ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
За що вбили москалі Павла Першого
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Цибулинне віко (The Beatles)
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
Пам’ятай про бренність сущого
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.

Борис Костиря
2026.03.15 11:56
* * *
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.

У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо

М Менянин
2026.03.15 02:02
яду НІ!
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Одинока мелодія Музи
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Назустріч весні
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Просто сон
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
***
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Солдат і мавпа
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
* * *
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Пісня про щастя
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
1922. Сяйте багаттями, синії ночі!
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
***
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
Нерозгадані головоломки
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Іван Низовий (1942 - 2011) / Вірші

 * * *
Пожити б трішечки іще
Й тихенько порадіти,
Як під осонценим дощем
Ростуть і квіти, й діти;
Як обнадійлива яса
Єднає видноколи
Й розкішна жінчина коса
Не сивіє ніколи...
Пожити б трішечки іще
До нового врожаю,
Адже нікому під дощем
Я жить не заважаю!


2010







  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-04-01 23:25:16
Переглядів сторінки твору 5672
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 0 / --  (6.055 / 6.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.253 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.849
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2025.05.04 08:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-04-01 23:37:12 ]
!!!!!!!!!!!!!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 19:31:40 ]
Отакий вірш, Анатолію, вирішила опублікувати...
Дякую Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 20:05:07 ]
Останню книгу допишу –
довершу творчі свої плани,
тоді й подамся за кургани
по голубому споришу.
Зостануться товариші
та вірші, сповнені тривоги:
дотопче хто ж мої дороги
із добрим наміром в душі?!

Я від Лугані до Сули
розпорошуся в кураїні,
однак зостанусь в Україні,
які б громи не прогули…
Проклюнусь в кожній слободі
тендітним проліском надії
й святої кожної неділі
лілею-свічку по воді
пускатиму…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2013-04-02 05:59:26 ]
Вражає, Лесю,
і сприймається зі зрозумінням...
а ще - прекликається з рядками А.Папанова з "Холодного Літа 53-го"
"Так хочется пожить…"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дубініна (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 07:20:39 ]
Я теж чомусь згадала цей епізод з кіно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 19:35:51 ]
Дякую Вам, Улянко, що долучилися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 19:35:00 ]
Спасибі, Юрію, за такий відгук...
Дуже...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 20:17:06 ]
Намагаюся опиратися,
до останку борюсь –
не соромлюсь зізнатися,
що вмирати боюсь...

Ні під вишнею, ні під калиною
я не хочу лежати,
хочу дихати Україною
і добра всім бажати!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 09:09:12 ]
... "осонценим" дощем - класний! неологізм... і взагалі ця така тиха поезія торкає душу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 19:38:03 ]
Маріє, хочу подякувати Вам за постійну увагу до віршів батька...і не тільки на ПМ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 20:24:06 ]
І я пишу відверто, як умію,
Нітрохи проти правди не грішу,
Й можливо, сам свій вирок підпишу,
Зате ганьбу цим чесним вчинком змию!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-04-02 09:43:41 ]
"Пожити б трішечки іще..." - невідворотно-болюче...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 19:40:15 ]
Тому мені дуже важко, коли я читаю саме такі вірші тата...
Дякую, Мирославе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 20:15:02 ]
Боюсь, не доживу до того дня,
коли побачу я Комуну рідну,
таку далеку і невірогідну,
і нереальну, ніби маячня.

Нема чим дихать... Подих забива,
і хворе серце б’ється аритмічно,
і я за порожнечу безпомічно
хапаюся: о, смерте, пострива...

Я справно ліки п’ю, надсилу їм
все, що готують донька і дружина,
і все – даремно... Темінь обложила,
од світу відокремила мій дім.

Здаватися не хочу – не пора...
Тримай мене, соломинко пера!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-04-02 09:52:01 ]
Оте "трохи" має здатність танути, як цьогорічний березневий сніг...
Щемко...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 19:44:37 ]
На жаль, так, Володю.
Я для тата оце "трохи" загадувала як 8-10 років...мінімум... Але...
Спасибі Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 20:06:55 ]
Вже знаю: прожив статистичний свій вік
нелегко й непросто, не втративши честі…
Отам, отамочко, на тім перехресті
в тумані розтане чудний чоловік…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Сірий (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 10:22:58 ]
Вірш чудовий!!! Наповнений глибоким філософським змістом. Пронизаний і оптимізмом, і смутком водночас...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 19:45:38 ]
Щиро вдячна, Сергію, за емоційний відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 22:46:39 ]
Я сам собі наврочити боюсь,
Та побожусь: щаслива я людина –
Дивлюсь на все крізь сльози,
І сміюсь
Заливисто–наївно,
Мов дитина,
Аж плачем–сміхом запалу давлюсь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-02 10:24:10 ]
!!!!!!!!!!!!!!!!Без слів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 19:46:09 ]
................


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 19:46:51 ]
Світлано...спасибі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 20:08:22 ]
Хоча й не був ніколи обережним,
За що не раз жорстоко потерпав,
Все ж самостійним був і незалежним
В розлогих закурганених степах.

Таким і доживу, що Бог відміряв
Під вербами у Глібовській журбі,
І скаже хтось: "Він в Україну вірив,
Не зраджував ні їй, ані собі".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сердечний (М.К./Л.П.) [ 2013-04-02 10:34:56 ]
В цьому вірші суть нашої нації: не заважати жити
іншим і жити своїм трудом...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 19:48:14 ]
Пане Анатолію, дякую Вам за таке ставлення до цього вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 19:59:54 ]
Я безмежно щаслива людина!

Я покурюю люльку і поварюю борщик,
Попиваю чайок і пописую віршики,
й, крім душі, не болить мені більше нічого,
Й ні про що, крім держави своєї, не думаю,
І чекаю терпляче підвищення пенсії,
І пониження тиску в мізкових клітинах.

Я достоту істотно щаслива істота!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2013-04-02 11:03:19 ]
справ не в тім, щоби просто пожити - а
ПОРАДІТИ!
радістю осяяти світ...

о Лесе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 19:50:16 ]
Домі, Ви праві. Саме так жив і хотів жити батько...
Дякую Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 19:55:25 ]

Стрімка дорога в далечі біжить…
Як хочеться на світі довго жить,
пшеницю жати, на межі лежать,
спостерігати, як хмарки біжать
наввипередки сонцеві… В траві
цикади трембітають: се ля ві!
Стрибають вище себе цвіркуни –
тобі радіють, мабуть що, вони,
що ти ще не помер, що ти – живий,
поет луганський Ваня Низовий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Полянська (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 13:34:23 ]
Який світлий вірш, - і радість, і смуток, і невгасима надія... під літнім теплим дощем...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 19:51:30 ]
Оленко, спасибі Вам за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 20:26:22 ]
Під настрій плачу і сміюсь
Під настрій – що мені, старому?!
Казати правду не боюсь
Нікому... Лишень вийду з дому –
На день грядущий помолюсь,
Ранковому зрадію грому;
В нужді як-небудь переб’юсь
Крихтами – що мені, малому?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2013-04-03 01:37:12 ]
Ох...Й розкішна жінчина коса
Не сивіє ніколи...
Пожити б трішечки іще
До нового врожаю,
Адже нікому під дощем
Я жить не заважаю!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-04 22:55:37 ]
Спасибі за чуйність, Юлю!

Варю свій борщ, заправлений туманом
Обманів всежиттєвих і оман...
Одна постійність: звався я Іваном
Безродним, і понині все Іван.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-03 02:09:15 ]
Згадалося як папа Іван-ПавлоІІ у Львові на зустрічі з молоддю (а погода була дуже дощовою) співав: "Дощ іде - діти ростуть"...
Щемливий вірш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-04 22:57:45 ]
Галинко, щиро Вам вдячна!

Розкручується, слабнучи, спіраль
Стрімкого злету в маківку зеніту...
Себе я не жалію – вельми жаль
Незбагненного мною дивосвіту.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Таршин (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-04 09:03:52 ]
Вірш надзвичайно пронизливий і близький.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-04 23:03:45 ]
Дякую Вам, Надійко!...


...Пожити б трішечки іще
У цю вишневу пору,
Під цим розсміяним дощем
Дощемного мажору!

2011