ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.01.29 21:59
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.

Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.

Артур Курдіновський
2026.01.29 19:57
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!
Важким камінням падають години,
А я все йду. Хоча би знав, куди!

Мене чекають осяйні світи,
В яких любов'ю грівся я щоднини.
Буває, зігрівають холоди

С М
2026.01.29 18:05
о так я відьмача
бігме-бо відьмача

я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“

Іван Потьомкін
2026.01.29 18:01
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході

Юрко Бужанин
2026.01.29 17:20
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.

Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна

Євген Федчук
2026.01.29 16:03
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив

Тетяна Левицька
2026.01.29 11:43
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів не висказаних рими
під небесами бурштинових слив.

Борис Костиря
2026.01.29 11:26
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.

На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,

Сергій Губерначук
2026.01.29 11:12
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…

Олена Побийголод
2026.01.29 10:42
ЯК ПРО НАС

Із Іллі Еренбурга (1891-1967)

Вони напали, сказом пройняті,
з азартом вбивць та упиряк;
але таке є слово: «встояти»,
коли й не встояти ніяк,

Ярослав Чорногуз
2026.01.29 05:37
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.

Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Сірий (1964) / Вірші

 Ω † Ω
Образ твору
Миті сутужні трапляються іноді.
В грудях палає провини вогонь:
Як же так сталося, - мовою Ірода,
Ти обізвався до друга свого?

Тіло не втішене снами чудовими,
Ласка жіноча йому ні по чім,
Все, як раніше, та, наче поховані
Просвіт і щастя у склепі глухім.

І зостається терпляче очікувать,
Доки розвіються хмари густі ,
На благодатні небесні канікули,
Після важкого семестру в житті.

30.01.13

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Людмила Калиновська 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Іван Гентош 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-01-30 15:50:55
Переглядів сторінки твору 4739
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.501 / 5.83  (5.036 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.950 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.795
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2024.05.13 09:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Флора Генрик (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-30 16:31:49 ]
сумно)))) і красиво


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-30 20:04:31 ]
Дякую за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-01-30 16:38:15 ]
Файно написано, Володь! Файно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-31 09:46:35 ]
Дякую, Іване, за високу оцінку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Бур'ян (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-30 17:09:44 ]
Життя екзамени складає...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-31 09:47:20 ]
Не дай Боже залишитись ще один рік на тому ж самому курсі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-30 17:28:40 ]
Можливо, Володю, я зовсім неправильно зрозуміла цей вірш, але я побачила муки совісті вимогливої до себе і своїх вчинків людини, яка не тільки страждає через якусь конкретну ситуацію, що, можливо, виникла необов"язково з вини ліричного героя, у котрого палає провини вогонь, а взагалі цей світ і свої стосунки в ньому пропускає через серце... І так усе життя...
Я не впевнена, що я правильно прочитала.
Але в будь-якому разі думки і почуття, а зрозуміло, і задум Вами передано дуже гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-31 09:48:44 ]
Я не описав повністю того, що сталося між мною і другом, але саму суть - я предав точно.
"Нам треба вміти і прощать!"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-30 17:46:49 ]
Мені пригадавсь к/ф., у якому царівну залякували віршами про усіляку нечисть.
Ще пригадався вірш П.Грабовського «Швачка». Той самий віршовий розмір і той самий мінор.

Звукопис можна було б покращить.
«Груди з’їдає провини огонь». Або якось інакше. Тобі це вдасться.
«Палає вогонь» так само як і «тече вода» - це вже відомі процеси, а хотілось би бачить у поезії щось нове. Попрацюй над цим рядком, і звукопис поліпшиться.
Після «Ірода» кома зайва.

Можна було б поміркувать і над фінальною частиною. Семестр – це лише півроку.
Щасти :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-01-30 19:08:17 ]
Ти відчувaєш?- кожен дeнь іде екзaмен:
На рівень совісті в душі і на любов.
Рясніє вічність мов розпИсаний пергaмент
ділами нaшими, де голосом ОСНОВ

Загаласyє у зіркoвий передпокій
Дарма прихoваний невИвчений урок.
Це ж ми у Бога на долонці- це ще пoки
Не здаш на "Правду"все- ото й не ступиш крок.


То асоціативне, Володю! Дуже відчуваю ту думку, що вклали Ви у ці рядки.
Глибоко пірнули у філософію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-31 09:49:36 ]
Оце випірнув, Роксі, і спішу подякувати за хороший коментар!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-01-30 19:08:48 ]
Одвічні іспити життя...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-31 09:50:09 ]
Так, Любове. Спасибі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-30 20:20:38 ]
"Тіло не втішене снами чудовими".
Щось тут не так, як слід. "Втішений" - це дієприкметник, вжитий у якости прикметника. То нащо відділяти частку "не"? А якщо це дієприкметник, то де дієприкметниковий зворот? І де кома перед "не", і де продовження речення? Воно, як ми бачим, обривається.
З часткою "не" спостерігається проблемна ситуація навіть і в Інтернет-виданнях, а не лише на відомих літературних порталах. Я про це вже писав.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-31 09:52:13 ]
Завжди уважно прислухаюся до твоїх, Семене, порад.Вони тверезі та виважені. Щиро дякую тобі, друже, за це.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-01-30 20:25:05 ]
... жаль, що мовою Ірода доводиться говорити навіть до близьких людей, але буває так, що і треба... Дякую, Володю, за підказку для ЖИТТЯ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-31 09:50:59 ]
Навіть так, - ви, Людмило, ще глибше сягнули!
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-01-30 23:43:50 ]
Філософські роздуми...допоки тривають семестри життя...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-31 09:52:54 ]
добре, коли ми роздумуємо, а потім діємо, а не навпаки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-01-31 12:37:28 ]
Тут, шановний Володимире, є такий невеличкий збіг, що, нмсд, не на користь "...стало(сь, щ)о мовою...", тут, знову ж таки, як на мене, цілком нормально звучало би й "... сталося, - мовою..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-31 16:22:43 ]
Дякую за щирий конструктив.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-01-31 19:36:06 ]
Зрада товариша... і таке трапляється, на жаль...
В таких випадках потрібне очікування. А хмари рано чи пізно розсіються.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-31 19:48:49 ]
Тепла тобі і твоїм ЛГ, Наталю!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2013-01-31 21:48:51 ]
Дуже і дуже цікаво...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-02-01 13:49:39 ]
Дуже і дуже дякую...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-02-01 12:19:50 ]
Володю, як завжди, дивуєш різноманітністю тем і тропами. Як на мене, "не втішене" - добре, бо має місце протиставлення, яке відчувається у строфі. А життя наше справді поділено на семестри...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-02-01 13:50:18 ]
Доброго дня, Богдане!
Радий твоєму відгуку і розумінню.