ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби…
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
у чесність повернути віру,
не красти і багатим буть!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
Не беріть на кпи
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Нагадування собі
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Василь Кузан (1963) / Вірші

 Межа
Образ твору Межа терпінню мусить бути.
Устати різко і… – Піти!
Але вже бродить мус у бутлі,
Уже печаль колише сни…

Здійсняться всі слова недобрі,
Що провокуєш кожну мить
І обірветься нитка болю,
І свічка Божа догорить.

І увійде ножем у серце
Прокляття грізного печать,
І сліз моїх сумні люстерця
Густим туманом замовчать.

17.11.12




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-11-19 07:21:51
Переглядів сторінки твору 5731
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.134 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.225 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.745
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.01 19:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-11-19 07:59:12 ]
Ви так любите, щоб вас жаліли.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-11-19 08:33:50 ]
Жалість принижує...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-11-19 08:02:30 ]
Справжні чоловіки не плачуть.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-11-19 08:34:29 ]
Справжні чоловіки плачуть так, щоб ніхто не бачив.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-11-19 12:22:29 ]
Є сльози, що облагороджують чоловіка... Чоловік насамперед жива Душа, а вже потім мужчина...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-11-19 08:07:25 ]
Перша строфа тягне на пародію. ) твій ЛГ не вмре _ він дочекається, поки викисне вино...))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-11-19 08:36:50 ]
Саме тому, що у ЛГ є ще минулорічне вино, він дотягне до нового.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-11-19 08:28:28 ]
Кожен автор пише, що відчуває і як відчуває...Те, що я прочитав, профільтроване через власні почуття і серце. Інколи і чоловіча сльоза має право скотитися з очей...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-11-19 08:38:20 ]
Чоловік чоловіка розуміє...
Дякую, Мирославе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-11-19 08:53:14 ]
Чоловіча сльоза- на вагу золота!!!
одкрита душа, а не просто вірш......


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-11-19 09:03:14 ]
Інколи ніяке золото не варте чоловічої сльози...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-11-19 10:35:13 ]
Хто знає, де та межа? Хай не гасне свічка... Закінчення дуже файне!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-11-21 10:40:22 ]
Дякую, друже.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-11-19 12:23:29 ]
Гарний вірш. Торкається душі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Александр Колгатін (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-19 14:56:18 ]
Цікавий вірш, Василю. І важко, і легко, і дивно. З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-11-21 10:40:54 ]
...і страшно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Александр Колгатін (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-03 09:01:33 ]
Саме так


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2012-11-19 17:17:40 ]
Гарна, важлива тема у Вас, Василю!
Я теж про подібне писав у своєму оповіданні:

"Я понял нечто важное в своей жизни: то, что этот Ангел, – человек, которого я давно ожидал, но не искал его из-за своего неверия в успех. И вот он, рядом со мной. Но мы скоро расстанемся. Я почувствовал какую-то женскую слабость: мой голос начал дрожать, а на глазах выступили скупые мужские слёзы. Поворачиваю голову всторону,надеваю солнцезащитные очки.

– Тебе так идёт, –произнес Ангел.

Я не понял, что мне идёт,– очки или … слёзы, поэтому был озадачен. Очки я носил в солнечную погоду постоянно, но никогда Ангел мне ничего не говорил. Голос Ангела тоже начал дрожать, и мы прекратили разговор. Мужчины ведь не плачут. А мы даже не огорчались, хотя вблизи нас два месяца смерть ходила. И теперь я не имел сил посмотреть на лицо Ангела, но помню точно: голос Ангела был безутешно печальным. Я не спросил, почему он так расчувствовался. Знал: Ангел всё равно не скажет."

(Сергей Гупало. Рассказ "Нештатный ангел").


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-11-21 10:43:02 ]
Складна це тема, Сергію. Багатовимірна... І різнобарвна, хоч і чорна завжди...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-19 17:40:46 ]
Просто сподобалось. Дякую, Василю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-11-21 10:43:28 ]
І я дякую, Олександре. Просто дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-11-19 19:10:20 ]
Не ми, а нам встановлено ці межі. Переходити їх не просто... Гарний вірш, наповнений глибиною думки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-11-21 10:44:27 ]
Записано кожному...
Дякую, Василю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Вітер (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-19 22:47:17 ]
Це все виправдання для самозаспокоєння - наче нам хтось щось встановлює. А ми, мовляв, тільки раби. Мені здається, що коли справжня межа настає, ніщо не може зупинити дію. Тільки власне бажання чи небажання. Усе решта - інерція.

Хоча емоції ЛГ, звісно, зрозуміли - з людяної точки зору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-11-21 10:46:23 ]
Чоловічі у вас думки, Юліє. Жорсткі і чіткі.

Але всі ми інколи йдемо по інерції...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2012-11-21 20:56:10 ]
А чого ж тоді Прометей стояв на межі, й не переходив її? Греки вважали, що боги і титани всесильні, але доля могутніша за них... Чим вище ти, тим менше прав переступати свої межі, інакше це вже будеш не ти, і тоді...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-11-20 00:17:55 ]
Душевний вірш і гарний.

Право на межу терпінню, думаю, має кожен. Але добра душа (або, до того, часом ще й нерішуча)просто його майже ніколи не використовує.
Також думаю, що правила для чоловіків, що вони можуть і що не можуть, вигадали жінки)) Бо якщо дивитись на це з точки зору просто матері:), то різниці між дітьми різних статей майже нема - крім того що хлопчики шкідливіші, а дівчатка - слухняніші:))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-11-21 10:48:06 ]
Все правильно, Тамаро.
Тільки не завжди дівчатка слухняніші...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-11-20 08:56:20 ]
Межа має бути всьому. Правда, ми живемо у час розмитих меж...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-11-20 08:57:12 ]
читати " бути у всьому"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-11-21 10:46:56 ]
І це правда, Володю.