смутна я си смутна" :)) А взагалі, плох той поет, який ні разу не перекладав. То й не зупиняймося на досягнутому і не втомлюймося удосконалюватися :)

Володю, для любителя - непогано ти зробив. Але:
Окутав - русизм, то тихим був - прямолінійно й неточно, щоб хтось Вас покохав - якось байдуже вийшло. Смутити - русизм - українською - знічувати - а треба засмучувати, друже! Тут майстрам не дається цілковито ще цей текст, поки тобі рано ще за таке братися. Бери щось простіше, і відчувай слово - шукай точні відповідники.
А ти правильно зробив, що використав лелійно, набутки попередників потрібно брати до уваги.
Тримайся і не ображайся, будь ласка, тут є вдалі рядки: та хай вони Вас не бентежать більше - оцей рядок гарний, третій рядок другої строфи ти "свиснув" у мене, треба використовувати лелійно, але по-своєму.
Пробуй інші рос. твори поетів, які тобі близькі.
Але загалом, приємно, що влився в цей струмінь перекладів, сили свої треба пробувати, звісно, (я вже сам собі суперечу) хоч цей іще не по зубах, як мовиться!)))

Попри всі зауваження, переклад добрий.

Вітаю, Володимире, у новій ролі. Завжди щось починається вперше, це нормально. А щоб відчути, чи ти не схибив, - демонструєш цей крок публічно. І це теж нормально. Головне, зробити правильні висновки, прислухаючись до різних думок і вибираючи суттєві і незаперечні. Тут має рацію Світлана. А от на місці Ярослава я б не був таким категоричним. Приміром щодо слова "окутав":"З-під каблуків.. б'є курява, хмарою окутуючи танцюристів" (О. Гончар). І Майстром ніколи не станеш, не працюючи над собою, не удосконалюючись і не зважаючи на мудрі поради.)))
Успіху!

Вельми приємно, друзі, що ви не погордили любителем поезії. Мирослав сказав те, що мав сказати я. Дякую.
Усім Саням і Семенам - привіт:)))

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362405

Хоч ти Світлані і дякуєш, Володю, але ти навіть і не спробував удосконалюватись, як вона радить, і почиваєш на лаврах. Так забронзовієш і розвиток твій припиниться А я от послухав зауваження Марти і зробив так. що навіть на вокалі можу співати свій переклад при схвальній підтримці музиукантів.
Може, тон мій був зверхній, то за це пробач мені. Справді перекладати треба, але і вдосконалюватись у перекладах теж треба, а ти цього не зробив. І твоя ТВЕРДОЛОБІСТЬ і самозакоханість може перешкодити подальшому розвитку!

Не згоден я із О.Гончарем, пане Мирославе, якого Ви цитуєте, і класики,буває, помиляються. Знав особисто Олеся Терентійовича. На його місці я вжив би питомо українське слово стосовно туману: "оповиваючи"! Ось наскільки було б краще. Так що не давіть на мене авторитетом класиків, я виріс серед них і знаю, що і вони буває, помиляються, і судять іноді дуже суб"єктивно.