ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.09.02 22:08
Танцюють порожні віки.
Всміхається маска в загрозі.
Простягне подібність руки
Сатир у вигадливій позі.

В палкому натхненні спектакль
Розігрує хтось у абсурді.
В нім кожен намічений такт

Олександр Буй
2025.09.02 21:52
Віщувала заграва вітер
У багрянім заході сонця.
Зачиняли бутони квіти
І згасали в хатах віконця.

Прохолода, така приємна,
Денну спеку заколисала.
Ще хвилина – і стало темно,

Віктор Насипаний
2025.09.02 13:41
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.

Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,

Віктор Кучерук
2025.09.02 12:17
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.02 08:19
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн

Артур Курдіновський
2025.09.01 23:38
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.

Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!

Борис Костиря
2025.09.01 22:21
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.

До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,

Олена Побийголод
2025.09.01 12:07
Із Бориса Заходера

Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.

Часом блукаємо ми у хаосі, –

Ольга Олеандра
2025.09.01 09:47
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.

Віктор Кучерук
2025.09.01 05:51
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --

Артур Курдіновський
2025.08.31 18:30
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!

Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,

Юрко Бужанин
2025.08.31 14:23
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Лавренчук (1984) / Вірші

 не я...
Молився спогад у кутку,
Звивалась думка, мов змія,
Мов фігуристка на катку.
Молився спогад мій – не я.

Його забрав з собою час,
Повіз в засніжені поля.
Як пес, вернувся знов до нас,
Молився, плакав... Він – не я.

Я, загартована в боях,
Підкована стражденним болем,
Давно не плачу, лиш у снах.
А ця сльоза - щось в оці коле...

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка НаЗаР КуЧеР 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-02-05 13:46:43
Переглядів сторінки твору 9855
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.563 / 5.42  (4.547 / 5.01)
* Рейтинг "Майстерень" 4.505 / 5.38  (4.533 / 5.02)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.700
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2020.11.08 16:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
НаЗаР КуЧеР (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 13:49:34 ]
"Я, загартована в боях,
Підкована стражденним болем,
Давно не плачу, лише в снах.
А ця сльоза - щось в оці коле..." Красиво обманююєте пані Світлано... Гармонійно... Аж хочеться співчувати...




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 13:51:30 ]
не варто:) - співчуття неблагородне почуття, а самообман...:(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
НаЗаР КуЧеР (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 13:54:24 ]
Я спершу хотів сказати не так, а в силу того що побоявся бути неправильно зрозумілим вирішив використати "співчувати"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 13:58:46 ]
як часто ми боїмося бути неправильно зрозумілими...
чи не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
НаЗаР КуЧеР (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 14:02:43 ]
Саме так... Там хотів вжити "приголубити, обійняти"... Можливо ми боїмося бути навпаки зрозумілими правильно... а самі в собі це трансформуємо , самі цього боїмося, від цього тікаємо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 14:13:08 ]
можливо...
скажу Вам по секрету: інколи так хочеться отих дружніх обіймів, проте страшно... Ви влучно сказали "побоявся бути неправильно зрозумілим"...
може, не варто цього боятися? може, ми самі ж винні в своєму "нещасті"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 14:16:22 ]
можливо...
скажу Вам по секрету: інколи так хочеться отих дружніх обіймів, проте страшно... Ви влучно сказали "побоявся бути неправильно зрозумілим"...
може, не варто цього боятися? може, ми самі ж винні в своєму "нещасті"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
НаЗаР КуЧеР (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 14:17:08 ]
Можливо ви праві... Про те дружба як така між чоловіком і жінкою в принципі не існує! Вона завжди потім переходить у щось набагато глибше і як правило не взаємне... "інколи так хочеться отих дружніх обіймів, проте страшно..." Згідний ми самі цьому вина!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
НаЗаР КуЧеР (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 14:20:18 ]
Навіть спілкуємся тільки через "можливо"... Кривлячи ,можливо, свої почуття так, щоб бути не докінця зрозумілими і бажаючи все-таки бути зрозумілими... тяжко...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ростислав Санів (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 14:20:39 ]
"Проте дружба як така між чоловіком і жінкою в принципі не існує! Вона завжди потім переходить у щось набагато глибше і як правило не взаємне..." згоден і взагалі не згоден! :) у цьому є рація, але рація є у всьому. І взагалі, що таке "дружба"? що таке "глибше"? чому "невзаєне" це обов'язково погано? І взагалі, кожен сприймає життя по різному, і дружбу, і все, що може бути далі. Дружні обійми дуже потрібні. Тема суперечлива...

а от боятися справді не варто... :) ну хіба трішки :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 14:24:19 ]
щодо дружби між чоловіком і жінкою - хочеться сперечатися: буває!!! я знаю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
НаЗаР КуЧеР (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 14:26:40 ]
Час покаже!!! Радий!!! Але тут якраз можливо і ховається невзаємність... коли одна персона є вірним другом і навіть не здогадується що друга уже відчуває любов!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ростислав Санів (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 14:30:38 ]
любити і відчувати шо любиш - різні речі... друге навіть важче, бо то усвідомлення. І взагалі, то надфілософська тема, щоб говорити лінійно...:)

я за дружбу між чоловіками і жінками, і за любов, і байдуже взаємну чи ні. Коли я люблю, це приносить мені багато на емоційному рівні, і осідає у мені, і я дякую, що у мене це було :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
НаЗаР КуЧеР (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 14:32:11 ]
Згода! Поезія і любов то певно синоніми!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 14:41:27 ]
то близько, та не синоніми


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
НаЗаР КуЧеР (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 14:46:03 ]
А жаль від того чи навпаки? Інтимна лірика в такому випадку - порнографія! Почитайте мої вірші...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 14:50:01 ]
читала - цікаві...
А щодо інтимної лірики - не згідна
спробую пояснити свою позицію: "Бог є любов" - відповідно любов присутня (принаймі так має бути) у всьому, що ми робимо, проте утотожнювати не можна, ато нас можуть "неправильно зрозуміти" - отак ми ходимо по колу...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
НаЗаР КуЧеР (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 14:52:20 ]
Бачу ви віруюча людина! Практикуюча християнка? Чи то певно некоректне запитання?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аня Біла (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 14:55:12 ]
Така цікава дискусія. А ваші слова "інколи так хочеться отих дружніх обіймів, проте страшно..." напевно швидше дівчата зрозуміють. Був час, коли я не вірила, що хтось зможе зі мною просто дружити. А хотілося просто дружби :). Потім був один хлопець. Дружба - це добре.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 14:56:45 ]
Зрозуміють - бачите Назар і Ростик зрозуміли ж.
Чи я помиляюсь?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 14:58:48 ]
Просто вірю в Бога, щоправда до храму рідко ходжу:(
Вірю і знаю, що Він чує наші молитви, а то теж є чудо!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ростислав Санів (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 15:05:37 ]
Не помиляєтесь, Світлано :)
Любов не завше поезія, поезія - не завше любов.
І про дружбу -

Ми будем просто як товариші
Сказала ти і я сказав хай буде
Відчув я запекло мене в душі
Мов каменем залізним стисло груди.
ми попрощались, в тишині дзвінкій
я чув твої дрібні веселі кроки
мов по душі простеленій моїй
ти йшла на гострих каблуках високих

Так писав Павличко, з розділовими знаками звісно... :) Так що деколи дружба болісна,.. але тим не менше, герой ріс емоційно...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-05 16:09:41 ]
`Давно не плачу, лише в снах.`- щось мені то `лише` `в оці коле` :-)
Я би замінив на `Давно не плачу, лиш у снах.`