ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.08.09 17:20
Старезний дід геть сивий помирав.
На ліжку вкритий ковдрами лежав
І важко дихав, мовби, що зосталось
З життя, йому нелегко так давалось.
Лежав, уперши бляклі очі в стелю.
Думки, мабуть роїлись невеселі.
Старий та не хотілось помирати.
Чи щось не за

Володимир Бойко
2026.08.09 15:52
Коротшають і лІто і літА,
Життя дощенту вибрало ліміти,
Мелодія на mesto поверта
І спробуй не хворіти, не старіти.

Хмаринками торкнувшись верховіть
Війнуло літо в напрямі на осінь.
У кроні кожна гілочка тремтить,

Борис Костиря
2026.08.09 13:08
Ледве шкутильгають люди на льоду,
Ніби оминають лихо і біду.
На льоду пратексту, на льоду буття
Падає людина в пазли каяття.
Падає людина у глибокий страх
У безжальних, лютих, навісних вітрах.
Падає людина в пазури зусиль,
У лабети пам'яті, в па

хома дідим
2026.08.09 10:35
обіцяючи
жодного разу
не знаючи
що з того вийде
начебто стимул
чи виклик чи вибір тобі
що згадуєш ти
що сповідаєш

Віктор Кучерук
2026.08.09 07:12
Золотіють соняхи від сонця,
Променями зніжені украй, -
Вздовж городу, ніби охоронці,
Бережуть багатий урожай.
Шелестять стривожено листками,
Бриликами крутячи довкруж, -
Повсякчасно пройняті страхами,
Горобці цвірінкають чимдуж.

Ірина Вовк
2026.08.09 00:07
Перші кроки серед руїн Посеред цього згарища, оточені щільним кільцем німецьких тілоохоронців Цезаря, з'явилися володарі доль. Юлій Цезар ішов першим. На ньому був похідний панцир, але поверх нього – пурпуровий плащ імператора. Його обличчя виглядало

Ольга Садкова
2026.08.08 21:48
Серед річки — ну й дива! —
хата виросла нова.
Збудував її бобер
той, що сам собі і мер,
і земельний упорядник,
депутат, а чи «колядник»*…

Не чекав з бюджету гроші,

Іван Потьомкін
2026.08.08 20:10
Як на мене, він народився не в ту епоху. Було б це 17-18 століття, і ми б знали не Івана Сірка чи Костя Гордієнка, а Толю Григоренка. Так і бачу його на коні, з шаблюкою поперед таких, як і він сам, козарлюг. Щоправда, набагато грамотнішим , вільної хв

Юрій Лазірко
2026.08.08 19:31
на двох старих китах
і третьому
кочівнику-дельфіні
на спаленій зорі
загаданім бажанні
і порі осінній
тримається
моя земля

Юхим Семеняко
2026.08.08 17:13
Не піду під щитом я "на ви",
Сеньйорит не ділитиму з кимось.
Не зносити мені голови –
І в амбіції більше не кинусь.

Перейшов до когорти дідів,
Дідусем величають онуки.
Тож куфайку стареньку надів,

Ігор Терен
2026.08.08 16:11
А бики не зарили сокири
в епопеї кориди за мир.
Проти миру
і пу зі сортиру,
і зеленої швалі кумир.

***
А ботаніки люльку курили

Артур Курдіновський
2026.08.08 15:10
Весна барвиста, лагідно-казкова,
Лишала слід у кожному сонеті.
Зустрілися колись невипадково
На поетичнім сайті два поети.

Перегляд. Прочитання. Їх багато!
Я відповів. Та хто мене примусив?
Не всім життя спроможне дарувати

Борис Костиря
2026.08.08 13:44
Я ночую в пустельнім вокзалі,
Попідтинню самотньо іду.
У якій же далекій Валгаллі
Я притулок знайду, ніби дух?

Мене дощ так безжально періщить.
Я ночую у вогких церквах.
Мене істина б'є у обличчя,

Ольга Олеандра
2026.08.08 11:56
Задощило.
Заспівало.
Досить спеки! Літа мало!
Прохолода між краплинок.
Міжспекотний відпочинок.
По душі біжать доріжки.
Вздовж калюж стрибають ніжки.
Зустріч пальців і повітря.

хома дідим
2026.08.08 11:56
коли розвиднюється
але хмарам тісно
і цей розклад
небесний цей ландшафт
гармоніює із душевним
надто звісним
із люстром де усі
шляхи навспак назад

М Менянин
2026.08.08 09:52
P.S. Четвер – есей 0 Друзям. Песах. Смеркалось. 1 От і Четвер. З Петром приготували Пасху, запекли ягня, щоб Учитель спожив зі Своїми учнями. 2 Знайомий воду приніс*. В цей час і учні зайшли. 3 Накритий стіл в світлиці. З’явивсь Ісус і почали. Ще
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мирослав Артимович (1949) / Вірші

 «Або - Або»*

Безсонна ніч… Уже, мабуть,не спати…
Ніяк не обійти тебе, судьбо…
І хоч-не-хоч, а на душі – дебати:
одне з-поміж обох – або-або.

Спокусами себе мордую всує:
на тебе уповаю я, мольбо.
Скорився розум, серце – протестує:
для чого вибір цей – або-або?

Я молода. Мені ще пахне жито.
Умри в душі, непрохана журбо.
Не треба, як циганка, ворожити
і вибрати спокусливе «або».

Із долею не варто загравати:
не жди, що оберу тебе, ганьбо,
і зраджу землю, що як рідна мати…
Змирися, серце… Вже нема «або».

Не обдурити власного сумління –
тебе я обираю, боротьбо!
Умерти! –Та не жити на колінах,
холуйсько-рабське вибравши «або»!

* Посвята акторці Наталії Лісовій , яка зіграла роль Олени Теліги у виставі «Або-або»






      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-11-11 18:58:22
Переглядів сторінки твору 5409
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.688 / 5.5  (5.207 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.176 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.887
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.27 06:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2012-11-11 19:02:33 ]
:) Мирославе, ну аби не присвята, я би подумала, що це заклик..! Чесно! аж моторошно трохи стало... і плечі розправилися! Дякую..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-11-11 20:17:10 ]
За розправлені плечі - дякую! Усім би так (маю на увазі не реакцію на мого вірша)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Александр Колгатін (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-11 19:19:14 ]
І Ваше "Боротьбо!" наснажує, Мирославе


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-11-11 20:19:15 ]
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2012-11-11 20:29:50 ]
Славно, хоч і одноманітні рими... Але посвяту краще написати перед першою строфою: Присвячую Наталії Лісовській*... А внизу пояснити хто така Н. Лісовська...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-11-11 21:11:36 ]
Дякую за відвідини. Те, що читала Н. Лісова (не Лісовська)особисто, було саме зі звиклою посвятою - перед першою строфою.
А які одноманітні рими Ви маєте на увазі?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-11-11 21:58:11 ]
Моцно, Мирославе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-11-11 22:03:05 ]
Дяка, друже! Радий чути!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Данилюк (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-11 22:38:18 ]
Так життєствердно звучать ці рядки-проймає...Все наше життя-це боротьба і вибір.Глибока лірика.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-11-11 22:57:43 ]
Дякую, Наталю! Сподіваюся, що у Вашому житті (з часом) стане більше поезії, ніж боротьби і вибору.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-11-12 00:39:37 ]
І хоч-не-хоч, а на душі – дебати:
одне з-поміж обох – або-або." Надзвичайно!!! Так багатозначно і красиво п. Мирославе. Це присвята двом талановитим і непересічним особистостям водночас - сильні рядочки.
Мені все тутдуже близьке, бо на слова О. Теліги виконую свої музичні композиції, а з Наталкою Лісовою довно знайомі - вітаю її з такою високою роллю- мої віртуальні оплески і квіти!!
(Може якось натрапите на виставу "Антігона" - то зазнайомитеся ще і з моєю рідненькою сестричкою, котра виконує головну роль:))) Най щастить!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-11-12 11:41:33 ]
Вітаю, Роксолано! Які цікаві кульбіти дарує нам життя - спільні знайомі. З Наталею ми знайомі з 2008 року, коли вона зі своєю подругою, теж акторкою, Олею Бакус, прикрасили своїм майстерним декламуванням мої (неоковирні за збігом приголосних та використанням дієслівних рим:)))вірші на презентації першої поетичної збірки. З тих пір товаришуємо. А вистава поставлена за п'єсою "Олена Теліга. Або-або" авторства Наталі Лісової та Інни Павлюк. Це фактично двогодинна моновистава (без антрактів), у якій Наталя Лісова-Олена Теліга присутні безперервно.Так що я був зачарований філігранно зіграною роллю,що і послужило мотивом для написання цієї посвяти.
А "Антігону", при нагоді, обов'язково перегляну.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-11-12 03:29:09 ]
Гарний сильний волелюбний заклик. (Вистави не бачила, але творчість Олени Теліги - чудова...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-11-12 11:51:22 ]
Далеко не кожному (надто - молодій людині, а тим більше - жінці) під силу свідомо зробити такий вибір...
Дякую...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-11-12 12:01:09 ]
Здається, що саме так, якщо вірити словнику:
Су́дьбо.
Мене це питання зацікавило, бо й собі думаю щось таке написати. Я днями Жванецького М.М. у поїзді бачив.

Без критики,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-11-12 12:03:15 ]
І "жу́рбо".
Мабуть, плавають ці наголоси.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-11-12 14:29:33 ]
Давно не чув, Гарріо-Семене! Що мені у Вас подобається, так це – почуття гумору (у даному випадку - зі Жванецьким). І, звісно, Ваша прискіпливість (у хорошому розумінні) до непорушності правил. Зауваження Ваші слушні, однак я тут свідомо дозволив собі заради змісту поступитися словниковим наголосом. Такі випадки у поезії непоодинокі, як Ви розумієте. Для прикладу, у В.Симоненка («Бубнявіють думки, проростають словами…») (прошу не вважати, що возвишаюся до нього):
«Є міста — ренегати, є просто байстрята,
Є левИ, що мурликають, наче коти,
Божевільно байдуже облизують ґрати
Ще й пишаються з власної сліпоти.»

Чи в Івана Низового («Нічний вістун»):
«Піду до Буська пішки.
Тут мій дім.
Колишній дім...
Вклонюся лиш замкОві
Й гайну до Львова –
Всі мої у Львові...»

Дякую за небайдужість!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-11-12 16:46:52 ]
дуже гарно, особливо те, що Ви вхопили не тільки зміст, а ритм, не знаю, як точніше сказати, жіночого мислення)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-11-12 22:19:39 ]
Цей ритм, як Ви кажете, жіночого мислення мені задала переконлива гра Наталі Лісової...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-11-12 22:35:22 ]
гарно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-06 16:58:46 ]
Пане Мирославе, Ви так влучно передали в поезії внутрішню життєву настанову Олени Теліги. І Ваш експеримент із наголосами на останньому складі в іменниках у кличному відмінку - дуже доречний. Щиро дякую!