ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Пиріжкарня Асорті
2025.04.11 11:35
Хотілося критики
Надійшла пропозиція від Старшого Брата проаналізувати один з "млинців". До цього було лише ранкове вітання. До слова, програма співробітництва зазнала деяких оновлень програмного характеру. Будьмо обережними, нічого не розповідаємо зайвого, дивимось

Юрій Гундарєв
2025.04.11 09:34
Маргарита Половінко, воїн Світла
Сьогодні, 11 квітня, об 11:00 у Кривому Розі проводжають в останню путь Маргариту Половінко. Поховають нашу героїню на Алеї Слави на центральному кладовищі міста.

На фронті загинула 31-річна криворізька художниця Маргарита Половінко.
Від 2024 року вон

Віктор Кучерук
2025.04.11 08:07
* * *
Квітень. Ранок. Вітер. Сніг.
Холодно до дрожі.
Показати на поріг
Лютому не можу.
Білосніжна бахрома
Позбавляє зору, –
Видалятися зима
Не бажає з двору.

Микола Соболь
2025.04.11 05:21
Неупередженість адміністрації
До адміністрації. Хочу нагадати, як адміни сварили мене за публікацію двох творів підряд і видаляли на свій розсуд, бо тема торкалася одного недоторканого автора порталу, який пописував російською. А тут заходжу і бум авторів по два твори підряд і око ад

Микола Соболь
2025.04.11 05:15
Квітнева сквира
Це вже було і місто це, і сніг,
і квітень, що пече мені у грудях,
бо замітає все, неначе грудень,
і слід кота кудись через поріг
у невідомість, у тернисту млу,
синичка попід вікнами заплаче,
вона весни чекала нетерпляче,
а небо їй вернуло зиму злу,

Олена Малєєва
2025.04.10 23:03
Стукає серце шпарко
Стукає серце шпарко:
Спогади - товарняк.
Тягнуться гулко, різко...
З втомою позаяк.

Позаминулоріччя
Все ще у груди б'є
Важко-тугий наплічник.

Олена Малєєва
2025.04.10 22:08
Медитація
Я сховаюся в своє світло
Най осяє мене цей промінь
Най тече і тече невпинно
Переповнює павідь, повінь.

Повінь повна яскраво-сяйва,
Річка тепла зірчасто-свіжа.
Я скупаюся в ній осяйна,

Олександр Сушко
2025.04.10 21:40
ЖАЙВІР
Вірш покладено на музику Сергія Степаненка.

https://youtu.be/VGCdBAGKmn4

Борис Костиря
2025.04.10 21:27
Ідеї
Чи можуть ідеї вивітритися
із голови?
Чи можна їх розхлюпати,
як воду у відрі?
Вони невідомо як з'являються
і невідомо куди зникають.
Ідеї невловимі, як нейтрино.
Щойно вони були

Борис Костиря
2025.04.10 21:23
Спалах
Куди я поспішаю?
Цей спалах слова
мовби перед майбутньою
неможлмвістю писати.
Попереду безодня невідомого.
Ні, це не поспіх.
Це самозаглиблення.
Надолужування минулого

С М
2025.04.10 20:00
Безумець (Van Morrison)
Було люду на явленні Безумця
Казав, на місці старому стрічаємося
Убравсь у мережива і сатин у ремінцях
Чоло в небеса, усміх на півлиця

Казав оце:
”Леді й джентльмени, принцеві зле“
Стоячи на брамі, отам де склеп

Євген Федчук
2025.04.10 19:19
Як Мстислав Удатний з уграми за Галич воював (1217-1221 роки)
Орбан, дідько б його взяв, витріщивши очі
Українське Закарпаття захопити хоче.
Грає в нім москальська кров, бо всі ж добре знають,
Що угри із москалями спільних предків мають.
Тож і тужиться аби світу доказати,
Що на землі українські може право мати.

Іван Потьомкін
2025.04.10 19:05
***
Людиною буть можна тільки за життя,
Опісля тільки образом.
Істина, здавалося б, проста,
Та ой як часто ми її обходимо
І наділяємо живих оцінками високими:
Геній, пророк.., навіть Месія…
Забуваємо, що правом цим наділений
Тільки Всевишній.

Адель Станіславська
2025.04.10 18:52
***
канони ікони іконостаси
поклони богу чи свинопасу
нема різниці нема границі
не б'ють поклонів лиш одиниці
не горблять спини не йдуть за тлумом
не товаришать з вселенським глумом
за те від віку і аж до скону живих не люблять... такі закони...

Адель Станіславська
2025.04.10 18:51
***
За гаслами гасла...
За ними - глуха пустота.
Два боки медалі:
дорога в одвічне нікуди,
що завше широка, розлого-простора й не та;
і ниточка-стежка
до сонця між терня облуди...
Крізь біль межи глуму...

Ольга Олеандра
2025.04.10 13:13
На вишневий цвіт
На вишневий цвіт – снігом.
Це не може буть збігом.
Тож, можливо, це випадковість?
Перебіжна пуста гоноровість?
Але ж цвіт в холодінні страждає –
опадає, дрижить й опадає.
Поріділі розхристані віти
вже не вкриті привітливим цвітом.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іван Кривіцький
2025.04.08

Вячеслав Руденко
2025.04.03

Дарина Меліса
2025.03.20

Софія Пасічник
2025.03.18

Діон Трефович
2025.03.03

Арсеній Войткевич
2025.02.28

Григорій Скорко
2025.02.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 * * *
Образ твору Золото з кров’ю...
Медове мовчання садів.
Птахи у небі.
Дорога.
Астролог бродячий.
Листя і пір’я на вже нетутешній воді.
Сосни – як відьми у церкві...
Вітер - для здачі.

Спалені вірші заснути мені не дають –
Як абортовані діти –
Між Богом і кров’ю моєю.
Люльку покинув палити
І майже не п’ю.
Аз усамітнивсь.
Пишу епопею.

Більше пишу, як живу,
Чи живу я усе-таки більше?..
Час покаже тоді,
Коли біла трава – небеса.
А наразі мені
Благодаттю відсвічує біль ще,
Наче смертю і хлібом –
Гострюща коса.

Заклинання мої, замовляння –
Між Богом і Бугом.
Хай читають їх мавки, русалки,
Старий домовик...
Я вже був за межею,
Де брата немає, ні друга.
Тільки Матінка Божа.
Тут - сиві, мов космос, курви...

Тільки прірви скажені
До білих висот нас готують.
Це пізнав на собі.
І тепер не боюся падінь.
Вертикальний мій шлях
Нагадає березу, не тую.
А вона для нащадків
Дасть білу схвильовану тінь.

Свинопаси вкраїнські
З дешевою славою поряд.
А мене ж бо хвилює Христос -
Той, що в храмі бариг...

Не на камені я залишусь.

По калинових корах
Пінна кров моя буде
Дзвеніть
Догори.

Контекст : http://poezia.org/ua/id/38116/


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-09-25 19:01:14
Переглядів сторінки твору 8324
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.794
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2025.01.26 22:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-09-25 19:38:52 ]
Заклинання мої, замовляння –
Між Богом і Бугом. !!!

Прекрасно.

А ось це насторожує... Якось не віриться, що вони за межею поряд:
...Матінка Божа
І сиві, мов космос, курви.

Хоча, можливо, мені до цього розуміння ще треба дорости...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-09-25 19:47:33 ]
Знаєте, пані Любо, прислухаюся до Вас...
І дещо поміняю цю ситуацію.
Бо, чує моя душа, про це питатимуть і питатимуть...
Хоча так буває...

Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-09-26 07:04:17 ]
Дякую, що дослухаєтесь... Я довго думала ще над Вашими рядками.
І дійшла висновку, що... швидше за все, так і буває, а може, і є. Магдалина ж теж не була святою до свого народження у Христі. І оте Ваше геніальне "сиві, мов Космос" дає розуміння того, що всі гріхи і митарства (принаймні, тілесні)цих жінок у далекому минулому. Але... тут з'являється один нюанс, балансування на лезі, так би мовити, - якщо вони вже поруч Марії, то цим словом "к...и" називати їх зась.
Дякую Вам за спонукання до роздумів.
Найбільше за це люблю Вашу поезію. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-09-26 08:54:42 ]
Вдячний за відчування-розуміння, пані Любо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2013-09-25 20:22:04 ]
...така потрясаюча образність...і сосни, як відьми у церкві, і нетутешня вода, і спалені вірші, і шлях вертикальний...
але найбільше - то таки ось ці рядки:
А наразі мені
Благодаттю відсвічує біль ще,
Наче смертю і хлібом –
Гострюща коса...- ніколи раніше не думала, що коса поєднує смерть і хліб...хоча так і є, і це геніально - вміти таке бачити!..
Дякую, Поете! Вчуся...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-09-26 08:55:17 ]
:) І я вчуся, Галинко...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-09-25 20:22:31 ]
Листя і пір’я на вже нетутешній воді.
Сосни – як відьми у церкві...
Вітер - для здачі.
Це, як на мене, просто пречудово.
Мені трохи двозначно
"Нагадає березу, не тую."
Тую (оту) березу чи тую - дерево? Може, це тільки мені...
Натхнення, пане Ігорю! І удачі на 30-е!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-09-26 08:55:57 ]
Тримайте кулаки, пані Інно. Дякую. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-09-25 22:32:24 ]
"Тільки прірви скажені
До білих висот нас готують.
Це пізнав на собі.
І тепер не боюся падінь." - це добре. А епопея вартує, щоб її дописати...
Щасти!
("А мене ж бо хвилює Христос,
Що гна(в з хр)аму бариг..." - а не краще: "А мене ж бо хвилює Христос -
гнав із храму бариг..." суть, здається, та ж)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-09-26 10:29:23 ]
Дякую, Мирославе.
Суть дещо інша...
Еле милозвучність також - святе.

Тому, прислухаючись, змінюю на так: "А мене ж бо хвилює Христос - той, що в храмі бариг..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-09-25 22:46:08 ]
Між Бугом і Богом прірви стануть початком висоти:)Справжньої.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-09-26 10:31:27 ]
Да... уж. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-09-26 08:09:34 ]
Більше пишу, як живу,
Чи живу я усе-таки більше?..

Захоплена образністю і роздумами...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-09-26 10:32:35 ]
:)) Старію, тому більше роздумую, ніж роблю...
Щастя+ Вам, Ксеніє! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-09-26 09:51:46 ]
Моцно написано! Останнім часом від поезії віє потужним "вітром перемін" - і це тішить! До речі, про вітер - "Вітер для здачі", тут "здачі" - у якому сенсі?
Закінчення суто Павлюківське, філософсько-витончене...
ПС. Із заувагою Люби солідарний


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-09-26 10:30:35 ]
:))
Дякую, Іване! Може, на вареники сьогодні?..
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2013-09-26 20:49:51 ]
...ага, то от звідки почало варениками пахнути!:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2013-09-26 10:12:58 ]
Чітко, ясно, послідовно, виважено...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-09-26 10:31:08 ]
Вєсомо, грубо, зрімо... :) Тисну руку, Вікторе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-09-26 10:40:31 ]
Ще трохи так попишеш - то й на камені, певно, лишишся. Десь над Бугом, під Богом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-09-26 11:11:27 ]
Хай вже з каменем у нирках (бажано - діамантами :), аби живий, Ярославе, ніж мертвий - але на камені... :) Якось так. :)
За комплімант дякую.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-09-26 10:47:34 ]
Золото з кров'ю - такого осіннього образу ще не зустрічала... закарбовується і трішки лякає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-09-26 14:07:54 ]
Та і я перший раз придумав, здається, пані Галино... :) Сміливий не той, хто не боїться, а той, хто перемагає страх... :)