Ага, так це і є той видалений Менським текст? :)
Дякую, весело! :)))

так...
адміністрація видалила також цей твір з мого кейсу

нічого собі!
мені особисто пародія дуже сподобалась.

І навіть набагато краще обігрує оригінал, ніж моя. :)

А цікавий у нас спонтанний тандем вийшов двічі: спочатку на вірш Оксани Суховій, а тоді - Олександра Менського. :)

Та я прекрасно розумію, про що - але як! - ось і нарвався на дві пародії - Миколи та мою. :)

Та звісно, що тут немає жодної "пошлости". Але є автор, який не любить пародій та пародистів. :)

дякую, Тетяно )

О, полку пародистів прибуло!
Вітаю, Семене, з першою (чи вже не першою?) пародією!
Олександр, певно, задоволений, як слон - 3 пародії на його один вірш!
Ще 7 - і новий Голомерон. )))

Було вже дві. Одну з них видалив, щоб не плювать проти вітру (у переносному значенні).
Декілька років тому була ще одна.
Для пародіювання треба мати височенний IQ, не завадить ерудиція. Можливо, бібліотечного стажу моїх дитячих, шкільних і юнацьких часів для останнього чинника недостатньо.
У пародіях цікаво бачить свіжі паралелі та аналогії. Одягання-роздягання - це фізика, пральний засіб - це хімічна речовина, а свіжі паралелі та асоціації - це цілий світ.

А подивіться на моє "Про себе крилато": "Іди проти вітру і нехай тобі плюють в спину". :)

Не знаю про свій IQ, ніколи не визначав, а от щодо того, що так начитався, що зараз можу тільки писати - то точно. :) Мама була бібліотекаркою, і я, напевно, перечитав всі книги з сільської, тоді міської, тоді районної бібліотеки. :)

А мені написання пародій дає можливості ще й освоювати нові стилі. Пародія повинна ж бути написана у стилі пародійованого вірша. Колись, пам'ятаю, пантрував одного дуже сильного автора, аби написати на якийсь його вірш пародію - але так і не впантрував - надто сильні і досконалі вірші у нього, немає за що зачепитись пародисту. Може, колись таки впантрую. :)

Якщо є така мета як доторкнутись до прекрасного, то чому не доторкнутись? Єдине, що важливо, щоб той поет був Вашим знайомим і правильно відрегував.
Ваша пародія чи не пародія, а щось паралельне може вдруге чи мільярдно-всоте, може привернуть увагу до його творів. Весь час залишатись "на плаву" нелегко. Геніальні твори не виходять з-під пера щоденно чи щомісяця. Поет не може працювать як штампувальний верстат. Інтерес до його творчости може згасать.
А його можна пробудить :)

Можливо, ви й праві, бо не перші, хто мені про це каже (колись і Чорі робила мені такий закид), і не перші, хто бере в лапки слово "пародія" по відношенню до моїх "літературних пародій". :)

Але ж пародія на те і спрямована, аби порвати свідомість читачів (якщо вдасться, то і авторів пародійованих творів) за допомогою гіпербол і заходження за межу. :)

Іе що ви вважаєте заходженням за межу чи несмаком у цьому тексті? Розповідь про нудистів чи їхнє весілля? Так весь інтернет забитий подібною інформацією, зробіть пошук, аби пересвідчитись. Будемо вважати, що я її просто звіршував, адже міг би виставити це і просто як самостійний вірш, оскільки досить далеко відійшов від оригіналу, на відміну від, наприклад, Коки Черкаського, який написав, на мою думку, надзвичайно талановиту пародію, в якій обіграв ледь не кожен рядок оригіналу.

Чи те, що автор мав на увазі високе, а мій текст приземлений? Так тут автор сам винен, не зумів донести до читача свою думку у відповідному дусі, в його тексті виявились пародійні моменти, чим не забарились скористатись аж троє авторів. :)

До речі, в яких ще текстах я проявив несмак чи зайшов за межу? Не соромтесь, кажіть, я чудово сприймаю критику. :)

І дякую за небайдужість, Юліє.

"Порвати свідомість", шановний Валерію, можна по-різному. Можна, наприклад, на картині митців Відродження написати впоперек великими буквами матерне слово. Або купу лайна накласти посеред конференц-залу, приміром. Це теж "порве свідомість", запевняю Вас ) То для Вас методи не мають значення, чи як?
Я далека від розповсюдженої, на жаль, думки про вторинність, третинність і т.д. пародії. Вважаю її самостійним і потрібним жанром. Але головна умова - пародія не може бути нижчою за оригінал, ані за технікою, ані за змістом. На жаль, всі Ваші пародійні спроби нижчі. Вони лежать зовсім не у тій площині, ніж оригінали. І ще раз кажу: справа не в темі, а в тому, як, якими поетичними засобами Ви намагаєтесь щось протиставити оригіналу. Інакше це все перетворюється на "шариковщину" (
Найяскравіший приклад - Ваше чортішо на вірш Оксани Суховій. І видалити це - було найліпшим рішенням.
Нмсд, Ваші особисті вірші Вам вдаються краще.

Щодо "порвати свідомість" я жартував, Юлю. :)

Справа в тому, що я пишу свої пародії з 2-х причин:
1. Помічаю слово, рядок, зворот у чиємусь вірші, що аж просяться в пародію.
2. Чийсь вірш надихає мене на створення свого, який я по інерції називаю теж пародією, хоча мав би назвати, наприклад, "за (ім'я автора)" чи взяти рядок-два в епіграф (або у примітках вказати джерело натхнення). Напевно, так тепер і робитиму. )

Щодо того, що "всі (мої) пародійні спроби нижчі... за оригінал...і за технікою... і за змістом" - дозволю трохи не погодитись (разом з авторами схвальних коментарів до них). )

Що "лежать зовсім не у тій площині, ніж оригінали" - погоджусь, буває. ) Це якраз п.2. )

Дивно, але мені моє "чортішо на вірш Оксани Суховій" чомусь найбільше сподобалося з усього, що я написав останнім часом (і в цьому мене підтримав і Кока Черкаський, надихнувшись і віршем Оксани Суховій, і моєю пародією - до того ж відгукнувшись схвально і про мій текст).

Дякую за конструктивну критику, Юлю.

Ну, якщо Кока Черкаський для Вас - незаперечний авторитет щодо смаку і таланту, то про що ми взагалі говоримо тут? ) "А шо, пацанам на районі нравіцца", ги-ги...

От якби і столичним дівчаткам сподобатись... )))

А що, у Коки і справді класна пародія (текст ось тут, першим коментарем). Бачив, до речі, як він виступав у Львові на Форумі видавців - враження сильні. Щось про пиво співав. )

А що в цей час робить читач?
- він співчуває персонажам, не замислюючись над питанням практичної допомоги, ймовірно, вважаючи, що відповідний громадянськи внесок зроблено, після якого відбудеться очікуване:
- влада нарешті повернеться обличчям до народу;
- злидні хай не разбагатіють, але, принаймні, стануть гідними членами нашого суспільства молодої незалежної держави;
- і т.д., і т.п.
Я такої думки, яку я нікому не нав'язую. Насправді прикладів і наслідків трішки більше.

Та що там поряд - вони тут. :) А згадані автори, напевно, безнадійні графомани. :) Хоча, пригадую, колись графоманами називали і Пушкіна, і Шевченка, і Достоєвського, і Толстого... :)))