Ви так любите, щоб вас жаліли.)))

Справжні чоловіки не плачуть.))

Перша строфа тягне на пародію. ) твій ЛГ не вмре _ він дочекається, поки викисне вино...))

Кожен автор пише, що відчуває і як відчуває...Те, що я прочитав, профільтроване через власні почуття і серце. Інколи і чоловіча сльоза має право скотитися з очей...

Хто знає, де та межа? Хай не гасне свічка... Закінчення дуже файне!

Гарний вірш. Торкається душі.

Цікавий вірш, Василю. І важко, і легко, і дивно. З повагою

Гарна, важлива тема у Вас, Василю!
Я теж про подібне писав у своєму оповіданні:

"Я понял нечто важное в своей жизни: то, что этот Ангел, – человек, которого я давно ожидал, но не искал его из-за своего неверия в успех. И вот он, рядом со мной. Но мы скоро расстанемся. Я почувствовал какую-то женскую слабость: мой голос начал дрожать, а на глазах выступили скупые мужские слёзы. Поворачиваю голову всторону,надеваю солнцезащитные очки.

– Тебе так идёт, –произнес Ангел.

Я не понял, что мне идёт,– очки или … слёзы, поэтому был озадачен. Очки я носил в солнечную погоду постоянно, но никогда Ангел мне ничего не говорил. Голос Ангела тоже начал дрожать, и мы прекратили разговор. Мужчины ведь не плачут. А мы даже не огорчались, хотя вблизи нас два месяца смерть ходила. И теперь я не имел сил посмотреть на лицо Ангела, но помню точно: голос Ангела был безутешно печальным. Я не спросил, почему он так расчувствовался. Знал: Ангел всё равно не скажет."

(Сергей Гупало. Рассказ "Нештатный ангел").

Просто сподобалось. Дякую, Василю.

Не ми, а нам встановлено ці межі. Переходити їх не просто... Гарний вірш, наповнений глибиною думки.

Це все виправдання для самозаспокоєння - наче нам хтось щось встановлює. А ми, мовляв, тільки раби. Мені здається, що коли справжня межа настає, ніщо не може зупинити дію. Тільки власне бажання чи небажання. Усе решта - інерція.

Хоча емоції ЛГ, звісно, зрозуміли - з людяної точки зору.

Душевний вірш і гарний.

Право на межу терпінню, думаю, має кожен. Але добра душа (або, до того, часом ще й нерішуча)просто його майже ніколи не використовує.
Також думаю, що правила для чоловіків, що вони можуть і що не можуть, вигадали жінки)) Бо якщо дивитись на це з точки зору просто матері:), то різниці між дітьми різних статей майже нема - крім того що хлопчики шкідливіші, а дівчатка - слухняніші:))))))

Межа має бути всьому. Правда, ми живемо у час розмитих меж...