ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.09.21 05:41
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 3)
ІІІ. ТАЄМНЕ КОХАННЯ У ЗАТІНКУ АМФІТЕАТРУ У будинку поважного роду Помпоніїв ранок почався зі звичної суєти та маминого гніву. Аврелія, загорнута у строгу темно-пурпурову столу, стояла посеред перистилю – внутрішнього дворика з фон

хома дідим
2026.09.20 23:24
* 208 *
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях

Ольга Береза
2026.09.20 21:39
Франко. Три жінки
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.

Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,

Вячеслав Руденко
2026.09.20 19:41
Гексакварки іще не відкриті
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.

Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге

Євген Федчук
2026.09.20 17:17
Третій радянський голод 1946-1947 років
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
* * *
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
ЙОНА
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
"Оце б весні хвалу співати..."
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.

С М
2026.09.20 12:05
Гарольд Барило (Genesis)
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі

[ПЕРЕХОЖИЙ]

Ірина Вовк
2026.09.20 10:43
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 2)
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви

Віктор Кучерук
2026.09.20 07:23
* * *
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.

хома дідим
2026.09.19 23:34
* 207 *
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник

Тетяна Левицька
2026.09.19 22:20
Трагедія
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»

Іван Потьомкін
2026.09.19 21:05
***
Яви нам, Боже, знов свої дива:
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до

Ольга Садкова
2026.09.19 20:28
"У блакитнім просторі безмежнім..."
У блакитнім просторі безмежнім,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.

Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,

Юрій Лазірко
2026.09.19 16:37
Моя Бамбіна -- Альбом Теревені від Зеня -- батярські пісні
Ого... йой-йой...
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...

1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Іван Низовий (1942 - 2011) / Вірші

 * * *
Село твоє не вимре – тож не плач,
Не звалюй все погане в спільну купу...
Дістане правнук прадідів товкач,
А правнучка знайде відьмачу ступу,
І після всіх поєднаних зусиль,
Мов золотий пісок, пшоно засяє
В засмаглім чавунці. Сухих бадиль,
Щоб розпалити грубку, вистачає…
Густий куліш – то добрий привід лиш
Для ситої вечері при чарчині...
Як і завжди, шумітиме комиш
І гнутимуться верби у долині!
Село не вимре притьмом – не пора
Впадать у відчай в цю непевну пору,
Коли стара епоха відмира,
А нОва пролісково пнеться вгору.
Сам не помри від смутку, до Різдва,
Тримайся до Великодня і Спаса,
І знову – до Різдва. Твої права
Підтвердить на життя пенсійна каса!
На кровні перш за все купуй квиток
До рідного села в квітучім травні,
І там повітря чистого ковток
Зміцнить твої позиції державні
І помисли очистить від жури –
Твоя надія світла не померла,
А терниця часу лихі вітри
На добрий літній легіт перетерла...
Живи собі, допоки ще жива
В прабатьківськім краю твоя криниця
Й густий куліш на грубці упріва,
І чарка самограйно промениться…

2001





  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-02-22 01:09:35
Переглядів сторінки твору 4591
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 5.561 / 6.5  (6.055 / 6.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.253 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.707
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Україні з любов"ю
Автор востаннє на сайті 2025.05.04 08:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-02-22 01:46:39 ]
а село живе,справді, попри все...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-02-22 05:50:03 ]
"пролісково пнеться вгору", продовжуючи думку Тетяни,
так, крізь сніги_замети, на ентузіазмі)

Твоя надія світла не померла,
А терниця часу лихі вітри
На добрий літній легіт перетерла...
Живі собі, допоки ще жива
В прабатьківськім краю твоя криниця
Й густий куліш на грубці упріва,
І чарка самограйно промениться…

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2013-02-22 06:51:20 ]
"Сам не помри від смутку, до Різдва,
Тримайся до Великодня і Спаса,
І знову – до Різдва." - рядки прошиті оптимізмом і світлоточчям року.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-02-22 08:50:17 ]
Велике щастя мати куди повертатися...
Лесю, а в "ЖивІ собі..." - мабуть, одруківка (ЖивИ), чи воно стосується "лихих вітрів"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-02-22 10:41:39 ]
На кровні перш за все купуй квиток
До рідного села в квітучім травні,
І там повітря чистого ковток
Зміцнить твої позиції державні - файно дуже!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Бур'ян (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-22 11:34:51 ]
Світло. Обнадійливо. Оптимістично...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-22 11:38:54 ]
Може це і один зі способів порятунку села - з травня по вересень/жовтень - у селі, в холодну пору року - в місті, як багато хто зі старших городян і робить зараз...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-22 13:37:22 ]
Дуже оптимістично. Хочеться дуже вірити, бо люблю село та його жителів. Та дійсність, якось безжально поводиться з ними. Але, будемо сподіватися на краще.
Дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-02-22 14:41:31 ]
Коли правлячі роблять все, щоб вмирали села, Іван Низовий цим чудовим віршем додає наснаги і віри у краще усім нам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2013-02-22 17:32:36 ]
Розумію пана Івана -- підбадьорує, але ( сам з села і живу в селі..) що робиться в СЕЛАХ -- поза логікою... Хапуги такої породи, що дивуєшся як ВОНО дихає ще... І головне: хапуги то свої, українці. Такі як і ми з вами... Справа у системі може???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-22 18:58:33 ]
Тетянко, на жаль, останнім часом, ну буквально останні 3-4 роки село виживає... Низовий сподівався, що села відроджуватимуться, тому багато на цю тему оптимістичних віршів.
Але були й інші твори - болючі...
Рада Вашому візиту!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-22 19:08:19 ]
Звичайно, треба вірити і сподіватися на краще!!!
Душа рветься до села... І мріється, що село таки не вимре. Як я писала Тетянці, що іноді в батька були вірші відчаю стосовно цього, але, я думаю, то під настрій загальний... А взагалі надії на розквіт колиски нашого народу переважали.
Спасибі, Ксеню!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-22 19:19:56 ]
Так, Юрчику, від нас самих таки щось залежить, від нашої сили духу! І, напевне, навіть багато залежить.
У батьковому селі Марківці на Сумщині прекрасний очільник Микола Мельник! Його зараз душать "зверху", але він мужньо бореться... Йому важко, але він має величезну підтримку своїх дій з боку селян. Дай їм Боже сил і витримки!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-22 19:29:24 ]
Тато часто відвідував Марківку... Мріяв повернутися туди назавжди з Луганська...
Але постійно щось "заважало": то мамина робота, то моє навчання, то... Як воно буває... А Низовий рахувався з нами...
У серпні 2011 року він останній раз відвідав свою батьківщину... Тепер мій обов"язок - не втрачати тісний зв"язок з його рідним селом, одну із вулиць якого вже названо ім"ям мого прекрасного батька...

Дякую, мій пильний Мирославе! Одруківка - авжеж )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-22 19:35:38 ]
Володю, погоджуюсь, що це, справді так!
Низовий за кілька днів перебування в селі відроджувався, набирався сил на цілий рік...а який був поетично окрилений ))))))

Знаю, Вам це так знайоме! Дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-22 19:45:02 ]
Може, Галонько, і так! І в мене є такі знайомі...
Я дивуюся своїм родичам у Марківці (тим паче, я все життя прожила в місті), як вони там зимують?! Марківка - це крайнє село на Білопільщині, а хата моєї тітки Галини взагалі стоїть на околиці цього села... Далі - поле... А дружина мого брата колишня городянка... Але!!! Живуть, люблять своє село, з ранку до ночі працюють, і життя в місті вже не уявляють.
Галюню, дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-22 19:49:37 ]
Ой, пане Василю, думаю, і Ви ж такий самий оптиміст!!! А всі разом, може, й відродимо своєю щирою вірою і працею нашу Богом дану Україну!!!
Вдячна Вам за відгук )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-22 19:53:00 ]
Олександре, Ваша правда! Намагаймося бути оптимістами ))) Це нелегко. Але щасливі шляхи не бувають легкими... І нам Бог допомагає!
Спасибі!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-22 20:02:14 ]
Усе, на жаль, поки так, Богдане... Наші правителі - то вікові випробування українства...
Але ж, дивіться, скільки нас, хто вболіває за долю наших неперевершених у красі, родючості, історичної міцності сіл!
Я страшенно вірую в краще. Не буде, наприклад, батькового села, то для мене біда... Ви мене розумієте...
Дякую, Богданчику!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-22 20:03:04 ]
Одруківка: історичній.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-22 20:09:45 ]
Зрозуміло, Миколо, СВОЇ! Свої-рідненькі хапуги!
Свої власні, "домашні" вороги страшніші...
А щодо системи - це безперечно!
Але як боротися із системою?! Може, покищо просто сумлінно й чесно робити свою справу та любити життя?!
Дякую, Миколо, за думку!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-02-23 03:25:57 ]
світло-ліричні рядки...
...та дуже боляче, коли згадую своє село на Кіровоградщині... на нашому кутку вже майже немає хат, де лише стіни лишилися, а де вже лише зарослі бур'янами купки глини...
а спогади все дно світлі-світлі...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-23 15:21:54 ]
Так, моє сонце, і в тата тільки світлі спогади й почуття...були...
Я тебе люблю )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-02-23 16:25:02 ]
:)