ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій СергійКо
2025.10.08 16:12
Я сьогодні відкрив Америку!
Я сьогодні відкрив Америку!
Та не ту, що Колумбом знайдена,
Не могутню й блискучу з телеку,
а старим імпотентом займану.
Її тіло, колись привабливе,
У вбранні дивувало вродою,
Та всередині – вся оманлива
І тепер виглядає хвойдою.

Сергій СергійКо
2025.10.08 16:12
Я сьогодні відкрив Америку!
Я сьогодні відкрив Америку!
Та не ту, що Колумбом знайдена,
Не могутню й блискучу з телеку,
а старим імпотентом займану.
Її тіло, колись привабливе,
У вбранні дивувало вродою,
Та всередині – вся оманлива
І тепер виглядає хвойдою.

Леся Горова
2025.10.08 15:15
Кривда
Перед осінню ніби винною
Почуваюся без вини.
Розлітається павутиною
Перший зАзимок слюдяний.

І жовтневого дня короткого
Багровиння снує клубки.
Кривда в них примостилась котиком

Володимир Мацуцький
2025.10.08 13:20
10 рудня 2025 року
грудня 2025 року Норвезький Нобелівський комітет винесе рішення: «нікому з глав держав не присуджувати премію миру». До такого рішення потенційні члени комітету прийшли заздалегідь, ознайомившись з дослідженнями міжнародної групи науковц

Володимир Бойко
2025.10.08 11:12
Думки про нездале - 5
Колись бункери були прихистком героїв, а нині по бункерах рятує шкуру якесь пуйло. У майбутньому вивчення історії рашизму буде справою не політологів, а паразитологів. Право сильного сильне, але не праве. Малодушним завжди мало загублених душ.

Віктор Кучерук
2025.10.08 06:14
* * *
Зранку за вікнами осінь
Хлюпає нудно дощем, -
Плани зруйновано зовсім,
Душу охоплює щем.
Тільки корити не стану
Час дощовитий ніяк, -
Осінь - обманлива пані, -
Знати повинен усяк...

Борис Костиря
2025.10.08 00:05
Ріка сну
Скільки часу ми втрачаємо
на сон! Як шкода,
що безліч годин
іде в нікуди.
Сон - це ніби інша реальність,
але часом така моторошна.
Важко зрозуміти,
яка реальність є справжньою:

Олександр Буй
2025.10.07 21:12
Серця́, закохані у літо
Останнє золото кленове
Здимає осінь із палітри...
Зими морозна передмова
Уже вчувається в повітрі...

Довкілля стане чорно-білим,
Де півтони – у сірій гамі...
Вітри мереживні метілі

С М
2025.10.07 15:15
Уличний вояк (The Rolling Stones)
Відусюди чую кроки марші тисяч ніг бо
Уже літо і знову час настав
Для уличних утіх бо!
На що ти годен отут
Самі рокабільні витівки
Адже в соннім Лондоні не треба
Уличних вояків
От

Юрко Бужанин
2025.10.07 14:17
***
В пухнастому світі
Пухнасті створіння
Пухнасто щасливі
У всіх поколіннях.
І сонце пухнасте
Їм світить ласкаво.
В пухнастому небі –
Пухнасті заграви.

Сергій Губерначук
2025.10.07 12:23
Материк…
Материк.
Атмосфера.
Зирк!!!
Птеродактиль – Неандерталець.
Далі
просто
людей
п

Олександр Сушко
2025.10.07 12:01
Ціль
Поховах і донечок, й синів,
Нащо жити? Може, ліпше вмерти?
Бо осліп від горя, онімів,
Бо від горя став чорніший смерті.

Плюнула вогнем у рай орда
І потік в Дніпро ручай кривавий.
Боже! Я б своє життя віддав

Віктор Кучерук
2025.10.07 05:55
* * *
Темні хмари, а під ними
Міцнокрилі журавлі
Подаються невдержимо
До заморської землі.
Сіра далеч, а з-за неї,
Добре чутно звіддаля, -
Кличе теплістю своєю
Облюбована земля.

Борис Костиря
2025.10.06 22:11
Горіх
Похмурий горіх
із зів'ялим після морозу листям.
Він нагадує старого,
який просить милостиню.
Голосіння дідугана
ударяються об небо
і осипаються
не золотими монетами,

Віктор Кучерук
2025.10.06 16:04
* * *
На отому далекому березі,
Де було веселіше стократ, -
Гожу днину догулює вересень, -
Мій зрадливий поплічник і брат.
Не подався за мною в бік сирості,.
Не проник до осінніх глибин, -
Не явив аніякої милості,
Щоб не був я один на один

Олег Герман
2025.10.06 15:49
Осінній етюд
Приходить осінь в дім
Неквапно, тихо. Втім,
Ніяк я не збагну, чому настільки сумно.
Застудженій душі не хочеться вже мрій,
Лише холодний дощ і роздуми абсурдні.

Нема вогню в зірках,
Змінили просто так
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Роксолана Вірлан (1971) / Вірші

 На гранітах міст ( студенство 90-их)
Ми кров"ю підіймались y стеблі
земного віку, в пуп"янь підпливали,
що лавою двигтіла. Сонць овали
вилонювали світло в тінь. Зі слів
летючу зaлишали ненькам вість:
" Все буде добре...не хвилюйся...мушу,
а як інакше тлінь оцю ізрушу..?" -
і відлітали на граніти міст,
на плеса розбунтареного дня,
начільне кільцювали " голодую"-
і в тім була та сила, що не всує
зернилася у борозну... Куняв
у страсі приколіненo народ,
а вітроюнь іржі зривала ланци,
родило яре сонце віру вранці -
для душ маяк- життя компасовод.
І ми росли на дріжджах одчайних
пісень повстанських- внуки дисидентів.
Човнярили у генах незатерті
надії- ми наслухували їх.
Озграєні у фратрії покров,
ми змову в закапелку вулиць гріли,
для горну площ нарощували сили
і вкоськаний ятрили рани шов.
у Бандерштаті огняних левІв
ми так жили, як затінь жить не вміє...
на Слово й каву пробігцем до Ґії...
вхрипали на струні...і хтось посмів
підняти прапор Волі з кушпели
і до граніту одточити крила...
по вервичці життя сурма сурмила...
Ми- дихали, боролись! Ми - були!

Спогади в поезії




Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-02-18 07:14:21
Переглядів сторінки твору 5841
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.751
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.10.07 23:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-02-18 09:36:21 ]
Оця безпосередня дотичність до історії своєї Вітчизни, оте безальтернативно-рішуче юначе але свідоме "...мушу..." і розтоплювала "граніти міст". Чудова ода студенству 90-х,відточена лексика, метафоричність і образність не може не захоплювати!
Вітаю, Роксолано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-02-18 14:46:44 ]
я втікла з дому:))) мамі залишила записку:)нас тоді зірвалося у Київ чимала кількість студентів:) так треба було і з того був результат!
дякую усім, хто тоді приєднався до студентської акції!!!!!хто пам"ятає це сьогодні ... Це були початки:)
п. Мирославе, я не просто вдячна, що відвібровуєте на такі от теми,-що відгукуєтеся, а відчуваю, як міцно тримаєте мене за руку і за це- моє Вам шанування!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-02-18 09:38:06 ]
Заінтригована Вашим віршем, Роксолано! Якщо я правильно зрозуміла, слово "ми" вживається стосовно історичної пам'яті українського народу. Ваш погляд як людини з діаспори дещо відмінний від традиційних основ світобачення жителів України. Для мене це було надзвичайно цікаво, особливо у поєднанні з Вашими оригінальними образами. Дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-02-18 10:01:33 ]
Роксолано, я перепрошую, тільки зараз подивилась, що Ви народились у Львові! Тоді вірш зовсім не про те...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-02-18 14:39:27 ]
Оленко, вдячна за увагу, за пірнання у вірш душею- щиро радію, якщо вдалося мені сказати задумане!
Щасти Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-18 11:06:23 ]
Як завше - сильно: і змістово, і художньо.
Зринає запитання-порівняння "А які потуги студентства 2010-х? Чого чекати від них?", і ще багато-багато запитань... Чи риторичних?
Хочеться бути оптимістом.
("У місті неприрученому - Львів," - може "Львові"?)
Роксолано, дякую за вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-02-18 14:28:24 ]
Глиночко, радію, що забігли на того вірша- відчуваю, що мала це написати:)
так, запитань - багато і вони у кожного небайдужого...:)
ціную Ваше слушне зауваження- я тут проґавила трикрапковість:), але, відчуваю, що можне ще щось пошукати.
Хай щастить!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-18 12:11:59 ]
"сока́ми" (від "соки́").
Російською наголос инший :)
"Мушу" - "ізрушу" - це дієслівна рима, щоправда, дуже гарна для трибун, трибунів і пісень :)
"В СТеблі" - звукопис.
А вірш загалом чудовий.
Не мію критикувать :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-02-18 13:56:52 ]
"Ми нАзрівАли...сОкамИ в стеблІ " як бачите, Семене, тут нема наголосу "сокАми", а є "сОками"- мабуть Ви помилилися...
"мушу- ізрушу" -це те що мушу у цьому вірші! Так тут має бути:)
(ВСТ) - є такий момент, але хай "прозорість" теж мене тут простить.
Семене, дякую за Вашу увагу та небайдужість!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-18 14:06:47 ]
У тому і річ, що повинно буть "сока́ми". Бо "соки́". Це нормативний наголос, у Вашому твірі він російський :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-02-18 14:30:20 ]
Гаразд, тоді буду думати- дякую, Семене!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-02-18 14:34:28 ]
а як такий варіантна Вашу думку:
"здіймалися соками по стеблі" ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-18 14:40:46 ]
Я саме над ним (слово у слово) наразі розмірковував.
І гадав - пропонувать чи ні? Бо вже скільки разів було, що подобається автору, а не сподобається якому-небудь читачу.
У даному випадку Ви особисто знайшли вихід. І він, здається, вдалий :).
Щоправда, не всі читачі можуть знать про те, що "по стеблі" - це практично те ж саме, що "у стеблі", бо "по стеблу" вигляда наче якось звичніше. Але ж спробуй усім догодить :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-02-18 14:50:54 ]
Семене, моє шанування і подяка! Не обминайте свім гострозорим оком мої творіння і надалі:)
Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-18 15:01:06 ]
Початок строфи теж потребує уваги. Я зупинивсь лише на фрагменті, а тепер читаю далі:
"Здіймалися соками y стеблі
земного віку в пуп"янь підпливали,
що лавою двигтіла."

Читачу можуть привидітись якісь "припливали" на зразок риб-прилипал (ці риби прилипають, а якісь інші припливать. Така от паралель).
Після "віку", напевне, повинна буть кома. І виде наступне:
"Здіймалися соками y стеблі
земного віку, в пуп"янь підпливали,
що лавою двигтіла."
Це нормально, якщо Ви хотіли висловить саме цю думку. Наша з Вами попередня правка не впливала на зміст речення. Просто ми з Вами рухаємось поступово. Якщо кома, запропонована мною, зайняла логічно своє місце, то можна вважать, що поки що все.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-02-18 15:56:35 ]
о, так- вже бачу:) багацько дякую, Семенко:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дубініна (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-18 13:04:23 ]
Чудовий вірш! Поринула у свої студентські 90-і.... Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-02-18 14:52:13 ]
О, направду радію цьому!!! Так приємно, що ми знайшлися і тут!
Хай усе лагодиться, Улянко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2013-02-18 13:21:32 ]
граніти міст...

ми не розбилися об них, слава Богу...

і мене в спогади занурило...
Дяка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-02-18 14:54:15 ]
Ми -були, Домі! ми ще є:)
дякую за відлуння!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Полянська (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-18 13:30:17 ]
Динамічно, сильно, актуально!
" Все буде добре...не хвилюйся...мушу,
а як інакше тлінь оцю ізрушу..?" Це і наболіле сьогоднішнє. Гарний вірш, Роксолано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-02-18 14:57:54 ]
У кожному поколінні є отой золотий пласт з лакмусовим визначником фальші - це юність непокірна і безстрашна!
На отроцтво- багато покладається:) Дякую щиро за прочитане душею:) Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина ШушнякФедоришин (М.К./М.К.) [ 2013-02-18 20:16:08 ]
Відчувається що те "Ми" не збоку,а з власних переживань автора - цунамі спогадів, що і робить вірш дуже справжнім!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-02-20 15:17:38 ]
Ірусю, рада бачити Тебе!
Так, це все принесене з епіцентру подій- незабутнє.
Велике дякую за "справжній"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-18 22:02:25 ]
Роксоланко, як це все знайомо!!! Зігріли душу...
Тим паче, що я ще із студентства 80-х :) Ми з Вами рідні :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-02-20 15:18:37 ]
Ми рідні, Лесюню,- це за честь мені!
Дякую за усе відчуте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-02-19 00:28:15 ]
ой, як чудово, думаю, що сучасну молодь такі вірші мають сколихувати також


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-02-20 15:23:03 ]
Дякую, Таню! Розгойдати- це найбільше чого би хотілося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-02-19 22:57:58 ]
одчайдухи!!!!!
так багато нового знайшла у цих рядках для себе)
шкодую, що не була серед вас тоді)))
тепер часи інші і студенти уже не такі - так багато розчарувань в ідеях і шляхах

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-02-20 15:24:21 ]
Ксенічко, рідненька, ми були тоді усі разом і думкою, і духом!
Дякую, що завітала на вірша,за відгук, за підтримку!