ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.06.30 18:55
Крим
серпня 1692 року з дикого соснового пралісу, що біля Іскоростеня вийшов бородатий чоловік в подертій свиті на ймення Іван Коса. Брудний, нечесаний, з втомленими синіми очима. Він більше двох місяців блукав лісами, їв, що вдалося в знайти, зловити чи вполю

Борис Костиря
2026.06.30 12:52
Полон лісів
Здаюся у полон лісів.
В поліфонії голосів,
У зіткненні епох, часів
На плечі мудрий крук присів.

Здаюся у полон тополь,
Мов ніжних і величних доль.
Шукаю від кори пароль,

хома дідим
2026.06.30 10:27
* 127 *
дивись
бо що лишається
дивитися
через банальну дич
і смертний жах
у лиця
що не лики ангельські
не пики

Ірина Вовк
2026.06.30 10:12
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 9)
Розділ Х. ЛІСОВИЙ ЗАМОК КРЕПІ: ПРИХИСТОК ЗАКОХАНИХ ВОВКІВ Далеко на північ від Парижа, там, де вікові дуби замку Крепі вростали корінням у саму глибину галльської землі, панував зовсім інший світ. Тут не було золоченої розкоші Парижа, але був дух во

Охмуд Песецький
2026.06.30 09:06
Зустрічне чтиво
Літо, сонце і засмага не з тобою, а проти, якщо розповідаєш, який ти крутий Сіндбад, і що тобі дали ті зароблені валюти, які для тебе – ніщо, бо тобі потрібні лише моря з океанами – простір, вільний від будь-яких семафорів твого шляху. Вусате обличчя стр

Віктор Кучерук
2026.06.30 07:20
* * *
Знову літо, знову море,
Знову ледь помітний бриз, -
Знову далеч неозора
І щодня - блакитна вись.
Знов дозвілля цілий місяць
Без повітряних тривог, -
Знов я вибрав гарне місце,
Де купатись будем вдвох.

Роксолана Вірлан
2026.06.30 00:40
Маонака - " Нестертими слідами"
Сутносте вітрова, дика безупряжна, вільна,
було б мені дослухатись твоїх научань:
бігти прозоро крізь вістря натикані щільно,
не обдиратись гілками до рваних - до ран.

Духу вогневий, було мені яро палати-
іскрою витися до Пачамами висот.
Бач, блід

Сергій Губерначук
2026.06.29 17:04
Анжеліка
Серпень згадаю я тільки у лютому,
тільки у лютому оці твоєму.
Крізь Казахстан, Киргизстан поміж юртами
вітер мене пронесе до гарему.

Франціє! Азія! – очі ці – Азія!
Шкіра ця – шовк і гаряча пустеля.
Груди – це літо, де знов, мов у сказі я

Ірина Вовк
2026.06.29 14:07
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 8)
Розділ ІХ: ГРОЗОВІ ХМАРИ НАД ПАЛАЦОМ СІТЕ Новина про зникнення Королеви-матері вибухнула в Парижі, мов удар грому серед ясного неба. Коли мисливці повернулися без Анни, а вартові Рауля де Крепі відкрито оголосили, що Королева-вдова перебуває під захис

Борис Костиря
2026.06.29 13:30
* * *
Поступово нас час затирає
В порохно, у ніщо, в пустоту.
Волосина від пекла до раю
Народила нову німоту.

Поступово у нас забирає
Час усе найдорожче, коли
Нам читає прокислі моралі

Вячеслав Руденко
2026.06.29 12:16
Вкрита золотом зламана вічність
Апельсинний Кратін*
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.

Тетяна Левицька
2026.06.29 10:59
Гонить літо — суховій
Гонить літо — суховій,
Віражем по колу.
Не твоя і ти не мій —
Не зійтись ніколи.

Заблукала, не знайти
Стежку на осонні.
Хай ідуть, під три чорти,

хома дідим
2026.06.29 10:45
* 126 *
барабан розбився на синкопи
грає слепом фанковий басист
хай воно подібне до хіп-хопу
бог не видасть а свиня не з’їсть
караван що у дамаск ішов був
зупинивсь а дехто і осліп
ще поету віднімає мову
йди руками заробляй на хліб

Віктор Кучерук
2026.06.29 07:20
* * *
Хоч співало далі про кохання
Двійко невгамовних солов'їв, -
Вдосвіта підкралося світання
І щербатий місяць потьмянів.
І клуби туману обгорнули
Береги півсонної ріки, -
І шугнули радісно в минуле
Любощами зроджені думки.

С М
2026.06.28 22:22
Мертві квіти (The Rolling Stones)
десь отам, де твій альков
на крісла набитий шовк
ти жартуєш із багатими
чи тобі потрібен я
улична компанія
одиноким я не буду, ні

збав мене, мила сюзі, збав мене

Іван Потьомкін
2026.06.28 21:11
***
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Світлана Костюк (2013) / Вірші

 Я вчора палила вірші...
Я вчора палила вірші...
І полум`я навісне
Думки пожирало невтішні...
І мрії мої...і мене...
Я вчора себе палила...
Бо магма кипіла в мені...
Бо кожна клітиночка тіла
Аж корчилась у вогні...
Попечені губи шептали:
- Поезіє, ти вже чужа...
А в серці слова проростали
...як з леза ножа...
2013

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-04-01 02:34:48
Переглядів сторінки твору 12126
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.272 / 5.86)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.290 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.880
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Блюзу
Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2016.07.13 19:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-01 02:37:28 ]
Скажу від себе, що описані події відбувалися насправді у житті ЛГ.Аж двічі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-01 03:14:30 ]
Ваші слова кричать, шепчуть, болем пронизують. Бо - живі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-01 03:17:21 ]
Дякую, Зірочко, за теплий нічний відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-04-01 09:51:52 ]
Проймає. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-01 16:57:52 ]
І Вам дякую за постійну увагу та теплі слова!Весняного натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-04-01 10:41:35 ]
Чуттєво...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-01 16:58:29 ]
Спасибі Вам,Мирославе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Рибась (Л.П./М.К.) [ 2013-04-01 14:21:13 ]
Сильно, болючо і по-справжньому.
Трошки ритм нерівномірний, це так і задумано?
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-01 16:59:59 ]
Рада, що Вам сподобалось!Тут ритм рваний.Дякую за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2013-04-01 17:55:00 ]
Час від часу, мабуть, з кожним щось відбувається схоже ... Головне тут - вистоятися, не піддатися цій хвилині слабкості, бо не можна піднімати руки на те, що по-суті вже і не твоє, хоча і пройшло крізь тебе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-01 18:35:42 ]
Дякую за розуміння, Василю!Факти реальні...таки дещо спалила...У собі в першу чергу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2013-04-01 17:56:05 ]
Мої вітання, пані Світлано, з нагоди придбання нового статусу від Редакції Майстерень.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-01 18:42:28 ]
І за вітання дякую! Навзаєм!І редакції майстерень дякую!До цього часу мовчала про себе.Хотіла, щоб оцінювали об`єктивно.Зараз думаю про те, що пора мені людям в очі хоч із фотографії подивитися.Як гадаєте?Найвищий статус - це місце поезії в серці...Хоча і це підвищення приємне, звичайно.Воно зобов`язує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-01 19:26:27 ]
Світлано - ти палила папір... Папір та фарба, тільки й діла...чого би то душа боліла... бо горить!
Така от абракадабра вийшла.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-01 20:57:36 ]
Відповідь стрибнула нижче.Дивіться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-01 20:50:02 ]
Світлано, мужній вчинок.
Почуття у вірші передано яскраво і чесно...
Молодець.

Особисто я була лише свідком подібних подій, одну з яких пізніше батько описав з іронією:

Розпалюю кострище вранці рано.
Рукописи горять! І непогано.
Слова кричать з вогню:
"Та ти ж духовність
Бездумно нищиш!".
Ні, свою я повість
Оцінюю критично,
І практично
Папір використовую –
Незвично,
Зате оригінально...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-01 21:00:54 ]
Дякую,Лесю,за розуміння і ще один урок для нас від І.Низового.Думаю, що колись і я про цю подію розповідатиму з іронією.Щиро і з повагою - Світлана.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-01 20:55:56 ]
Ні, Ви помиляєтесь, дорогий Аноніме! Я палила не просто папір...Коли відважуєшся на таке, то на це також є причини...Душа реально може боліти...А коли б горів будинок чи майно, то було б байдуже? Чи було б зрозуміліше? У тих віршах була частинка мене колишньої.Невже Ви ніколи не відчували подібного?З повагою - Світлана.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 09:20:17 ]
Папір - непростопапір... я не уявляю, як його можна спалити... Він або як віск перетопиться у нову січечку, або як металобрухт - у нову сталь..?
Я такого ніколи не робив... купа творчої макулатури лежить собі, я у ній порпаюсь... інколи добуваю якесь зернятко... пророщую... Люблю цей мотлох... так і називаю: "Великий мотлох"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-02 10:18:18 ]
Це ж, напевно, добре, що ми з Вами різні...Я люблю палити макулатуру...Щось обов`язково перетворюється у нову свічечку...Щось залишається мотлохом...("Палити" тут вжито і в переносному значенні)Очищати свою душу важливо...Творчих Вам знахідок!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Полянська (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 13:14:02 ]
Красивий вірш про нас, поетів. І нехай горять сумні думки!
"А в серці слова проростали" :) - Ми можемо щось спалювати в собі, у вогні, та серце вже готове до нових солодких і гострих пошуків слів, до насолоди написання! Щастя Вам і нових прекрасних віршів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-02 14:29:18 ]
Щиро дякую, Олено! Ви дуже тонко відчули настрій моєї ЛГ, її почуття і відчуття.Нехай твориться щиро і натхненно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-03 20:41:33 ]
Дуже сильний вірш Світлано!
З першого рядка - мурашки по тілі!
Вірші будуть нові - світлі добрі і красиві1
Такі, як Ви!
Бо кожний поет пише тільки про себе.
Деколи , вони - як ліки!
Якщо б не вірші, я б напевно зійшов з розуму.Так іноді бувало чорно на душі.
Пишіть! Я дуже люблю Ваші вірші!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-03 20:52:22 ]
Дякую))))))))Ваші слова - бальзам на душу, якій зараз чомусь і справді якось не по собі...Світла і натхнення Вам!З повагою - Світлана.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-04-03 21:50:52 ]
Я теж палила вірші... щоправда, не вчора.
Ви влучно описали цей сумний ритуал...
От тільки "проростати з леза" - важкувато уявити цей процес... З полум'я - в ніж... Мені здалось, що останній рядок чужий - усій гармонії і структурі образів цієї чудової поезії. Штучний дещо, як казав один мій товариш, "притягнутий за вуха". Можливо, я помиляюсь... тоді прошу вибачення.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-04 00:05:35 ]
Дякую за відгук, пані Любо! Читач завжди правий.Цей вірш написався на одному подиху, був значно довшим."За вухо" ніби не притягува





ла,навпаки, викинула 8 рядків,які були посередині:
...Я вчора палила вірші,
Та попіл зостався в мені...
Казала собі, що більше
Уже не писатиму, ні...
Бо це ж убивче заняття:
Всі болі збирати в собі...
Носити неначе закляття...
Чи фатум якийсь, далебі...
(далі за текстом...)Мені ці рядки видалися зайвими?????"З леза ножа..." я уявила собі нові, писані кров`ю серця...пережиті...кровні...навіть гострі інколи...Якщо у читача такі відчуття не з`являються, значить, поміркую ще...Дякую за небайдуже прочитання!Рада чути вашу думку завжди.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2013-04-04 06:08:56 ]
Ситуація знайома...
Цікава композиція.
Я би подумав над:"Бо плавилась магма в мені"
з огляду на те, що магма - це вже розплавлена субстанція....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-04 08:01:18 ]
Щиро дяуую Вам, Юрію!Навіть не думала, що ситуація спалювання віршів така знайома багатьом...І навіть чоловікам -поетам...Коли писала, то читала у якійсь науковій статті, що магма(утворена внаслідок місцевого підйому температури всередині надр)буває і легкої,рухливої структури, здатної утворювати потоки з температурою від 600 до 1200гр.С.Тому й провела аналогію з тим, що творилося в моїй душі у той момент...Ви примусили мене замислитися ще раз над точністю використаного слова, за що дуже вдячна Вам.Натхнення і цікавих творчих знахідок!З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-04 08:01:55 ]
дяуую = дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-07 00:20:38 ]
Після тривалих вагань внесла зміну: "магма кипіла"...Надіюсь,так точніше.Дякую,Юрію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-06 03:44:42 ]
Я, як і Ярослав,ще не палила віршів. Може спробувати? Ритуал справжнього Поета? Але і мотлоху наче й нема. Навіть те, найраніше,що швидше за все і не буде опубліковане, але хай собі буде в блокнотику, бо кожне пройшло крізь душу, у кожному реальний спогад...
Дякую, пані Світлано,що спонукали до роздумів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2013-04-06 20:34:07 ]
палити не палила, але дерти - дерла)).
знайоме відчуття.
але не шкодую :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-07 00:18:47 ]
І я теж не тільки палила...І теж не шкодую.Дякую, Яно,за розуміння та підтримку!Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Лоза (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-17 21:07:45 ]
Прочитала коментар Мішеля і подумала, що краще мабуть і не скажеш. Дякую!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-05-18 16:08:06 ]
Дякую, Оленко, що перечитуєте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-07-21 09:45:42 ]
У мене це було ще в студентські роки. "Проріджував" загальний зошит, поки весь не відправив на смітник...
А ще, здається, є поезія про нищення вогнем віршів у Тараса Федюка. І заключний рядок (призабув, правда), що поет нахненно працює у нашій літературі...
Світлано, вірш - гарний, вимогливість - похвально, але ж пожалійте Поезію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-08-21 04:45:36 ]
:) Дякую, Анатолію. Поезія не горить...