ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2025.11.03 19:06
Цьом-Цьом -- Альбом Теревені від Зеня
Цьом-цьом, лялюнь! Як в тебе справи?
Чим Лондон дихає, Париж?
Сідай, примощуйся до кави.
Куди так, Сонечко, летиш?

Абзацно кажеж? Це цікаво!
Розводиш круто мудаків!
Ти п’єш без цукру? Не гіркаво?

Ярослав Чорногуз
2025.11.03 14:22
Осіння пектораль
Прекрасний ранок, трохи сонний,
І трішки гріє сонцедень.
Залиті сяйвом злотодзвонним,
Пташині виляски пісень

Пробуджують медові ріки,
Що витікають із небес.
Сварог сьогодні світлоликий

Микола Дудар
2025.11.03 09:53
***
і черги на вулиці
І черги в метро
О боже, як тулиться
Прийдешнє добро…
А хтось не противиться
А хтось відганя
З очей на потилицю
Місцева фіґня…

Борис Костиря
2025.11.02 21:31
Пожовкле листя
Пожовкле листя падає в обличчя,
Як сон віків похмурий і страшний.
І довга сукня осені не личить.
Вона сховає від страждань земних.

Пожовкле листя хоче говорити
Зі мною мовою повільних рік.
І більше пекло годі нам створити,

Світлана Пирогова
2025.11.02 20:59
Холодом стилета
Слова сліпі, тавровані тобою
У дощ, що перекреслив всі надії.
То ж не було хвилини супокою,
Хилились хризантем промоклі вії.

І падолист. і вітер, і печалі -
Усе змішалось у гіркім коктейлі
Зів*яли восени колишні чари.

В Горова Леся
2025.11.02 20:29
Абрикоса
Розгулявся північний, та так уже крепко і пристрасно!
Ось мою абрикосу в обіймах за ніч роздягнув.
Зняв сукЕнку, порвав, і бруківку спідницею вистелив.
Загорнулась калюжа в оборку її осяйну.

Іздаля - ніби бісером жовтим обочина вишита.
Посвітліли

Іван Потьомкін
2025.11.02 18:46
РОССОЛІМО
Я люблю не стільки з кимось чи з комп’ютером грати, скільки відтворювати партії майстрів з шахів. Для мене це щось схоже на читання цікавої книжки чи прослуховування класичної музики. І ось серед інших видатних майстрів сициліанського захисту я натрапи

Євген Федчук
2025.11.02 15:21
Звідки взялися на світі блохи
Прочитав Василько книжку про Лєвшу Лєскова.
Про те, як Лєвша спромігся блоху підкувати.
Та і став тоді бабусі своєї питати:
- Що то за звір – блоха ота? Щось для мене нове.
- То комаха. Така мала, навіть менше мухи.
І стрибає, й кусається. Зараз то ї

Микола Дудар
2025.11.02 08:48
Звучить дочасно і...
Звучить дочасно і потужно…
А дефіцит завис в коморі
Но є надія… є Залужний
І Закарпаття чемний говір
Демократична послідовність
Гуртує спокою контракти
І зупиняється у Львові…
Принаймні, висловились «Факти»

Борис Костиря
2025.11.01 22:04
Світло погаслих зірок
Ми дивимось на світло,
якого немає, -
світло погаслих зірок.
Але так само згасає світло
від людей, воно поглинається
киплячою магмою небуття.
Ми дивимося на світло
домівок, але потрібних людей

С М
2025.11.01 20:33
На ліпше (The Beatles)
Усе на ліпше хоч би як
І я божеволів у школі
Мої вчителі були кволі
Мене зупиняли й
Усе загортали
У правила щодо & щоби

Та й визнав, що усе на ліпше

Світлана Пирогова
2025.11.01 20:10
Не напишу про тебе мемуари
Не напишу про тебе мемуари,
Хоча мотиви вже робили кроки.
Ще від Кармен звучало стільки арій,
І павутинням заплітались роки.

Не напишу про тебе мемуари.
Приходить розуміння надто пізно.
Не збудувати тріумфальну арку.

Іван Потьомкін
2025.11.01 19:34
Епоха палеоліту - поруч
До подиху останнього збережи для мене, Боже,
незмірну тугу й біль за тих дітей Твоїх,
що й на схилку літ не в змозі позабути,
як їх в палеоліт війна триклята вкинула.
Там кременем-кресалом добувавсь вогонь,
поживою єдиною, а не дієтою, лобода була,

Микола Дудар
2025.11.01 13:17
Піврічне немовля...
Піврічне немовля з матусею і татком…
Якби ж по своїй волі майнули в небеса…
Якби ж прийдешня ніч цікавилась малятком —
З очей текли б не сльози, а сонячна роса…

Якби ж то сприйняла задіяне свідомість,
Я б малював це світ з пошкоджень і пожеш… і
Ні

Володимир Мацуцький
2025.11.01 12:28
Ми білі ворони
Братам по крові і братам по духу

Ми білі ворони
у цьому суспільстві,
ми сіль України,
йдемо звідусіль.
Із возом моїм
поєднається віз твій,

Борис Костиря
2025.10.31 21:49
Прощання з літом
Стоїш на крутому березі,
дивишся у воду
і опускаєш у неї
пожовкле листя і квіти,
як листи в невідомість.
Чи дістануться вони адресата?
Хто буде цим адресатом?
Бог чи зруйноване обличчя часу?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Мирослав Артимович (1949) / Вірші

 «Або - Або»*

Безсонна ніч… Уже, мабуть,не спати…
Ніяк не обійти тебе, судьбо…
І хоч-не-хоч, а на душі – дебати:
одне з-поміж обох – або-або.

Спокусами себе мордую всує:
на тебе уповаю я, мольбо.
Скорився розум, серце – протестує:
для чого вибір цей – або-або?

Я молода. Мені ще пахне жито.
Умри в душі, непрохана журбо.
Не треба, як циганка, ворожити
і вибрати спокусливе «або».

Із долею не варто загравати:
не жди, що оберу тебе, ганьбо,
і зраджу землю, що як рідна мати…
Змирися, серце… Вже нема «або».

Не обдурити власного сумління –
тебе я обираю, боротьбо!
Умерти! –Та не жити на колінах,
холуйсько-рабське вибравши «або»!

* Посвята акторці Наталії Лісовій , яка зіграла роль Олени Теліги у виставі «Або-або»






    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-11-11 18:58:22
Переглядів сторінки твору 4943
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.688 / 5.5  (5.207 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.176 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.887
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.27 06:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2012-11-11 19:02:33 ]
:) Мирославе, ну аби не присвята, я би подумала, що це заклик..! Чесно! аж моторошно трохи стало... і плечі розправилися! Дякую..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-11-11 20:17:10 ]
За розправлені плечі - дякую! Усім би так (маю на увазі не реакцію на мого вірша)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Александр Колгатін (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-11 19:19:14 ]
І Ваше "Боротьбо!" наснажує, Мирославе


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-11-11 20:19:15 ]
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2012-11-11 20:29:50 ]
Славно, хоч і одноманітні рими... Але посвяту краще написати перед першою строфою: Присвячую Наталії Лісовській*... А внизу пояснити хто така Н. Лісовська...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-11-11 21:11:36 ]
Дякую за відвідини. Те, що читала Н. Лісова (не Лісовська)особисто, було саме зі звиклою посвятою - перед першою строфою.
А які одноманітні рими Ви маєте на увазі?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-11-11 21:58:11 ]
Моцно, Мирославе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-11-11 22:03:05 ]
Дяка, друже! Радий чути!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Данилюк (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-11 22:38:18 ]
Так життєствердно звучать ці рядки-проймає...Все наше життя-це боротьба і вибір.Глибока лірика.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-11-11 22:57:43 ]
Дякую, Наталю! Сподіваюся, що у Вашому житті (з часом) стане більше поезії, ніж боротьби і вибору.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2012-11-12 00:39:37 ]
І хоч-не-хоч, а на душі – дебати:
одне з-поміж обох – або-або." Надзвичайно!!! Так багатозначно і красиво п. Мирославе. Це присвята двом талановитим і непересічним особистостям водночас - сильні рядочки.
Мені все тутдуже близьке, бо на слова О. Теліги виконую свої музичні композиції, а з Наталкою Лісовою довно знайомі - вітаю її з такою високою роллю- мої віртуальні оплески і квіти!!
(Може якось натрапите на виставу "Антігона" - то зазнайомитеся ще і з моєю рідненькою сестричкою, котра виконує головну роль:))) Най щастить!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-11-12 11:41:33 ]
Вітаю, Роксолано! Які цікаві кульбіти дарує нам життя - спільні знайомі. З Наталею ми знайомі з 2008 року, коли вона зі своєю подругою, теж акторкою, Олею Бакус, прикрасили своїм майстерним декламуванням мої (неоковирні за збігом приголосних та використанням дієслівних рим:)))вірші на презентації першої поетичної збірки. З тих пір товаришуємо. А вистава поставлена за п'єсою "Олена Теліга. Або-або" авторства Наталі Лісової та Інни Павлюк. Це фактично двогодинна моновистава (без антрактів), у якій Наталя Лісова-Олена Теліга присутні безперервно.Так що я був зачарований філігранно зіграною роллю,що і послужило мотивом для написання цієї посвяти.
А "Антігону", при нагоді, обов'язково перегляну.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-11-12 03:29:09 ]
Гарний сильний волелюбний заклик. (Вистави не бачила, але творчість Олени Теліги - чудова...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-11-12 11:51:22 ]
Далеко не кожному (надто - молодій людині, а тим більше - жінці) під силу свідомо зробити такий вибір...
Дякую...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-11-12 12:01:09 ]
Здається, що саме так, якщо вірити словнику:
Су́дьбо.
Мене це питання зацікавило, бо й собі думаю щось таке написати. Я днями Жванецького М.М. у поїзді бачив.

Без критики,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-11-12 12:03:15 ]
І "жу́рбо".
Мабуть, плавають ці наголоси.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-11-12 14:29:33 ]
Давно не чув, Гарріо-Семене! Що мені у Вас подобається, так це – почуття гумору (у даному випадку - зі Жванецьким). І, звісно, Ваша прискіпливість (у хорошому розумінні) до непорушності правил. Зауваження Ваші слушні, однак я тут свідомо дозволив собі заради змісту поступитися словниковим наголосом. Такі випадки у поезії непоодинокі, як Ви розумієте. Для прикладу, у В.Симоненка («Бубнявіють думки, проростають словами…») (прошу не вважати, що возвишаюся до нього):
«Є міста — ренегати, є просто байстрята,
Є левИ, що мурликають, наче коти,
Божевільно байдуже облизують ґрати
Ще й пишаються з власної сліпоти.»

Чи в Івана Низового («Нічний вістун»):
«Піду до Буська пішки.
Тут мій дім.
Колишній дім...
Вклонюся лиш замкОві
Й гайну до Львова –
Всі мої у Львові...»

Дякую за небайдужість!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-11-12 16:46:52 ]
дуже гарно, особливо те, що Ви вхопили не тільки зміст, а ритм, не знаю, як точніше сказати, жіночого мислення)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-11-12 22:19:39 ]
Цей ритм, як Ви кажете, жіночого мислення мені задала переконлива гра Наталі Лісової...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-11-12 22:35:22 ]
гарно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-06 16:58:46 ]
Пане Мирославе, Ви так влучно передали в поезії внутрішню життєву настанову Олени Теліги. І Ваш експеримент із наголосами на останньому складі в іменниках у кличному відмінку - дуже доречний. Щиро дякую!