ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оксана Суховій (1986) / Вірші

 Голос
Старіє голос. Ранок та імла.
А я стою, як віко проти вікон.
Ще трохи – й покладуть мені музики
погребне віно впоперек чола.

Ще може молитви зашелестять
та свічка перехилиться на груди.
Та й поведуть у білу хвищу люди
моє брудне налякане дитя.

За стіл посадять, сльози обітруть,
а не розрадять, а не заколишуть.
…Хіба прочахла поминальна тиша
впаде йому хустинкою до рук.

Не зобижай хлоп’яти, чужино…
Не насідай на нього, самотино…
Лети-лети, душе моя пташина,
і дихай-дихай на його вікно…





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-12-04 12:27:36
Переглядів сторінки твору 8027
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.271 / 5.5  (5.034 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 5.202 / 5.5  (5.000 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.820
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.02.27 04:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-12-04 12:46:17 ]
Вельми симпатично. Можливо, хіба що, "у його вікно" ?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Суховій (Л.П./М.К.) [ 2012-12-04 12:55:31 ]
Чому?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-12-04 12:59:53 ]
Як на мене "у його вікно" - більш чітке проникнення, більш чітке, дієве завершення... Хоча в цьому випадку і "дихай-дихай" трішки потребувало би оптимізації...
"на вікно" - звичайно, ніби малює картину в цілому - на роки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Суховій (Л.П./М.К.) [ 2012-12-04 13:02:01 ]
Справа в тому, що проникнення не може бути, я думаю. Душа не може зайти, душа може тільки дихати на вікно, і може вікно трохи відтане. Я десь так мислила.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-12-04 13:11:08 ]
Дихати теплом, світлом на чиєсь вікно, як на мене, це вже можна сприймати і як певну сублімацію уваги до когось у просторі і часі - чи то з боку окремої душі, чи тілесного ще єства. Така сублімація, постійної уваги і турботи, теж цікава, хоча для польоту і проникнення душі - перешкод, ніби, матеріальних, тут, у нас, і немає. Інколи безтілесні єства навіть долучаються до цілком ще тілесних. Це один із шляхів, наприклад, вищої магії у розвитку деяких особистостей...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Суховій (Л.П./М.К.) [ 2012-12-04 13:12:47 ]
Я не мала на меті безперешкодного проникнення...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-04 13:17:55 ]
а ще у вікно постукати можна...
стучите..и вам откроют) (даже если птица клювом..)

понравилось..но очень много вопросов по сути.. хотелось бы авторскую мысль понимать правильно..

есть ВЫ, есть СТАРЕЮЩИЙ ГОЛОС, и ДИТЯ... взаимосвязи - запутаны.. кого хоронят? в чье окно стучат? я слышу - ГОЛОСА..но он стареет.и он - дитя..его хоронят..и "покладуть мені музики..". голос - ваш..но он и отдельно от вас.. вот такое вот мое вИдение..страшно не люблю объяснять написанное сама. и боюсь ответа вашего..и хочу его)..
(Таня Квашенко)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Суховій (Л.П./М.К.) [ 2012-12-04 13:21:32 ]
От і я не пояснюватиму написаного. З вашого дозволу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Вітер (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-04 14:12:42 ]
Не розумію, що тут можна не зрозуміти.
Прекрасний вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-04 15:05:19 ]
ну вот, бывает, значит, и непониманию место в жизни)..
я слышу раздражение в твоем голосе, однако - почему?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Вітер (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-04 15:19:07 ]
это не раздражение, это констатация )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-04 15:46:24 ]
констатация раздражения, я бы сказала)
но..ведь ничего не происходит с нами - все происходит - в нас)..
ты в почту заходишь свою?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Вітер (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-04 16:02:51 ]
зашла )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Суховій (Л.П./М.К.) [ 2012-12-04 17:29:08 ]
Тетяно, я чогось таки не розумію... перестаю розуміти. Може, я десь вам дорогу перейшла чи чимось десь завадила вам? Чому на двох ресурсах одразу стільки розмов довкола моєї персони? Звідки у вас ці зверхні інтонвції? Ця поблажливість? Ви думаєте, що я вісімнадцятилітня дівчинка? Так це ж не так. Просто от їй же богу! - я геть не розумію що відбувається і чого ви так поводитесь?...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-04 17:39:50 ]
???!!!какая поблажливость? какие зверхние интонации? Господи... простите, Оксана, но я вас больше никогда не потревожу. никогда..простите!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-12-04 15:56:45 ]
мати і дитина,
таке мені вимальовується,
хоча під образами матері-жінки, дитини-хлоп'яти, чужини
можна розуміти і інше)
у кожного свої асоціації і щось комусь пояснювати навряд чи треба
завжди читаю ваші, Оксано, вірші.
у них - жива, пульсуюча ниточка)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-12-04 19:56:48 ]
Мені видається, що голос - старіє останнім ) дуже проникливо, і оте "дихай на вікно" дуууже, бо асоціюється з холодом і самотністю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-12-04 20:00:48 ]
Тобто мала на увазі холодом самотності, а оте безтілесне торкання душі на вікно коханої дитини - то так чуттєво, дуже тонко написано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Суховій (Л.П./М.К.) [ 2012-12-04 20:37:12 ]
дякую дуже, дівчата. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-12-04 23:14:40 ]
І хлопцям теж дуже сподобалось, Оксан!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Багрянцева (М.К./М.К.) [ 2012-12-05 10:31:30 ]
глибоко і сумно. дуже вражена!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-12 22:39:26 ]
класний вірш!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-18 12:54:10 ]
Проникливо і правдиво...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-18 20:14:27 ]
Як сильно напмсано про чужину!
Краще в нікого я і не читав.
Хіба може в Лепкого...
Чути -Кру, кру, кру!
В чужині помру!
А останні рядки звучать, як оберіг.

Не зобижай хлоп’яти, чужино…
Не насідай на нього, самотино…
Лети-лети, душе моя пташина,
і дихай-дихай на його вікно…

БРАВО!