ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.05.14 15:11
Кажуть...
КАЖУТЬ...

Кажуть, без кохання жити неможливо...
Я живу - й нічого! Поки що не вмер.
Я - самодостатній чоловік щасливий,
З радістю виходжу я в прямий етер.

Кажуть, що кохання - вища нагорода...

Кока Черкаський
2026.05.14 14:22
Четвертий закон
Четвертий закон Менделя
Ми не вивчали в школі.
Мендель дала декому пенделя,
Натякнувши, що цей король голий.

Датчанин Ганс Крістіан Андерсен
І шведка Астрід Лінґрен
Перетнулися в Такера Карлсона,-

Борис Костиря
2026.05.14 12:40
Суботній день
Суботнім днем я вийду в місто чуле,
Де заблукала в хащах пустота,
Де воскресає втрачене минуле
Й сідають пилом на асфальт літа.

Побачу, що ніхто не поспішає
І вулиці безлюдні в самоті.
Як проблиски дощу чи водограю,

Юрій Гундарів
2026.05.14 12:28
Мій читацький денник. Андрій Мирохович
я хочу слів нових михайль семенко я хочу слів нових щоб ці слова не як полова щоб як трава Мабуть, вже понад років десять я уважно стежу за неочікуваними, інколи навіть на межі фолу, маршрутами музи Андрія Мироховича. Недаремно у його вірші, який

Ірина Вовк
2026.05.14 11:52
А ВОДА ПО КАМЕНЮ (продовження 2)
РУСАЛКА НА ЙМЕННЯ «ЛЮБАВА» Над Десною тумани, як сиве старе полотно, Де вода забирає у пам’яті сонячні кроки. Він – державна печатка, він – мудрість, він – горде вино, А вона… тільки трави і погляд дівочий глибокий. Над Десною розлилася ніч, гус

хома дідим
2026.05.14 09:55
* 78 *
мені би невагомого чогось
як флейти сякухаті
померти на цій кухні
на цій хаті
оскільки більш
нічого не зійшлось
закинути ще
у пакет сміттєвий

Вячеслав Руденко
2026.05.14 08:11
Чигирин
Алебастровий дзбан над безоднею лине
У руці мозолистій безнадійної драми.
Чи зустрінеться в полі Чигирин з Чигирином
У прадавній задумі, над полину дарами?

В фрагментарному відблиску вічної зброї
Знов палають на сонці теракотові стегна
Від нащадкі

Охмуд Песецький
2026.05.14 07:38
Як ще не писав ніколи
Римуються з укриттям
Буття і життя доладно.
І твій поетичний тям
Збирає трійне зверцадло.

Так мислиться уночі
В підземній міцній споруді
З барсеткою на плечі,

Тетяна Левицька
2026.05.14 07:25
Знов день промайнув...
Знов день промайнув, не лишивши світлини
на обрії неба в рожевім суцвітті.
А я ж не хотіла в гіркому полину
лишати сльоту на холоднім граніті.

Переболить, та, мабуть, не сьогодні —
ще рана глибока слізьми кровоточить,
і падає вечір у чорну безодню

Віктор Кучерук
2026.05.14 06:54
* * *
Безжурний світ
Дитячих літ
Був щедрим на утіхи
І їхній слід,
На північ й схід, -
Не стерта часом віха.
Тих давніх днів
Звучить мотив

Софія Кримовська
2026.05.13 19:36
***
Всесвіт, як пазли, вкладає долі
у величезну картину часу.
Бачиш, на тім, нині міннім, полі
сіяно-орано люду маса:
крик породіллі і свист нагайки,
лязкіт мечів і чаїний клекіт,
маками квітне земля-китайка
кров'ю просочена вглиб... Далеко

С М
2026.05.13 16:06
Щоб Заводить (Jethro Tull)
Зростили і відправили до школи
Учитись як не гратися у гру
Нічо, якщо би прививали успіхи
Або казали, що утнув утнув
І йшов я спозаранку
Бога їхнього під ліктем потримать
Зубаті усмішки, книжки понять

Ірина Вовк
2026.05.13 15:20
А вода по каменю... (продовження 1)
ТІНІ НОВГОРОДСЬКОГО ЛЬОДУ: АННА ТА ІЛЛЯ Ще до того, як золоті бані Києва віддзеркалили велич Ярослава, у його молодечому неспокійному житті була північна завірюха і княжна на ім’я Анна. Вона була його першою фортецею, його тихим притулком у Новгороді,

хома дідим
2026.05.13 14:30
* 77 *
вертаючись до персони літгероя нашого покинутого · із лотреамонівського району спального · у мареннях ілюзійних або часом діалектичних · не пропускаючи простяцькі на позір ситуації · утім ситуації нетривіальні радше сюрні мусили бавити · оце якраз сезон ·

Борис Костиря
2026.05.13 10:56
Телефон
Хай упаде триклятий телефон
І розіб'ється об асфальт нещадний,
Немов старий, забутий патефон,
Який заграє музику прощання.

Нехай минуще розіб'ється вщент,
Відкривши шлях новому, молодому.
Так зміниться стійкий, тривалий бренд,

Вячеслав Руденко
2026.05.13 09:11
У облозі фа мажору
Квітка вишні крізь промінчик,
Dream by day*, де сяє драхма,
Ялівець, комар ,камінчик,
У кущах ожини -Яхве -

Сподіваюсь то не Сирин*
У обряді піднебесся -
Архетипи зрозумілі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оксана Суховій (1986) / Вірші

 Голос
Старіє голос. Ранок та імла.
А я стою, як віко проти вікон.
Ще трохи – й покладуть мені музики
погребне віно впоперек чола.

Ще може молитви зашелестять
та свічка перехилиться на груди.
Та й поведуть у білу хвищу люди
моє брудне налякане дитя.

За стіл посадять, сльози обітруть,
а не розрадять, а не заколишуть.
…Хіба прочахла поминальна тиша
впаде йому хустинкою до рук.

Не зобижай хлоп’яти, чужино…
Не насідай на нього, самотино…
Лети-лети, душе моя пташина,
і дихай-дихай на його вікно…





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-12-04 12:27:36
Переглядів сторінки твору 9195
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.271 / 5.5  (5.034 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 5.202 / 5.5  (5.000 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.820
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.02.27 04:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-12-04 12:46:17 ]
Вельми симпатично. Можливо, хіба що, "у його вікно" ?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Суховій (Л.П./М.К.) [ 2012-12-04 12:55:31 ]
Чому?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-12-04 12:59:53 ]
Як на мене "у його вікно" - більш чітке проникнення, більш чітке, дієве завершення... Хоча в цьому випадку і "дихай-дихай" трішки потребувало би оптимізації...
"на вікно" - звичайно, ніби малює картину в цілому - на роки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Суховій (Л.П./М.К.) [ 2012-12-04 13:02:01 ]
Справа в тому, що проникнення не може бути, я думаю. Душа не може зайти, душа може тільки дихати на вікно, і може вікно трохи відтане. Я десь так мислила.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-12-04 13:11:08 ]
Дихати теплом, світлом на чиєсь вікно, як на мене, це вже можна сприймати і як певну сублімацію уваги до когось у просторі і часі - чи то з боку окремої душі, чи тілесного ще єства. Така сублімація, постійної уваги і турботи, теж цікава, хоча для польоту і проникнення душі - перешкод, ніби, матеріальних, тут, у нас, і немає. Інколи безтілесні єства навіть долучаються до цілком ще тілесних. Це один із шляхів, наприклад, вищої магії у розвитку деяких особистостей...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Суховій (Л.П./М.К.) [ 2012-12-04 13:12:47 ]
Я не мала на меті безперешкодного проникнення...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-04 13:17:55 ]
а ще у вікно постукати можна...
стучите..и вам откроют) (даже если птица клювом..)

понравилось..но очень много вопросов по сути.. хотелось бы авторскую мысль понимать правильно..

есть ВЫ, есть СТАРЕЮЩИЙ ГОЛОС, и ДИТЯ... взаимосвязи - запутаны.. кого хоронят? в чье окно стучат? я слышу - ГОЛОСА..но он стареет.и он - дитя..его хоронят..и "покладуть мені музики..". голос - ваш..но он и отдельно от вас.. вот такое вот мое вИдение..страшно не люблю объяснять написанное сама. и боюсь ответа вашего..и хочу его)..
(Таня Квашенко)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Суховій (Л.П./М.К.) [ 2012-12-04 13:21:32 ]
От і я не пояснюватиму написаного. З вашого дозволу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Вітер (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-04 14:12:42 ]
Не розумію, що тут можна не зрозуміти.
Прекрасний вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-04 15:05:19 ]
ну вот, бывает, значит, и непониманию место в жизни)..
я слышу раздражение в твоем голосе, однако - почему?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Вітер (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-04 15:19:07 ]
это не раздражение, это констатация )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-04 15:46:24 ]
констатация раздражения, я бы сказала)
но..ведь ничего не происходит с нами - все происходит - в нас)..
ты в почту заходишь свою?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Вітер (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-04 16:02:51 ]
зашла )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Суховій (Л.П./М.К.) [ 2012-12-04 17:29:08 ]
Тетяно, я чогось таки не розумію... перестаю розуміти. Може, я десь вам дорогу перейшла чи чимось десь завадила вам? Чому на двох ресурсах одразу стільки розмов довкола моєї персони? Звідки у вас ці зверхні інтонвції? Ця поблажливість? Ви думаєте, що я вісімнадцятилітня дівчинка? Так це ж не так. Просто от їй же богу! - я геть не розумію що відбувається і чого ви так поводитесь?...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-04 17:39:50 ]
???!!!какая поблажливость? какие зверхние интонации? Господи... простите, Оксана, но я вас больше никогда не потревожу. никогда..простите!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-12-04 15:56:45 ]
мати і дитина,
таке мені вимальовується,
хоча під образами матері-жінки, дитини-хлоп'яти, чужини
можна розуміти і інше)
у кожного свої асоціації і щось комусь пояснювати навряд чи треба
завжди читаю ваші, Оксано, вірші.
у них - жива, пульсуюча ниточка)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-12-04 19:56:48 ]
Мені видається, що голос - старіє останнім ) дуже проникливо, і оте "дихай на вікно" дуууже, бо асоціюється з холодом і самотністю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-12-04 20:00:48 ]
Тобто мала на увазі холодом самотності, а оте безтілесне торкання душі на вікно коханої дитини - то так чуттєво, дуже тонко написано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Суховій (Л.П./М.К.) [ 2012-12-04 20:37:12 ]
дякую дуже, дівчата. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-12-04 23:14:40 ]
І хлопцям теж дуже сподобалось, Оксан!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Багрянцева (М.К./М.К.) [ 2012-12-05 10:31:30 ]
глибоко і сумно. дуже вражена!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-12 22:39:26 ]
класний вірш!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-18 12:54:10 ]
Проникливо і правдиво...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-18 20:14:27 ]
Як сильно напмсано про чужину!
Краще в нікого я і не читав.
Хіба може в Лепкого...
Чути -Кру, кру, кру!
В чужині помру!
А останні рядки звучать, як оберіг.

Не зобижай хлоп’яти, чужино…
Не насідай на нього, самотино…
Лети-лети, душе моя пташина,
і дихай-дихай на його вікно…

БРАВО!