ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2025.10.27 09:17
Крок за кроком
Крок за кроком… Слово в слово
Нога в ногу… свій маршрут
Лиш малесенька обмова:
Вони там, а я ще тут…
В кожнім ритмі музиченьки
В кожнім подиху вітри
Не такий щоб я маленький
Але, звісно, до пори…

Світлана Пирогова
2025.10.27 08:32
Крихкі і зболені бредуть надії
Накрила ніч все темною габою,
Гуляє вітер одиноким звіром.
А чи зустрінемось іще з тобою?
Лойовий каганець тріщить, мов віра.

Ми якось розійшлися по-англійськи,
Немов блукаємо у мутнім меві,
А почуттів ще теплий гріє ліжник,

Віктор Кучерук
2025.10.27 06:13
Десна
Споконвіку невдержима,
Жвава, осяйна, -
Грає хвилями дзвінкими
Гомінка Десна.
Неглибока, неширока,
Має стільки сил,
Що розрізує потоком
Світлий виднокіл.

Ірина Білінська
2025.10.27 00:05
***
Рідне Слово моє —
ти і слабкість, і сила.
Ти і сонце розпечене,
і пустота.
Ти даруєш політ
моїм раненим крилам,
у простори нові
прочиняєш врата.

С М
2025.10.26 22:22
Циганські очі (The Jimi Hendrix Experience)
мов на мене раптом навели туман
я циганські очі покохав
циганські очі покохав о так

ей
циганко

на самоті усівшись біля вогнища

Борис Костиря
2025.10.26 21:36
Спекотне літо
Це дуже спекотне літо,
Як втілене пекло землі.
І висохле море в молитві
Не вмістить нові кораблі.

Це дуже спекотне літо
Спалило вселенські думки.
І янгол упав із орбіти,

Іван Потьомкін
2025.10.26 21:12
КОРНІЙ
Зазвичай блукати там, де тільки заманеться (Що взяти з того, в кого не всі дома?), Зійшов Корній на гору край села І бачить куряву, і незвичний гуркіт чує. «Ти староста?–гукнув передній з мотоциклу.- А де ж обіцяні хліб-сіль?» «Та ж хліб ми вже здал

Вячеслав Руденко
2025.10.26 18:54
Протяги часу
Був лицарський сон і минув непорядний,
Був панцир із мушлі і голос ошатний,
Була попередня історій гомілка -
Кошлата як кішка, тремтлива як бджілка.
Пропали без вісті далеке і доля,
Пробуджені хвилі, солодка сваволя.
Втекли!
Захо

Володимир Бойко
2025.10.26 17:41
Без моралізаторства (За мотивами Бориса Костирі)
Вона поїхала у далеч невідому –
Не витримавши жаху самоти.
Коли під сорок і сама удома
Із розуму так важко не зійти.

А хто він там – інтелігент чи бидло,
Що меле душу вщент, немов тартак…
Насамперед кохання. Й неважливо,

Сергій СергійКо
2025.10.26 16:29
Не відчув
Не відчув він тепла середземних країн,
Незнайомі Берлін, Люксембург.
Що Брюссель чи Париж – навіть Києвом він
Не блукав, та й ніколи не був!
Засмагав він під сонцем донецьких степів,
Соледар у підвалах вивчав.
Хоч за віком було йому 20 років –
Ще к

Ніна Виноградська
2025.10.26 15:27
До сьомого коліна
Прадавнина з мого роду) 1 Повертався солдат зі служби у далекому Петербурзі в шістдесятих роках дев’ятнадцятого століття. Їхав на коні, бачив навкруг вишневу заметіль і радів, що йо

Євген Федчук
2025.10.26 15:13
Бій біля Гайворона 20 жовтня 1668 року
Сидять в корчмі над шляхом козаки.
Димлять їх люльки, що аж ріже очі.
Корчмар до них підходить неохоче,
Бо вже добряче випили-таки.
Як козак випив, краще не чіпать,
Бо з’їздить кулацюгою у вухо.
Чи й шаблею… Нікого не послуха.
Отож корчмар, аби не

Володимир Ляшкевич
2025.10.26 14:35
Симфонія природи
І на останок зникнуть обрії і далі,
і твердю висушеному єству, в запалі
ще усього минулого свого,- як води -
спадуть, відкриються забутні насолоди.

Пребудь, хоча б тепер, у дійснім світі!
Почуйся птахою, щасливим квітом в житі,
стрімкою рибою у о

Тетяна Левицька
2025.10.26 06:06
Ридала мати...
Ридала мати: «Вбили сина!»
І проклинала Україну,
І рвала коси на собі.
Колола серце гостра голка,
В труні лежав її Миколка,
В якого очі голубі.

«Тебе ж, — волала рідна мати, —

Віктор Кучерук
2025.10.26 05:33
* * *
У могилах, у руїнах
Рідна сторона, -
Кривду робить Україні
Проклята війна.
Вбивства, болі та страждання,
Де б я не ходив, -
Не існує заклинання
В світі од біди.

Микола Дудар
2025.10.26 00:27
"Моя хата скраю"
Не все в цім світі українське…
З найважливіших запитань
Чому на смак, як мед, злодійське
І в шані виблядки і срань…
Чому нарід шанує панство
Можливо досить а, нарід?
Суцільно виключно зухвальство
Ми ж — джерело своїх же бід…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Світлана Лавренчук (1984) / Вірші

 не я...
Молився спогад у кутку,
Звивалась думка, мов змія,
Мов фігуристка на катку.
Молився спогад мій – не я.

Його забрав з собою час,
Повіз в засніжені поля.
Як пес, вернувся знов до нас,
Молився, плакав... Він – не я.

Я, загартована в боях,
Підкована стражденним болем,
Давно не плачу, лиш у снах.
А ця сльоза - щось в оці коле...

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка НаЗаР КуЧеР 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-02-05 13:46:43
Переглядів сторінки твору 9995
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.563 / 5.42  (4.547 / 5.01)
* Рейтинг "Майстерень" 4.505 / 5.38  (4.533 / 5.02)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.700
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2020.11.08 16:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
НаЗаР КуЧеР (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 13:49:34 ]
"Я, загартована в боях,
Підкована стражденним болем,
Давно не плачу, лише в снах.
А ця сльоза - щось в оці коле..." Красиво обманююєте пані Світлано... Гармонійно... Аж хочеться співчувати...




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 13:51:30 ]
не варто:) - співчуття неблагородне почуття, а самообман...:(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
НаЗаР КуЧеР (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 13:54:24 ]
Я спершу хотів сказати не так, а в силу того що побоявся бути неправильно зрозумілим вирішив використати "співчувати"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 13:58:46 ]
як часто ми боїмося бути неправильно зрозумілими...
чи не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
НаЗаР КуЧеР (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 14:02:43 ]
Саме так... Там хотів вжити "приголубити, обійняти"... Можливо ми боїмося бути навпаки зрозумілими правильно... а самі в собі це трансформуємо , самі цього боїмося, від цього тікаємо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 14:13:08 ]
можливо...
скажу Вам по секрету: інколи так хочеться отих дружніх обіймів, проте страшно... Ви влучно сказали "побоявся бути неправильно зрозумілим"...
може, не варто цього боятися? може, ми самі ж винні в своєму "нещасті"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 14:16:22 ]
можливо...
скажу Вам по секрету: інколи так хочеться отих дружніх обіймів, проте страшно... Ви влучно сказали "побоявся бути неправильно зрозумілим"...
може, не варто цього боятися? може, ми самі ж винні в своєму "нещасті"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
НаЗаР КуЧеР (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 14:17:08 ]
Можливо ви праві... Про те дружба як така між чоловіком і жінкою в принципі не існує! Вона завжди потім переходить у щось набагато глибше і як правило не взаємне... "інколи так хочеться отих дружніх обіймів, проте страшно..." Згідний ми самі цьому вина!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
НаЗаР КуЧеР (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 14:20:18 ]
Навіть спілкуємся тільки через "можливо"... Кривлячи ,можливо, свої почуття так, щоб бути не докінця зрозумілими і бажаючи все-таки бути зрозумілими... тяжко...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ростислав Санів (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 14:20:39 ]
"Проте дружба як така між чоловіком і жінкою в принципі не існує! Вона завжди потім переходить у щось набагато глибше і як правило не взаємне..." згоден і взагалі не згоден! :) у цьому є рація, але рація є у всьому. І взагалі, що таке "дружба"? що таке "глибше"? чому "невзаєне" це обов'язково погано? І взагалі, кожен сприймає життя по різному, і дружбу, і все, що може бути далі. Дружні обійми дуже потрібні. Тема суперечлива...

а от боятися справді не варто... :) ну хіба трішки :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 14:24:19 ]
щодо дружби між чоловіком і жінкою - хочеться сперечатися: буває!!! я знаю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
НаЗаР КуЧеР (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 14:26:40 ]
Час покаже!!! Радий!!! Але тут якраз можливо і ховається невзаємність... коли одна персона є вірним другом і навіть не здогадується що друга уже відчуває любов!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ростислав Санів (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 14:30:38 ]
любити і відчувати шо любиш - різні речі... друге навіть важче, бо то усвідомлення. І взагалі, то надфілософська тема, щоб говорити лінійно...:)

я за дружбу між чоловіками і жінками, і за любов, і байдуже взаємну чи ні. Коли я люблю, це приносить мені багато на емоційному рівні, і осідає у мені, і я дякую, що у мене це було :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
НаЗаР КуЧеР (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 14:32:11 ]
Згода! Поезія і любов то певно синоніми!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 14:41:27 ]
то близько, та не синоніми


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
НаЗаР КуЧеР (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 14:46:03 ]
А жаль від того чи навпаки? Інтимна лірика в такому випадку - порнографія! Почитайте мої вірші...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 14:50:01 ]
читала - цікаві...
А щодо інтимної лірики - не згідна
спробую пояснити свою позицію: "Бог є любов" - відповідно любов присутня (принаймі так має бути) у всьому, що ми робимо, проте утотожнювати не можна, ато нас можуть "неправильно зрозуміти" - отак ми ходимо по колу...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
НаЗаР КуЧеР (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 14:52:20 ]
Бачу ви віруюча людина! Практикуюча християнка? Чи то певно некоректне запитання?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аня Біла (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 14:55:12 ]
Така цікава дискусія. А ваші слова "інколи так хочеться отих дружніх обіймів, проте страшно..." напевно швидше дівчата зрозуміють. Був час, коли я не вірила, що хтось зможе зі мною просто дружити. А хотілося просто дружби :). Потім був один хлопець. Дружба - це добре.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 14:56:45 ]
Зрозуміють - бачите Назар і Ростик зрозуміли ж.
Чи я помиляюсь?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 14:58:48 ]
Просто вірю в Бога, щоправда до храму рідко ходжу:(
Вірю і знаю, що Він чує наші молитви, а то теж є чудо!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ростислав Санів (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 15:05:37 ]
Не помиляєтесь, Світлано :)
Любов не завше поезія, поезія - не завше любов.
І про дружбу -

Ми будем просто як товариші
Сказала ти і я сказав хай буде
Відчув я запекло мене в душі
Мов каменем залізним стисло груди.
ми попрощались, в тишині дзвінкій
я чув твої дрібні веселі кроки
мов по душі простеленій моїй
ти йшла на гострих каблуках високих

Так писав Павличко, з розділовими знаками звісно... :) Так що деколи дружба болісна,.. але тим не менше, герой ріс емоційно...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 16:09:41 ]
`Давно не плачу, лише в снах.`- щось мені то `лише` `в оці коле` :-)
Я би замінив на `Давно не плачу, лиш у снах.`