ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
* * *
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Василь Світлий (1968) / Вірші

 Дні покути


І згадалося все лихе,
Порозкидане і зіпсуте...
Об’єдналося і живе.
І болить мене…
Як з цим бути !?

Не минається, не мине…
У похмуростях – слід покути.
Сподіваюся лиш на те,
Що зітре Господь дні ці люті.


16.09.12




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-09-16 15:03:18
Переглядів сторінки твору 4073
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.886 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.709 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.850
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.04.09 14:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-09-16 15:21:59 ]
Сподіваймося.
Останній рядок важкуватий для читання,
чи це як покута?)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-09-16 16:09:45 ]
Класика...Так би мовити, останки твердих форм віршування у середовищі милозвучної атмосфери пом'якшувальних акцетів літературного сьогодення :))

Радий Вашій появі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-09-16 16:24:18 ]
та я і не зникала:)
усі спроби були марні.
легше змінити форму, одяг, прикраси, аніж улюблений закуток душі...

рада, що мені раді)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-09-16 16:33:05 ]
"У каждого из нас на свете есть места,
Куда приходим мы на миг отъединиться,
Где память, как строка почтового листа,
Нам сердце исцелит, когда оно томится".




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-09-16 16:55:46 ]
!!!)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-09-16 15:40:32 ]
вірмо


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-09-16 16:11:21 ]
Сподіваймося, вірмо ... і любімо один одного, щоб наші сподівання, і наша віра не залишилась даремною.

Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-09-16 15:45:06 ]
Іди, твоя віра спасла тебе...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-09-16 16:12:20 ]
Вмієш розрадити :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2012-09-16 16:32:51 ]
Добре сподівання... Та Ісус усе забрав ще на Голгофі, тож треба просто прийняти Його благословення і духовні дари з любов'ю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-09-16 16:36:21 ]
Так, пане Іване, "Ісус усе забрав ще на Голгофі"...
але не тільки маємо "прийняти Його благословення і духовні дари з любов'ю" але перед цим (або після цього) розділити з Ним Його біль, хоча б її маленьку частину, посильну для нас...

Дякую, що завітали.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-09-16 17:27:42 ]
Васю, захворіла Жінка моя ( серйозно...).
Учора вив, що вовк. Помолітеся...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-09-18 20:55:17 ]
Як скажете, як скажете...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-09-16 17:28:05 ]
Усе минає в тлінному житті...З часом...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-09-18 20:56:54 ]
Ваша правда... минає...з часом...
Біда, що дещо, суттєве забирається туди...назавжди...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-09-16 18:28:49 ]
А хто сказав, що має бути легко?!
Крізь серце ще прокільчиться любов
І від розлуки може буде й терпко,
І світло від ранкових хоругов,
Що росами тебе понапувають
І ранам призагоять рваний біль...
Та знай, що це вже крила проростають
І мудрість запече як в рані сіль.
Тоді ти станеш прочувати нервом
Не лиш своє, але й чуже життя,
Побачиш як судомить зрада червом,
Ковтатимеш лазурне покриття
З мандорли неба! Дихай! Дихай вільно!-


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-09-18 20:58:30 ]
Так, ніхто не сказав, що тут має бути легко?!
Легко там, де нас немає, можливо...

Чудовий вірш...
З крилатим оптимізмом...
Дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-09-16 18:30:26 ]
ЦЕ ВЖЕ КРИЛО ОПІРИТьСЯ Й ЗІЙДЕ;
Прорве шаровану зневіру щільну-
Хай боляче, але й життя на те,
Аби постійно в русі підіймання
Трудити крок,загострювати зір,
Бо як інакше досягнеш світання?
І як оте:"крізь терня, та й до зір"?
Коли душа зросте до меж безмежжя,
Залиє світлом доленосний плай-
Вже не страшні трясини й бездоріжжя,
свої Вітрила дг"орі розгортай!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-09-18 20:59:28 ]
Чудові рядки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-09-16 18:43:07 ]
Вірш про покуту, але відчувається душевна перемога автора.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-09-18 21:00:42 ]
Мабуть, що так і є...
Осягнення глибин власної провини - це вже за півкроку від перемоги.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-09-16 19:40:20 ]
Справді останній рядок важкувато читається.
Все інше - !


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-09-18 21:01:13 ]
На те він і останній :)))
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-16 20:31:30 ]
"Як з цим бути".
Доречне питання.
І читається нормально, але з-ц...
Майже нормально :)
Я люблю такі вірші, і ця тематика існує наче для мене, але частіше за все доводиться дбать про їстівне та меркантильне.
Зу духовним звертатимусь до Вашої творчости.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-09-18 21:01:34 ]
Домовились.
Заходьте.