ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.09.27 10:30
Не ті тепер в ажурах просвітки
Ви все вночі живете, крадучись,
Неначе равлик меншовартісний,
На місяць срібний задивляючись,
Шукаючи камінчик якісний.

Приречено і недовірливо
У темних вербах роси грієте,
Їх, ніби оловом, торкаючись —

Віктор Кучерук
2026.09.27 07:07
* * *
Серед саду яблуня гілляста
Губить спілі яблука, коли
Журавлі засмучено та часто
Угорі покрикують: Курли...
Яблука важкі, червонобокі
До землі спрямовують гілля,
Бо поналивалися вже соком
І похолоділи без тепла.

Ірина Вовк
2026.09.27 06:11
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 9)
ІХ. ОСТАННІЙ РАХУНОК ЛИХВАРЯ У тісній, закритій на засуви кімнаті міняйла Каїма, ранок починався зі звуку, який він любив понад усе на світі – тихого, кришталевого дзвону золота. На великому дубовому столі лежали акуратні стовпчики сестерціїв та денар

С М
2026.09.26 23:53
Шпигун (The Doors)
я шпигун
у борделю цім
знаю що сниш
уві сні своїм
про ті слова
до смаку тобі
і потаємніші страхи

Володимир Бойко
2026.09.26 23:12
Навколонаукові думки
Стратегія без тактики – що теорія без практики. Закономірність законом не міряна. Сердечні стосунки обертаються сердечними травмами. Навіть люди з високим IQ в кінцевому підсумку можуть виявитися нелюдами. Що вже казати про «верхи» московські…

хома дідим
2026.09.26 22:23
* 214 *
а хтось же вимикає ліхтарі
і зачиняє час від часу брами
на самоті
без драми чи дорами
ймовірно без думок
без особливо мрій
яке їм діло далебіг
чи ти поет

Вячеслав Руденко
2026.09.26 20:09
Як зайве слушної пори
Чи був він гарним завдяки
Знанням про Небеса,
Зібравши злидням мідяки,
Як рятівна краса,

Коли за місяцем кружляв,
Мов обраний народ,
У дим, що берегом лежав,

Борис Костиря
2026.09.26 15:57
Розбитий телефон
Розбитий необачно телефон -
Тяжка і неймовірна катастрофа,
Кошмарний, хворобливий, душний сон,
В якому втрачені великі строфи.
Розбитий світ у звалищі планет,
Армагеддон здійснився на паркеті,
Обірваний невтілений кларнет,
Зупинений квартет пішов у

Іван Потьомкін
2026.09.26 13:33
СУКОТ
Судилось їм нести перший дощ Святій Землі.
Тож поки в куренях з галуззям замість даху
Юдеї згадують минуле свого дому,
Долаючи і біль, і неймовірну втому,
Крильми гуртують птахи хмари.
Щороку виряджає їх Всевишній,
Щоб пораділи праведні і грішні.

Ольга Береза
2026.09.26 12:02
Мурлика — кіт Франка
В кабінеті холоднім, що кликали вдома «Сибіром»,
де сторіночку кожну пронизливий протяг гортав,
порятунок рудий, з муркотінням, що варте довіри —
кіт Мурлика терпляче зап’ястя Франка зігрівав.

Уже сутінки вкрили шпилі усіх львівських домівок,
вже

Ірина Вовк
2026.09.26 07:51
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 8)
VIIІ. СКИНУТИЙ З ПРЕСТОЛУ У розкішних термах – міських лазнях Помпей – ранок минав у лінивій млості. Багатий патрицій Секст відпочивав у басейні з теплою водою. Два темношкірі раби-чужинці без упину обмахували його пальмовим листям, а третій розтирав

Віктор Кучерук
2026.09.26 07:30
* * *
Вересневої ночі
Не засну, як на сміх, -
То заплющую очі,
То розплющую їх.
Я крізь темряву кличу
Марно душу німу,
Бо мовчиш таємниче
Невідомо чому.

Віктор Насипаний
2026.09.26 01:43
Втікає дощик
Немовби в зошит в лінію косу
Ще ледве пише дощик букви вкрап.
А між рядками осінь губить сум,
Плете до школи тяжко дітвора.

В калюж дзеркалах нас ховає день.
У хвилях жовтих кленів тане тиш.
І сонця крихти вороння краде.

хома дідим
2026.09.25 23:25
* 213 *
за горми за морями
де гарують моряки
хтось нашукує нестями
чи марніє навпаки
як би не було порядно
чи парадно залюбки
чуєш перебір гітарний
поринаєш у думки

Юрій Лазірко
2026.09.25 17:24
поки ви не плачете -- з присмаком блюзу
поки ви не плачете
небо чисте
як же гірко бачити
пале листя

як же любо дихати
добрим словом
що лягає тихо так

Вячеслав Руденко
2026.09.25 15:52
Beeper
Beeper – таємне ночі,
Тої, що в хутрі Неба,
Чорним струмком лоскоче
Річку життя, як щербу.

Де від Плеяд захмарних
Юний Гаврило босий,
Наче вівчар отари,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оксана Суховій (1986) / Вірші

 Голос
Старіє голос. Ранок та імла.
А я стою, як віко проти вікон.
Ще трохи – й покладуть мені музики
погребне віно впоперек чола.

Ще може молитви зашелестять
та свічка перехилиться на груди.
Та й поведуть у білу хвищу люди
моє брудне налякане дитя.

За стіл посадять, сльози обітруть,
а не розрадять, а не заколишуть.
…Хіба прочахла поминальна тиша
впаде йому хустинкою до рук.

Не зобижай хлоп’яти, чужино…
Не насідай на нього, самотино…
Лети-лети, душе моя пташина,
і дихай-дихай на його вікно…





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-12-04 12:27:36
Переглядів сторінки твору 9793
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.271 / 5.5  (5.034 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 5.202 / 5.5  (5.000 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.820
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.02.27 04:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-12-04 12:46:17 ]
Вельми симпатично. Можливо, хіба що, "у його вікно" ?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Суховій (Л.П./М.К.) [ 2012-12-04 12:55:31 ]
Чому?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-12-04 12:59:53 ]
Як на мене "у його вікно" - більш чітке проникнення, більш чітке, дієве завершення... Хоча в цьому випадку і "дихай-дихай" трішки потребувало би оптимізації...
"на вікно" - звичайно, ніби малює картину в цілому - на роки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Суховій (Л.П./М.К.) [ 2012-12-04 13:02:01 ]
Справа в тому, що проникнення не може бути, я думаю. Душа не може зайти, душа може тільки дихати на вікно, і може вікно трохи відтане. Я десь так мислила.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-12-04 13:11:08 ]
Дихати теплом, світлом на чиєсь вікно, як на мене, це вже можна сприймати і як певну сублімацію уваги до когось у просторі і часі - чи то з боку окремої душі, чи тілесного ще єства. Така сублімація, постійної уваги і турботи, теж цікава, хоча для польоту і проникнення душі - перешкод, ніби, матеріальних, тут, у нас, і немає. Інколи безтілесні єства навіть долучаються до цілком ще тілесних. Це один із шляхів, наприклад, вищої магії у розвитку деяких особистостей...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Суховій (Л.П./М.К.) [ 2012-12-04 13:12:47 ]
Я не мала на меті безперешкодного проникнення...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-04 13:17:55 ]
а ще у вікно постукати можна...
стучите..и вам откроют) (даже если птица клювом..)

понравилось..но очень много вопросов по сути.. хотелось бы авторскую мысль понимать правильно..

есть ВЫ, есть СТАРЕЮЩИЙ ГОЛОС, и ДИТЯ... взаимосвязи - запутаны.. кого хоронят? в чье окно стучат? я слышу - ГОЛОСА..но он стареет.и он - дитя..его хоронят..и "покладуть мені музики..". голос - ваш..но он и отдельно от вас.. вот такое вот мое вИдение..страшно не люблю объяснять написанное сама. и боюсь ответа вашего..и хочу его)..
(Таня Квашенко)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Суховій (Л.П./М.К.) [ 2012-12-04 13:21:32 ]
От і я не пояснюватиму написаного. З вашого дозволу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Вітер (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-04 14:12:42 ]
Не розумію, що тут можна не зрозуміти.
Прекрасний вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-04 15:05:19 ]
ну вот, бывает, значит, и непониманию место в жизни)..
я слышу раздражение в твоем голосе, однако - почему?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Вітер (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-04 15:19:07 ]
это не раздражение, это констатация )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-04 15:46:24 ]
констатация раздражения, я бы сказала)
но..ведь ничего не происходит с нами - все происходит - в нас)..
ты в почту заходишь свою?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Вітер (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-04 16:02:51 ]
зашла )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Суховій (Л.П./М.К.) [ 2012-12-04 17:29:08 ]
Тетяно, я чогось таки не розумію... перестаю розуміти. Може, я десь вам дорогу перейшла чи чимось десь завадила вам? Чому на двох ресурсах одразу стільки розмов довкола моєї персони? Звідки у вас ці зверхні інтонвції? Ця поблажливість? Ви думаєте, що я вісімнадцятилітня дівчинка? Так це ж не так. Просто от їй же богу! - я геть не розумію що відбувається і чого ви так поводитесь?...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-04 17:39:50 ]
???!!!какая поблажливость? какие зверхние интонации? Господи... простите, Оксана, но я вас больше никогда не потревожу. никогда..простите!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-12-04 15:56:45 ]
мати і дитина,
таке мені вимальовується,
хоча під образами матері-жінки, дитини-хлоп'яти, чужини
можна розуміти і інше)
у кожного свої асоціації і щось комусь пояснювати навряд чи треба
завжди читаю ваші, Оксано, вірші.
у них - жива, пульсуюча ниточка)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-12-04 19:56:48 ]
Мені видається, що голос - старіє останнім ) дуже проникливо, і оте "дихай на вікно" дуууже, бо асоціюється з холодом і самотністю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-12-04 20:00:48 ]
Тобто мала на увазі холодом самотності, а оте безтілесне торкання душі на вікно коханої дитини - то так чуттєво, дуже тонко написано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Суховій (Л.П./М.К.) [ 2012-12-04 20:37:12 ]
дякую дуже, дівчата. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-12-04 23:14:40 ]
І хлопцям теж дуже сподобалось, Оксан!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Багрянцева (М.К./М.К.) [ 2012-12-05 10:31:30 ]
глибоко і сумно. дуже вражена!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-12 22:39:26 ]
класний вірш!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-18 12:54:10 ]
Проникливо і правдиво...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-18 20:14:27 ]
Як сильно напмсано про чужину!
Краще в нікого я і не читав.
Хіба може в Лепкого...
Чути -Кру, кру, кру!
В чужині помру!
А останні рядки звучать, як оберіг.

Не зобижай хлоп’яти, чужино…
Не насідай на нього, самотино…
Лети-лети, душе моя пташина,
і дихай-дихай на його вікно…

БРАВО!