Це — теж з моїх російських. Дуже хотілося перекласти колись. Ще не впевнена, що переклала вдало. Може, допрацюю згодом.

Чому ж? "Поїзд" - уживане українське слово. "В чистім полі поїзд мчиться з одиноким пасажиром." - переклад Й. Бродського В.Ляшкевичем, є вірш "Поїзд" Івана Малковича, гумореска про поїзд у Павла Глазового.

Павло Глазовий
ГРОМАДЯНИ ПАСАЖИРИ

Підмостивши під щоку шапку й рукавиці,
У вагоні дядько спав на вузькій полиці.
Раптом поїзд загарчав і спинився в полі.
Із полиці дядько бух! Опинився долі.
Встав з підлоги, у вікно пильно подивився
— От так гепнувся, — сказав, — аж состав спинився!

Спочатку я написала «потяг», бо теж полюбляю «більш українські» слова. Але, погодьтеся, що потяг чоловіка до жінки, «Твій потяг» у назві твору налаштовує читача на інші думки, тому я змінила на «поїзд», бо це слово також широко вживається.
А ось знайти альтернативу «составам» я так і не змогла. Може, підкажете? Заміню охоче.

Привіт Ларисо, привіт товариство!
Дякую, Мірку, за згадування моїх скромних трудів і, чесно вам скажу, дуже нелегкого перекладу поезії Й. Бродського "Представление". Важче буде, хіба що тільки із “ Письмами Римскому другу”. Так, я не зовсім точно вживав там слово "поїзд", зараз виправив на ближче до оригіналу "скорий" - "Чистим полем мчиться скорий з одиноким пасажиром". "Мчиться поїзд" - трішечки було не по "бродському" :)
Отож, шановний Інгвар підіймає достатньо тонкі питання - напевно, для нашого поетичного кола важливі. Над ними варто замислитися.
Пояснення до поїзда - Ряд з'єднаних між собою залізничних вагонів, що рухаються з допомогою локомотива. Прямий поїзд. Швидкий поїзд. 2. Ряд візків, саней і т. ін., що їдуть в одному напрямку. Весільний поїзд.
Можливо нюанс у такому поясненні слова "поїзд" саме на русі? “Рушив поїзд”, “мчить потяг”, “мчиться скорий”.
А якщо стоїть на першій, другій колії, то поїзд теж добре, бо він тимчасово стоїть?

“Твій поїзд не знайшла — що не роби…” – а тут, Ларисо, якась тонкість присутня. Тобто цей нюанс із рухом не враховується?
Можливо краще, вибудовувати через – “де твій спинився поїзд - не знайшла”, а “состави” в даному випадку “на всіх перонах”? Хоча цікаво для “состава” щось знайти - на кшталт, “вагонів з’єднання”, “вагоноз’єднань”?

Докладаю свої пару слів. Панове Мірко і Володимир праві, слово "состав" є і у українській мові. У 3 томі "Русско-украинского словаря", К, 1970 знаходимо "Состав" - ж.д. состав, поїзд, ешелон - к перрону подошел состав - до перону підійшов поїзд (ешелон, состав) .

Хоча можна написати і так:
шістнадцятий вагон у ЕШЕЛОНАХ —

не зміниться ні рима, ні ритм.

Окрім того, хочу власне відмітити гарну сумну мелодику вірша. Він заполонив мене ще уночі. Найбільше мені сподобалась строфа "Чиї там руки в розпачі сплелись?
Не наші? Ні, бо наші вже — не звичні…"
Пані Лариса гарно виписала біль розлуки і безнадію ліричних героїв. Ваш вірш заворожує. Дякую.

Шановна Оксано, і вам вітання!
Утім, я би остерігся використовувати "состав", тут нам, схоже, потрібно займатися словотворенням, і схоже на основі слова "вагон", якщо це пасажирський.

"состав" - то звичний технічний термін:

"На станції Мукачеве сталося те, чого не було за всю 143-річну історію Львівської залізниці. Сила вітру зрушила состав у складі 43 порожніх вантажних вагонів і погнала його колією у бік тупика. Ураган зрушив ще один состав із 50 порожніх вантажних вагонів і погнав їх у тому ж напрямку. Набираючи швидкість, состави наздогнали один одного і зіткнулися. Незважаючи на те, що обидва состави були зафіксовані з обох боків гальмівними башмаками, вітер штовхав вагони з такою силою, що підкладені під колеса башмаки не змогли їх загальмувати.
За повідомленням
прес-центру Львівської залізниці."

Колеги, можливо перенесемо наші спроби критичного аналізу питання на відповідну сторінку? Я туди копіюю деякі коменти...

ок

Тоді вкажіть одразу лінк відповідної сторінки :)

Зараз я копіюю на сторінки http://www.maysterni.com/publication.php?id=9026
"Словотворення, запозичення, використання - ідеї та рішення"

Інгваре, я Вас не впізнаю. Ви двічі зайшли на мій вірш, полаяли, але натомість нічого так і не запропонували.
Чи Ви теж вважаєте доречним важке слово «вагоноз’єднання»?

Пані Ларисо, ми усі обговорювали Ваш вірш на іншій сторінці http://www.maysterni.com/publication.php?id=9026
"Словотворення, запозичення, використання - ідеї та рішення"

Ларисо, а "шістнадцятий вагон на всіх перонах"?
Можливо так?

"Брати на панщину ходили,
поки лоби їм поголили..." -

здається, так у Шевченка? Думаю, ця наша розмова є марною. Так само як "губи" - насправді "вуста" і таке інше. Мова розвивається, вона жива. Я розумію, що вплив російської мови не дуже приємна річ, але він таки відбувся, і з цим не можна не рахуватися.
Хоча, звичайно, можна штучно замінювати все, що не подобається. Не знаю, чи це щось змінить?

Таки, видається Ларисо, що Ваш потяг має більше вагонів, ніж 16 - він тягнеться увесь день і на двох сторінках ;)
Беру до рук "Російсько-український словник наукової термінології" : Біологія. Хімія. Медицина.-Київ, 1996.
Лоб - биол. лоб, лОба; (у человека) чолО.
Тут треба мати на увазі, по-перше, термін "лоб" вживається у біології, як наприклад "лобна частина черепа", і по-друге, українська мова за часів Тараса Шевченка ще більше терпіла поневірянь від російської сторони.
"Чолом б'ю, Тобі, пане Отамане !" казали козаки.

Що там потяг на 20 вагонів, - коментарі до моїх "Млинів", певно, вже можна видавати в двох томах. :)

Я тільки хочу запитати: а як би Ви написали "діти до шибки тиснули ....?" Чола?
Мені взагалі видається дивною ця дискусія, бо вжиті мною слова існують як у побуті, так і в літературі. Я написала всього лише поетичний твір, а не посібник з історії мови в галузі машинобудування та біології. Так що маю підстави вважати, що маю право залишити цей вірш, як є. А для суперечок - я підкину новий. Гаразд? :))

Звісно. Ви маєте право автора, узагалі, нічого не змінювати.
Я з цікавістю спостерігала за дискусією над Вашими "Млинами".
Мені здалося сьогодні, що Ваші вірші у всіх викликають захоплення (бо це так і є) і бажання долучитися до якоїсь колективної праці. Рідко, коли Самвидав так гуртується до наукових дискусій. Це, як конференція. Всі ми так дружно позбігалися. Пишіть, Ларисо, Ваші твори чудові, їх хочеться читати, вони легко западають у душу і заполонюють увагу ;)

Стосовно чола, заглянула у Орфографічний словник - самій цікаво стало. У множині чОла, родовий відмінок множини чІл.

Оксаночко, я дуже Вам вдячна за такий теплий відгук. Навіть, якщо в інших мої вірші викликають протилежні почуття. :) Стосовно запропонованих слів, я сама колись не могла збагнути, чому Вакарчук співає про ГУБИ, якщо я вважаю, що треба казати ВУСТА. Але зараз я розумію, що мова значно багатша за якісь обмежувальні рамки, в які ми намагаємось її втиснути. До того ж зовсім непогано, коли до твору входять сучасні слова з розмовного лексикону, якщо це позитивно впливає на якісь його якості, наприклад додає стилю, тощо.
Але, якщо вистачить хисту, - все ж таки спробую замінити слово СОСТАВ. ЛОБИ - не мінятиму, це не суттєво, як на мене.

:) Інгваре, Ви помилилися двічі.
Я аж ніяк не могла образитися на цікаві зауваження, навпаки, я люблю такі розмови та суперечки. По-друге, я можу підписатися під Вашими словами про тиск на українську мову і, повірте, я знала з дитинства про цей тиск що називається "зсередини", бо мати викладала українську і ми часто про це говорили. І я не виправдовуюся стилевими особливостями, я просто жаліюся, що альтернативного слова ніхто так мені і не підшукав, а тому поки що залишаю як є. Думаю, що це не є дуже велика помилка, тим більше, що цей вірш - переклад з російської. Ось і все.
Може, колись, зможу щось підшукати на заміну, але поки що - ніяк.
А за критику дуже Вам вдячна.