ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.06.16 06:33
* * *
Тато завжди на лопатки
Укладає сина спатки,
А матуся на бочечок
Мостить лагідно малечу
І наспівує годину
Колискову пісню сину.
16.06.26

Володимир Бойко
2026.06.16 02:09
Натуралістичні думки - 4
Кому мало територій на землі – під землею доберуть скільки треба. Низькі люди полюбляють балачки про високі матерії. Моральне безсилля зазвичай компенсують демонстрацією фізичної сили. Можна втратити геть усе, але злоба і заздрість залишаються

хома дідим
2026.06.15 20:37
* 113 *
розваж мене чимось небесний зодчий
немає тут розваг земних
сьогодні
знаю ми несхожі
ти понад хмарами а я оце на дні
я вірував у вітер
вітер віяв
збираючи ужинки там і сям

Борис Костиря
2026.06.15 13:25
* * *
Я розхлюпую час, ніби воду вечірню.
Я розхлюпую спокій, мов стріли часів.
Я іду до порожньої в лісі молільні
У хоралі пророчих і злих голосів.

Я розхлюпую розум, розхлюпую мудрість.
І любов розлітається, ніби вода.
Я розхлюпую біль і задавнену мук

Вячеслав Руденко
2026.06.15 10:42
nickel silver tableware
Про виделки з мельхіору
Говорили у вівторок
Серед грудня в час мінору
Марафону і коня,
У горі з рахат лукуму
Ковдрам ребра розминали,
Міцелярною водою
Обливались серед дня.

Олександр Сушко
2026.06.15 09:44
Судьба
Колобки натхнення в павутині сірій,
Вирвизуб окатий сонечко жує.
Ген, за виднокраєм, білосніжний ирій
Я вже там думками, поміж юних єв.

А вони гарячі! А вони жагучі!
Кожна - квітка-ружа! Удихнеш - пропав.
Після них усоте головою з кручі

Віктор Кучерук
2026.06.15 08:00
* * *
Мов сторожа зла за бранцем,
Пси метнулися за зайцем
І позбавили свободи
Гризуна в кінці городу,
Хоч пустився той щодуху
Із морковкою за вухом...
15.06.26

Тетяна Левицька
2026.06.15 06:14
Дійсність
Птах сумний на горобині
повертає в дійсність.
Ні, не зрадив, не покинув —
відійшов у вічність.

Чи подумати могла я,
що біда проклята,
наче круків хижа зграя,

М Менянин
2026.06.14 23:13
Наше серце для любові
Не маєтки паперові,
а споріднені по крові,
розум і душа готові
мати серце для любові.

В погляді, а чи в розмові,
або хоч в одному слові,
сенс життя є при умові:

Іван Потьомкін
2026.06.14 21:55
***
Ішов чумак ще бідніший,
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?

хома дідим
2026.06.14 20:11
* 112 *
іще на хвилину дитинство городом недостигаючих полуниць · строго зелений нечервоніючий аґрус усе дозволяється їсти навіть не миючи · старий холодильник кавказ із характерною залізною ручкою що в одноруких бандитів тільки стирчить не догори а додолу · херн

Євген Федчук
2026.06.14 19:27
Бурхливі кілька років життя Мстислава Безокого (1175-1177)
Ще прізвищ в давнину не існувало,
По прізвиськам людей і розрізняли.
Князів, скажімо давньоруських взяти.
Мстиславів там і Рюриків багато,
Всеславів, Володимирів чимало.
Та й Святославів, Ігорів навалом.
Ще Всеволоди всякі, Ярослави.
Й багато хто з

Борис Костиря
2026.06.14 17:29
Сонце
Так сонце смажить невідступно
У гладіаторських боях,
Жорстоко, хижо і підступно
В далеких вигаслих краях.

Так прямо воїну у вічі
Воно палає, ніби меч.
І стяг далекого сторіччя

Олександр Сушко
2026.06.14 11:25
Помилуй і спаси!
Анатолій Матвійчук

Найгірше - коли нездари судять Митця...

Плювати в спину Геніям не треба,
Коли вони за небокрай ідуть!
Бо душі їх здіймаються у Небо,
І в тім, напевно, є найвища суть.

Кока Черкаський
2026.06.14 11:13
Я-і-Бог
Я постукав в двері Бога,
Зранку, у неділю.
- Чи ти, Боже, віриш в мене?
Він спросоння:
- Ні, не вірю!

Ти є вигадка учених,
Пустота наполовину,

Вячеслав Руденко
2026.06.14 09:48
Діккенс і вовки
Пісок сховався у рогожу.
З’явились - Діккенс і вовки.
Жебрак гомілки сон тривожить,
Готує з кістки поплавки.
Гарцюють коники в коноплях
Промовлю я тобі: - Дивись!-
Вогонь вже їсть життя голоблю
І дим націлися кудись…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 Неможливе
Дівчинка не вірить у прокляття –
жертва обертається живцем,
і тривоги довгі, стрепехаті,
золотим горішком пронесе –

три червінці відьминого краму,
три зорі в полоні – півбіди:
козаку поллю колись на рану
три краплини мертвої води.

Ти, що вариш зілля з рути-м'яти,
над бідою вгадуєш мости,
а живої – де мені шукати,
а живої – де мені знайти?

Все, що вмію – розбудити подих
і дзеркальне дно твоїх зіниць,
все, що можу – перекотиполем
бути для бажань і таємниць...

І коли, схилившись низько-низько,
світло-сон крізь небо потече,
дівчинка сплете собі колиску,
дівчинка заплаче під дощем…




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-09-07 20:15:28
Переглядів сторінки твору 8953
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.748
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-09-07 20:43:33 ]
Як гарно...
А знаєш, як мені прочиталось?

Все, що вмію – розбудити подих
і джерельне дно твоїх зіниць,
все, що можу – перекотиполем
бути для бажань і таємниць...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-09-07 20:48:42 ]
ух ти, гарна ідея. :) треба буде обдумати…
я звичайно якісь деталі у віршах "бачу" мигцем і іноді буває важко вловити, що то насправді було :))
дякую, Адель.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-09-07 21:33:52 ]
дуже гарно, навіть, Олю, не виокремиш щось, настільки цілісна емоційна, словесна картинка та зміст)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-09-07 21:58:37 ]
дякую :) я рідко довго "прокручую" в голові вірші, а цей чогось засів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Ляшенко (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-07 21:35:27 ]
Дуже гарно! Містично і щиро...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-09-07 22:00:39 ]
дякую! містика якось сама по собі доплелася :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-09-07 22:37:54 ]
О-ля-ля! Вері гут!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-09-08 10:59:27 ]
уклін, Іване :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Баба Нібаба (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-07 23:12:33 ]
Десь я вже читала і про дівчинку, і про три золоті горішки... Але все одно гарно, казково, образно - чого іще бажати? А я особисто збагатила свій словниковий запас словом "стрепехаті" :)) Тепер думатиму, як його використати у своїй нібабській практиці :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-09-08 11:00:26 ]
Судячи з взуття, яке ви носите, стрепехатість вам ні до чого :))) цьомики, люба Нібабо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-09-08 00:49:23 ]
Під дощем і непомітно...
Добре написано. Файно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-09-08 11:02:02 ]
А з'явився якийсь настрій такий, сама не знала, що вийде :)) дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-08 07:50:45 ]
Мені "золотим" проситься як "зо́лотим", і я не можу з собою нічого вдіять...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-09-08 11:07:58 ]
Так, хорей хоче наголос на "зОлотИм" - тобто під наголосом два склади у цьому слові. Я подумала, що перший наголос не є неправильним, бо він сприймається як побічний (ми ж звикли наголошувати "зОлото").
А другий аргумент – люди зазвичай читають вірші швидко, вихоплюючи оком все слово, тому інстинктивно зададуть правильний наголос "золотИм", поскільки він не суперечить побічному.
Тому можна вважати, що останній рядок першої строфи починається з пірихія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-08 07:57:17 ]
Ритміка налатштовує на "та-да-да-да-да-да".
Такий підступний хорей.
Слід визнать і те, що можна себе примусить налаштуватись на ліричний, як що так можна сказать, ритм.
Але якщо читати очима або як багато хто читає, серцем, то нічого з означеного мною не відчувається.
Водночас існують вірші, які з першого слова читаються елегійно чи пристрастно.
Я поки що починаю з "та-да-да-да-да-да-да-да-да-да".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-09-08 11:12:22 ]
Семене, тільки не смійтеся – я ритміку віршів більше сприймаю як танець :)) тому мені тут би швидше прозвучало там-тадададам-тададата :))
Особливо люблю розміри, які нагадують вальс :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-08 11:14:59 ]
Це чардаш, Олю :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-09-08 11:11:59 ]
Є яскраві моменти...)))! Удачі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-09-08 11:13:27 ]
Та куди вона від нас дінеться :))
дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-09-08 11:20:58 ]
Семен має рацію, ну, телефон))) - по ритіці... Господи, але чому Семен та ще й Санніков?)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-09-08 11:21:53 ]
РИТМІЦІ)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-09-08 11:24:54 ]
Угу, танець з телефоном :))
А СС - це легкий натяк на Сусаніна :))) здається


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-09-08 11:27:26 ]
Але, з повагою...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Вітер (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-08 13:27:08 ]
дівчинка не така вже й безпомічна виявилась )

мені чомусь здалося, що непогано було б увесь вірш витримати від 3-ї особи: козаку поллє, де ж їй шукати, де ж їй віднайти,Все, що вміє, Все, що може.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Вітер (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-08 13:27:44 ]
де ж їй відшукати )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-09-08 15:17:31 ]
ні, це вірш у формі діалогу,
а хто з ким говорить - здогадуйтесь :)))
дякую, Юля.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-20 22:26:33 ]
красивий вірш, дякую1


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-10-20 23:36:07 ]
це вам, вам дякую, Мішелю!