ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.09.22 22:25
У дитинстві я довго подорожував.
Що я шукав?
Я шукав те, чого не існує,
а знаходив лише порожнечу.
Із дитинства закріпилася звичка
шукання невідомих світів.
Я потрапляв у магму невідомості,
у в'язку речовину невизначеності,

Тетяна Левицька
2025.09.22 16:58
Не гадаю наразі, що буде зі мною —
домовина соснова, чи сонця розмай?
Бач, вервечкою ходить біда за бідою,
без страждання гріхи не пускають у рай.

Ще не все допила із ґрааля терпіння
і не склала в дорогу валізу важку.
На краю океану збираю камін

Світлана Пирогова
2025.09.22 15:40
Літає павутина примою в повітрі,
Нюанс плете любові міражем.
І ллється бабиного літечка палітра,
Складає візерунок вітражем.

І швидко час злітає, мов легка пір'їна,
Вже осінь дефілює у вбранні.
Із золотого листя встелена перина,

Віктор Насипаний
2025.09.22 14:40
Згадаю я ті давні дні,
Коли з’явилась ти мені.
І я від тебе шаленів,
Кохання квітку сам приніс.

Приспів:
Хоч роки, як стрімка ріка,-
В моїй руці твоя рука.

Ольга Олеандра
2025.09.22 10:31
Спокуса щирістю найнебезпечніша з спокус.
Така солодка і така принадна.
Ти відчуваєш доторк її вуст?
Він дуже ніжний й неспростовно владний.

Він проникає у твоє єство,
запалює й розпалює все дужче.
Невже ти хочеш загасить його?

Віктор Кучерук
2025.09.22 10:11
Все швидше й швидше мчать літа,
Все більше й більше смутку в звуках, -
Знедавна втома й гіркота
Дороговказом стали мукам.
Зловісний стрій нових недуг
Вже приглядається до мене
І так ось топчеться навкруг,
Що пилом дихають легені.

Олександр Буй
2025.09.21 20:52
У життя мого блокноті для нотаток
Добігають чисті аркуші кінця
І останній вже готується прийняти
Завершальну епіграму від Творця.

Отче наш, пошаруди іще папером:
Переглянь Свої помітки на полях,
Що мені до бенефісу від прем’єри

Іван Потьомкін
2025.09.21 19:27
В одній тональності
плачуть діти всіх національностей,
одні й ті ж сльози,
солоні, невблаганні ллються.
Це музика без слів,
словами не варто відгукнуться.
Ліпше голівоньку притиснуть
і пестить, і мугикать любу маляті пісню.

С М
2025.09.21 17:17
О, ця жінка зо цвинтаря від мене має діти
Душевна, хай не всяк нас має видіти
Вона ангел звалища, є у неї їжа
Якщо я помиратиму, ти знаєш, хто саме накриє моє ліжко

Якщо трубопровід зламаний, на мості я приникнув
Чи їду з глузду на гайвеї недалік р

Євген Федчук
2025.09.21 16:12
В історії України скільки раз бувало,
Що самі ж і «верховоди» її продавали.
Хто відкрито її зрадив, хто дурно попхався,
Хотів слави. Замість того сорому набрався.
Ще і більше зробив шкоди, ніж доброї справи.
Тому то наша історія така і кривава.
Геть

Віктор Насипаний
2025.09.21 15:37
Хоч нема вже літа наче.
Сонце й досі.
А мене у гості кличе
Тиха осінь

приспів
Теплі дні ясні, чудові.
Світ, мов красень.

Світлана Пирогова
2025.09.21 13:13
Ти сонце золотаве із промінням,
Що лагідно торкається обличчя.
Я чую твоє тихе шепотіння.
На зустріч радісну кохання кличе.

Твої вуста зливаються з моїми,
Мов річка, що впадає в тепле море.
І ніжно поцілунками п'янкими

Олександр Сушко
2025.09.21 10:50
Полиці пам'яті наповнені ущерть
Осмученими спогадами юні...
Вже тричі серце стискувала смерть,
Вливала тьму в роки мої безжурні.

Охороняла неня. Брала біль
На себе. А тепер її немає...
Вона тепер блука між Лети хвиль,

Віктор Кучерук
2025.09.21 09:35
Минулого немає, майбутнє - не настало, -
Невпинним сьогоденням живу собі помалу, -
В садочку клопочуся, з онуками вожуся
І корисні поради накручую на вуса.
Копійку кожну зважую та лаюся сердито
На тих, що і на старості перешкоджає жити.
Але наперек

Володимир Ляшкевич
2025.09.20 17:31
Гей, там, в тилу,
в квартирі, чи в своєму домі,
ти депресуєш у страху.
чи сохнеш у якійсь утомі!
Лишай те все, - на передку,
в бронежилеті, у шоломі,
ти на покликанні шляху,
а не в переляку полоні!

Артур Сіренко
2025.09.20 12:33
Осіння новела,
Що написана на поверхні озера
(А хтось називав його дзеркалом),
Слова,
Що виводили не бузиновим чорнилом,
А жовтим листям, що падало
На сіру ртуть спокою,
Повість про народ човнів, яку
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Низовий (1942 - 2011) / Вірші / "Тобі моє серце" (1980)

 * * *
Дід був до діла вдатний:
Цілісіньку божу днину
Старанно, ніби дятел,
Обстукував деревину,
Цілісіньку божу днину
Обстукував деревину.

Стуки ті, перестуки
Снились мені щоночі,
Дідові зграбні руки,
Дідові мружні очі.
Снились мені щоночі
Дідові мружні очі.

Потім запала тиша:
Ані тобі півстуку.
Діду, вам що? Облиште!
А він не підніме руку.
Ані тобі півстуку.
І не підніме руку.

Діду, я вам – меляси…
Повну-повнісіньку миску –
Плата вам за коляску,
Дяка вам за колиску.
Повну-повнісіньку миску –
За коляску й колиску.

Ані тобі півзвуку,
Ані тобі півслова…
Стружка обвила руку,
Біла, мов паперова.
Ані тобі півслова…
Стружка, мов паперова.

Діду, вам що? Облиште!
Годі-бо вам мовчати:
Ви ж обіцяли лижви
І вербові санчата.
Годі-бо вже мовчати!
Де вербові санчата?

Так і сховали діда –
Стружка обвила руку…
Ой не влежить без діла
(Стружка ж обвила руку!).
Дід не влежить без діла,
А я не засну без стуку.





1968

(с) Низовий Іван Данилович
«Тобі моє серце» (поетична збірка)
Донецьк. – 1980. – 64 с. – С. 40 – 41


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-03-21 23:08:25
Переглядів сторінки твору 5015
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 6.021 / 6.5  (6.055 / 6.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.253 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2025.05.04 08:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-03-21 23:23:59 ]
"Старанно, ніби дятел".
Воно начебто смішно (точніше, іронічно або певною мірою гумористично) і водночас сумно.

Старанно - так.
Порівняння - влучне.

Воно настільки влучне, наскільки і образно досконале, природне і чудове.
Генетика відіграла свою роль.
Вдалий вірш, тонка метафоричність.
А "дятлів" немає. Лише історія.

Без паралелей, а виключно за текстом,
Г.С.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-21 23:34:28 ]
Дорогий Гарріо, спасибі за нічний візит і щирий відгук!
Я Вас вітаю із Днем поезії!!!

З повагою і побажанням добра.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-22 01:38:04 ]
В дитинстві завжди здається, що батьки, діди, бабці - основа нашого дитячого буття - вічні. А коли їх не стає - світ валиться...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 21:23:50 ]
Так, Галинко... Я своїх бабусю Олімпіаду й дідуся Петра (маминих батьків) втратила ще зовсім малою... А татових батьків бабусю Анастасію і дідуся Данила не бачила навіть на фото...
А тато своїх бабусю й дідуся пам"ятав... Бабуся Уляна пережила і своїх дітей, і свого чоловіка Тимофія...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-03-22 05:52:27 ]
І провідчулося, і намалювалося до детальки, до відлуння...так і чується отой стук, - теплий- претеплий спогад із дитинства- незабутнє!
то б міг подумати, що через слово Івана Низового, долине отого діда творчість, оте уміння обстукувати деревину. Настальгійно -солодко мені од прочитаного:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 21:29:02 ]
Мій дідусь Петро запам"ятався мені своєю веселою вдачею і водночас своєю гіперболізованою любов"ю до чистоти ))) "Ганяв" нас малих, аби не забували мити руки :) Теплі спогади...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 21:31:03 ]
А ще мій дідусь так грав на баяні!!! Був учителем музики!

Ляно, спасибі )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-03-22 07:10:45 ]
Згадалася моя невтомна бабуся, вона так і казала "лижви".Раніше вона мені дуже часто снилася, особливо, коли потрібна була її підтримка.
Тепер так і просяться слова:
Годі-бо вам мовчати:
Ви ж обіцяли...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 21:36:43 ]
А тато мені розповідав, що коли його бабуся Уляна вперше побачила мою світлину, то вона сказала, що я - копія її дочки Насті - татової мами, яка загинула, коли батькові було півтора року... У мені тато бачив не тільки дочку, а й свою маму... Бабуся Уляна померла, коли я була немовлям...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-03-22 07:24:12 ]
Своєрідна побудова вірша.
Осанна "золотим" рукам невтомної у праці людини...
Згадую свого батька.
Дякую...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 21:39:23 ]
Справді, "золоті руки"... Яке було покоління!!!
Світла пам"ять Вашому татові, Мирославе... Хай вічно живе його сад!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-03-22 08:42:06 ]
Ось він - ранній Іван Низовий в контексті шістдесятництва! Їй-Бо, сильно. І форма цікава, оригінальна... Згадалося Симоненкове "Дід умер"...
Решту роздумів - принагідно в листі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 21:41:44 ]
Спасибі, Анатолію :):):)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-03-22 09:39:24 ]
Портрет - те що треба! Велично і сумно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 21:44:32 ]
Згодна, Володю, тато відтворив головне...і розкрив людину прекрасну...
Щиро Вам дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2013-03-22 09:56:34 ]
Сумно і всерйоз. Немає діда, так само як коли-небудь земля як не вратить, то прийме і нас.
Мені пригадався невмиручий образ тата Карла, а десь далі - і його приятеля Джузеппе.
Така от паралель, яка не впливає на читацьке сприйняття вірша якимось категорично відмінним від ліричного настроєм. Пригадалась - ось і все.

Нових творчих відкрить у багатогранному таланті автора та гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 21:52:58 ]
Олександре, те, що Ви провели паралель стосовно образів тата Карла і Джузеппе (а він був узагалі як дитина...), тільки підсилило мої теплі враження від вірша, за що я Вам сердечно дякую.
І уклін Вам за побажання й усерозуміння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 21:58:35 ]
І я завжди чекатиму на Вас і Ваші роздуми...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-22 12:54:32 ]
Лесю!Деякі вірші просто хочеться читати, бо коментарі видаються зайвими...Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 21:57:24 ]
Світлано, цього і хотів Низовий. Відгук сердець людських...
Спасибі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2013-03-22 13:26:07 ]
Просто і щиро...

З повагою...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 22:03:22 ]
Як же гарно, що Ви відгукнулися, Іване!!!
Щиро вдячна.
І мої обійми для О.З. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2013-03-22 13:28:05 ]
ритм - стук - биття буття...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 22:06:46 ]
Влучно, Домі... Істинно...
Дякую Вам!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дубініна (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 15:00:40 ]
Читала, а перед очима вже покійні дідусь і бабця... Мабуть, найщасливіші дні були в житті, коли ми їздили на канікули в село... Іноді так хочеться повернути час назад...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 22:10:25 ]
!!! Ще й як хочеться, Улянко.
Як давно це було, як безжально давно...а ніби і вчора...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2013-03-22 20:49:14 ]
Нагадав цей вірш і про мого дідуся.

Сумую і досі за ним, бо був людиною працьовитою і доброю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 22:12:30 ]
Пане Василю, спасибі Вам за відгук серця...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 22:15:42 ]
Дорогі мої, ви поділилися своїм теплом, часточкою свого серця...
Я вас люблю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2013-03-22 23:58:05 ]
сильно.......


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-23 02:53:04 ]
Софійко, дуже вдячна, що Ви відгукнулися на цей вірш!
Мені так приємно...