ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.11.24 13:21
Андрія Боголюбського вважають москалі
Найпершим поміж всіх великоросів.
І носяться з тим виродком ще й досі.
Чим цей «герой» прославивсь на землі?
Жорстокий був і лютий, наче звір,
Не то чужі, свої його боялись,
З підступністю й жорстокістю спізнали

Микола Дудар
2024.11.24 09:26
Коли я вийду з темноти
Ковтнути жменьку Світла
Чи хвилюватимешся ти
Що то не я, а вітер…
Чи уявлятимеш, що в ніч
Лише одне бажання
Почути знов: « не в тому річ…»
І буде ще питання:

Тетяна Левицька
2024.11.24 08:07
Не розлюбила, а відпустила —
Любов не здатна відтяти крила!
Лети, як хочеш, у даль високу,
Мій волелюбний, зірчастий Сокіл.
За сніжні хмари, туди де вічність
Лоскоче вії промінням ніжним,
Несе цунамі на гострім вістрі
У сиве пір'я свавільний вітер

Козак Дума
2024.11.24 07:56
У повітрі якась загадковість,
влаштували світила парад,
і дочитує осені повість
з книги Неба сумний листопад…

Опустились сніжинки скраєчку
на ранкові уламки часу.
Свіжознесене сонця яєчко

Микола Соболь
2024.11.24 06:40
Над рікою стелиться туман,
холодіють листопада ночі.
Ти була найкращою з оман
і від тебе геть іти не хочу.
Для розлуки ніби ще не час
дзиґарі відлічують хвилини.
Господи, помилуй грішних нас
від Адама з Євою до нині.

Віктор Кучерук
2024.11.24 06:22
Як розповів, то пожурила,
Іще й очам вказала шлях
Повз чорториї повносилі
До очеретяних дівах.
Я сотні раз до них приходив
У снах сполоханих своїх
І зі снопами хороводи
Водив щоразу їй на сміх.

Тетяна Левицька
2024.11.23 20:48
Мчав потяг на семи вітрилах
із осені в зимову казку.
Натхненна Муза білокрила
з сонливих віч знімала маску.

А за вікном купейним бігли
засніжених картин пейзажі.
Зима минуле вкрила білим,

Іван Потьомкін
2024.11.23 17:20
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,

Ігор Шоха
2024.11.23 16:51
                        І
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.

                        ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.

Олександр Сушко
2024.11.23 16:11
У світі нема справедливості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.

Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,

Світлана Пирогова
2024.11.23 15:55
А пізня осінь пахне особливо,
Лоскоче листям тротуари і дороги.
Хоч небо сизе кліпає мінливо,
Вдивляється: чиїсь рахує кроки.
Такі бажані, тихі, неповторні,
Як сонця довгожданого танок проміння
В кущах шипшини, у кленових кронах.
В оголеній душі ле

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталя Мазур (1961) / Вірші / Душа на кінчику пера

 Мовчи
Мовчи... Я бачу все в твоїх очах -
Що не така, як всі, що особлива...
Дощ припустив... Мелодія журлива
Вплітається в твої слова... Хоча...

Мовчи... Я знаю, за тобою даль -
Дванадцять тисяч кілометрів мрії,
І нездійсненні, неземні надії...
Та я належу не собі, на жаль...

Мовчи... Мовчу і я в хвилини ці...
Схиляєшся так низько у поклоні,
Береш із ніжністю мої долоні...
Палає поцілунок на руці...

2011р.




Найвища оцінка Тетяна Флора Мілєвська 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ксенія Озерна 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-12-09 00:13:47
Переглядів сторінки твору 7031
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.486 / 5.75  (4.949 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.807 / 5.6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.813
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.05.27 01:27
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-12-09 05:00:35 ]
мовчи, я бачу все в твої хочах...
гарно й психологічно-реалістично


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2012-12-10 16:54:48 ]
Так-так, Таню, досить реалістично! ))
Дякую, моя дорога, що завітала!Рада!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-12-09 10:04:25 ]
Мовчи... Я бачу все в твоїх очах -
Що не така, як всі, що особлива... - ви, жінки, безпомилково читаєте по очах...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2012-12-10 16:53:49 ]
Власне, як і ви, чоловіки, Володю! ))
Хіба можна не помітити закоханий погляд? Закохані очі такі промовисті! ))
Дякую, що завітав! Рада!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-12-09 12:46:33 ]
Вітаю, рада бачити знову на головній сторіночці)
"Я бачу все в твоїх очах -
Що не така, як всі, що особлива"...
саме по очах можна пізнати когось якнайкраще)
проникливий, щирий вірш)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2012-12-10 17:02:34 ]
Вітаю, Ксеню!В тому є і ваша заслуга. Ви спонукували мене до дії. )) Я також рада, що все вирішилося досить швидко. Хочу віддати належне Редакції Майстерень, котра змогла усе владнати.
Тішуся, що вірш вам сподобався. Він дійсно дуже щирий. Я би навіть сказала - сокровенний.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2012-12-09 12:52:54 ]
О, це дуже цікаво і сумні роздуми розпалює:
"Та я належу не собі, на жаль..."
Кому ж належить жінка, як не собі?
"Но я другому отдана, и буду век ему верна"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-12-09 13:04:40 ]
жінка - це і мати, і вона ніколи не належить лише собі, а ще й і дітям,
а також тут можна прочитати обов'язок перед батьками)
лише собі належать егоїсти)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2012-12-09 13:17:36 ]
Із цього твору не видно,ця жінка належить дітям.Можливо, вона бездітна, можливо, - незаміжня. Хтозна... І про батьків нічого немає. ((:


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-12-09 13:48:03 ]
автор не зобов'язаний викладати читачеві усе, мов на тарілочці,
кожен знайде щось у тих словах своє)
а хтось, на зразок вас, не зрозуміє нічого(
тільки навіщо ставити оцінки?
таким чином ви оцінюєте в першу чергу себе і свої здібності

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2012-12-09 17:12:00 ]
Гадаю, що тут повинна говорити(писати) не Ксенія Озерна, а автор вірша - Наталя Мазур.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-12-09 21:36:19 ]
В інтимну розмову я б не втручалася,
а так маю право і коментар написати, і за оцінку 4,25 запитати, бо бачу її так само, як і автор,
а ви замість того, щоб аргументувати оцінку - пишете нісенітниці,
на місці Редакції Майстерень я б забрала у вас "улюблену іграшку" - ставити оцінки (

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2012-12-09 22:05:20 ]
Від слів К. Озерної мені вже страшно стає!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2012-12-10 17:06:04 ]
Так, Ксеню, все вірно! Дуже мало жінок на світі належать собі. ) Дякую вам, люба, що ви пояснили пану Сергію нашу, жіночу, позицію. ) Ви це зробили навіть краще, ніж я би змогла. ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2012-12-10 17:08:18 ]
А як ви вважаєте, пане Сергію, кому може належати жінка, якщо не собі? )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2012-12-09 12:59:30 ]
Роблю висновок, Нататалю, що ЛГ наділена сильною волею, великим розумом і яскравими пристрастями.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2012-12-10 17:09:39 ]
Вікторе, мене завжди захоплювала твоя здатність робити правильні висновки! )))
Дякую, що завітав! Рада!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-12-09 16:40:58 ]
Наталю,гарний, цілісний вірш. І все у ньому зрозуміло. А те що ЛГ належить не собі, то їй видніше. Зрештою, вона має на це право.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2012-12-10 17:11:17 ]
О, пане Мирославе! Ваші слова, як завжди, сповнені мудрості! Дякую, що вважаєте мій вірш гарним та цілісним! Приємно!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-12-10 01:19:54 ]
он як? навчитися мовчати... тому більшість чоловіків - мовчазні...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2012-12-10 17:15:15 ]
Мовчання, то золото. Чи не так, Мишко? І потім, мовчазний чоловік, то набагато краще, ніж злоріка.))
Дякую за відвідини! Рада!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-20 20:43:23 ]
Доброго вечора, шановна пані Наталю! Кудись зник Ваш останній вірш... Шкода.

З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2012-12-22 20:11:19 ]
Вітаю, Лесю.
Останій вірш я видалила, оскільки ще хочу попрацювати над ним.
Дякую, що пам'ятаєте.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-23 16:39:42 ]
Браво! Пані Наталю!

Мовчи... Я бачу все в твоїх очах -
Що не така, як всі, що особлива...

Кожний рядок, бере за душу.
Але тільки того, хто це пережив...
На жаль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-06-24 15:19:11 ]
Так, Мішелю... Хто знає, той зрозуміє...
Дякую!