ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.06.22 14:33
Натуралістичні думки – 5
Не хочете стати овочем на старісті – їжте овочі замолоду. Глибше лизнеш – більше куснеш. Безкорислива любов корисніша для здоров’я. Сила мистецтва не залежить од сили звуку. Не втрачайте голову – шануйте працю перукаря. Політ думки був пере

Борис Костиря
2026.06.22 13:22
* * *
Я заблукав поміж дерев зимових,
І нитка Аріадни на снігу
Згубилася, немов прадавня мова,
Забруднена у лютому гріху.
Поміж дерев зимових я шукаю
Нитки, які врятують нас усіх.
Мене ж у сутінках чекає Каїн.
А сніг летить, як первозданний сміх.

Ірина Вовк
2026.06.22 12:20
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 1)
Розділ II: РУНІЧНЕ КОЛО ПІВНІЧНОЇ КРОВІ Наступного дня після того, як золоте чорнило застигло на пергаменті, туман над Києвом змінився пронизливим північним вітром. Маленька Анна сиділа в дівочих покоях своєї матері, княгині Інгігерди. Тут пахло зовсі

хома дідим
2026.06.22 07:59
* 118 *
розкажи мені ще
про інакші дні
де так гарно було
із тобою
дай ліричного ще
відчуття мені
без потреби
сурми і двобою

Віктор Кучерук
2026.06.22 06:41
* * *
Неймовірно голосна
І проворна дуже, -
Покотилася луна
З-за ріки по лузі.
Повернулися назад
Наспіви веселі,
Ніби чути їх не рад
Нині хтось в оселі.

Світлана Пирогова
2026.06.21 21:58
Гортензія
Гортензія-красуня пишно квітне,
Вражає розмаїттям кольорів.
Розкішним покривається суцвіттям.
Побачив літній легіт - і зомлів.

І звідки тут ця пані елегантна?
Таких в саду ще досі не було.
Прикраса днини, вечора, світанку.

Олена Побийголод
2026.06.21 21:48
1937. Прощальна комсомольська
Михайло Ісаковський (1900-1973)

Був наказ йому – на захід,
    їй також – до чужини...
Йшли на фронти комсомольці
    Громадянської війни.

Йшли у військо, розставались,

Іван Потьомкін
2026.06.21 21:00
Умань (літо 1768 року)
Лежать ляхи з юдеями,
Що за гарний викуп
Сторгувалися з Максимом,
Як із скрути вийти.
Вийти вийшли,
Та не в ті ворота.
А міська голота,
Себто ті,

Ірина Вовк
2026.06.21 20:09
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції
Вона була вихована серед білого мармуру, кольорових мозаїк Софії та шелесту пергаментів у скрипторіях сонячного Києва періоду «золотого віку» Русі ХІ століття. Донька великого князя Ярослава Мудрого, вона мала стати живою печаткою у великій грі європейськ

Борис Костиря
2026.06.21 20:08
Прозорий ліс
Прозорий ліс у сутіні прозорій.
Прозорий смуток дивиться в імлу.
Прозорий спокій п'є північні зорі.
Прозорий час читає ковилу.

Прозорий простір причаївся вчасно
У згусток нерозтрачених хвилин,
Плекає мрію дивну і незгасну

Іван Потьомкін
2026.06.21 17:06
Умань (літо 1768 року)
Лежать ляхи з юдеями,
Що за гарний викуп
Сторгувалися з Максимом,
Як із скрути вийти.
Вийти вийшли,
Та не в ті ворота.
А міська голота,
Себто ті,

С М
2026.06.21 16:52
На часі (Jefferson Airplane)
Давно вже я не сходив, зі своїх ей, пагорбів
Усе, що бачив я, прискорює рух мій, домів

Прилинь, до обличчя, устами своїми
Дивися далі, о дивися глибинно

Помаранчевий і синій
Кольори моїх чуттів

Іван Веселий
2026.06.21 16:50
8. Проща. Переспіви.Б.К. Спіралі
Вдягнувши водолаза маску,
і вибравши спіралі час,
він ринув у місцеву прощу -
на дно духмяно гаслих трас.

Минулі виходи нестерпні
туди траплялися не раз,
та вірив він, що крізь ті терні,

Євген Федчук
2026.06.21 16:08
Керченська катастрофа 1942 року
Скоро наші уже будуть, мабуть Крим звільняти.
Пора звідти москалів тих усіх виганяти.
Закінчилась лафа їхня, кришка вже «Кримнашу»,
Забираються усі хай у помийну Рашу.
Я дивлюсь на те, як нині москалі воюють,
Як укріплення бездумно вони в лоб штурмую

Борис Костиря
2026.06.21 12:48
* * *
Час тече, наче плинна вода
У сипучий і ніжний пісок.
Час крадеться, неначе біда
У сплетінні геройств і пасток.

Не повернеться трепетний час,
Час кохання, дивацтв, розставань,
Що розкажуть важливе про нас,

Роман Миронов
2026.06.21 12:33
Наднова
У твоїх очах небагато спокою:
Більше – суму багряного, наперстів
Зі слів на оголених пальцях –

Аж до критичного струму.

У венах моїх більше правди,
Особливо, коли вони навиворіт –
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Іван Низовий (1942 - 2011) / Вірші / "Тобі моє серце" (1980)

 * * *
Дід був до діла вдатний:
Цілісіньку божу днину
Старанно, ніби дятел,
Обстукував деревину,
Цілісіньку божу днину
Обстукував деревину.

Стуки ті, перестуки
Снились мені щоночі,
Дідові зграбні руки,
Дідові мружні очі.
Снились мені щоночі
Дідові мружні очі.

Потім запала тиша:
Ані тобі півстуку.
Діду, вам що? Облиште!
А він не підніме руку.
Ані тобі півстуку.
І не підніме руку.

Діду, я вам – меляси…
Повну-повнісіньку миску –
Плата вам за коляску,
Дяка вам за колиску.
Повну-повнісіньку миску –
За коляску й колиску.

Ані тобі півзвуку,
Ані тобі півслова…
Стружка обвила руку,
Біла, мов паперова.
Ані тобі півслова…
Стружка, мов паперова.

Діду, вам що? Облиште!
Годі-бо вам мовчати:
Ви ж обіцяли лижви
І вербові санчата.
Годі-бо вже мовчати!
Де вербові санчата?

Так і сховали діда –
Стружка обвила руку…
Ой не влежить без діла
(Стружка ж обвила руку!).
Дід не влежить без діла,
А я не засну без стуку.





1968

(с) Низовий Іван Данилович
«Тобі моє серце» (поетична збірка)
Донецьк. – 1980. – 64 с. – С. 40 – 41


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-03-21 23:08:25
Переглядів сторінки твору 5745
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 6.021 / 6.5  (6.055 / 6.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.253 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2025.05.04 08:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-03-21 23:23:59 ]
"Старанно, ніби дятел".
Воно начебто смішно (точніше, іронічно або певною мірою гумористично) і водночас сумно.

Старанно - так.
Порівняння - влучне.

Воно настільки влучне, наскільки і образно досконале, природне і чудове.
Генетика відіграла свою роль.
Вдалий вірш, тонка метафоричність.
А "дятлів" немає. Лише історія.

Без паралелей, а виключно за текстом,
Г.С.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-21 23:34:28 ]
Дорогий Гарріо, спасибі за нічний візит і щирий відгук!
Я Вас вітаю із Днем поезії!!!

З повагою і побажанням добра.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-22 01:38:04 ]
В дитинстві завжди здається, що батьки, діди, бабці - основа нашого дитячого буття - вічні. А коли їх не стає - світ валиться...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 21:23:50 ]
Так, Галинко... Я своїх бабусю Олімпіаду й дідуся Петра (маминих батьків) втратила ще зовсім малою... А татових батьків бабусю Анастасію і дідуся Данила не бачила навіть на фото...
А тато своїх бабусю й дідуся пам"ятав... Бабуся Уляна пережила і своїх дітей, і свого чоловіка Тимофія...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-03-22 05:52:27 ]
І провідчулося, і намалювалося до детальки, до відлуння...так і чується отой стук, - теплий- претеплий спогад із дитинства- незабутнє!
то б міг подумати, що через слово Івана Низового, долине отого діда творчість, оте уміння обстукувати деревину. Настальгійно -солодко мені од прочитаного:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 21:29:02 ]
Мій дідусь Петро запам"ятався мені своєю веселою вдачею і водночас своєю гіперболізованою любов"ю до чистоти ))) "Ганяв" нас малих, аби не забували мити руки :) Теплі спогади...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 21:31:03 ]
А ще мій дідусь так грав на баяні!!! Був учителем музики!

Ляно, спасибі )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-03-22 07:10:45 ]
Згадалася моя невтомна бабуся, вона так і казала "лижви".Раніше вона мені дуже часто снилася, особливо, коли потрібна була її підтримка.
Тепер так і просяться слова:
Годі-бо вам мовчати:
Ви ж обіцяли...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 21:36:43 ]
А тато мені розповідав, що коли його бабуся Уляна вперше побачила мою світлину, то вона сказала, що я - копія її дочки Насті - татової мами, яка загинула, коли батькові було півтора року... У мені тато бачив не тільки дочку, а й свою маму... Бабуся Уляна померла, коли я була немовлям...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-03-22 07:24:12 ]
Своєрідна побудова вірша.
Осанна "золотим" рукам невтомної у праці людини...
Згадую свого батька.
Дякую...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 21:39:23 ]
Справді, "золоті руки"... Яке було покоління!!!
Світла пам"ять Вашому татові, Мирославе... Хай вічно живе його сад!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-03-22 08:42:06 ]
Ось він - ранній Іван Низовий в контексті шістдесятництва! Їй-Бо, сильно. І форма цікава, оригінальна... Згадалося Симоненкове "Дід умер"...
Решту роздумів - принагідно в листі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 21:41:44 ]
Спасибі, Анатолію :):):)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-03-22 09:39:24 ]
Портрет - те що треба! Велично і сумно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 21:44:32 ]
Згодна, Володю, тато відтворив головне...і розкрив людину прекрасну...
Щиро Вам дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2013-03-22 09:56:34 ]
Сумно і всерйоз. Немає діда, так само як коли-небудь земля як не вратить, то прийме і нас.
Мені пригадався невмиручий образ тата Карла, а десь далі - і його приятеля Джузеппе.
Така от паралель, яка не впливає на читацьке сприйняття вірша якимось категорично відмінним від ліричного настроєм. Пригадалась - ось і все.

Нових творчих відкрить у багатогранному таланті автора та гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 21:52:58 ]
Олександре, те, що Ви провели паралель стосовно образів тата Карла і Джузеппе (а він був узагалі як дитина...), тільки підсилило мої теплі враження від вірша, за що я Вам сердечно дякую.
І уклін Вам за побажання й усерозуміння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 21:58:35 ]
І я завжди чекатиму на Вас і Ваші роздуми...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-22 12:54:32 ]
Лесю!Деякі вірші просто хочеться читати, бо коментарі видаються зайвими...Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 21:57:24 ]
Світлано, цього і хотів Низовий. Відгук сердець людських...
Спасибі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2013-03-22 13:26:07 ]
Просто і щиро...

З повагою...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 22:03:22 ]
Як же гарно, що Ви відгукнулися, Іване!!!
Щиро вдячна.
І мої обійми для О.З. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2013-03-22 13:28:05 ]
ритм - стук - биття буття...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 22:06:46 ]
Влучно, Домі... Істинно...
Дякую Вам!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дубініна (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 15:00:40 ]
Читала, а перед очима вже покійні дідусь і бабця... Мабуть, найщасливіші дні були в житті, коли ми їздили на канікули в село... Іноді так хочеться повернути час назад...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 22:10:25 ]
!!! Ще й як хочеться, Улянко.
Як давно це було, як безжально давно...а ніби і вчора...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2013-03-22 20:49:14 ]
Нагадав цей вірш і про мого дідуся.

Сумую і досі за ним, бо був людиною працьовитою і доброю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 22:12:30 ]
Пане Василю, спасибі Вам за відгук серця...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 22:15:42 ]
Дорогі мої, ви поділилися своїм теплом, часточкою свого серця...
Я вас люблю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2013-03-22 23:58:05 ]
сильно.......


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-23 02:53:04 ]
Софійко, дуже вдячна, що Ви відгукнулися на цей вірш!
Мені так приємно...