ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.11.15 01:14
Міжсловесні контроверсії – 5
Людожерам непогано вдаються ролі людинолюбців. Хтось демократією живе, хтось нею грається. Політик – це особа, яка однією рукою будує державу, а іншою її руйнує. Навіть наймізернішим людцям доступні цукерки «Гулівер» в асортименті. Криводушн

Віктор Насипаний
2026.11.14 23:50
* * *
З молитви проростаєм до життя.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.


Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.

С М
2026.11.14 22:44
Крізь Усесвіт (The Beatles)
Безконечний дощ зі слів ллє в паперовий келих
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи

Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що

Світлана Пирогова
2026.11.14 22:03
Листопад
Вуалями туманними вкриває листопад.
Мокріють і сиріють вулиці навколо.
Не залишилось майже осені чудних принад.
І сонця барва виглядає досить кволо.

Застигли сумно голі клени в сірому ряду.
Лапате листя застелило легко стежку,
(Нахаба вітер враз й

Ігор Шоха
2026.11.14 21:48
На чортових куличках
Лише у пам’яті спливає
дуга над плесами води
і сум за веселковим краєм.
На тому березі за плаєм
лишилися мої сліди.

У лузі, де росла калина
і де-не-де чортополох,

Іван Потьомкін
2026.11.14 21:34
«Заратустра у спідниці»
«Йдучи до жінки, -Ніцше говорив,- треба брать батіг з собою». І ось він укупі з приятелем- філософом запряжені тягнуть віз, А підганяє обох їх батогом нічим, здавалося б, невиразна жінка. Обом судилось невблаганне «НІ» від неї,як мова заходила

хома дідим
2026.11.14 18:51
* 255 *
присіла ґава на димар
при іншій думці нерозкритій
який-сякий еміль верхарн
кому його державні ритми
старий єврей біля дверей
в його руках сезонні квіти
у нього власний апогей
він відає про смак амрити

Артур Курдіновський
2026.11.14 14:46
Оплески осені (рондель)
Кричить мені осінь захоплене "браво",
Дарує римовані оплески з листя.
Себе відчуваю воскреслим артистом -
Та вже нема сил на реакцію жваву.

Ні з ким у житті не співав я в октаву.
За те, що не змерз у порожньому місті
Кричить мені осінь захоплен

Артур Сіренко
2026.11.14 13:30
Аматор
У 1895 році після завершення навчання в Київському інституті шляхетних дівчат доля закинула мене в одне подільське містечко N., де були білі хати-мазанки з солом’яними горобцевими стріхами, де круторогі корови та нечемні гуси ходили просто вулицями, де с

В Горова Леся
2026.11.14 13:04
Мушлі
То так сумно, як знову торкається подихом
Неминуча зима, що почином бентежила,
Як губилася поміж циклонними межами,
Снігу мокрого в ніч насипаючи потайки,
Щоб вернути мене за зимовими мештами
Від порогу, де біле узрію я з подивом.

То так прикро,

Борис Костиря
2026.11.14 10:30
Травень
Не віриться, що зараз травень
Отак неждано підійшов.
І музика крізь свіжі трави
Вливається крізь біль і шок.

Нові надії пробивають
Жорсткі заслони небуття.
Зупиниться новітній варвар

Віктор Кучерук
2026.11.14 08:39
* * *
Сиротливо слову на папері,
Поки інші бродять у думках, -
Варто, може, прочинити двері
Та вказати на потрібний шлях?
Щоб слова злетілися, мов птиці,
В рими повні, в речення стрункі, -
Хочу з серця, наче із криниці,
Вичерпати строфи гомінкі.

Софія Кримовська
2026.11.13 20:39
***
Я втішена тобою, я втишена тобою,
Як світ після відбою усіх земних тривог.
У нас з тобою, ні, кохання не запоєм,
А тихі почуття, розділені на двох.
Так юність не змогла б, у неї інша вдача -
Шаленство та азарт і ще сліпі дощі.
І хто б тоді зумів? І

Ігор Шоха
2026.11.13 13:49
Експозиція протиборства
Недремні очі у сліпої власті
і особливо пильні при вогні.
Розпалює суґестія у масці
зеленої і крапленої масті
вендету судочинства і брехні,
та намагання викурити трясця,
задіяне у внутрішній війні
супроти новоявлених династій,

Вячеслав Руденко
2026.11.13 10:23
Battle for hearts and minds
Тут важлива місія —
Та, що вабить збуджене
Ранками алюзії
Біля скла повздовжнього,
В колі із мережива,
Сутінках напружених,
Біля знов відроджених
В боротьбі за розуми.

Віктор Кучерук
2026.11.13 06:27
Мрія
Зоря спалахує й згасає
В передвечірній сизій млі,
Але на попіл не згоряє,
Не поспішає до землі.
Так само мрія у людини:
Померкне трохи й знов блищить, -
Вперед спрямовує щоднини
І душу гріє кожну мить.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

храм Ковальчук Ярослав Соборний
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Мирослав Артимович (1949) / Вірші

 Малюкові
Так, малюку, дивує нас життя:
брунькує дні, а там – і рік за роком…
Учора ти ще звався немовлям,
а нині утішаєш першокроком.


Чи буде він найлегшим на шляху,
який пройдеш комонно, а чи пішо?
А мо’ душа займеться від страху? —
він перший, отже, і найважливіший!

А скільки їх чекає ще в путі,
де не одна чатує осторога? —
Як важко би не склалося в житті —
торуй сміліш, малий, свою дорогу.

Хай жоден крок не стане тягарем,
хай у ході ти відчуваєш крила,
й не від страху — від захвату лише —
душа б твоя у поступі тремтіла…

2010 (2013)






    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-02-18 21:24:17
Переглядів сторінки твору 5176
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.013 / 5.5  (5.207 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.176 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.27 06:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-02-18 21:57:23 ]

Два, три, якщо Ваша ласка, чотири ро́ки. А коли абстракція, то роки́
Мене так привчили у шкільному гуртку, а спочатку я теж помилявсь. Скільки мені було? 15. То й були ро́ки і ро́ків :)
а вірш цікавезний і повчальний.
Та хто коли кого слухав?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-02-18 22:23:20 ]
То нічого, можна так: роки ростуть - нівроку :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-02-18 22:55:40 ]
Ваша рація, Семене. І для мене це не новина. Якраз і малося на увазі, що виростають власне рОки (у даному випадку один-два роки, коли дитина починає ходити).
Якщо, як Ви кажете, мати на увазі абстракцію, то цей рядок можна викласти у такій редакції: "...брунькує дні, в рокИ стікають рОки…"

Завжди з повагою до Ваших знань.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-02-19 09:13:43 ]
"Роки" без числівника мене налаштовують на один наголос, а з ним - на инший. От і вся причина.
Маленькі діти насправді волають не тому, що вони маленькі, а тому, що щось відбувається, на їхню думку, не-їхньому, або десь боляче. З часом вони звикнуть і терпіть, і посутньо висловлюватись, а поки що вони скиглять - так само, як якась дитина (прохання не сприймать буквально), яка скиглить у мені. Їй незручно, і вона ще не вміє брехать, адаптуваться і проводить якусь власну дитячу політику.
Такі вірші, як цей, корисні. Вони сприяють думкам не лише на дитячої тематики :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-02-19 09:26:38 ]
ґандж :)
"не по-їхньому".
В мене клавіатура з глибоким ходом клавіш. Коли весь офіс практично куня за чаями, то доводиться натискать на клавіші тихенько. І виникають втрати :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-02-19 09:52:11 ]
Якщо між "чаями" і "дітьми" у коментарі є раціональне зерно - чому б не поміркувати у пошуку кращого варіанту? Але - за кавою:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-02-18 22:24:21 ]
Вірш наповнений мудрістю і щирим напучуванням!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-02-18 22:58:16 ]
Якщо це говорить не_так_давно_спечений дідусь, йому можна повірити!:)
Дякую, друже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-18 22:38:48 ]
Хай жоден крок не стане тягарем,
хай у ході ти відчуваєш крила,
й не від страху — від захвату лише —
душа б твоя у поступі тремтіла…

ЯК ГАРНО, МИРОСЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-02-18 22:59:14 ]
Тішуся, що сподобалося!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-02-18 22:56:52 ]
Сподобалося, мудро і повчально.
ПС. Малюче?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-02-18 23:02:20 ]
Нє, Іване: малюкУ. Принаймні, так говорять словники. Але "малюче" мені теж подобається:)
Дякую, що не бездумно (зрештою - як завше) читаєш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дубініна (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-18 23:30:36 ]
Знаєте, Мирославе, читала і згадувала перші кроки своїх діток... І так тепло стало на душі... Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-02-18 23:49:34 ]
Так, Уляно, перший самостійний крок малюка - це незабутнє видовище... І свято у сім'ї...
Радий, що спричинився до спогадів.:)
Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-02-19 00:22:42 ]
чудово, а фраза яка крилата - брунькує дні,а виростають роки


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-02-19 00:35:59 ]
Дякую, Таню,за "крилатість"...
Щасти!
Не забудьте лягти спати. Вже ніч:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-19 11:31:02 ]
Що правда, то правда - як ті дні і роки летять. По собі не помічаєш, лише по дітях...
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-02-19 13:35:12 ]
...і по внуках...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-20 00:31:06 ]
Ваш вірш, шановний пане Мирославе, випромінює таку безмежну любов, яку я завжди відчував від свого прекрасного дідуся )))
Дякую щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-02-20 13:17:44 ]
Колись тобі, Юрку, теж доведеться поділитися любов'ю з внуками... Але це колись...:)
Дякую за відвідини. Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-02-20 13:34:00 ]
Мирославе, і мені відомі відчуття, пов'язані з першим кроком малюка! Оптимістично-гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-02-20 16:24:47 ]
Дякую, друже! Сподіваюся, що у подальших своїх кроках він відчував крила.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-02-20 14:43:50 ]
п. Мирославе, оці перші кроки...заради них ми проживаємо наскладніше, виборсуємося з ям випробувань, ідемо на барикади, дихаємо врешті - решт...! Заради оцих кроків перших, оцього молодого пагінця, що зазленеться скоро, заради продовження!!!! Дяка за вірш!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-02-20 16:28:32 ]
Нехай від захвату тремтить душа і у молодого пагінця, коли прийде час...
Дякую за емоції! Щасти!:)