ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.09.30 08:57
Плекають чарівне вкраїнське слово,
І зберігають мудрість споконвічну,
І досвід поколінь, потужність мови
У книгах, що до себе ваблять, кличуть.
Бібліотекарі зустрінуть радо,
(Бо тут працюють чуйні і уважні),
Знайдуть потрібну книгу і порадять.
Пові

Микола Соболь
2024.09.30 07:02
У лугах покошена трава,
прохолода ходить по долині,
до вербиці вітер заграва,
час до липня, мов до брата лине.
Не почуєш пісню солов’я,
змовкли в лісі гомінкі зозулі,
а ріки повільна течія,
мов поснула на нічнім Інгулі.

Віктор Кучерук
2024.09.30 05:48
Моква руйнує огорожу
З кількатижневих ясних днів, –
Зникає вересень погожий
У сірій сирості полів.
Хоч затягнулося прощання
І теплим видалось воно, –
Волого, холодно й туманно
Стає поволі за вікном.

Микола Дудар
2024.09.30 03:00
Смердить смердить... ох і смердить
Шановні смердоносці
У самоті про все болить
Цікаво, що в обгортці?..

Чіп потребує полотно
Замовлю свіжих красок…
Із ними поруч заодно

Євген Федчук
2024.09.29 16:00
В сорок першому, як німці швидко наступали,
А червоні міста й села з боями лишали,
Взяли німці і румуни у кільце Одесу.
Дійшли уже до Татарки, зайняли Пересип.
Довелося із Одеси червоним втікати
Та загони диверсантів в тилу залишати.
Не до того готу

Юрій Гундарєв
2024.09.29 09:16
… На вулиці Артема вже було суцільне стовпотворіння. Люди з вузлами, з колясками, різні двоколки, підводи… Серед вузлів і валіз лежали хворі, гронами сиділи діточки. Немовлят іноді везли по двоє, по троє в одній колясці. Дуже багато було тих, що проводжаю

Микола Дудар
2024.09.29 08:37
Без літа нам не обійтись
А Осінь треба ще зустріти
Але щоб разом їм зійтись
Потрібно буде море квітів…

Без літа вже ні те ні се
А Осінь так собі, як Осінь
Не будем згадувать про все…

Віктор Кучерук
2024.09.29 06:20
Прикривають небо кучеряві хмари,
Хоч кошлатить вправно вітер білизну, –
Та вони від ранку, як овець отара,
Купчаться щільніше вшир і глибину.
Поїдають просинь групи волохаті
І втрачають швидко світлі кольори, –
Тужать за блакиттю й плачуть винуват

Микола Соболь
2024.09.29 04:46
Ти така, як легіт на світанку
там де море стишує зорю.
Пам’ятаєш нашу обіцянку?
Я її і досі бережу.
Збудеться усе, що не збулося
кожна мрія суща на землі.
Заплітаю ружу у волосся,
що так полюбилося мені.

Пиріжкарня Асорті
2024.09.28 22:14
ночам на зміну дні приходять
між ними ранки й вечори
пантрують зорі сонце й місяць
згори

грицько був парубок моторний
і доглядав козу й свиней
сміявся кум казали люди

Юлія Щербатюк
2024.09.28 21:41
Заплітає вітер віти тополині,
Золотава осінь в вікна загляда.
Десь, за теплим літом, клин птахів полинув,
І зимова в ранках чується хода.

Ще осіннє сонце небо ніжно пестить.
У його промінні тішиться блакить.
Павуки мережив вже не будуть плести, -

Іван Потьомкін
2024.09.28 14:04
Усе частіш спада на думку Богу
Як янголи тримаються ще там, у горніх висях,
Бо ж глупота людська сяга все вище й вище?
Мабуть, бояться вже на Землю сходить,
Принишкли біля Всевишнього господи.
Уже й самі розказують, мов казку,
Як їм хотілось аж до с

Світлана Пирогова
2024.09.28 10:42
Не писали би ні віршів, ні романів,
Не буяло б навесні зело.
Без любові пересохли б океани,
Без любові сонце не зійшло б.

Не зустрілись би закохані ніколи,
І дитини не почули б сміх.
Без любові вся планета охолола б,

Козак Дума
2024.09.28 09:52
Коли панує моветон
у цілоденній каламуті –
уже чіпляються за тон,
не апелюючи до суті!.

Ірина Вовк
2024.09.28 09:13
СУБОТА, 28-е вересня! Вітаю...

ДОРОГА ПИСЬМЕННИЦЬКА БРАТІЄ! У мене ВЕЛИКЕ СВЯТО... Сезон ЗОЛОТОЇ ОСЕНІ, вересневих ОСІННІХ ДОЩІВ та раннього БАБИНОГО ЛІТА відкриває з'ява моєї довгожданої післяювілейної збірки ВИБРАНОЇ ЛІРИКИ, яка вийшла в двох обклад

Микола Дудар
2024.09.28 08:43
Висять на гіллі абрикоси…
Здалеку манить самота…
А тут ще вітер голо - босий
І не покинеш блокпоста
Щоби тако пірнути в серпень,
Забути геть, бронижилет...
У цю прийдешню літа зелень
Зустрітись з кумом Василем…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Джура Заморочник
2024.09.28

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Низовий (1942 - 2011) / Вірші

 * * *
Пожити б трішечки іще
Й тихенько порадіти,
Як під осонценим дощем
Ростуть і квіти, й діти;
Як обнадійлива яса
Єднає видноколи
Й розкішна жінчина коса
Не сивіє ніколи...
Пожити б трішечки іще
До нового врожаю,
Адже нікому під дощем
Я жить не заважаю!


2010







  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-04-01 23:25:16
Переглядів сторінки твору 4672
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 0 / --  (6.055 / 6.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.253 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.849
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2024.06.30 08:53
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-04-01 23:37:12 ]
!!!!!!!!!!!!!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 19:31:40 ]
Отакий вірш, Анатолію, вирішила опублікувати...
Дякую Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 20:05:07 ]
Останню книгу допишу –
довершу творчі свої плани,
тоді й подамся за кургани
по голубому споришу.
Зостануться товариші
та вірші, сповнені тривоги:
дотопче хто ж мої дороги
із добрим наміром в душі?!

Я від Лугані до Сули
розпорошуся в кураїні,
однак зостанусь в Україні,
які б громи не прогули…
Проклюнусь в кожній слободі
тендітним проліском надії
й святої кожної неділі
лілею-свічку по воді
пускатиму…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2013-04-02 05:59:26 ]
Вражає, Лесю,
і сприймається зі зрозумінням...
а ще - прекликається з рядками А.Папанова з "Холодного Літа 53-го"
"Так хочется пожить…"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дубініна (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 07:20:39 ]
Я теж чомусь згадала цей епізод з кіно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 19:35:51 ]
Дякую Вам, Улянко, що долучилися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 19:35:00 ]
Спасибі, Юрію, за такий відгук...
Дуже...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 20:17:06 ]
Намагаюся опиратися,
до останку борюсь –
не соромлюсь зізнатися,
що вмирати боюсь...

Ні під вишнею, ні під калиною
я не хочу лежати,
хочу дихати Україною
і добра всім бажати!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 09:09:12 ]
... "осонценим" дощем - класний! неологізм... і взагалі ця така тиха поезія торкає душу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 19:38:03 ]
Маріє, хочу подякувати Вам за постійну увагу до віршів батька...і не тільки на ПМ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 20:24:06 ]
І я пишу відверто, як умію,
Нітрохи проти правди не грішу,
Й можливо, сам свій вирок підпишу,
Зате ганьбу цим чесним вчинком змию!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-04-02 09:43:41 ]
"Пожити б трішечки іще..." - невідворотно-болюче...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 19:40:15 ]
Тому мені дуже важко, коли я читаю саме такі вірші тата...
Дякую, Мирославе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 20:15:02 ]
Боюсь, не доживу до того дня,
коли побачу я Комуну рідну,
таку далеку і невірогідну,
і нереальну, ніби маячня.

Нема чим дихать... Подих забива,
і хворе серце б’ється аритмічно,
і я за порожнечу безпомічно
хапаюся: о, смерте, пострива...

Я справно ліки п’ю, надсилу їм
все, що готують донька і дружина,
і все – даремно... Темінь обложила,
од світу відокремила мій дім.

Здаватися не хочу – не пора...
Тримай мене, соломинко пера!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-04-02 09:52:01 ]
Оте "трохи" має здатність танути, як цьогорічний березневий сніг...
Щемко...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 19:44:37 ]
На жаль, так, Володю.
Я для тата оце "трохи" загадувала як 8-10 років...мінімум... Але...
Спасибі Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 20:06:55 ]
Вже знаю: прожив статистичний свій вік
нелегко й непросто, не втративши честі…
Отам, отамочко, на тім перехресті
в тумані розтане чудний чоловік…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Сірий (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 10:22:58 ]
Вірш чудовий!!! Наповнений глибоким філософським змістом. Пронизаний і оптимізмом, і смутком водночас...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 19:45:38 ]
Щиро вдячна, Сергію, за емоційний відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 22:46:39 ]
Я сам собі наврочити боюсь,
Та побожусь: щаслива я людина –
Дивлюсь на все крізь сльози,
І сміюсь
Заливисто–наївно,
Мов дитина,
Аж плачем–сміхом запалу давлюсь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-02 10:24:10 ]
!!!!!!!!!!!!!!!!Без слів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 19:46:09 ]
................


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 19:46:51 ]
Світлано...спасибі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 20:08:22 ]
Хоча й не був ніколи обережним,
За що не раз жорстоко потерпав,
Все ж самостійним був і незалежним
В розлогих закурганених степах.

Таким і доживу, що Бог відміряв
Під вербами у Глібовській журбі,
І скаже хтось: "Він в Україну вірив,
Не зраджував ні їй, ані собі".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сердечний (М.К./Л.П.) [ 2013-04-02 10:34:56 ]
В цьому вірші суть нашої нації: не заважати жити
іншим і жити своїм трудом...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 19:48:14 ]
Пане Анатолію, дякую Вам за таке ставлення до цього вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 19:59:54 ]
Я безмежно щаслива людина!

Я покурюю люльку і поварюю борщик,
Попиваю чайок і пописую віршики,
й, крім душі, не болить мені більше нічого,
Й ні про що, крім держави своєї, не думаю,
І чекаю терпляче підвищення пенсії,
І пониження тиску в мізкових клітинах.

Я достоту істотно щаслива істота!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2013-04-02 11:03:19 ]
справ не в тім, щоби просто пожити - а
ПОРАДІТИ!
радістю осяяти світ...

о Лесе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 19:50:16 ]
Домі, Ви праві. Саме так жив і хотів жити батько...
Дякую Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 19:55:25 ]

Стрімка дорога в далечі біжить…
Як хочеться на світі довго жить,
пшеницю жати, на межі лежать,
спостерігати, як хмарки біжать
наввипередки сонцеві… В траві
цикади трембітають: се ля ві!
Стрибають вище себе цвіркуни –
тобі радіють, мабуть що, вони,
що ти ще не помер, що ти – живий,
поет луганський Ваня Низовий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Полянська (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 13:34:23 ]
Який світлий вірш, - і радість, і смуток, і невгасима надія... під літнім теплим дощем...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 19:51:30 ]
Оленко, спасибі Вам за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 20:26:22 ]
Під настрій плачу і сміюсь
Під настрій – що мені, старому?!
Казати правду не боюсь
Нікому... Лишень вийду з дому –
На день грядущий помолюсь,
Ранковому зрадію грому;
В нужді як-небудь переб’юсь
Крихтами – що мені, малому?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2013-04-03 01:37:12 ]
Ох...Й розкішна жінчина коса
Не сивіє ніколи...
Пожити б трішечки іще
До нового врожаю,
Адже нікому під дощем
Я жить не заважаю!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-04 22:55:37 ]
Спасибі за чуйність, Юлю!

Варю свій борщ, заправлений туманом
Обманів всежиттєвих і оман...
Одна постійність: звався я Іваном
Безродним, і понині все Іван.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-03 02:09:15 ]
Згадалося як папа Іван-ПавлоІІ у Львові на зустрічі з молоддю (а погода була дуже дощовою) співав: "Дощ іде - діти ростуть"...
Щемливий вірш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-04 22:57:45 ]
Галинко, щиро Вам вдячна!

Розкручується, слабнучи, спіраль
Стрімкого злету в маківку зеніту...
Себе я не жалію – вельми жаль
Незбагненного мною дивосвіту.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Таршин (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-04 09:03:52 ]
Вірш надзвичайно пронизливий і близький.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-04 23:03:45 ]
Дякую Вам, Надійко!...


...Пожити б трішечки іще
У цю вишневу пору,
Під цим розсміяним дощем
Дощемного мажору!

2011