ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.03.22 13:41
То як забути? Чи можливо?
В душі щось дзенькало, лилось.
Твій шепіт доторкавсь сяйливо,
Аж соняшник підняв чоло.

Жагуча спрага розбирала.
Сховався вітерець легкий.
Пташина лопотіла зграя.

Володимир Бойко
2026.03.22 12:50
Цукор-рафінад корисний тим, що його важче переплутати з сіллю. Ідеальний жіночий стан – коли 90х60х90, ідеальний чоловічий стан – коли 3 по 100. Краще нехай шкварчить олія на пательні, ніж шкварчить жінка з пательнею. Струнким жінкам так би пасув

Борис Костиря
2026.03.22 12:18
Колись в осінній глибині
Захочеш літо повернути
І в осені на самім дні
Знайти печаль від м'яти й рути.

В терпкій осінній глибині
Тобі відкриються прозріння
І у мутній нічній воді

Іван Потьомкін
2026.03.22 11:29
Любив тебе я тоді
Та люблю й сьогодні.
-То чому ж не натякнув
Ані словом жодним?
-Та чи ж зміг я доступиться
За хлопців юрбою?
-А я так же поривалась,
Щоб побуть з тобою...

Охмуд Песецький
2026.03.22 10:09
Я сонцю вклоняюсь нині,
Йому, як тобі раніше.
Між нами найдовші милі,
Любові моєї ніше.

Не виберусь, певно, звідти.
Замкнуся, щоб не відкритись,
І буду собі сидіти,

Юрій Гундарів
2026.03.22 08:59
березня 1923 року народився легендарний французький актор-мім єврейського походження і великий громадянин. Кажуть, це він подарував Майклу Джексону його знамениту «місячну ходу». А ще існує історія, що ніби сам Чарлі Чаплін запросив його за свій столи

Віктор Кучерук
2026.03.22 05:55
Хоч ще приморозки зрана
Срібло сіють на вали, -
Жебонять струмки весняні
Й первоцвіти зацвіли.
Соком вже поналивало
Стовбури, гілки, бруньки
І оспівують помалу
Час пробудження пташки.

С М
2026.03.22 05:50
Глянь о сюди – Китайський Кіт Соняшний
гордий звуковилиск у нічному сонці
Мідний купол Бодхі і кімоно срібне
що зоряне убрання
у вітрах ночемрій

Крейзі Кет зирить із мережива бандани
то Чеширець одноокий

Артур Сіренко
2026.03.22 01:23
Йшов Час – невблаганний як сама Галактика (а може ще більш невблаганніший). Асистент Морока Анатолій продовжував працювати на кафедрі фітопатології – у його свідомості ця кафедра була єдиним можливим світом буття. Думки в нього роїлися навколо жуків-скрип

Ігор Терен
2026.03.21 22:05
                  І
Вертаюся в часи нічні
у нереальні сни,
коли були щасливі дні
і не було війни,
аби забутися на час
або відволіктись
від потойбічного колись

Юхим Семеняко
2026.03.21 16:58
Підтримуючи аналітичну практику "пиріжкарень", напишу про "сирітський" вірш на своїй сторінці. На ній і забезпечу свій допис відповідними гіперпосиланнями, технологія створення яких відома нашим штатним співробітникам. Природно, що видалити її зможу

Борис Костиря
2026.03.21 13:12
Продираюсь крізь сон, мов крізь ліс несходимий і вічний,
Крізь шторми, і буран, і прозрінь запізніле вино.
Між дерев прокидаються зрілості вигаслі свічі,
Як біблійні волхви, як зупинене давнє кіно.

Продираюсь крізь ліс із його чагарями й кущами

Охмуд Песецький
2026.03.21 09:24
Загасли зірки за холодним вікном,
Зажевріла обрію смужка рум'яна.
Будильник ось-ось – і озвучить підйом,
Сьогоднішній день зачинається зрана.

Панує пронизливий ранішній бриз,
Упорали небо пошарпані хмари.
Святкує сімейство моє Науриз,

Тетяна Левицька
2026.03.21 08:31
Про щастя: арії, пісні,
тремкі балади,
та вітер виє у мені
гучним торнадо.
Йду по стерні до забуття
дороговказом.
Навіщо вірні почуття,
коли не разом?

Віктор Кучерук
2026.03.21 07:06
Співучими струмочками
Тече поміж горбочками
До пінистої річечки вода, -
Під сонцем і під зорями
Наспівує прискорено,
Щоб у путі не мучила нуда.
Про весняне піднесення
Співає гучно й весело

Ольга Олеандра
2026.03.20 21:02
Вечір палко вдивляється в очі весні,
до зими обернувши затінену спину.
Зорі сяють в його пелехатій чуприні,
як далекі й досяжні вітальні вогні.

Вони звуть її, – Весно, і вказують шлях
крізь пошерхлі брудними торос
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталя Мазур (1961) / Вірші

 Покинутий
Образ твору На пустищі дикім, де зарослі трав,
Під баком, що повен помиїв,
Ведмедик потертий самотньо лежав
Із бантом рожевим на шиї.
Дощило надворі.
Скуйовджений плюш
Намокнув і злипся.
Недбало
Ведмедик лежав у калюжі.
Довкруж
Нікого не видно.
Смеркало...
Новим він колись подарований був
На свято малому хлопчині,
І довгі роки жив улюбленцем у
Великій і дружній родині.
Він вірним товаришем був у житті,
Ділив із малим перемоги.
Чому ж опинився тепер в забутті,
І кинутий обіч дороги?
Чому по життю не шануємо тих,
Хто вірним нам був,
І з роками
Про них забуваємо?
Звісно, святих
Повік не було поміж нами.
Чому не спиняємось між метушні
Щоденних борінь до знемоги,
Не думаєм, як би жилося мені
Покинутим обіч дороги?


21.09.2013р. Львів



Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-09-23 23:04:16
Переглядів сторінки твору 3820
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.315 / 6  (4.963 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.870 / 5.64)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.744
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.12.19 21:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-09-24 09:10:59 ]
Наталю, Ваші вірші вражають щирістю і злободенністю життєвих тем. Цей чимось емоційно про Ваше "Яблуко в долоні" нагадав. Такі вірші не забуваються, хоч скільки інших не перечитай. Дай Боже, щоб вони достукувалися і до закам'янілих у буденній круговерті сердець!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-09-24 21:11:21 ]
Дай Боже, Валю!
Цей вірш, як і "Яблуко в долоні", як і "Лелечий сум" - відгук серця на реальну подію, бачену мною. Ці вірші із розряду тих, котрі не виношуються, а вибухають із середини.
Дякую щиро за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-09-24 09:40:52 ]
Недавно бачила подібну картинку - покинутого ведмедика, тільки не можу пригадати де (чи в соцмережах, чи реально на вулиці...) Теж защеміло від побаченого. А Ви так уміло розкрили цю тему, Наталю.
А скільки є покинутих людей поряд з нами (діти,"бомжі", старенькі...)
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-09-24 21:05:15 ]
Галю, я того ведмедика побачила дорогою на Левандівку. Побачила під сміттєвим баком, і подумала:"Адже його хтось колись любив, він колись комусь був потрібний"... От з таких роздумів і народився вірш. А вже наступного дня читала його на "Сходах". Шкода, що тебе не було...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-09-24 11:31:44 ]
Чув цей вірш у твоєму, Наталь, виконанні недавно - настроєва штука... Але так часто буває, правда.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-09-24 21:06:31 ]
Ваню, тому і шкода, що так занадто часто буває...
Дякую тобі! Світлий ти, добрий...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-09-24 11:46:38 ]
Високоморальний, майстерно написаний вірш... Із тих. що доходять до серця і не забуваються.
Успіхів Вам!
Щиро з теплом


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-09-24 20:59:51 ]
Дякую, Нінель!
Бажаю успіхів і вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-09-24 14:42:41 ]
Наталіє, вірш, напевно, зменшить кількість покинутих - і забавок, і людей, бо неможливо не задуматися, прочитавши його!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-09-24 21:02:34 ]
Дякую, Богдане!
От якби....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-09-24 15:34:57 ]
Гарний вірш, пані Наталю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-09-24 21:00:13 ]
Дякую, пані Інно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-09-24 18:59:27 ]
Вдруге чую, тобто тепер уже читаю...
Гріє милосердям... Гарно, Наталю...
(можливо, вдалось би уникнути трьох "був")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-09-24 21:01:50 ]
Упс... оце то задачка...
Та тре подумати, бо таки маєте рацію.
Дякую, Мирославе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-09-24 23:17:11 ]
Щемні рядочки...
та скільки тих, покинутих, забутих...

Нови(м)й він колись подарований був?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-09-27 16:51:32 ]
Так отож...
Дякую, Ксеню!
О, ці відмінки ;))