ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.02.04 11:28
Передчасне літо
Ах, це літо таке передчасне,
Що звалилось на голову нам,
Невтоленне, гаряче, прекрасне,
Прикрашає великий бедлам.

Передчасна ця спека неждана
І це сонце пекуче, жорстке.
Передчасна, як перше кохання,

Микола Дудар
2026.02.03 19:19
***
Шум далекий, шлях не близький.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.

Іван Потьомкін
2026.02.03 19:03
***
Немає поки що незамінимих на той світ,
Та все ж Всевишнього благаю:
Щоб зберігати справедливість на Землі,
Тільки злочинців слід по-справжньому карати:
Брать поза чергою на той світ, а не саджать за грати.
Зрештою як і тих, хто не знає, що робить,

Артур Курдіновський
2026.02.03 16:59
Осінь посеред зими
Наснилася осінь посеред зими
І наш стадіон, той, що родом з дитинства.
Кружляє пожовкле і втомлене листя...
Далеко від мене скорботні шторми.

Ворота відчинені. Треба зайти,
Бо як же давно не було туди входу!
Повільно заходжу. Вдихаю свободу,

Ірина Білінська
2026.02.03 13:48
Лютий
Сполохані ліси
вслухаються у тишу,
а безгомінь не та —
не ніжна,
як колись…
День під пахвою сну
журу свою колише,
а ніч поміж сирен

Борис Костиря
2026.02.03 10:48
Птах
Співає птах, руйнує темінь
У гущині, у дивних снах.
Співає птах крізь ночі терем.
Співають і любов, і крах.

Ледь чутно долинає стогін,
Любовний шепіт, шал палкий.
А в когось залишився спомин

С М
2026.02.03 05:30
Немає сподівань (The Rolling Stones)
Їхав би до станції
На поїзд би успів
Немає сподівань щодо
Повтору чуттів о цих

Був багатієм я
Нині я жебрак
Й ніколи в лагіднім житті

Лесь Коваль
2026.02.02 20:41
Птахом
Надішліть мої сни лелеками
ген за обрій, за небокрай,
де любов заливає глеками
росянистий карпатський плай,
щоб слова оселились птицями-
емігрантами в далині
і віддали тепла сторицею
тим, хто дав колись крил мені.

Марія Дем'янюк
2026.02.02 14:09
Мороз морозенко
Щічки, наче бурячки,
Оченята - сонечка,
Усміхається мені
Моя люба донечка.

Зупинилася й сміється,
Втішене серденько,
Бо вітає її зранку

Борис Костиря
2026.02.02 10:35
Пустельний стадіон
Пустельний стадіон. Лиш ти стоїш на ньому,
А глядачів нема. Самотній арлекін
Знімає із плечей хронічну втому.
Історія поставлена на кін.

Пустельний стадіон пустельно обіймає
І в душу входить, ніби лицедій.
Мелодія відлюдника-трамваю

Олександр Сушко
2026.02.02 08:56
Ми - світло!
НедоІсус кремлівський на чолі
Своєї зграї. " Честь йому та шана!"
Недоапостоли Росії топлять лій
З дурної пастви внуків Чингісхана.

Країна ефесбешних кріпаків!
Потворна челядь упира старого!
Їм платить чорт із крові п'ятаки

Лесь Коваль
2026.02.02 08:43
Клин
Час випускати на волю синиць -
я вдосталь їх грів у долонях,
лину в траву до небес - горілиць,
мріям шепочу: "По конях!":
/рій блискавиць,
хор громовиць
тихне умить
у скронях/.

Тетяна Левицька
2026.02.02 08:07
Не всі вдома
Далеке минуле не сниться щоночі:
крохмалем волосся, полудою очі,
морозивом день у вікні.
Застуджену душу не гріє кофтина...
На ліжку холоднім старенька дитина —
кирпатим грибочком на пні.

Всміхається мило, кому — невідомо?

Ігор Шоха
2026.02.01 21:27
На берегах межиріччя
Очікувано розділяє час
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига

Іван Потьомкін
2026.02.01 21:08
Заворожені велети
Ще поміж шубою й плащем,
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?

Світлана Пирогова
2026.02.01 16:33
Не в кожного
Не в кожного, мабуть, гуманне серце.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.

Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Наталя Мазур (1961) / Вірші

 Тiльки я, тiльки дощ, тiльки осiнь...
Образ твору У Карпатах літає сніг,
А у Львові танцює осінь.
Дощ повільний, розмірений біг
Зупиняє в моєму волоссі
І виблискує в ньому. А я
ТОму тішуся, бо діадема
Із дощу - то розрада моя
В цьому світі, де вічна проблема -
Гроші, побут, робота, житло...
Аби краще усе, аби ліпше!
Світе білий з хижацьким єством,
Що тобі до мого крику-вірша?
Що тобі? А мені так болить,
Так судомить і хилить додолу...
Світ - в якому життя, тільки мить,
Світ - в якому не вірять нікому...
Як мара, через натовп іду,
Краплі срібла блистять у волоссі.
Чи написано так на роду?
Тільки я, тільки дощ, тільки осінь...

23.09.2013р. Львів

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-10-08 22:44:31
Переглядів сторінки твору 6557
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / 0  (4.963 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.870 / 5.64)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.797
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.12.19 21:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-10-08 22:56:00 ]
блюзово...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-10-09 00:01:36 ]
) Таки імпровізація...
Дякую, пані Любо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-10-08 23:26:56 ]
У Львові таки танцює осінь... і без дощу, а на "бабинолітньому" подіумі... І це прекрасно! А у вересні справді дощило...
(крику-віршА)
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-10-09 00:00:56 ]
Вітаю, Мирославе.
Знаходжу час для друкування на сайті віршів Львівського циклу. )) Я ж майже весь вересень у Львові провела. А у вересні таки дощило! )
Дякую за родовий відмінок. Наголос все-таки на першому складі, правда ж?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-10-09 09:29:31 ]
Звісно.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-10-09 02:54:32 ]
Хочеться наспівувати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-10-09 19:41:05 ]
Значить, маєте гарний настрій, Світлано! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-10-09 09:06:45 ]
Як мантра - тільки я, тільки дощ, тільки осінь...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-10-09 19:42:21 ]
)) А хочеться мантри:ми удвох, теплий дощ, добра осінь... ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-10-09 22:26:57 ]
от і треба так дописати!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дубініна (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-09 16:25:17 ]
Наталочко!
Як гарно!
Теплої Вам осені і нових віршів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-10-09 19:43:22 ]
Дякую за добре слово, Улянко!
Натхнення!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-10-09 17:22:02 ]
Пісня справжня, Наталь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-10-09 19:44:53 ]
Дякую, Ваню!
А ти звернув увагу, як по різному сприйняли вірш поети та Редакція Майстерень? ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-10-09 17:37:32 ]
Оцінка знижена за наїзд на людей, з анонсуванням цього на головних сторінках ПМ.
"світ людей, що не вірять нікому" - це чергова краплина отрути з відомого злого штампу, який намагається продукувати такі ж світогляди - тому адміністрація і звертає читацьку увагу на цю проблему.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-10-09 20:07:18 ]
Вітаю, шановна Редакція Майстерень!
Приємно бачити вас на своїй сторінці.)
Ви знизили мені оцінку. Що ж... маєте право. Оцінювання взагалі поняття суб'єктивне.
А я далека від того, аби вважати, що мої вірші можуть усім без винятку подобатися.
Хоча, як не дивно, я вам вдячна за небайдужість. Ви не тільки прочитали вірш, але зробили із нього свої висновки, оцінили його та ще й постаралися мені пояснити, чому саме ви знизили оцінку.
На скільки я вас могла зрозуміти, ви не заперечуєте те, що існують люди, котрі нікому не вірять? Ви лише проти того, аби про це говорити-писати. Бо це на вашу думку є "наїздом". І ви не бажаєте, аби такі "наїзди" анонсувалися. Тобто, говорити-писати про це можна, але десь тихенько?
Ви пишете про "відомий злий штамп", хоча як я не старалася пригадати відомі мені штампи, так і не могла збагнути, про що річ. Може, той штамп напів відомий, адже я його не пригадую?
Смію завірити вас, шановна Редакція Майстерень, що ніякого злого умислу, ніякого намагання продукувати отруйні світогляди у мене взагалі не було. І потім, як же тоді ви поставитеся до таких стрічок:
"Тілько я, мов окаянний,
І день і ніч плачу
На розпуттях велелюдних,
І ніхто не бачить,
І не бачить, і не знає
Оглухли, не чують;
Кайданами міняються,
Правдою торгують.
І господа зневажають,
Людей запрягають
В тяжкі ярма. Орють лихо,
Лихом засівають,"
На мою думку у цьому вірші теж йде мова про людей і про їх не найкращі якості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-10-09 20:22:56 ]
Шановна Наталю, це ж очевидна різниця між "І господа зневажають,
Людей запрягають..." і "Світ - в якому життя, тільки мить,
світ людей, що не вірять нікому..." - добре, що ви відредагували цей момент.
Хочу звернути вашу увагу на відповідні пояснення
http://maysterni.com/publication.php?id=55753
"Про «людину» і «добро», «світло» і «пітьму», «холод» і «зло»"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-10-09 20:39:11 ]
Дякую, дякую!
Я згадала про цю публікацію із підказки Ксені Озерної. Та обов'язково прочитаю ще раз, аби відновити у пам'яті та пороздумувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-10-09 17:39:20 ]
Світ - в якому життя, тільки мить.. Суголосно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-10-09 19:51:11 ]
Дякую, Інно, за суголосність!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-10-09 19:52:46 ]
Наталю, а, може, ще раз
Світ, в якому не вірять...
і далі за текстом..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-10-09 20:12:42 ]
Вітаю, Ксеню.
Тобто, ти пропонуєш зі стрічки забрати слово "людей"?
Ах ось у чім справа! Справа у слові "людина"!!!
Я все зрозуміла. Дякую!
Так і зроблю.