ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2025.11.29 11:36
Тернопіль. 10 днів по тому
Цифри ті застрягли в серці і болять.
Вже не в'ється по руїнах чорний дим.
Відлетіли в небо душі разом з ним.

Артур Сіренко
2025.11.29 10:04
Час марних надій (серед падолисту)
Вулиці залізного міста –
Це струни, на яких грає блюз
Дивак, що живе в порожнечі,
Що зазирає з-під хмари
На колотнечу мурах.
Телевежі міста граків-сажотрусів –
Це голки швачки-жебрачки Клото,
Що шиє сині плаття

С М
2025.11.29 09:09
Мов Подорожній Камінь (Bob Dylan)
Наче б і недавно, чепурна і ладна
Жбурляла для розваги бомжам дайми, хіба ні
Люди казали, “Вважай, осяйна, як би ти не впала”
Ти гадала, вони – жартуни
Сама радше реготалась
Над тими, хто у разі загуляв
Нині ти уголос не розмовляєш
Нині заслугою не

Віктор Кучерук
2025.11.29 07:11
* * *
Гучніше вже в суглобах тріск,
Хоч споживаю я не тлусте, -
Вже тижні тануть, ніби віск,
А дні, мов мед, ніяк не гуснуть.
Дедалі ближче до межі
Поза якою терпнуть жижки
І дні холодні, як вужі,
І сім неділь бува на тиждень.

Тетяна Левицька
2025.11.29 01:38
Боже, Боже...
Боже, Боже, як це страшно
не від раку, а біди
помирати, так завчасно, —
вже летять туди, сюди.
Не війна, а справжнє пекло —
Воланд править, світ мовчить...
В небі від тривоги смеркло...
Між життям і смертю — мить!

Іван Потьомкін
2025.11.28 22:16
***
Коли до срібних передзвонів тягнуться церкви,
На бистрині Дніпровій спалахує од млості риба,
Достеменно знаю,
Чому це сонце, щебіт і сльоза,
Життя многоголосий хор
Являються щoночі,
Нищать для рівноваги дану тишу.
Достеменно знаю,

М Менянин
2025.11.28 21:41
Грув* і грім
Кровний брате мій, повір,
хоч терпіли до цих пір –
не залишить сам нас звір,
буде нищити без мір.

+ Царице Небесна, в цей час
+ Покровом Своїм храни нас. +

Артур Курдіновський
2025.11.28 19:39
Відпускаю (діалог у співавторстві з Лілією Ніколаєнко)
ВІДПУСКАЮ (діалог з Лілією Ніколаєнко)

***

Я відпускаю. Не тримай, коханий.
Не озирайся, ти мости спалив.
Всі сповіді та спогади, мов рани.
Навколо - воля і гіркий полин…

В Горова Леся
2025.11.28 17:51
Маленька пташко...
Маленька пташко, диво легкотіле.
Непоказна, але чудова. Хто ти?
Ти у вікно до мене залетіла
В оказії нестримного польоту.

І б'єшся у шифонові гардини,
Де кожна складка - пасткою для тебе.
Маленька сірокрила пташко дивна!

Тетяна Левицька
2025.11.28 10:02
Від сорому
Журбою пахне жінка —
У щастя куций вік.
Дістав вже до печінки
Цивільний чоловік.

Від сорому згораєш,
Бо на твоїй руці
Тату — тавро моралі

Віктор Кучерук
2025.11.28 06:14
* * *
Таїться тиша в темряві кромішній
І чимось марить напівсонний двір,
А я римую безнадійно вірші,
Написаним дивуючи папір.
Допоки тиша вкутана пітьмою
За вікнами дрімає залюбки, -
Я душу мучу працею нічною,
Верзіннями утомлюю думки.

Кіхно Мар'ян Кіхно Мар'ян
2025.11.28 03:57
Юда
І Юда сіль розсипавши по столу
узяв той хліба зболений шматок
і вийшов геть і ніч така вже тепла
така вже зоряна була остання ніч
і йшов гнівливо машучи рукою
і згадував той тон і ті слова

не чуючи спішить він мимоволі

Світлана Пирогова
2025.11.27 19:09
Вірші для дітей
В білих смужках, в смужках чорних,
Скаче, скаче, ще й проворна.
Схожа трохи на коня,
Бо вона йому рідня.
Полюбляє зебра трави,
І швидка - це вам не равлик.
Хижаки не доженуть,
Сонце вказує їй путь.

Євген Федчук
2025.11.27 18:12
До подій в Польщі 1980 року
Поляки – нація страшенно гонорова.
То в них сидить іще, напевно, од віків.
Хоч мати гонор – то є, начебто чудово.
Та, як його занадто дуже?! А такі
Уже поляки… Щоб не надто гонорились
Та спільну мову з українцями знайшли,
Таку б державу сильну сотво

Борис Костиря
2025.11.27 12:41
Пілігрим мовчання
Він вискакує з двору
і бігає вулицею
невідомо чого.
Чумазий, у лахмітті,
ледве одягнутий.
Викрикує незрозумілі слова.
Радше, їх і словами
не можна назвати.

Кіхно Мар'ян Кіхно Мар'ян
2025.11.27 10:13
Іов
Я у душі, мов Іов серед гною,
сиджу паршивий, у коростах весь.
На себе сам збираюся війною,
і правда це, хоча й брехав я десь.
Колись брехав я, мов отой собака,
що брязка на подвір’ї ланцюгом.
Ця книга скарг складе грубезний том,
вмережаний дрібнен
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Наталя Мазур (1961) / Вірші

 Живу

(Із підслуханого)

Образ твору Цікаве запитання –
Як живу?
Все, звісно, не розкажеш телефоном...
Багряне листя стиха на траву
Вкладає вітер.
Виноградне гроно
Наповнилося соком.
А вночі
Спить голуб на моєму підвіконні.
Сьогодні зранку сіро,
А дощі
Осінні
Колисково-монотонні.

Живу...
Як всі!
Втікаю від проблем
У дивний світ фантазій та ілюзій.
Пишу вірші,
Нових шукаю тем,
Знайомлюся
І маю уже друзів.
Живу...
Радію осені, дощу,
Збираю листя жовте у букети.
ПлачУ за все!
І дорого плачУ...

А запитати хочеться: „ А де ти?”
Та я мовчу.
Тамую давній біль
В кутку душі.
Єдиний порятунок
Мовчання золоте.
Як ти посмів?
Навіщо кинув слово – наче трунок
У вир душі?
Ти дуже завинив!
Де взяти сили, щоб простити вкотре?
Життя, що повне гроз, незгод і злив,
Як літо бабине – не тепле і коротке...

Живу...
Як осінь!
То сльоза спаде,
То посміхаюсь,
А бува – радію,
Як бачу чорнобривці де-не-де
На клумбах міста.
І лелію мрію
Голубкою летіти в небеса
Із голубом...
І день отой настане.
Щасливі вогники ще спалахнуть в очах!
У Львові осінь... Зацвіли каштани.

26.09.2013р. Львів




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-09-27 17:30:13
Переглядів сторінки твору 6828
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.949 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.807 / 5.6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.797
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.06.27 00:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-09-27 18:57:00 ]
Цікаві запитання... І відповіді.

Гарно. Мені лягло на душу. Голуб - чудесний...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-09-27 22:22:01 ]
Дякую, пані Любо!
Тішуся, що рядки із мого віршу "лягли на душу"!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-09-27 19:28:43 ]
Головне - вміти слухати і робити висновки). Кінцівка вибрана несподівана, проте саме вона якось висвітлила попередню оповідь яскраво, ніби після руху у темній печері раптом спалахнув факел. Сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-09-27 22:24:46 ]
Привіт, Ярославе!
Таки правда, що головне - вміти слухати і робити вірні висновки. ))
А закінчення не могло й бути іншим, адже авторка - невиправний оптиміст. ))
Тішуся, що сподобалося! Дякую!
Вітання Мольфару!) Скучила за його віршами.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-09-27 19:31:02 ]
Гарно, а мені, Наталочко, навіяли, отака ось ЛГ виникла)))дякую

http://maysterni.com/publication.php?id=95589


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-09-27 22:26:30 ]
Таню, дуже полюбляю, коли вірші знаходять одразу ж відгомін у нових стрічках. Значить - зачепило! ))
Дякую! Файна трактовка! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-09-27 20:15:25 ]
Сподобалося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-09-27 22:26:53 ]
Приємно, Володю!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-09-27 20:21:44 ]
Душевно-настроєво...
Дуже сподобалось!!!
У Львові осінь... Зацвіли каштани. - скоро вже стане звичним явищем, як вже давно стали звичними підсніжники на Новий Рік... )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-09-27 22:30:09 ]
Вітаю, Галю!
Мені хотілося, аби підсніжники на Новий Рік та цвіт каштанів восени все ж не набували буденності, а були краплиною чуда серед нетрів повсякденності.
Такий от я невиправний романтик )))
Дякую за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2013-09-27 21:45:03 ]
Настроєвість і ДІЯ - таки багатопланово.
Осінньо вже так - і в душі і назовні:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-09-27 22:30:53 ]
Так, Роксолано, осінньо...
Дякую за розуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-09-27 22:03:21 ]
"У Львові осінь... Зацвіли каштани."
А весною чекатимемо: "Тук-тук, каштани падають на брук" (з пісні):)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-09-27 22:32:51 ]
)))
Чомусь мені здається, що головне не ті явища, які відбуваються в природі, а те, як ми їх сприймаємо. Позитивне сприйняття - нам же на добро. )
Дякую, Мирославе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2013-09-28 08:13:36 ]
Гарно, ввібрала кожен рядочок серцем... Чи то й собі підслухала?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-09-28 14:27:57 ]
Вітаю,Лесю! Як уже писав Ярослав Нечуйвітер, головне - навчитися слухати: себе, осінь, дощ...)
Дякую за сердечне сприйняття!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-28 14:43:51 ]
"...І день отой настане.
Щасливі вогники ще спалахнуть в очах!"

Наталю, зарядила ти мене оптимізмом!!!)

Гарний вірш. Дуже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-09-30 21:56:33 ]
Вітаю, Лесю!
Оптимізм - саме той стан, який конче потрібен восени. ))
Дякую тобі, за "дуже гарний!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-09-28 23:00:02 ]
Дуже лірично! Вірш дихає на повні груди, бадьорить і сповнює бажанням жити, навіть тоді, коли життєві тягарі гнуть додолу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-09-30 21:57:04 ]
Дякую, Богдане!
Приємно отримати такі слова від вас!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2013-10-02 12:49:33 ]
Гарний вірш, образний і напрочуд зрозумілий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-10-06 20:40:36 ]
Дякую за розуміння, Вікторе! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-10-04 23:22:23 ]
Які спогади))) Живу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-10-06 20:41:39 ]
... попри все...