ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.09.22 22:25
Подорожі
У дитинстві я довго подорожував.
Що я шукав?
Я шукав те, чого не існує,
а знаходив лише порожнечу.
Із дитинства закріпилася звичка
шукання невідомих світів.
Я потрапляв у магму невідомості,
у в'язку речовину невизначеності,

Тетяна Левицька
2025.09.22 16:58
Життєдайне кохання
Не гадаю наразі, що буде зі мною —
домовина соснова, чи сонця розмай?
Бач, вервечкою ходить біда за бідою,
без страждання гріхи не пускають у рай.

Ще не все допила із ґрааля терпіння
і не склала в дорогу валізу важку.
На краю океану збираю камін

Світлана Пирогова
2025.09.22 15:40
Літає павутина примою в повітрі
Літає павутина примою в повітрі,
Нюанс плете любові міражем.
І ллється бабиного літечка палітра,
Складає візерунок вітражем.

І швидко час злітає, мов легка пір'їна,
Вже осінь дефілює у вбранні.
Із золотого листя встелена перина,

Віктор Насипаний
2025.09.22 14:40
Моя любов (пісня)
Згадаю я ті давні дні,
Коли з’явилась ти мені.
І я від тебе шаленів,
Кохання квітку сам приніс.

Приспів:
Хоч роки, як стрімка ріка,-
В моїй руці твоя рука.

Ольга Олеандра
2025.09.22 10:31
Спокуса щирістю
Спокуса щирістю найнебезпечніша з спокус.
Така солодка і така принадна.
Ти відчуваєш доторк її вуст?
Він дуже ніжний й неспростовно владний.

Він проникає у твоє єство,
запалює й розпалює все дужче.
Невже ти хочеш загасить його?

Віктор Кучерук
2025.09.22 10:11
* * *
Все швидше й швидше мчать літа,
Все більше й більше смутку в звуках, -
Знедавна втома й гіркота
Дороговказом стали мукам.
Зловісний стрій нових недуг
Вже приглядається до мене
І так ось топчеться навкруг,
Що пилом дихають легені.

Олександр Буй
2025.09.21 20:52
Nota bene
У життя мого блокноті для нотаток
Добігають чисті аркуші кінця
І останній вже готується прийняти
Завершальну епіграму від Творця.

Отче наш, пошаруди іще папером:
Переглянь Свої помітки на полях,
Що мені до бенефісу від прем’єри

Іван Потьомкін
2025.09.21 19:27
Музика без слів
В одній тональності
плачуть діти всіх національностей,
одні й ті ж сльози,
солоні, невблаганні ллються.
Це музика без слів,
словами не варто відгукнуться.
Ліпше голівоньку притиснуть
і пестить, і мугикать любу маляті пісню.

С М
2025.09.21 17:17
Із «Б’юіка–Шість» (Bob Dylan)
О, ця жінка зо цвинтаря від мене має діти
Душевна, хай не всяк нас має видіти
Вона ангел звалища, є у неї їжа
Якщо я помиратиму, ти знаєш, хто саме накриє моє ліжко

Якщо трубопровід зламаний, на мості я приникнув
Чи їду з глузду на гайвеї недалік р

Євген Федчук
2025.09.21 16:12
«Скавичщина» - бій за Київ 1658 року
В історії України скільки раз бувало,
Що самі ж і «верховоди» її продавали.
Хто відкрито її зрадив, хто дурно попхався,
Хотів слави. Замість того сорому набрався.
Ще і більше зробив шкоди, ніж доброї справи.
Тому то наша історія така і кривава.
Геть

Віктор Насипаний
2025.09.21 15:37
Гарна осінь (пісня)
Хоч нема вже літа наче.
Сонце й досі.
А мене у гості кличе
Тиха осінь

приспів
Теплі дні ясні, чудові.
Світ, мов красень.

Світлана Пирогова
2025.09.21 13:13
А може, це мені здалося?
Ти сонце золотаве із промінням,
Що лагідно торкається обличчя.
Я чую твоє тихе шепотіння.
На зустріч радісну кохання кличе.

Твої вуста зливаються з моїми,
Мов річка, що впадає в тепле море.
І ніжно поцілунками п'янкими

Олександр Сушко
2025.09.21 10:50
Ми стрінемося!
Полиці пам'яті наповнені ущерть
Осмученими спогадами юні...
Вже тричі серце стискувала смерть,
Вливала тьму в роки мої безжурні.

Охороняла неня. Брала біль
На себе. А тепер її немає...
Вона тепер блука між Лети хвиль,

Віктор Кучерук
2025.09.21 09:35
* * *
Минулого немає, майбутнє - не настало, -
Невпинним сьогоденням живу собі помалу, -
В садочку клопочуся, з онуками вожуся
І корисні поради накручую на вуса.
Копійку кожну зважую та лаюся сердито
На тих, що і на старості перешкоджає жити.
Але наперек

Володимир Ляшкевич
2025.09.20 17:31
Заводься!
Гей, там, в тилу,
в квартирі, чи в своєму домі,
ти депресуєш у страху.
чи сохнеш у якійсь утомі!
Лишай те все, - на передку,
в бронежилеті, у шоломі,
ти на покликанні шляху,
а не в переляку полоні!

Артур Сіренко
2025.09.20 12:33
Краплі лотосового меду
Осіння новела,
Що написана на поверхні озера
(А хтось називав його дзеркалом),
Слова,
Що виводили не бузиновим чорнилом,
А жовтим листям, що падало
На сіру ртуть спокою,
Повість про народ човнів, яку
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Іван Низовий (1942 - 2011) / Вірші / "Осанна химері" (2000)

 * * *

Дочці Лесі

Образ твору З великої любові й катування
Велике – егоїзм перемага:
У затісних любові берегах
Не втримати стихію руйнування!
Які там греблі й дамби?!
Все злама
Любов-ненависть,
Винищить дощенту:
Вона ж бо до останнього моменту
Сліпа, мов кріт,
А ще й глухоніма!
Нема для неї впину.
Прозріває
Лише тоді,
Коли проллється кров
Щонайрідніша, –
Отоді любов
У муках власне серце розриває!


2000

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-03-19 00:15:10
Переглядів сторінки твору 4310
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 0 / --  (6.055 / 6.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.253 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2025.05.04 08:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-19 00:35:29 ]
Мій батько страждав через наші з ним навіть незначні непорозуміння, які зазвичай трапляються між найближчими й найріднішими людьми...
Бережіть один одного...розумійте...чуйте...відчувайте...жалійте...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-19 00:48:34 ]
І хоч "кров-любов" "немодно" римувати )))...але це справжнє...і не заради красного слівця...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-03-19 00:56:37 ]
Як я розумію вашого батька, Лесю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-19 12:55:58 ]
Спасибі, пані Наталю.
А як я тепер розумію... Якби можна було вдруге прожити життя...то я б ніжніша була до тата завжди і в усьому...і цінувала кожну хвилину спілкування з ним...проживала її як останню. І за його життя б видавала його книги більшими тиражами, а не тільки останні сім років... І взагалі багато б чого зробила для свого надчутливого батька... Боляче мені...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-19 01:36:20 ]
Таке відверте, таке сокровенне... Може, Лесю, й не варто було б афішувати ТАКИЙ вірш - настільки особисте. Але й в особистому Іван Низовий виявив високий талант - виразно новаторськими є його переходи думки з рядка в рядок. Дякую тобі, Лесю, за велику працю з упорядкування батькової творчої спадщини! На добраніч!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-19 13:20:23 ]
Так, Юрію, це особисте... Але я впевнена, що кожному близькі та знайомі ці почуття й емоції. Так не буває, щоби хтось із нас хоча б раз у житті не завдав своїм рідним болю, навіть несвідомо. Усі ми в чомусь винні перед своїми батьками... А коли ми їх втрачаємо, то свої провини перед ними бачимо в усьому... Навіть у тому, що рідко казали їм: "Як я тебе люблю!". А скільки разів за життя ми їх просто обіймали, особливо в дорослому віці?!... Що тут казати...
Спасибі, Юрку, за те, що так відгукнувся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-20 23:11:57 ]
І ще, Юрію, батько не приховував цей вірш - він же увійшов до збірки )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-03-19 02:05:14 ]
тут така яскрава емоція любові,а справжність не підлягає правильносьті римування, справжність стукає в душу)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-19 13:27:45 ]
Дуже яскрава і найсильніша з усіх емоцій!!! Тато безмежно мене любив.
Дякую, Танюшо, за розуміння... Ви все це знаєте...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-03-19 05:55:59 ]
Цінуємо, коли втрачаємо :( от воно- розгортання сердечних пелюсток у любові.........


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-19 13:55:49 ]
На жаль, Ляночко, так завжди буває...
Я усвідомила, за будь-яких обставин дорослі діти мають поступатися своїм батькам, забуваючи про власні амбіції та бажання... Маленькими - слухатися, а дорослими - жаліти і поступатися. Дорослі діти несуть відповідальність за благополуччя, душевний стан і життя своїх літніх батьків. А егоїзм завжди надто дорого коштує: рубці на серці, погіршення здоров"я, хвороби на нервовому грунті...
Коли ж втрачаємо рідну людину, от тоді настає прозріння в неусвідомленій до цього силі справжньої любові...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-03-19 10:24:40 ]
Мені ці відчуття теж зрозумілі...У стосунках між батьками і дорослими дітьми (а вони для нас завжди ще діти) інколи й хуртовини завівають...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-19 14:16:16 ]
Сьогодні, Мирославе, я ні в чому не заперечую своїй мамі, ні в чому, якщо це, зрозуміло, не шкодить її здоров"ю. І навіть в таких випадках, коли мама не розуміє, що їй на користь, я намагаюся знайти такі слова, щоби вона сама захотіла те чи інше для себе... Мама у свої 79 років ще працює, і раніше я сперечалася з нею щодо цього. А потім зрозуміла - дома їй буде гірше, їй потрібно спілкуватися з людьми, рухатися і відволікатися за можливості від думок про втрату коханого чоловіка, оскільки колись вона сказала, що не переживе його смерть... Сьогодні для мене головне, щоби мама була завжди в більш-менш хорошому настрої.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-19 14:18:57 ]
удома


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-19 16:38:33 ]
Ми всі чимось завинили перед своїми батьками, Лесю!Але не всі так уміємо берегти пам`ять про них...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-19 17:31:09 ]
Дякую, Світлано, можливо...
Але це головний мій обов"язок. Це справа честі.
Батько щохвилини зі мною...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дубініна (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-20 14:00:47 ]
Прочитала вірш, Лесю, і серце защеміло... Мабуть, у кожного з нас, були моменти в житті, коли ми робили боляче своїм рідним... Дай Бог, щоб у кожного з нас було як можна менше таких моментів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-20 23:09:05 ]
Без слів...
Спасибі велике, Улянко, за щирість!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-03-24 07:26:55 ]
... :) щирі слова, Лесю... ...я теж так відчуваю, коли батька немає вже 14 років, так хочеться, щоб він був. І був, і говорив, і вчив... але - немає...

Просто вийшов, як є, у дорогу,
і пішов аж за сонце й за сніг,
розбудивши вселенську тривогу,
і спаливши мене у мені.

Знов чекаємо весня і літня –
так було в нас завжди у сім’ї…
Ти ж спішив, не діждав навіть квіту,
і тепер твої справи – мої…

:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-24 11:56:58 ]
Укотре рядки твого вірша викликають у мене сльози, Людо...
Прекрасний вірш. Але краще б його не було, а був твій батько...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-03-24 17:27:57 ]
та добре коли б...