ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.11.24 13:21
Андрія Боголюбського вважають москалі
Найпершим поміж всіх великоросів.
І носяться з тим виродком ще й досі.
Чим цей «герой» прославивсь на землі?
Жорстокий був і лютий, наче звір,
Не то чужі, свої його боялись,
З підступністю й жорстокістю спізнали

Микола Дудар
2024.11.24 09:26
Коли я вийду з темноти
Ковтнути жменьку Світла
Чи хвилюватимешся ти
Що то не я, а вітер…
Чи уявлятимеш, що в ніч
Лише одне бажання
Почути знов: « не в тому річ…»
І буде ще питання:

Тетяна Левицька
2024.11.24 08:07
Не розлюбила, а відпустила —
Любов не здатна відтяти крила!
Лети, як хочеш, у даль високу,
Мій волелюбний, зірчастий Сокіл.
За сніжні хмари, туди де вічність
Лоскоче вії промінням ніжним,
Несе цунамі на гострім вістрі
У сиве пір'я свавільний вітер

Козак Дума
2024.11.24 07:56
У повітрі якась загадковість,
влаштували світила парад,
і дочитує осені повість
з книги Неба сумний листопад…

Опустились сніжинки скраєчку
на ранкові уламки часу.
Свіжознесене сонця яєчко

Микола Соболь
2024.11.24 06:40
Над рікою стелиться туман,
холодіють листопада ночі.
Ти була найкращою з оман
і від тебе геть іти не хочу.
Для розлуки ніби ще не час
дзиґарі відлічують хвилини.
Господи, помилуй грішних нас
від Адама з Євою до нині.

Віктор Кучерук
2024.11.24 06:22
Як розповів, то пожурила,
Іще й очам вказала шлях
Повз чорториї повносилі
До очеретяних дівах.
Я сотні раз до них приходив
У снах сполоханих своїх
І зі снопами хороводи
Водив щоразу їй на сміх.

Тетяна Левицька
2024.11.23 20:48
Мчав потяг на семи вітрилах
із осені в зимову казку.
Натхненна Муза білокрила
з сонливих віч знімала маску.

А за вікном купейним бігли
засніжених картин пейзажі.
Зима минуле вкрила білим,

Іван Потьомкін
2024.11.23 17:20
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,

Ігор Шоха
2024.11.23 16:51
                        І
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.

                        ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.

Олександр Сушко
2024.11.23 16:11
У світі нема справедливості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.

Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,

Світлана Пирогова
2024.11.23 15:55
А пізня осінь пахне особливо,
Лоскоче листям тротуари і дороги.
Хоч небо сизе кліпає мінливо,
Вдивляється: чиїсь рахує кроки.
Такі бажані, тихі, неповторні,
Як сонця довгожданого танок проміння
В кущах шипшини, у кленових кронах.
В оголеній душі ле

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Роксолана Вірлан (1971) / Вірші

 Забута подруга
Вечірник - зорелапий Скарабей,
заволочив сонливе Сонце в невідь...
Оракул ночі виказав тебе-
забуту мною в суєті і мреві.
Не ображайся, змовчана струно,
припилена забутістю, - бо ще ми
пісень- на звуці встояне вино-
розлиємо і досхочу, й щему.
Сестриця юні, огняна душа,
мелодій Відa, - спережита мною.
як ми давали бідам одкоша!
як ми ступали Долі борозною!
і ти мене не зраджувала - НІ!
у мить печалі, в далях - за край світу-
запалу додавала у борні
і хвилювала серце розігріте.
Ми в музиці - це блискавка і шторм-
хай знову заживем єдинo- цілим,
що струсить сірість утлу сталих форм,
що віри дасть бажанням обезкрилим.

Ти знаєш, я сьогодні не засну...
мигтить зориця... творчости пожари!
Побудь годинку ще бодай одну,
моя старенька подруго, гітаро.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-12-05 03:49:21
Переглядів сторінки твору 4823
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.11.16 03:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-12-05 05:52:04 ]
гітара - гарна подруга)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-12-06 06:37:18 ]
вона завжди поруч: коли не береш до рук, струни не торкаєш- у душу мовчить до болю:)...об ра жа єть ся :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-05 07:10:56 ]
О це цікаво бо до самісінького закінчення не був певним про що йдеться.
Гарно, Роксоланочко.
"обезкрилим" - чи "обезкриленим"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-12-06 06:39:57 ]
СпасиБі, Юрась, що цікавився образами - не хотіла відкривати ЛГ до останку:)
обезкрилим - то щось зовсім моє- примостилося собі у вірші:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валя Савелюк (Л.П./М.К.) [ 2012-12-05 08:46:56 ]
Ми в музиці - це блискавка і шторм--

у поезії, люба Роксолано, так само - "блискавка і шторм"! Сили і Наснаги...

Вечірник - зорелапий Скарабей,
заволочив сонливе Сонце в невідь...
Оракул ночі виказав тебе... -- тільки твій "почерк"...

як ми ступали Долі борозною! -- Долі борозною...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-12-06 06:42:35 ]
Валю, як ти відчуваєш оті очаги вогнища у віршах моїх - дякую Тобі безмежно- так важливо, коли хтось розуміє...!
Долі борозною- це так!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-12-05 10:29:41 ]
Це та подруга що найкращає відчуває і розуміє, мабуть )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-12-06 06:44:39 ]
Певно, що так, Улянко, - рада Тобі!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-12-05 11:35:56 ]
о! ця подруга - не зрадить, скорше - розрадить...

фєєрично, як завжди :о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-12-06 06:47:44 ]
розраджувала- це так!:) і перше кохання, і колискова для діток- усе одзвучало на її струнах:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2012-12-05 12:20:35 ]
Роксолано, для характеристики Твоїх віршів треба вигадувати якесь нове чудове слово! Такими я їх бачу загадковими і незвичайними.. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-12-06 06:51:37 ]
Ліленько, рада, що такими відчуваються для Тебе мої рядочки...цікаво: якого кольору те слово?:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-12-05 20:26:17 ]
Шестірко струн (і кожна – головна)
із іменами: Мі, Сі, Соль, Ре, Ля, Мі.
П’янить співзвуччя келихом вина
в очікуванні пестощів словами…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-12-06 06:59:00 ]
і кожна струнка - виллється рікою,
кожніський звук- відлуниться в душі,
і щира пісня - болі призагоє...
Життя співати - нігде не лиши:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2012-12-05 21:39:09 ]
"Вечірник - зорелапий Скарабей" - гарно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-12-06 07:00:08 ]
Гарно дякую, Тетянко, - радію що припав до душі мій вечірник- Скарабей:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-12-06 16:07:22 ]
і мені до вподоби вечірник- Скарабей)
сюди б ще музику, авторську)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-12-19 17:31:32 ]
дякую, Ксенічко! Мизука вже наслуховується і наспівується:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-12-07 10:46:08 ]
І навіть дуже мелодійно наспівується Ваш вірш - з його глибиною пісня була б чудова!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-12-19 17:32:18 ]
Дякую, Богданко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Александр Колгатін (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-15 13:44:05 ]
Дуже-дуже натхненно і надихаюче, як на мою думку, Роксолано. Вчитуватися, перечитувати, дякувати


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-12-20 14:59:14 ]
і Ви праві, я знов перечитувала цей вірш, як і інші Роксоланині. Завжди прагла простоти, а закохалась у цей вир словотворчий, експресію думки, ритму, що просить читати не виразно чи художньо,а як поети часто читають,ледь наспівуючи, протяжно, до цих віршів яповертаюсь подумати, в певнім настроєвім стані


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-12-19 17:33:43 ]
Александре, така теплінь слів Ваших надихає і вдихає- хочеться писати і співати!!! Дякую прещиро!