ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
Не беріть на кпи
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
* * *
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Світлана Костюк (2013) / Вірші

 Я вчора палила вірші...
Я вчора палила вірші...
І полум`я навісне
Думки пожирало невтішні...
І мрії мої...і мене...
Я вчора себе палила...
Бо магма кипіла в мені...
Бо кожна клітиночка тіла
Аж корчилась у вогні...
Попечені губи шептали:
- Поезіє, ти вже чужа...
А в серці слова проростали
...як з леза ножа...
2013

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-04-01 02:34:48
Переглядів сторінки твору 10835
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.272 / 5.86)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.290 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.880
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Блюзу
Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2016.07.13 19:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-01 02:37:28 ]
Скажу від себе, що описані події відбувалися насправді у житті ЛГ.Аж двічі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-01 03:14:30 ]
Ваші слова кричать, шепчуть, болем пронизують. Бо - живі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-01 03:17:21 ]
Дякую, Зірочко, за теплий нічний відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-04-01 09:51:52 ]
Проймає. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-01 16:57:52 ]
І Вам дякую за постійну увагу та теплі слова!Весняного натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-04-01 10:41:35 ]
Чуттєво...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-01 16:58:29 ]
Спасибі Вам,Мирославе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Рибась (Л.П./М.К.) [ 2013-04-01 14:21:13 ]
Сильно, болючо і по-справжньому.
Трошки ритм нерівномірний, це так і задумано?
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-01 16:59:59 ]
Рада, що Вам сподобалось!Тут ритм рваний.Дякую за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2013-04-01 17:55:00 ]
Час від часу, мабуть, з кожним щось відбувається схоже ... Головне тут - вистоятися, не піддатися цій хвилині слабкості, бо не можна піднімати руки на те, що по-суті вже і не твоє, хоча і пройшло крізь тебе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-01 18:35:42 ]
Дякую за розуміння, Василю!Факти реальні...таки дещо спалила...У собі в першу чергу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2013-04-01 17:56:05 ]
Мої вітання, пані Світлано, з нагоди придбання нового статусу від Редакції Майстерень.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-01 18:42:28 ]
І за вітання дякую! Навзаєм!І редакції майстерень дякую!До цього часу мовчала про себе.Хотіла, щоб оцінювали об`єктивно.Зараз думаю про те, що пора мені людям в очі хоч із фотографії подивитися.Як гадаєте?Найвищий статус - це місце поезії в серці...Хоча і це підвищення приємне, звичайно.Воно зобов`язує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-01 19:26:27 ]
Світлано - ти палила папір... Папір та фарба, тільки й діла...чого би то душа боліла... бо горить!
Така от абракадабра вийшла.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-01 20:57:36 ]
Відповідь стрибнула нижче.Дивіться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-01 20:50:02 ]
Світлано, мужній вчинок.
Почуття у вірші передано яскраво і чесно...
Молодець.

Особисто я була лише свідком подібних подій, одну з яких пізніше батько описав з іронією:

Розпалюю кострище вранці рано.
Рукописи горять! І непогано.
Слова кричать з вогню:
"Та ти ж духовність
Бездумно нищиш!".
Ні, свою я повість
Оцінюю критично,
І практично
Папір використовую –
Незвично,
Зате оригінально...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-01 21:00:54 ]
Дякую,Лесю,за розуміння і ще один урок для нас від І.Низового.Думаю, що колись і я про цю подію розповідатиму з іронією.Щиро і з повагою - Світлана.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-01 20:55:56 ]
Ні, Ви помиляєтесь, дорогий Аноніме! Я палила не просто папір...Коли відважуєшся на таке, то на це також є причини...Душа реально може боліти...А коли б горів будинок чи майно, то було б байдуже? Чи було б зрозуміліше? У тих віршах була частинка мене колишньої.Невже Ви ніколи не відчували подібного?З повагою - Світлана.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 09:20:17 ]
Папір - непростопапір... я не уявляю, як його можна спалити... Він або як віск перетопиться у нову січечку, або як металобрухт - у нову сталь..?
Я такого ніколи не робив... купа творчої макулатури лежить собі, я у ній порпаюсь... інколи добуваю якесь зернятко... пророщую... Люблю цей мотлох... так і називаю: "Великий мотлох"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-02 10:18:18 ]
Це ж, напевно, добре, що ми з Вами різні...Я люблю палити макулатуру...Щось обов`язково перетворюється у нову свічечку...Щось залишається мотлохом...("Палити" тут вжито і в переносному значенні)Очищати свою душу важливо...Творчих Вам знахідок!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Полянська (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 13:14:02 ]
Красивий вірш про нас, поетів. І нехай горять сумні думки!
"А в серці слова проростали" :) - Ми можемо щось спалювати в собі, у вогні, та серце вже готове до нових солодких і гострих пошуків слів, до насолоди написання! Щастя Вам і нових прекрасних віршів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-02 14:29:18 ]
Щиро дякую, Олено! Ви дуже тонко відчули настрій моєї ЛГ, її почуття і відчуття.Нехай твориться щиро і натхненно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-03 20:41:33 ]
Дуже сильний вірш Світлано!
З першого рядка - мурашки по тілі!
Вірші будуть нові - світлі добрі і красиві1
Такі, як Ви!
Бо кожний поет пише тільки про себе.
Деколи , вони - як ліки!
Якщо б не вірші, я б напевно зійшов з розуму.Так іноді бувало чорно на душі.
Пишіть! Я дуже люблю Ваші вірші!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-03 20:52:22 ]
Дякую))))))))Ваші слова - бальзам на душу, якій зараз чомусь і справді якось не по собі...Світла і натхнення Вам!З повагою - Світлана.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-04-03 21:50:52 ]
Я теж палила вірші... щоправда, не вчора.
Ви влучно описали цей сумний ритуал...
От тільки "проростати з леза" - важкувато уявити цей процес... З полум'я - в ніж... Мені здалось, що останній рядок чужий - усій гармонії і структурі образів цієї чудової поезії. Штучний дещо, як казав один мій товариш, "притягнутий за вуха". Можливо, я помиляюсь... тоді прошу вибачення.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-04 00:05:35 ]
Дякую за відгук, пані Любо! Читач завжди правий.Цей вірш написався на одному подиху, був значно довшим."За вухо" ніби не притягува





ла,навпаки, викинула 8 рядків,які були посередині:
...Я вчора палила вірші,
Та попіл зостався в мені...
Казала собі, що більше
Уже не писатиму, ні...
Бо це ж убивче заняття:
Всі болі збирати в собі...
Носити неначе закляття...
Чи фатум якийсь, далебі...
(далі за текстом...)Мені ці рядки видалися зайвими?????"З леза ножа..." я уявила собі нові, писані кров`ю серця...пережиті...кровні...навіть гострі інколи...Якщо у читача такі відчуття не з`являються, значить, поміркую ще...Дякую за небайдуже прочитання!Рада чути вашу думку завжди.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2013-04-04 06:08:56 ]
Ситуація знайома...
Цікава композиція.
Я би подумав над:"Бо плавилась магма в мені"
з огляду на те, що магма - це вже розплавлена субстанція....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-04 08:01:18 ]
Щиро дяуую Вам, Юрію!Навіть не думала, що ситуація спалювання віршів така знайома багатьом...І навіть чоловікам -поетам...Коли писала, то читала у якійсь науковій статті, що магма(утворена внаслідок місцевого підйому температури всередині надр)буває і легкої,рухливої структури, здатної утворювати потоки з температурою від 600 до 1200гр.С.Тому й провела аналогію з тим, що творилося в моїй душі у той момент...Ви примусили мене замислитися ще раз над точністю використаного слова, за що дуже вдячна Вам.Натхнення і цікавих творчих знахідок!З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-04 08:01:55 ]
дяуую = дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-07 00:20:38 ]
Після тривалих вагань внесла зміну: "магма кипіла"...Надіюсь,так точніше.Дякую,Юрію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-06 03:44:42 ]
Я, як і Ярослав,ще не палила віршів. Може спробувати? Ритуал справжнього Поета? Але і мотлоху наче й нема. Навіть те, найраніше,що швидше за все і не буде опубліковане, але хай собі буде в блокнотику, бо кожне пройшло крізь душу, у кожному реальний спогад...
Дякую, пані Світлано,що спонукали до роздумів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2013-04-06 20:34:07 ]
палити не палила, але дерти - дерла)).
знайоме відчуття.
але не шкодую :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-07 00:18:47 ]
І я теж не тільки палила...І теж не шкодую.Дякую, Яно,за розуміння та підтримку!Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Лоза (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-17 21:07:45 ]
Прочитала коментар Мішеля і подумала, що краще мабуть і не скажеш. Дякую!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-05-18 16:08:06 ]
Дякую, Оленко, що перечитуєте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-07-21 09:45:42 ]
У мене це було ще в студентські роки. "Проріджував" загальний зошит, поки весь не відправив на смітник...
А ще, здається, є поезія про нищення вогнем віршів у Тараса Федюка. І заключний рядок (призабув, правда), що поет нахненно працює у нашій літературі...
Світлано, вірш - гарний, вимогливість - похвально, але ж пожалійте Поезію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-08-21 04:45:36 ]
:) Дякую, Анатолію. Поезія не горить...