ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.03.24 06:25
* * *
Сонця подихи гарячі
Так прогріли злеглий сніг,
Що від болю він аж плаче
Та спливає із доріг.
І брудними потічками
Наповняє рівчаки, -
І вузенькими струмками
Проникає до ріки.

Іван Потьомкін
2026.03.23 21:20
***
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Олена Побийголод
2026.03.23 15:48
1937. Тачанка
Михайло Рудерман (1905-1984; народився й провів юність в Україні)

Ти лети з дороги, птице,
звіре, й ти з дороги йди:
Бачиш, хмара клубочиться,
коні швидко мчать сюди!

І поціливши з нальоту

Охмуд Песецький
2026.03.23 13:23
Плин
Вони у згадах не для втіхи –
Квартири наймані й кутки.
Скоріше це сигнальні віхи
В руслі життєвої ріки.

Лимани, плеса та причали,
Протоки, створи та буї...
Чи навігаціям навчали

Борис Костиря
2026.03.23 11:25
Ящірка
Я так хотів
упіймати за хвіст ящірку.
Ящірку як остаточний сенс.
Ящірку як остаточний смуток.
Ящірку як Істину,
яка вислизає від нас,
як остаточний голос космосу,
як видимість прозріння,

Юрій Гундарів
2026.03.23 09:36
Маятник
Допоки є мама у сина,
він ще дитина.

Вона зрозуміє все і пробачить -
дихати легше наче.

…Життя накручує коло за колом…
Чую: у відчинене весняне вікно

Віктор Кучерук
2026.03.23 07:25
* * *
Мене зустріли, як належить
Стрічати, певно, короля,
Бо, наче Ейфелева вежа,
Звелась принадно сулія
Понад закусками в тарелях
На переповненім столі
В гостинній змалечку оселі,
В моєму рідному селі...

Ірина Вовк
2026.03.22 23:00
Княжна козацького степу. Повернення до Храму
замість ПІСЛЯМОВИ) Тепер вони троє – мати та її соколи – спочивають у безіменних могилах, але їхні душі щоночі повертаються до Свято-Іллінської церкви, де колись Розанда присягала Тимошеві на вірність.

Євген Федчук
2026.03.22 17:34
Як Хмельницький шукав союзу зі Швецією в 1655 році і чим все закінчилося
Старий шинок над дорогу недалік Полтави.
Битий шлях, отож чимало люду проїжджає.
Хтось із подорожніх часом в шинок зазирає
Кухоль-два перехопити. Скуштувати страви.
То козаки зазирнули, за столом усілись.
Молоді іще, гарячі, кров у жилах грає.
Трохи

Юхим Семеняко
2026.03.22 15:33
Сьогоднішні хліба
       Поки наша колегіальна система не працює, перед "амбразурою" доводиться бути мені, і вихідними днями я маю право на свої маневри у переміщенні.     Сьогодні закінчується тижневе коло, а якими справами буду зайнятий завтра, сказати складно. С

Світлана Пирогова
2026.03.22 13:41
Зустріч
То як забути? Чи можливо?
В душі щось дзенькало, лилось.
Твій шепіт доторкавсь сяйливо,
Аж соняшник підняв чоло.

Жагуча спрага розбирала.
Сховався вітерець легкий.
Пташина лопотіла зграя.

Володимир Бойко
2026.03.22 12:50
Нерафіновані думки
Цукор-рафінад корисний тим, що його важче переплутати з сіллю. Ідеальний жіночий стан – коли 90х60х90, ідеальний чоловічий стан – коли 3 по 100. Краще нехай шкварчить олія на пательні, ніж шкварчить жінка з пательнею. Струнким жінкам так би пасув

Борис Костиря
2026.03.22 12:18
Осіння глибина
Колись в осінній глибині
Захочеш літо повернути
І в осені на самім дні
Знайти печаль від м'яти й рути.

В терпкій осінній глибині
Тобі відкриються прозріння
І у мутній нічній воді

Іван Потьомкін
2026.03.22 11:29
***
Любив тебе я тоді
Та люблю й сьогодні.
-То чому ж не натякнув
Ані словом жодним?
-Та чи ж зміг я доступиться
За хлопців юрбою?
-А я так же поривалась,
Щоб побуть з тобою...

Охмуд Песецький
2026.03.22 10:09
Намовляння
Я сонцю вклоняюсь нині,
Йому, як тобі раніше.
Між нами найдовші милі,
Любові моєї ніше.

Не виберусь, певно, звідти.
Замкнуся, щоб не відкритись,
І буде собі сидіти

Юрій Гундарів
2026.03.22 08:59
Марсель Марсо
березня 1923 року народився легендарний французький актор-мім єврейського походження і великий громадянин. Кажуть, це він подарував Майклу Джексону його знамениту «місячну ходу». А ще існує історія, що ніби сам Чарлі Чаплін запросив його за свій столи
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Іван Низовий (1942 - 2011) / Вірші / "Тобі моє серце" (1980)

 * * *
Дід був до діла вдатний:
Цілісіньку божу днину
Старанно, ніби дятел,
Обстукував деревину,
Цілісіньку божу днину
Обстукував деревину.

Стуки ті, перестуки
Снились мені щоночі,
Дідові зграбні руки,
Дідові мружні очі.
Снились мені щоночі
Дідові мружні очі.

Потім запала тиша:
Ані тобі півстуку.
Діду, вам що? Облиште!
А він не підніме руку.
Ані тобі півстуку.
І не підніме руку.

Діду, я вам – меляси…
Повну-повнісіньку миску –
Плата вам за коляску,
Дяка вам за колиску.
Повну-повнісіньку миску –
За коляску й колиску.

Ані тобі півзвуку,
Ані тобі півслова…
Стружка обвила руку,
Біла, мов паперова.
Ані тобі півслова…
Стружка, мов паперова.

Діду, вам що? Облиште!
Годі-бо вам мовчати:
Ви ж обіцяли лижви
І вербові санчата.
Годі-бо вже мовчати!
Де вербові санчата?

Так і сховали діда –
Стружка обвила руку…
Ой не влежить без діла
(Стружка ж обвила руку!).
Дід не влежить без діла,
А я не засну без стуку.





1968

(с) Низовий Іван Данилович
«Тобі моє серце» (поетична збірка)
Донецьк. – 1980. – 64 с. – С. 40 – 41


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-03-21 23:08:25
Переглядів сторінки твору 5415
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 6.021 / 6.5  (6.055 / 6.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.253 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2025.05.04 08:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-03-21 23:23:59 ]
"Старанно, ніби дятел".
Воно начебто смішно (точніше, іронічно або певною мірою гумористично) і водночас сумно.

Старанно - так.
Порівняння - влучне.

Воно настільки влучне, наскільки і образно досконале, природне і чудове.
Генетика відіграла свою роль.
Вдалий вірш, тонка метафоричність.
А "дятлів" немає. Лише історія.

Без паралелей, а виключно за текстом,
Г.С.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-21 23:34:28 ]
Дорогий Гарріо, спасибі за нічний візит і щирий відгук!
Я Вас вітаю із Днем поезії!!!

З повагою і побажанням добра.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-22 01:38:04 ]
В дитинстві завжди здається, що батьки, діди, бабці - основа нашого дитячого буття - вічні. А коли їх не стає - світ валиться...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 21:23:50 ]
Так, Галинко... Я своїх бабусю Олімпіаду й дідуся Петра (маминих батьків) втратила ще зовсім малою... А татових батьків бабусю Анастасію і дідуся Данила не бачила навіть на фото...
А тато своїх бабусю й дідуся пам"ятав... Бабуся Уляна пережила і своїх дітей, і свого чоловіка Тимофія...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-03-22 05:52:27 ]
І провідчулося, і намалювалося до детальки, до відлуння...так і чується отой стук, - теплий- претеплий спогад із дитинства- незабутнє!
то б міг подумати, що через слово Івана Низового, долине отого діда творчість, оте уміння обстукувати деревину. Настальгійно -солодко мені од прочитаного:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 21:29:02 ]
Мій дідусь Петро запам"ятався мені своєю веселою вдачею і водночас своєю гіперболізованою любов"ю до чистоти ))) "Ганяв" нас малих, аби не забували мити руки :) Теплі спогади...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 21:31:03 ]
А ще мій дідусь так грав на баяні!!! Був учителем музики!

Ляно, спасибі )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-03-22 07:10:45 ]
Згадалася моя невтомна бабуся, вона так і казала "лижви".Раніше вона мені дуже часто снилася, особливо, коли потрібна була її підтримка.
Тепер так і просяться слова:
Годі-бо вам мовчати:
Ви ж обіцяли...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 21:36:43 ]
А тато мені розповідав, що коли його бабуся Уляна вперше побачила мою світлину, то вона сказала, що я - копія її дочки Насті - татової мами, яка загинула, коли батькові було півтора року... У мені тато бачив не тільки дочку, а й свою маму... Бабуся Уляна померла, коли я була немовлям...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-03-22 07:24:12 ]
Своєрідна побудова вірша.
Осанна "золотим" рукам невтомної у праці людини...
Згадую свого батька.
Дякую...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 21:39:23 ]
Справді, "золоті руки"... Яке було покоління!!!
Світла пам"ять Вашому татові, Мирославе... Хай вічно живе його сад!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-03-22 08:42:06 ]
Ось він - ранній Іван Низовий в контексті шістдесятництва! Їй-Бо, сильно. І форма цікава, оригінальна... Згадалося Симоненкове "Дід умер"...
Решту роздумів - принагідно в листі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 21:41:44 ]
Спасибі, Анатолію :):):)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-03-22 09:39:24 ]
Портрет - те що треба! Велично і сумно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 21:44:32 ]
Згодна, Володю, тато відтворив головне...і розкрив людину прекрасну...
Щиро Вам дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2013-03-22 09:56:34 ]
Сумно і всерйоз. Немає діда, так само як коли-небудь земля як не вратить, то прийме і нас.
Мені пригадався невмиручий образ тата Карла, а десь далі - і його приятеля Джузеппе.
Така от паралель, яка не впливає на читацьке сприйняття вірша якимось категорично відмінним від ліричного настроєм. Пригадалась - ось і все.

Нових творчих відкрить у багатогранному таланті автора та гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 21:52:58 ]
Олександре, те, що Ви провели паралель стосовно образів тата Карла і Джузеппе (а він був узагалі як дитина...), тільки підсилило мої теплі враження від вірша, за що я Вам сердечно дякую.
І уклін Вам за побажання й усерозуміння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 21:58:35 ]
І я завжди чекатиму на Вас і Ваші роздуми...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-22 12:54:32 ]
Лесю!Деякі вірші просто хочеться читати, бо коментарі видаються зайвими...Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 21:57:24 ]
Світлано, цього і хотів Низовий. Відгук сердець людських...
Спасибі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2013-03-22 13:26:07 ]
Просто і щиро...

З повагою...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 22:03:22 ]
Як же гарно, що Ви відгукнулися, Іване!!!
Щиро вдячна.
І мої обійми для О.З. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2013-03-22 13:28:05 ]
ритм - стук - биття буття...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 22:06:46 ]
Влучно, Домі... Істинно...
Дякую Вам!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дубініна (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 15:00:40 ]
Читала, а перед очима вже покійні дідусь і бабця... Мабуть, найщасливіші дні були в житті, коли ми їздили на канікули в село... Іноді так хочеться повернути час назад...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 22:10:25 ]
!!! Ще й як хочеться, Улянко.
Як давно це було, як безжально давно...а ніби і вчора...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2013-03-22 20:49:14 ]
Нагадав цей вірш і про мого дідуся.

Сумую і досі за ним, бо був людиною працьовитою і доброю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 22:12:30 ]
Пане Василю, спасибі Вам за відгук серця...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 22:15:42 ]
Дорогі мої, ви поділилися своїм теплом, часточкою свого серця...
Я вас люблю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2013-03-22 23:58:05 ]
сильно.......


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-23 02:53:04 ]
Софійко, дуже вдячна, що Ви відгукнулися на цей вірш!
Мені так приємно...