ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.07.31 15:19
* 157 *
між химерних споруд
у містечку загубленім
під небом химерних хмар
чи ішлось тобі про
несвідомі розчулення
чи про кривий димар
облітаюче листя
посеред літа

Володимир Бойко
2026.07.31 14:44
Лімерики 12
Від садка на околиці Вишнівця
Скоро мало чого і залишиться,
Бо унадивсь в садок
Енергійний дідок
І там топче панянок із Вишнівця.

Повсякчас лісоруби Іршави
Працювали на благо держави.

Борис Костиря
2026.07.31 13:33
* * *
Попереду мороз і вічна мерзлота,
Розлам епох, непримиренні січі.
Я йду у поле, де палають свічі,
Де сипле снігом стигла німота.
Я йду у бурю, жорна, у тартак.
Хай перемелять світові хуртечі
У невтолимій лютій ворожнечі.
Проб'юсь крізь темряву, нем

С М
2026.07.31 07:47
Джаґ-бенд Блюз (Pink Floyd)
Це було надлюб’язно, подумати про мене, отут
І я дуже подячний, адже ти був збагнув, що
Мене нема тут
І я не знав, що місяць настільки великий
І я не знав, що місяць настільки блакитний
І я вдячний, що винесли старі черевики
І що вибрали у червоне,

Віктор Кучерук
2026.07.31 06:05
* * *
Коли ви вправно клавіші торкали, -
Стихав навколо гомін балачок
І сам рояль у танцювальній залі
Готовий був пуститися в
танок.
І радістю світилася естрада
Від кількості мелодій і тонів,
А я в кутку стояв і слухав радо

Ірина Вовк
2026.07.31 05:55
СЕРЦЕ В ХУРТОВИНІ. Два силуети на кривавому снігу
до 120-ліття від дня народження Олени Теліги) …Остання ніч перед вічністю. Камера смертників № 34 у підвалах київського гестапо на Короленка. Лютий 1942 року. За кілька годин до розстрілу в Бабиному Ярі поетка Олена Теліга та її чоловік Михайло опиня

Сергій Губерначук
2026.07.30 16:11
Огляд віршів, на які створено пісні і відео (1)
У 2026 р. творчий спадок Сергія Губерначука продовжує жити, зокрема світ побачили нові музичні сингли на його вірші на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured), публікуються коментарі та цикли його поезій на літературних рес

Євген Федчук
2026.07.30 16:11
Про Варшавське повстання 1944 року
Іде війна. Україна вся кров’ю стікає,
А поляки гріхи давні все нам пред‘являють.
Про Волинську «різанину» забути не можуть.
Їх постійно якісь сили накручують, схоже.
Галасують про сто тисяч, начебто убитих,
Бандерівців обзивають, що вони бандити.
Ск

Артур Курдіновський
2026.07.30 15:51
Мамина герань
Розквітла мамина герань
На спорожнілім підвіконні.
Лише розплющив очі сонні -
Одразу фініш сподівань.

Ходою днів моїх сумних
Ніколи не загою рану.
Мого дитинства запах пряний

Артур Курдіновський
2026.07.30 14:39
Свята спадщина
Помилки ще не пробачені,
На вікні рослина сохне.
Я святу приймаю спадщину -
Наш родинний тихий вогник.

У собі ховаю мрійника -
Вже його не повернути.
Від плити до рукомийника

Вячеслав Руденко
2026.07.30 13:20
Прересохла глина
Наче перший Адам підбираєш назви
Для відкритих речей - гадюк і лілій...
Забагато курного в землі вцілілій,
Щоб одразу скласти з піску всі пазли.

І тому вирушаєш ,куди добачиш –
Шлях до раю то черга з гробів і храмів,
Про яке каяття ти у черзі п

Борис Костиря
2026.07.30 12:54
Ностальгія
Забрів у юність, у провулок тихий,
Де спів птахів, далекі голоси.
Під жовтим листям причаїлось лихо
В обіймах споконвічної краси.

Забрів подалі від кайданів міста
До первісних мелодій і казок.
Не виліплений із глевкого тіста,

Віктор Кучерук
2026.07.30 06:50
* * *
В. К. Осиповій

За рікою, поза лісом,
Поле, всіяне залізом,
Ще шурхоче сумовито
До цих пір незжатим житом.
За рікою, поза лісом,
Воювати достобіса

Ірина Вовк
2026.07.30 06:41
"КСАВЕР МОЦАРТ. Сповідь у дощі" (продовження 4)
Фінальний акорд розлуки Музичний супровід: Франц Ксавер Моцарт. Шість полонезів для фортепіано, ор. 17 (Полонез № 3 фа мінор) «Жозефіна ступала бруківкою Лємберга так, наче кожен її крок відгукувався Adagio в його змученій душі. Баронеса з очима

Іван Потьомкін
2026.07.29 21:57
***
Серед зими, як горобці поснули,
І пітьма по кімнаті залягла,
Балконні двері стиха прочинились,
І на порозі... батько стали...
Оце так стріча!.. Шукаю все життя...
Ми Брамса слухали удвох
І мені закортіло спитати батька:
«Як так сталось, що на від

Ольга Садкова
2026.07.29 21:05
Вже втрачаю у Тебе віру...
Вже втрачаю у Тебе віру,
та й не маю вірити чим, —
мов згоріла душа допіру.
Отче, Отче… А чи вітчим?

Що Ти бачиш отам, із неба?
Як усотує поле кров?
Не усім, не всім як потребу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Світлана Лавренчук (1984) / Вірші

 не я...
Молився спогад у кутку,
Звивалась думка, мов змія,
Мов фігуристка на катку.
Молився спогад мій – не я.

Його забрав з собою час,
Повіз в засніжені поля.
Як пес, вернувся знов до нас,
Молився, плакав... Він – не я.

Я, загартована в боях,
Підкована стражденним болем,
Давно не плачу, лиш у снах.
А ця сльоза - щось в оці коле...

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка НаЗаР КуЧеР 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-02-05 13:46:43
Переглядів сторінки твору 11022
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.563 / 5.42  (4.547 / 5.01)
* Рейтинг "Майстерень" 4.505 / 5.38  (4.533 / 5.02)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.700
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.02.14 01:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
НаЗаР КуЧеР (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 13:49:34 ]
"Я, загартована в боях,
Підкована стражденним болем,
Давно не плачу, лише в снах.
А ця сльоза - щось в оці коле..." Красиво обманююєте пані Світлано... Гармонійно... Аж хочеться співчувати...




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 13:51:30 ]
не варто:) - співчуття неблагородне почуття, а самообман...:(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
НаЗаР КуЧеР (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 13:54:24 ]
Я спершу хотів сказати не так, а в силу того що побоявся бути неправильно зрозумілим вирішив використати "співчувати"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 13:58:46 ]
як часто ми боїмося бути неправильно зрозумілими...
чи не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
НаЗаР КуЧеР (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 14:02:43 ]
Саме так... Там хотів вжити "приголубити, обійняти"... Можливо ми боїмося бути навпаки зрозумілими правильно... а самі в собі це трансформуємо , самі цього боїмося, від цього тікаємо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 14:13:08 ]
можливо...
скажу Вам по секрету: інколи так хочеться отих дружніх обіймів, проте страшно... Ви влучно сказали "побоявся бути неправильно зрозумілим"...
може, не варто цього боятися? може, ми самі ж винні в своєму "нещасті"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 14:16:22 ]
можливо...
скажу Вам по секрету: інколи так хочеться отих дружніх обіймів, проте страшно... Ви влучно сказали "побоявся бути неправильно зрозумілим"...
може, не варто цього боятися? може, ми самі ж винні в своєму "нещасті"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
НаЗаР КуЧеР (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 14:17:08 ]
Можливо ви праві... Про те дружба як така між чоловіком і жінкою в принципі не існує! Вона завжди потім переходить у щось набагато глибше і як правило не взаємне... "інколи так хочеться отих дружніх обіймів, проте страшно..." Згідний ми самі цьому вина!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
НаЗаР КуЧеР (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 14:20:18 ]
Навіть спілкуємся тільки через "можливо"... Кривлячи ,можливо, свої почуття так, щоб бути не докінця зрозумілими і бажаючи все-таки бути зрозумілими... тяжко...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ростислав Санів (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 14:20:39 ]
"Проте дружба як така між чоловіком і жінкою в принципі не існує! Вона завжди потім переходить у щось набагато глибше і як правило не взаємне..." згоден і взагалі не згоден! :) у цьому є рація, але рація є у всьому. І взагалі, що таке "дружба"? що таке "глибше"? чому "невзаєне" це обов'язково погано? І взагалі, кожен сприймає життя по різному, і дружбу, і все, що може бути далі. Дружні обійми дуже потрібні. Тема суперечлива...

а от боятися справді не варто... :) ну хіба трішки :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 14:24:19 ]
щодо дружби між чоловіком і жінкою - хочеться сперечатися: буває!!! я знаю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
НаЗаР КуЧеР (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 14:26:40 ]
Час покаже!!! Радий!!! Але тут якраз можливо і ховається невзаємність... коли одна персона є вірним другом і навіть не здогадується що друга уже відчуває любов!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ростислав Санів (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 14:30:38 ]
любити і відчувати шо любиш - різні речі... друге навіть важче, бо то усвідомлення. І взагалі, то надфілософська тема, щоб говорити лінійно...:)

я за дружбу між чоловіками і жінками, і за любов, і байдуже взаємну чи ні. Коли я люблю, це приносить мені багато на емоційному рівні, і осідає у мені, і я дякую, що у мене це було :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
НаЗаР КуЧеР (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 14:32:11 ]
Згода! Поезія і любов то певно синоніми!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 14:41:27 ]
то близько, та не синоніми


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
НаЗаР КуЧеР (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 14:46:03 ]
А жаль від того чи навпаки? Інтимна лірика в такому випадку - порнографія! Почитайте мої вірші...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 14:50:01 ]
читала - цікаві...
А щодо інтимної лірики - не згідна
спробую пояснити свою позицію: "Бог є любов" - відповідно любов присутня (принаймі так має бути) у всьому, що ми робимо, проте утотожнювати не можна, ато нас можуть "неправильно зрозуміти" - отак ми ходимо по колу...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
НаЗаР КуЧеР (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 14:52:20 ]
Бачу ви віруюча людина! Практикуюча християнка? Чи то певно некоректне запитання?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аня Біла (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 14:55:12 ]
Така цікава дискусія. А ваші слова "інколи так хочеться отих дружніх обіймів, проте страшно..." напевно швидше дівчата зрозуміють. Був час, коли я не вірила, що хтось зможе зі мною просто дружити. А хотілося просто дружби :). Потім був один хлопець. Дружба - це добре.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 14:56:45 ]
Зрозуміють - бачите Назар і Ростик зрозуміли ж.
Чи я помиляюсь?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 14:58:48 ]
Просто вірю в Бога, щоправда до храму рідко ходжу:(
Вірю і знаю, що Він чує наші молитви, а то теж є чудо!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ростислав Санів (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 15:05:37 ]
Не помиляєтесь, Світлано :)
Любов не завше поезія, поезія - не завше любов.
І про дружбу -

Ми будем просто як товариші
Сказала ти і я сказав хай буде
Відчув я запекло мене в душі
Мов каменем залізним стисло груди.
ми попрощались, в тишині дзвінкій
я чув твої дрібні веселі кроки
мов по душі простеленій моїй
ти йшла на гострих каблуках високих

Так писав Павличко, з розділовими знаками звісно... :) Так що деколи дружба болісна,.. але тим не менше, герой ріс емоційно...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 16:09:41 ]
`Давно не плачу, лише в снах.`- щось мені то `лише` `в оці коле` :-)
Я би замінив на `Давно не плачу, лиш у снах.`