Єсть на світі воля, а хто її має ?

/Т. Шевченко/

Бути вільним...
Але як це воно, бо скільки тут
і граней розуміння,
і варіантів трактування,
і способів досягнення.

Для когось це:
А) можливість жити у достатку, не відчувати ніякої нужди;
Б) можливість вибору, здатність відстоювати свої інтереси;
В) можливість провадити самостійне життя, належати самому собі

(В проявах максималізму це прагнення може вилитися у бажання ні в чому собі не відмовляти, не обтяжувати себе ніякими заборонами і пересторогами).

Ось така бувальщина критеріїв світського міркування
над цією можливістю – бути вільним.

Та піднімемось на рівень філософського буття.
Ось кілька висловлювань про волю.

Вільний лише той, хто володіє собою.
(Фрідріх Шиллер )

Справжній ворог нашої волі знаходиться в нас самих.
(Георг Зіммель )

Найбільше рабство - не маючи свободи, вважати себе вільним.
(Ґете)


А яким є духовне бачення цієї проблеми ?
Відповідь не це запитання знаходимо у розмові Ісуса Христа
з наверненими юдеями (Ів. 8):

31 Тож промовив Ісус до юдеїв, що в Нього ввірували:
Як у слові Моїм позостанетеся, тоді справді Моїми учнями будете,

32 і пізнаєте правду, а правда вас вільними зробить!

33 Вони відказали Йому: Авраамів ми рід, і нічиїми невільниками не були ми ніколи.
То як же Ти кажеш: Ви станете вільні?

34 Відповів їм Ісус: Поправді, поправді кажу вам, що кожен, хто чинить гріх, той раб гріха.

35 І не зостається раб у домі повік, але Син зостається повік.

36 Коли Син отже зробить вас вільними, то справді ви будете вільні.

Гріх – таємниця для людської душі. Через свою лукавість його присутність не зразу може бути виявлена відчуттями чи інтелектом людини. Маючи певну привабливість «краси» і «солодкості», він виявляє свою потворність поволі. Навіть для «Авраамових синів» була закрита та гірка правда, що вони являлися невільниками гріха.

Усвідомлення гріхів і звільнення від них – це особлива Божа Ласка. Єдиний шлях до цього внутрішня готовність до каяття і навернення. Тільки в такий спосіб ми зможемо наблизитися до Божого Сина і охопити усю повноту цього щастя – бути вільними, вільними від полону пристрастей, легіону побоювань, соти розчарувань. Бо Господній голос обіцяє усім:Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою! Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий, і знайдете спокій душам своїм. Бож ярмо Моє любе, а тягар Мій легкий!