ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Софія Кримовська
2026.11.11 21:38
***
Ще нас нема, а камені живуть -
нутро застигле давнього вулкана.
Ці свідки світотворення, що стануть
І свідками занепаду, мабуть...
І перший водоспад, і перший ліс,
І перше слово, так, оте, найперше,
Що блискавку об камінь раптом скреше -
І розіллє

Ігор Терен
2026.11.11 13:37
Ортодоксальний сонет
Хто не помер за волю і свободу,
у того невеликий пієтет,
який не заслуговує на оду,
хай краще слух порадує дует.

Диктує моду на пустий сюжет
нечесана поетика бомонду.
Папуги теж піїти із народу

Марія Дем'янюк
2026.11.11 10:43
Дякую і прошу
Господи, дякую Тобі за тишу, наповнену голосами.
Господи, я знову чую пісню своєї мами.
Господи, слухаю мову мого татусьо.
Господи, чую Твоє: «Поклич. Я озвуся».
Господи, мій любий, пресвітлий Боже,
Люблю Тебе усім серцем, як тільки можу.

Господи,

Юрій Гундарів
2026.11.11 10:35
Прощальна симфонія Гайдна
Симфонія № 45 (Прощальна) Йозефа Гайдна виконується при свічах, закріплених на пюпітрах музикантів, які у фінальній частині один за одним припиняють грати, гасять свічі й залишають сцену. Згодом сходить зі сцени і диригент. Симфонію дограють лише два музи

Тетяна Левицька
2026.11.11 09:44
Доленосний
Цей погляд, ніби гостре жало,
вколов у серце мовчазне.

— Нічого вам не обіцяла,
тож не бентежте ви мене.
Самотня жінка ще не привід
торкатися її долонь;
з маршрутки на зупинці вийду,

хома дідим
2026.11.11 08:58
* 253 *
вона і він
пишуть навзаєм одне одному
якусь маячню
бо це їхнє уміння саме у цім моменті
ще щось писати
тут головне навязливо
увійти у ритм
зовсім необовязково

Віктор Кучерук
2026.11.11 06:10
* * *
Неспокійний, як вітрисько,
Прудконогий цей хлопчисько,
Що в глибинах небовиду
Таємничо зник без сліду.
Заховався за хмаринку
На якусь одну хвилинку,
Бо за мить повз мене знову
Шмигонув у гай вербовий,

Артур Курдіновський
2026.11.10 23:06
Втрати (сонетний триптих)
Під ноги осінь сипала бурштин
І шила сповідь жовтими нитками.
Стою на тихій вулиці один...
Тут відчиню собі останню браму.

Всі відзвуки зимових іменин
Оглушені осінніми дощами.
У кожній краплі бачить грішник син

М Менянин
2026.11.10 23:00
Меч-кладенець* (Есе́й)
Є меч такий Кладениць,
нівроку як кому,
народ наш спадкоємець
віки й віки тому.

На захист має силу
й умову лиш одну:
над ним хто зрушить брилу –

Кока Черкаський
2026.11.10 21:23
Онко
Онкодиспансер. Первинний огляд лікаря. Пацієнт - чоловік років 45-50. Підозра на рак легень. - Палите? - Палю. - Як довго? - З 4го класу. Може з 5го. - З якого конкретно року? - Я не помню. - В школу ви в якому році пішли? - (кашляє) Точно не п

Ігор Шоха
2026.11.10 21:06
Осучаснена надія
Летять і минають літа суєти,
об’єднані ціллю одною,
і люди, що мчать до цієї мети,
назвали її золотою.

Старіє і знов молодіє земля,
і є сподівання на краще,
і промені сонця ще гріють здаля,

Тетяна Левицька
2026.11.10 20:26
Світло любові
Не знадобиться відпускати
минуле у чортополох.
Ще здатна прикрашати шати
хоч уві сні для нас обох,
і згадувати очі сині,
обличчя миле, рук тепло —
від щемної пори й донині,
любити, щоб там не було.

Борис Костиря
2026.11.10 20:17
Від'їзд біженця
Перед тим, як назавжди покинуть
Цю місцевість, таку дорогу,
Він вклонився могилам і нивам,
Залишивши надію благу.

Він вклонився книжкам посивілим
На полицях дрімливих, стійких.
Він лишав не маєтки і вілли,

Світлана Пирогова
2026.11.10 18:52
Переосмислила
Довірлива..Всю обняла б планету.
А він - ласкавий, зичливість в очах.
Заполонив і взяв в чіпкі тенета.
Хотілось щастям бути у руках.

Але ж оманливість не вічна, звісно.
І віддалився він, як не було.
Крихке кохання не палило свічі,

Іван Потьомкін
2026.11.10 18:06
***
«Які ми гарні!»- пишаються суцвіття,
Невдовзі станемо плодами...»
Згинається гілля, кора мовчить.
Мовчить невидиме коріння…
Мовчать, хоч знають, що сказати крикунам,
Які невдовзі розпрощаються з цим світом.
І тільки ми дамо життя новим суцвіттям.

Ігор Терен
2026.11.10 12:22
Кожній тварі по парі
А наш взірець – Сцевола Муцій,
який учив терпіти зло
і цій науці
у фейсбуці
підтакує якесь пуйло.

***
А де-не-де є мода вічна
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Адель Станіславська (1976) / Вірші

 Не личить
Я – жінка. А Ви – чоловік…
Не личить Вам, ой, як не личить
ховати від мене обличчя,
а в стуленім склепі повік
дві цятки зіниць винуватих,
що зрадити можуть умить…
Відвагу свою розбудіть,
помпезні вдягаючи лати...
Хіба не доволі їй спати,
чи в неї до сну ненасить,
бо Ви й не чували про неї,
а гордим геройським трофеєм
бравада пуста лопотить?
Я щира. А Ви… Словоблуд…
Даруйте, та Ви тільки блазень.
Второпала це не одразу -
на світі доволі іуд…

2012




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-11-17 11:25:38
Переглядів сторінки твору 5891
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.930 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.035 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.788
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.09.20 11:33
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-11-17 12:28:50 ]
Сильно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-11-17 16:04:15 ]
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-11-17 12:40:33 ]
І дуже сильно))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-11-17 16:04:33 ]
Дякую, Тетяно!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-11-17 15:27:18 ]
Відчувається справедливий гнів. І справді сильна чуттєво-Образна гама.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-11-17 16:05:15 ]
Приємно, якщо сприймається.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2012-11-17 17:12:11 ]
Гадав, що зраду буде більше. Зараз суспільна думка про це явище якась розмита. Існує кохання? Існує. А якщо серце покликало? То це поклик. Він існує? Так. І на цьому я зупинюсь. Це одна історія. Такі бувають? Так. Та й на здоров'я.
Буває инше. І хибне. Чоловік з жінкою познайомивсь. В Інтернеті. А що в ньому? У коханні не освідчувались, ранки на сіннику не зустрічали. Була якась віртуальна подоба товаришування. Потім один з двох чи навіть обидва (теж віртуально) залишив (ла), (ли) у спокої. Тобто, не чіпає, бо одному завжди спокійніше. І це не зрада. А одному з двох здається, що це вона, зрада. Саме вона.
Приклад абстрактний.
І вірш нагадує щось абстрактне. Наче він ні про що, а так собі, текст.
Хотів би побажать нових поетичних творів про світлі та радісні події.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-11-17 18:32:26 ]
У Вас добре розвинута фантазія, Семене. Вам би романи писати...:)
Ймовірно, що це навіть добре, коли читач бачить те, що хоче побачити у прочитаному. Мені ж цікаво було довідатись про Ваше абстрактне сприйняття цього вірша.
Про зраду, мушу зауважити, тут більше не могло йтися. Бо про неї, як таку, тут не згадується. Тут говориться про страх ліричного героя, аби його очі не видали його малодушності. Тільки й усього. Звичайнісіньке собі протистояння двох особистостей у тілах різних статей, де один явно програє іншій, через надмірну свою пихатість і роздутість власної самооцінки.
За побажання дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2012-11-17 19:39:15 ]
"що зрадити можуть умить…"
Я впіймав цей рядок.
За відповідь дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2012-11-18 15:53:54 ]
Дорога Адель, дуже прошу Вас, - це витрачайте свого дорогоцінного часу і своїх нервів на цього .., м’яко кажучи "товариша Словоблуда"... і не радьте йому писати романи, а тим більше займатися аналітикою, пан-"Словоблуд" усього лиш менеджер... а це їм властиво.
у Вас дуже гарна жіноча поезія, відверто-відмашиста. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2012-11-18 19:32:49 ]
Шановна Людмило.
Я закрив від Вас свою сторінку, щоб Ви там не робили, м'яко кажучи, компліментів (реверансів) у мій бік, а не творів. Вони Вам не подобаються - то це Ваша справа. Ви робите натяки тут. А нащо?

Я пообіцяв собі не залишать коментарів до творів Вашого земляка. Ви це бачили. Так воно є.

Я Вам допоміг підрихтувать авторську сторінку? Допоміг. Я Вам порадив презентувать твори Вашого земляка7 Ви презентуєте.

Навіщо Ви тут пишете про менеджера і т.д. і т.п.?
Ковтнули гачка - то зривайтесь якось з нього.
Менеджер - це жарт.
Мені іноді здається, що і життя - це теж жарт.
Бог дав, бог і забере. Хіба не жарт?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-11-18 19:53:59 ]
Пані Людмило, мене не ображають коментарі пана Семена, то ж я не трачу на них своїх нервів. А час на відповіді коментаторам не вважаю витраченим марно. Я вдячна кожному, хто висловлюється стосовно моїх робіт. Дякую і Вам щиро, за добре слово на мою адресу.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2012-11-17 17:18:09 ]
пардон. Загубилась "про" у першому рядку.
"про зраду". Мені дійсно цікава ця вигадана історія. Чисто з читацького інтересу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-11-17 18:35:13 ]
Не личить Вам, ой, як не личить
ховати від мене обличчя - мене особисто зачепило :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-11-17 22:27:54 ]
Дякую за небайдуже прочитання.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шкіндер (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-17 18:35:34 ]
"а в стуленім склепі повік
дві цятки зіниць винуватих," Яка потужня енергетика в образах!!! Дістає... Дуже сподобався вірш:))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-11-17 22:28:51 ]
Дякую щиро, пані Тамаро! Мені приємно.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Маїк (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-18 00:40:52 ]
Мало, замало їх тепер, тих, хто - із відкритим забралом, навіть перед жінкою, чи то пак, найперше перед жінкою... жаль!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-11-18 13:57:05 ]
Мало.. Майже ніц, Оксаночко. Дивний час...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-09 16:37:30 ]
Дуже гарні і щирі в Вас вірші!
Дякую за кожен! А на захист чоловіків
відповім Вашим віршем, який райбільше мені сподобався


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-09 16:42:35 ]
Це кохання між двох -
диво_танго сполоханих тіней.
Ніби бризки вогню
у розплавленім воску свічок...
Це кохання терпке,
наче моря схвильована піна,
що у танці жаги
напува невтолимий пісок.

Це кохання між двох…
Це кохання – і солод, і мука.
Це найтонша струна
у таємних глибинах єства.
Чиста музика сфер,
що вібрує напруженим звуком.
І плетіння світів
невагома двінка тятива.

Так кохати можна тільки СПРАВЖНЬОГО ЧОЛОВІКА!
Ви - диво ЖІНКА!