ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.07.20 06:38
У пошуках щастя земного,
Від міста іду до села, –
Устелена терном дорога,
Між глодом густим пролягла.
Дивлюся під ноги й навколо
Невтомно спрямовую зір, –
Здається – ходжу я по колу,
Раз бачу щодня до цих пір

Володимир Бойко
2025.07.20 01:17
Мода на патріотизм стає модною так само, як донедавна мода на зраду. Люди, що з якогось дива зараховують себе до когорти великих, мають схильність до дрібного паскудства. Писаки, що довго і марно претендують на визнання власної геніальності, в очік

Артур Курдіновський
2025.07.20 00:48
Назустріч снам запрошує мене
Не виправдана дійсністю надія.
Я знов будую речення складне,
Здогадуючись: кожний гість – месія.

Побачу сяйво – синє, крижане,
Йому червоне – явна протидія.
Гарячий колір високо стрибне…

Борис Костиря
2025.07.19 22:05
Лунає крик зозулі з тої далі,
Де ти живеш в надії та печалі,

Де розчинились мрії і думки,
Де йдуть назад змарновані роки.

Я продерусь крізь зелень живодайну,
Крізь сумніви стривожені і давні

Юрій Лазірко
2025.07.19 19:28
от і все
набігались думки за правдами
та кляп у роті замість лірики
утрати стали непоправними
і слів нема на панегірики
зі сходу дме есересер

приспів:

Юхим Семеняко
2025.07.19 18:35
Під мостами клошарами Франції
Розглядались державні вакансії.
А не в офісах десь.
Ви чогось боїтесь
Під мостами пожити у Франції.

Непогане життя у Валенсії –
У народу є пільги та пенсії.

Світлана Пирогова
2025.07.19 11:15
Зранку до вечора сонячні мандри
ллються промінням, лоскочуть теплом,
створюють літній на згадку альбом.
Хмари біліють - розв'язані банти.
Сукня небесна в палітрі відтінків,
ніби прасована ніжна блакить.
Персик пахучий медами п'янить,
а від крисан

Ірина Вовк
2025.07.19 10:32
Літо – по літі… По лІтах – літа…
Човник пливе. Зелен-хвилечка грає!
Хай не минає година свята,
Хай не минає…

Стежечка в житі – тужніють жита…
Зірка твоя мерехтить – не згорає…
Хай не минає лиш бутність ота,

Віктор Кучерук
2025.07.19 08:13
Яри прохолодні
У нас, де завгодно,
Злякають імлою
Когось вслід за мною.
В яру, як годиться,
Завжди багновиця
Та ще таємниця,
Мов мрія, ясниться...

Артур Курдіновський
2025.07.19 02:25
Сумний полон смарагдової тиші
Читає гордовито свій вердикт.
Підходжу до судді свого все ближче,
Бо слухати про себе правду звик.

Він повністю правий. Йому видніше,
Для кого хто – безцінний рятівник.
Минуле стало чорним попелищем,

Борис Костиря
2025.07.18 22:16
Ця жінка погубить мене.
В подвір'я забуте й сумне

Прилине листок випадковий,
Зірвавши природи закови.

Ця жінка загрозу таїть.
У Богом призначену мить

М Менянин
2025.07.18 21:34
Встала думка українця
натерпівся вже по вінця:
скільки питиму цю чашу –
топче ж ворог землю нашу.

Смерть йому нести не вперше,
ще при цьому світу бреше –
всіх в оману ввести хоче,

С М
2025.07.18 17:00
Рештки волосся випадуть геть
Старість, все оце
Далі слатимеш мені валентинки
Ще вітання і грампластинки?
Як загуляю, прийду вночі
Ти мені одчиниш?
Будеш зі мною разом і поруч у
Шістдесят чотири?

Артур Сіренко
2025.07.18 16:08
Таїна дерев і повітря
Відома схимнику Сонце –
Відлюднику лісу Галактика,
Що вдягнув діряву свиту Ніщо,
Може він був кульгавим грішником?
А тепер світить у цій темряві,
Наче він запалив воскову свічку
Молитви першопочатку –

Іван Потьомкін
2025.07.18 13:17
Київ – не Сузи. Доки Майдан зализував невиліковні рани, Гаман-Янукович шибениці уник. Зібравши награбоване, вдосвіта із Межигір’я зник. Тепер він у гостиннім краї, куди злітаються злочинці звідусіль. Сказати б, у царстві Амалека. Міняються там претендент

Ігор Шоха
2025.07.18 10:02
А наші предки мали на Русі
все, що нащадки захищають нині
в усій красі,
бо живемо усі
не на московії, а в Україні.

***
А косолапе рижого не чує.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Низовий (1942 - 2011) / Вірші

 * * *
Пожити б трішечки іще
Й тихенько порадіти,
Як під осонценим дощем
Ростуть і квіти, й діти;
Як обнадійлива яса
Єднає видноколи
Й розкішна жінчина коса
Не сивіє ніколи...
Пожити б трішечки іще
До нового врожаю,
Адже нікому під дощем
Я жить не заважаю!


2010







  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-04-01 23:25:16
Переглядів сторінки твору 5205
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 0 / --  (6.055 / 6.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.253 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.849
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2025.05.04 08:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-04-01 23:37:12 ]
!!!!!!!!!!!!!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 19:31:40 ]
Отакий вірш, Анатолію, вирішила опублікувати...
Дякую Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 20:05:07 ]
Останню книгу допишу –
довершу творчі свої плани,
тоді й подамся за кургани
по голубому споришу.
Зостануться товариші
та вірші, сповнені тривоги:
дотопче хто ж мої дороги
із добрим наміром в душі?!

Я від Лугані до Сули
розпорошуся в кураїні,
однак зостанусь в Україні,
які б громи не прогули…
Проклюнусь в кожній слободі
тендітним проліском надії
й святої кожної неділі
лілею-свічку по воді
пускатиму…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2013-04-02 05:59:26 ]
Вражає, Лесю,
і сприймається зі зрозумінням...
а ще - прекликається з рядками А.Папанова з "Холодного Літа 53-го"
"Так хочется пожить…"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дубініна (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 07:20:39 ]
Я теж чомусь згадала цей епізод з кіно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 19:35:51 ]
Дякую Вам, Улянко, що долучилися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 19:35:00 ]
Спасибі, Юрію, за такий відгук...
Дуже...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 20:17:06 ]
Намагаюся опиратися,
до останку борюсь –
не соромлюсь зізнатися,
що вмирати боюсь...

Ні під вишнею, ні під калиною
я не хочу лежати,
хочу дихати Україною
і добра всім бажати!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 09:09:12 ]
... "осонценим" дощем - класний! неологізм... і взагалі ця така тиха поезія торкає душу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 19:38:03 ]
Маріє, хочу подякувати Вам за постійну увагу до віршів батька...і не тільки на ПМ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 20:24:06 ]
І я пишу відверто, як умію,
Нітрохи проти правди не грішу,
Й можливо, сам свій вирок підпишу,
Зате ганьбу цим чесним вчинком змию!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-04-02 09:43:41 ]
"Пожити б трішечки іще..." - невідворотно-болюче...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 19:40:15 ]
Тому мені дуже важко, коли я читаю саме такі вірші тата...
Дякую, Мирославе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 20:15:02 ]
Боюсь, не доживу до того дня,
коли побачу я Комуну рідну,
таку далеку і невірогідну,
і нереальну, ніби маячня.

Нема чим дихать... Подих забива,
і хворе серце б’ється аритмічно,
і я за порожнечу безпомічно
хапаюся: о, смерте, пострива...

Я справно ліки п’ю, надсилу їм
все, що готують донька і дружина,
і все – даремно... Темінь обложила,
од світу відокремила мій дім.

Здаватися не хочу – не пора...
Тримай мене, соломинко пера!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-04-02 09:52:01 ]
Оте "трохи" має здатність танути, як цьогорічний березневий сніг...
Щемко...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 19:44:37 ]
На жаль, так, Володю.
Я для тата оце "трохи" загадувала як 8-10 років...мінімум... Але...
Спасибі Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 20:06:55 ]
Вже знаю: прожив статистичний свій вік
нелегко й непросто, не втративши честі…
Отам, отамочко, на тім перехресті
в тумані розтане чудний чоловік…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Сірий (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 10:22:58 ]
Вірш чудовий!!! Наповнений глибоким філософським змістом. Пронизаний і оптимізмом, і смутком водночас...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 19:45:38 ]
Щиро вдячна, Сергію, за емоційний відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 22:46:39 ]
Я сам собі наврочити боюсь,
Та побожусь: щаслива я людина –
Дивлюсь на все крізь сльози,
І сміюсь
Заливисто–наївно,
Мов дитина,
Аж плачем–сміхом запалу давлюсь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-02 10:24:10 ]
!!!!!!!!!!!!!!!!Без слів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 19:46:09 ]
................


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 19:46:51 ]
Світлано...спасибі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 20:08:22 ]
Хоча й не був ніколи обережним,
За що не раз жорстоко потерпав,
Все ж самостійним був і незалежним
В розлогих закурганених степах.

Таким і доживу, що Бог відміряв
Під вербами у Глібовській журбі,
І скаже хтось: "Він в Україну вірив,
Не зраджував ні їй, ані собі".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сердечний (М.К./Л.П.) [ 2013-04-02 10:34:56 ]
В цьому вірші суть нашої нації: не заважати жити
іншим і жити своїм трудом...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 19:48:14 ]
Пане Анатолію, дякую Вам за таке ставлення до цього вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 19:59:54 ]
Я безмежно щаслива людина!

Я покурюю люльку і поварюю борщик,
Попиваю чайок і пописую віршики,
й, крім душі, не болить мені більше нічого,
Й ні про що, крім держави своєї, не думаю,
І чекаю терпляче підвищення пенсії,
І пониження тиску в мізкових клітинах.

Я достоту істотно щаслива істота!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2013-04-02 11:03:19 ]
справ не в тім, щоби просто пожити - а
ПОРАДІТИ!
радістю осяяти світ...

о Лесе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 19:50:16 ]
Домі, Ви праві. Саме так жив і хотів жити батько...
Дякую Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 19:55:25 ]

Стрімка дорога в далечі біжить…
Як хочеться на світі довго жить,
пшеницю жати, на межі лежать,
спостерігати, як хмарки біжать
наввипередки сонцеві… В траві
цикади трембітають: се ля ві!
Стрибають вище себе цвіркуни –
тобі радіють, мабуть що, вони,
що ти ще не помер, що ти – живий,
поет луганський Ваня Низовий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Полянська (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 13:34:23 ]
Який світлий вірш, - і радість, і смуток, і невгасима надія... під літнім теплим дощем...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 19:51:30 ]
Оленко, спасибі Вам за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 20:26:22 ]
Під настрій плачу і сміюсь
Під настрій – що мені, старому?!
Казати правду не боюсь
Нікому... Лишень вийду з дому –
На день грядущий помолюсь,
Ранковому зрадію грому;
В нужді як-небудь переб’юсь
Крихтами – що мені, малому?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2013-04-03 01:37:12 ]
Ох...Й розкішна жінчина коса
Не сивіє ніколи...
Пожити б трішечки іще
До нового врожаю,
Адже нікому під дощем
Я жить не заважаю!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-04 22:55:37 ]
Спасибі за чуйність, Юлю!

Варю свій борщ, заправлений туманом
Обманів всежиттєвих і оман...
Одна постійність: звався я Іваном
Безродним, і понині все Іван.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-03 02:09:15 ]
Згадалося як папа Іван-ПавлоІІ у Львові на зустрічі з молоддю (а погода була дуже дощовою) співав: "Дощ іде - діти ростуть"...
Щемливий вірш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-04 22:57:45 ]
Галинко, щиро Вам вдячна!

Розкручується, слабнучи, спіраль
Стрімкого злету в маківку зеніту...
Себе я не жалію – вельми жаль
Незбагненного мною дивосвіту.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Таршин (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-04 09:03:52 ]
Вірш надзвичайно пронизливий і близький.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-04 23:03:45 ]
Дякую Вам, Надійко!...


...Пожити б трішечки іще
У цю вишневу пору,
Під цим розсміяним дощем
Дощемного мажору!

2011