ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2025.08.22 13:26
Тримайтесь рідного кубла
В долонях літо гріє і пече,
лиш прохолода в глибині печер.
І що не день - нова сюїта,
у кожного своя орбіта.
Чи налаштується ума підхід,
Бо не сліпий він і не чорний кріт.

Прильоти нечисті щоночі:

Іван Потьомкін
2025.08.22 09:51
***
Упав тихо лист до ніг.
Щось сказать хотів – не зміг.
Може, як улітку йшлося?
Може, що надходить осінь?
Я поклав лист на долоню:
«Е, та він же непритомний...
Зачекаю. Лист – мій гість.
Як оклига – оповість».

Віктор Кучерук
2025.08.22 06:28
* * *
Небо поблідло і стало холодним
Чисте повітря відразу навкруг, –
Певно, вже сонце не буде сьогодні
Золотом крити обкошений луг.
Меркнуть покоси без блисків проміння,
Наче без лінзи оправа пенсне, –
Душу бентежить іще безгоміння,
Що звідусіль опови

Ярослав Чорногуз
2025.08.21 23:48
Поет Музики
Сюїти сумовиті і веселі,
Симфонії яскраві, мов яса.
І навіть сонцесяйні акварелі
І пензлями, і нотами писав.

Чарують досі і його балади,
І скерцо нас вражають вогняні.
І трелі віртуозні і рулади...

Борис Костиря
2025.08.21 21:58
Талант
Талант - це дар чи прокляття?
Грізне падіння метеориту,
постріл сперми,
вибух наднової зірки,
пізнання незнаних пустель,
стрибок у невідомість,
по той бік добра і зла,
по той бік здорового глузду,

Євген Федчук
2025.08.21 19:16
Як хлопці хотіли швидко розбагатіти
Були у селі три парубки, страшенно ледачі.
Сидять було попід дубом та уголос мріють,
Що вони робити будуть, як розбагатіють
Та, при тому, щоб нічого не робити, значить.
Якось ввечері вже двоє під тим дубом сіли,
Коли третій прибігає, захекався, наві

Олена Побийголод
2025.08.21 14:46
1962. Ніхто
Із Бориса Заходера

Збитошник оселивсь у нас,
й подія це страшна!
Ми потерпаємо весь час
від цього пустуна.

І скарги йдуть навперебій:

М Менянин
2025.08.21 14:10
ну-ну…
З орлами гаранти-країни*
як здобич вже ділять Вкраїну
і навіть прем’єр з Будапешту
бажає отримати решту….

21.08.2025р. UA

* йдеться про Будапештський меморандум по роззброєнню миролюбної України.

Іван Потьомкін
2025.08.21 09:57
З голосу Евріпіда
Над усе хлопець любив плавать. Одчайдух був і всяким там настановам батьків бути обережним запливав хоч і «по-собачому», надто на спині, далеченько. Аж поки було видно берег. От і цього разу плив і од насолоди аж заплющив очі. І не зуздрився, як потрапи

Віктор Кучерук
2025.08.21 06:10
* * *
Які грузькі дороги,
Які слизькі стежки, –
Утратиш осторогу
І гепнеш навзнаки.
Та і нема охоти
Вмоститись десь на схил, –
Зробилися болотом
Усі земні шляхи.

Борис Костиря
2025.08.20 21:49
Скелети дерев
Скелети дерев - як легіон,
розбитий на полі бою
у битві з безглуздям.
Скелети дерев - як оголений смисл,
позбавлений зайвих слів,
зайвої метушні, театральності,
непотрібних ефектів.
Скелети дерев - як застиглі

Артур Сіренко
2025.08.20 18:16
Сховане тимчасово
У кожному дереві –
Мертвому чи квітучому,
Старому чи щойно зміцнілому,
Ховається (до часу) ідол –
Іноді гнівний і невблаганний,
Іноді життєдайний і життєлюбний
(Як теплий весняний дощик).
У кожній камінній брилі –

С М
2025.08.20 10:34
Кінські паралелі & Місяцевий дрифт (The Doors)
як морський штиль узявся до зброї
а похмурі та зрізані течії
наплодять монстрів
вітрильнику смерть!

мить на безлад
а тоді перша тварина за бортом
ніг шалене биття

Юрій Гундарєв
2025.08.20 09:32
Валерій Шевчук
серпня - День народження письменника світового рівня, одного з останніх могікан-шістдесятників,
майстра психологічної і готичної прози, яскравого інтерпретатора українського літературного бароко


Магічна проза - справжній діамант,
це не якась дешев

Віктор Кучерук
2025.08.20 05:55
* * *
Я вірю не кожному слову,
Бо сумніви маю, що ти
Сховаєшся в сутінках знову
І зможеш до мене прийти.
А поки збираєшся звідси
Податися в рідні краї, –
Світання блакитного відсвіт
Забарвив зіниці твої.

Артур Курдіновський
2025.08.20 05:02
Коханій, якої не існує
Я тебе не зустрів, і не треба красивих метафор,
Це заїжджене "потім" нічого мені не дає.
Незачинені двері, забутий опущений прапор,
Приховають сьогодні і щастя, і горе моє.

Я тебе не зустрів. Не судилося. Що тут казати!
У самотності тихо минають
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Тарас Письменний
2025.08.20

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Роксолана Вірлан (1971) / Вірші

 На гранітах міст ( студенство 90-их)
Ми кров"ю підіймались y стеблі
земного віку, в пуп"янь підпливали,
що лавою двигтіла. Сонць овали
вилонювали світло в тінь. Зі слів
летючу зaлишали ненькам вість:
" Все буде добре...не хвилюйся...мушу,
а як інакше тлінь оцю ізрушу..?" -
і відлітали на граніти міст,
на плеса розбунтареного дня,
начільне кільцювали " голодую"-
і в тім була та сила, що не всує
зернилася у борозну... Куняв
у страсі приколіненo народ,
а вітроюнь іржі зривала ланци,
родило яре сонце віру вранці -
для душ маяк- життя компасовод.
І ми росли на дріжджах одчайних
пісень повстанських- внуки дисидентів.
Човнярили у генах незатерті
надії- ми наслухували їх.
Озграєні у фратрії покров,
ми змову в закапелку вулиць гріли,
для горну площ нарощували сили
і вкоськаний ятрили рани шов.
у Бандерштаті огняних левІв
ми так жили, як затінь жить не вміє...
на Слово й каву пробігцем до Ґії...
вхрипали на струні...і хтось посмів
підняти прапор Волі з кушпели
і до граніту одточити крила...
по вервичці життя сурма сурмила...
Ми- дихали, боролись! Ми - були!

Спогади в поезії




Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-02-18 07:14:21
Переглядів сторінки твору 5769
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.751
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.06.12 06:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-02-18 09:36:21 ]
Оця безпосередня дотичність до історії своєї Вітчизни, оте безальтернативно-рішуче юначе але свідоме "...мушу..." і розтоплювала "граніти міст". Чудова ода студенству 90-х,відточена лексика, метафоричність і образність не може не захоплювати!
Вітаю, Роксолано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-02-18 14:46:44 ]
я втікла з дому:))) мамі залишила записку:)нас тоді зірвалося у Київ чимала кількість студентів:) так треба було і з того був результат!
дякую усім, хто тоді приєднався до студентської акції!!!!!хто пам"ятає це сьогодні ... Це були початки:)
п. Мирославе, я не просто вдячна, що відвібровуєте на такі от теми,-що відгукуєтеся, а відчуваю, як міцно тримаєте мене за руку і за це- моє Вам шанування!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-02-18 09:38:06 ]
Заінтригована Вашим віршем, Роксолано! Якщо я правильно зрозуміла, слово "ми" вживається стосовно історичної пам'яті українського народу. Ваш погляд як людини з діаспори дещо відмінний від традиційних основ світобачення жителів України. Для мене це було надзвичайно цікаво, особливо у поєднанні з Вашими оригінальними образами. Дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-02-18 10:01:33 ]
Роксолано, я перепрошую, тільки зараз подивилась, що Ви народились у Львові! Тоді вірш зовсім не про те...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-02-18 14:39:27 ]
Оленко, вдячна за увагу, за пірнання у вірш душею- щиро радію, якщо вдалося мені сказати задумане!
Щасти Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-18 11:06:23 ]
Як завше - сильно: і змістово, і художньо.
Зринає запитання-порівняння "А які потуги студентства 2010-х? Чого чекати від них?", і ще багато-багато запитань... Чи риторичних?
Хочеться бути оптимістом.
("У місті неприрученому - Львів," - може "Львові"?)
Роксолано, дякую за вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-02-18 14:28:24 ]
Глиночко, радію, що забігли на того вірша- відчуваю, що мала це написати:)
так, запитань - багато і вони у кожного небайдужого...:)
ціную Ваше слушне зауваження- я тут проґавила трикрапковість:), але, відчуваю, що можне ще щось пошукати.
Хай щастить!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-18 12:11:59 ]
"сока́ми" (від "соки́").
Російською наголос инший :)
"Мушу" - "ізрушу" - це дієслівна рима, щоправда, дуже гарна для трибун, трибунів і пісень :)
"В СТеблі" - звукопис.
А вірш загалом чудовий.
Не мію критикувать :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-02-18 13:56:52 ]
"Ми нАзрівАли...сОкамИ в стеблІ " як бачите, Семене, тут нема наголосу "сокАми", а є "сОками"- мабуть Ви помилилися...
"мушу- ізрушу" -це те що мушу у цьому вірші! Так тут має бути:)
(ВСТ) - є такий момент, але хай "прозорість" теж мене тут простить.
Семене, дякую за Вашу увагу та небайдужість!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-18 14:06:47 ]
У тому і річ, що повинно буть "сока́ми". Бо "соки́". Це нормативний наголос, у Вашому твірі він російський :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-02-18 14:30:20 ]
Гаразд, тоді буду думати- дякую, Семене!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-02-18 14:34:28 ]
а як такий варіантна Вашу думку:
"здіймалися соками по стеблі" ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-18 14:40:46 ]
Я саме над ним (слово у слово) наразі розмірковував.
І гадав - пропонувать чи ні? Бо вже скільки разів було, що подобається автору, а не сподобається якому-небудь читачу.
У даному випадку Ви особисто знайшли вихід. І він, здається, вдалий :).
Щоправда, не всі читачі можуть знать про те, що "по стеблі" - це практично те ж саме, що "у стеблі", бо "по стеблу" вигляда наче якось звичніше. Але ж спробуй усім догодить :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-02-18 14:50:54 ]
Семене, моє шанування і подяка! Не обминайте свім гострозорим оком мої творіння і надалі:)
Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-18 15:01:06 ]
Початок строфи теж потребує уваги. Я зупинивсь лише на фрагменті, а тепер читаю далі:
"Здіймалися соками y стеблі
земного віку в пуп"янь підпливали,
що лавою двигтіла."

Читачу можуть привидітись якісь "припливали" на зразок риб-прилипал (ці риби прилипають, а якісь інші припливать. Така от паралель).
Після "віку", напевне, повинна буть кома. І виде наступне:
"Здіймалися соками y стеблі
земного віку, в пуп"янь підпливали,
що лавою двигтіла."
Це нормально, якщо Ви хотіли висловить саме цю думку. Наша з Вами попередня правка не впливала на зміст речення. Просто ми з Вами рухаємось поступово. Якщо кома, запропонована мною, зайняла логічно своє місце, то можна вважать, що поки що все.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-02-18 15:56:35 ]
о, так- вже бачу:) багацько дякую, Семенко:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дубініна (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-18 13:04:23 ]
Чудовий вірш! Поринула у свої студентські 90-і.... Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-02-18 14:52:13 ]
О, направду радію цьому!!! Так приємно, що ми знайшлися і тут!
Хай усе лагодиться, Улянко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2013-02-18 13:21:32 ]
граніти міст...

ми не розбилися об них, слава Богу...

і мене в спогади занурило...
Дяка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-02-18 14:54:15 ]
Ми -були, Домі! ми ще є:)
дякую за відлуння!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Полянська (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-18 13:30:17 ]
Динамічно, сильно, актуально!
" Все буде добре...не хвилюйся...мушу,
а як інакше тлінь оцю ізрушу..?" Це і наболіле сьогоднішнє. Гарний вірш, Роксолано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-02-18 14:57:54 ]
У кожному поколінні є отой золотий пласт з лакмусовим визначником фальші - це юність непокірна і безстрашна!
На отроцтво- багато покладається:) Дякую щиро за прочитане душею:) Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина ШушнякФедоришин (М.К./М.К.) [ 2013-02-18 20:16:08 ]
Відчувається що те "Ми" не збоку,а з власних переживань автора - цунамі спогадів, що і робить вірш дуже справжнім!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-02-20 15:17:38 ]
Ірусю, рада бачити Тебе!
Так, це все принесене з епіцентру подій- незабутнє.
Велике дякую за "справжній"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-18 22:02:25 ]
Роксоланко, як це все знайомо!!! Зігріли душу...
Тим паче, що я ще із студентства 80-х :) Ми з Вами рідні :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-02-20 15:18:37 ]
Ми рідні, Лесюню,- це за честь мені!
Дякую за усе відчуте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-02-19 00:28:15 ]
ой, як чудово, думаю, що сучасну молодь такі вірші мають сколихувати також


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-02-20 15:23:03 ]
Дякую, Таню! Розгойдати- це найбільше чого би хотілося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-02-19 22:57:58 ]
одчайдухи!!!!!
так багато нового знайшла у цих рядках для себе)
шкодую, що не була серед вас тоді)))
тепер часи інші і студенти уже не такі - так багато розчарувань в ідеях і шляхах

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-02-20 15:24:21 ]
Ксенічко, рідненька, ми були тоді усі разом і думкою, і духом!
Дякую, що завітала на вірша,за відгук, за підтримку!