ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.12.22 19:59
Видно...
Видно не того любила,
розірвала, попалила
помаранчові вітрила.
Деревом вросла в землицю —
погляд гострий, серце — криця,
а душа, немов криниця:
милосердна, хлібосільна,
щира, горда, своєрідна,

Іван Потьомкін
2025.12.22 17:40
Дарунок з Миколаєва
Він надійшов не з того Миколаєва, на який зазіхав кремлівський загарбник-мрійник, а з невеличкого містечка на Львівщині. У відповідь на свої дві книжки («Запорожець за Йорданом» та «Заплутавшись у гомоні століть») я отримав три («Розчарована осінь», «Тере

Борис Костиря
2025.12.22 15:26
* * *
Ліс як віддзеркалення
твоєї особистості.
Ліс як відбиття
твоїх думок.
З ким ще говорити,
як не з лісом?
Ти стоїш із ним
віч-на-віч.

Олена Побийголод
2025.12.22 13:54
Мертві Душі, Поема (2019)
Із Олександра Васильовича Некрасова *

Зміст
Глава перша
Глава друга
Глава третя
Глава четверта
Глава п’ята

Сергій Губерначук
2025.12.22 13:39
Дама. Вино…
Дама. Вино.
У цих Броварах за кожним столом
грають у дурня!
А як до кишені за козирем!
А як переможно сміються!
Дотепність!
Дотепність!
Цілуйте чемпіона!

Віктор Кучерук
2025.12.22 09:43
* * *
Сліди імперської сваволі
Рясніють досі навкруги,
Бо заганяють у неволю
Нас знов неправедні торги.
Вчуваю ясно силу впливу
Боліт на дії та думки,
Коли читаю директиви
Про те, куди нам йти з руки.

В Горова Леся
2025.12.22 07:16
Пройшло сьогодні найкоротший шлях...
Пройшло сьогодні найкоротший шлях,
Торкаючись верхівок, сонце срібне,
Й занурилось у жовте сяйво німба,
Який за лісом підіймався, ніби
Фантомна позолота із гіллЯ.

А стовбурів увіткнуті списИ
Врізалися у небо, рвали хустя

Володимир Бойко
2025.12.21 22:38
Контроверсійне – 4
Політиків із бездоганною репутацією не буває, є недостатньо скомпрометовані. Спільні вороги об’єднують надійніше, аніж спільні друзі. Люди приручаються набагато краще за тварин завдяки розвиненим товарно-грошовим відносинам. Інстинкт самознищенн

Ігор Терен
2025.12.21 18:35
Фальшиві голуби миру
А ми на мапі світу трохи інші.
Воюємо, не вішаємо ніс
як і раніше...
та у моно більше
спецоперацій, бо у них безвіз.

***
А бути дурнями відомими

Артур Курдіновський
2025.12.21 16:13
Транзитом (сонет)
Самотня ніч. Холодне підвіконня.
Зима в душі, негода за вікном.
Гостей немає. Тиша безпардонна
Заволоділа дійсністю та сном.

Покрились льодом почуття бездонні,
Зів'яв букет яскравих еустом.
Тепер мій світ - безбарвне царство сонне,

Ігор Шоха
2025.12.21 16:03
Протистояння в рівнодення
А на кону – на видимому фронті
ніякої містерії нема.
Тяжка робота
бити ідіотів,
бо їх уже не тисячі, а тьма.

***
А у раю не яблуко дешеве,

Світлана Пирогова
2025.12.21 15:44
Дай, Боже, павзу
Туман заполонив собою
Усе, що бачив, охопив.
Жупан невидимого крою
Затьмарив стільки див.
Ідеш ліворуч чи праворуч,
Ледь-ледь щось видно в пелені.
Земля свою шепоче сповідь,
Їй теж не хочеться війни.

Борис Костиря
2025.12.21 14:56
Зимова сльота
Ця сльота так трагічно зимова
Увірвалась з незнаних глибин,
Відібрала провісницьке слово,
Мов дарунок таємних вершин.

Ця сльота розчинила всі мислі,
Розчинила і радість, і сум.
І сніги наповзають невтішні,

Віктор Насипаний
2025.12.21 14:47
Хитра загадка
Задали дітям в школі творчу вправу,
Щоб загадку придумали цікаву.
Якщо її ніхто не відгадає,
Отой оцінку гарну, звісно, має.
Не було часу в мами з татом в Юлі,
Пішла мала спитати у бабулі.
Старенька мудра, всяке- різне знала,
Одну хитреньку загадк

Сергій Рожко
2025.12.21 13:55
Українська колискова
Світ оцей завеликий, та тихо, дитинко, не плач,
не торкнеться тебе буревій світової толоки,
тато й мама завжди будуть поруч з тобою, допоки
скатертиною неба колує духмяний калач.
Іграшковий ведмедик – з усіх, самий відданий друг,
берегтиме твої потає

Микола Дудар
2025.12.21 13:04
***
Те саме знову без кінця.
Одне й те саме… все спочатку.
І та мелодія, і ця —
Тобі й мені, обом на згадку…
У кадрі наш з тобою зріст.
Зростали ми там без зупинки.
А в ньому вальс, а ньому твіст
І сна безрадісні уривки…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Іван Низовий (1942 - 2011) / Вірші / "Тобі моє серце" (1980)

 * * *
Дід був до діла вдатний:
Цілісіньку божу днину
Старанно, ніби дятел,
Обстукував деревину,
Цілісіньку божу днину
Обстукував деревину.

Стуки ті, перестуки
Снились мені щоночі,
Дідові зграбні руки,
Дідові мружні очі.
Снились мені щоночі
Дідові мружні очі.

Потім запала тиша:
Ані тобі півстуку.
Діду, вам що? Облиште!
А він не підніме руку.
Ані тобі півстуку.
І не підніме руку.

Діду, я вам – меляси…
Повну-повнісіньку миску –
Плата вам за коляску,
Дяка вам за колиску.
Повну-повнісіньку миску –
За коляску й колиску.

Ані тобі півзвуку,
Ані тобі півслова…
Стружка обвила руку,
Біла, мов паперова.
Ані тобі півслова…
Стружка, мов паперова.

Діду, вам що? Облиште!
Годі-бо вам мовчати:
Ви ж обіцяли лижви
І вербові санчата.
Годі-бо вже мовчати!
Де вербові санчата?

Так і сховали діда –
Стружка обвила руку…
Ой не влежить без діла
(Стружка ж обвила руку!).
Дід не влежить без діла,
А я не засну без стуку.





1968

(с) Низовий Іван Данилович
«Тобі моє серце» (поетична збірка)
Донецьк. – 1980. – 64 с. – С. 40 – 41


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-03-21 23:08:25
Переглядів сторінки твору 5216
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 6.021 / 6.5  (6.055 / 6.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.253 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2025.05.04 08:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-03-21 23:23:59 ]
"Старанно, ніби дятел".
Воно начебто смішно (точніше, іронічно або певною мірою гумористично) і водночас сумно.

Старанно - так.
Порівняння - влучне.

Воно настільки влучне, наскільки і образно досконале, природне і чудове.
Генетика відіграла свою роль.
Вдалий вірш, тонка метафоричність.
А "дятлів" немає. Лише історія.

Без паралелей, а виключно за текстом,
Г.С.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-21 23:34:28 ]
Дорогий Гарріо, спасибі за нічний візит і щирий відгук!
Я Вас вітаю із Днем поезії!!!

З повагою і побажанням добра.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-22 01:38:04 ]
В дитинстві завжди здається, що батьки, діди, бабці - основа нашого дитячого буття - вічні. А коли їх не стає - світ валиться...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 21:23:50 ]
Так, Галинко... Я своїх бабусю Олімпіаду й дідуся Петра (маминих батьків) втратила ще зовсім малою... А татових батьків бабусю Анастасію і дідуся Данила не бачила навіть на фото...
А тато своїх бабусю й дідуся пам"ятав... Бабуся Уляна пережила і своїх дітей, і свого чоловіка Тимофія...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2013-03-22 05:52:27 ]
І провідчулося, і намалювалося до детальки, до відлуння...так і чується отой стук, - теплий- претеплий спогад із дитинства- незабутнє!
то б міг подумати, що через слово Івана Низового, долине отого діда творчість, оте уміння обстукувати деревину. Настальгійно -солодко мені од прочитаного:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 21:29:02 ]
Мій дідусь Петро запам"ятався мені своєю веселою вдачею і водночас своєю гіперболізованою любов"ю до чистоти ))) "Ганяв" нас малих, аби не забували мити руки :) Теплі спогади...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 21:31:03 ]
А ще мій дідусь так грав на баяні!!! Був учителем музики!

Ляно, спасибі )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-03-22 07:10:45 ]
Згадалася моя невтомна бабуся, вона так і казала "лижви".Раніше вона мені дуже часто снилася, особливо, коли потрібна була її підтримка.
Тепер так і просяться слова:
Годі-бо вам мовчати:
Ви ж обіцяли...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 21:36:43 ]
А тато мені розповідав, що коли його бабуся Уляна вперше побачила мою світлину, то вона сказала, що я - копія її дочки Насті - татової мами, яка загинула, коли батькові було півтора року... У мені тато бачив не тільки дочку, а й свою маму... Бабуся Уляна померла, коли я була немовлям...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-03-22 07:24:12 ]
Своєрідна побудова вірша.
Осанна "золотим" рукам невтомної у праці людини...
Згадую свого батька.
Дякую...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 21:39:23 ]
Справді, "золоті руки"... Яке було покоління!!!
Світла пам"ять Вашому татові, Мирославе... Хай вічно живе його сад!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-03-22 08:42:06 ]
Ось він - ранній Іван Низовий в контексті шістдесятництва! Їй-Бо, сильно. І форма цікава, оригінальна... Згадалося Симоненкове "Дід умер"...
Решту роздумів - принагідно в листі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 21:41:44 ]
Спасибі, Анатолію :):):)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-03-22 09:39:24 ]
Портрет - те що треба! Велично і сумно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 21:44:32 ]
Згодна, Володю, тато відтворив головне...і розкрив людину прекрасну...
Щиро Вам дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2013-03-22 09:56:34 ]
Сумно і всерйоз. Немає діда, так само як коли-небудь земля як не вратить, то прийме і нас.
Мені пригадався невмиручий образ тата Карла, а десь далі - і його приятеля Джузеппе.
Така от паралель, яка не впливає на читацьке сприйняття вірша якимось категорично відмінним від ліричного настроєм. Пригадалась - ось і все.

Нових творчих відкрить у багатогранному таланті автора та гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 21:52:58 ]
Олександре, те, що Ви провели паралель стосовно образів тата Карла і Джузеппе (а він був узагалі як дитина...), тільки підсилило мої теплі враження від вірша, за що я Вам сердечно дякую.
І уклін Вам за побажання й усерозуміння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 21:58:35 ]
І я завжди чекатиму на Вас і Ваші роздуми...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-22 12:54:32 ]
Лесю!Деякі вірші просто хочеться читати, бо коментарі видаються зайвими...Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 21:57:24 ]
Світлано, цього і хотів Низовий. Відгук сердець людських...
Спасибі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2013-03-22 13:26:07 ]
Просто і щиро...

З повагою...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 22:03:22 ]
Як же гарно, що Ви відгукнулися, Іване!!!
Щиро вдячна.
І мої обійми для О.З. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2013-03-22 13:28:05 ]
ритм - стук - биття буття...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 22:06:46 ]
Влучно, Домі... Істинно...
Дякую Вам!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дубініна (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 15:00:40 ]
Читала, а перед очима вже покійні дідусь і бабця... Мабуть, найщасливіші дні були в житті, коли ми їздили на канікули в село... Іноді так хочеться повернути час назад...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 22:10:25 ]
!!! Ще й як хочеться, Улянко.
Як давно це було, як безжально давно...а ніби і вчора...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2013-03-22 20:49:14 ]
Нагадав цей вірш і про мого дідуся.

Сумую і досі за ним, бо був людиною працьовитою і доброю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 22:12:30 ]
Пане Василю, спасибі Вам за відгук серця...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 22:15:42 ]
Дорогі мої, ви поділилися своїм теплом, часточкою свого серця...
Я вас люблю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2013-03-22 23:58:05 ]
сильно.......


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-23 02:53:04 ]
Софійко, дуже вдячна, що Ви відгукнулися на цей вірш!
Мені так приємно...