Поетичні майстерні

ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

2025.04.11 11:35

Хотілося критики

Надійшла пропозиція від Старшого Брата проаналізувати. Він має таку схильність як Інтернет-сапієнс. До цього було лише ранкове вітання – млинцем, а днями було з пиріжком. Нормальна кафе-практика. До слова, програма співробітництва зазнала деяких о

Юрій Гундарєв

2025.04.11 09:34

Маргарита Половінко, воїн Світла

Сьогодні, 11 квітня, об 11:00 у Кривому Розі проводжають в останню путь Маргариту Половінко. Поховають нашу героїню на Алеї Слави на центральному кладовищі міста.

На фронті загинула 31-річна криворізька художниця Маргарита Половінко.
Від 2024 року вон

Віктор Кучерук

2025.04.11 08:07

* * *

Квітень. Ранок. Вітер. Сніг.
Холодно до дрожі.
Показати на поріг
Лютому не можу.
Білосніжна бахрома
Позбавляє зору, –
Видалятися зима
Не бажає з двору.

Микола Соболь

2025.04.11 05:21

Неупередженість адміністрації

До адміністрації. Хочу нагадати, як адміни сварили мене за публікацію двох творів підряд і видаляли на свій розсуд, бо тема торкалася одного недоторканого автора порталу, який пописував російською. А тут заходжу і бум авторів по два твори підряд і око ад

Микола Соболь

2025.04.11 05:15

Квітнева сквира

Це вже було і місто це, і сніг,
і квітень, що пече мені у грудях,
бо замітає все, неначе грудень,
і слід кота кудись через поріг
у невідомість, у тернисту млу,
синичка попід вікнами заплаче,
вона весни чекала нетерпляче,
а небо їй вернуло зиму злу,

Олена Малєєва

2025.04.10 23:03

Стукає серце шпарко

Стукає серце шпарко:
Спогади - товарняк.
Тягнуться гулко, різко...
З втомою позаяк.

Позаминулоріччя
Все ще у груди б'є
Важко-тугий наплічник.

Олена Малєєва

2025.04.10 22:08

Медитація

Я сховаюся в своє світло
Най осяє мене цей промінь
Най тече і тече невпинно
Переповнює павідь, повінь.

Повінь повна яскраво-сяйва,
Річка тепла зірчасто-свіжа.
Я скупаюся в ній осяйна,

Олександр Сушко

2025.04.10 21:40

ЖАЙВІР

Вірш покладено на музику Сергія Степаненка.

https://youtu.be/VGCdBAGKmn4

Борис Костиря

2025.04.10 21:27

Ідеї

Чи можуть ідеї вивітритися
із голови?
Чи можна їх розхлюпати,
як воду у відрі?
Вони невідомо як з'являються
і невідомо куди зникають.
Ідеї невловимі, як нейтрино.
Щойно вони були

Борис Костиря

2025.04.10 21:23

Спалах

Куди я поспішаю?
Цей спалах слова
мовби перед майбутньою
неможлмвістю писати.
Попереду безодня невідомого.
Ні, це не поспіх.
Це самозаглиблення.
Надолужування минулого

С М

2025.04.10 20:00

Безумець (Van Morrison)

Було люду на явленні Безумця
Казав, на місці старому стрічаємося
Убравсь у мережива і сатин у ремінцях
Чоло в небеса, усміх на півлиця

Казав оце:
”Леді й джентльмени, принцеві зле“
Стоячи на брамі, отам де склеп

Євген Федчук

2025.04.10 19:19

Як Мстислав Удатний з уграми за Галич воював (1217-1221 роки)

Орбан, дідько б його взяв, витріщивши очі
Українське Закарпаття захопити хоче.
Грає в нім москальська кров, бо всі ж добре знають,
Що угри із москалями спільних предків мають.
Тож і тужиться аби світу доказати,
Що на землі українські може право мати.

Іван Потьомкін

2025.04.10 19:05

***

Людиною буть можна тільки за життя,
Опісля тільки образом.
Істина, здавалося б, проста,
Та ой як часто ми її обходимо
І наділяємо живих оцінками високими:
Геній, пророк.., навіть Месія…
Забуваємо, що правом цим наділений
Тільки Всевишній.

Адель Станіславська

2025.04.10 18:52

***

канони ікони іконостаси
поклони богу чи свинопасу
нема різниці нема границі
не б'ють поклонів лиш одиниці
не горблять спини не йдуть за тлумом
не товаришать з вселенським глумом
за те від віку і аж до скону живих не люблять... такі закони...

Адель Станіславська

2025.04.10 18:51

***

За гаслами гасла...
За ними - глуха пустота.
Два боки медалі:
дорога в одвічне нікуди,
що завше широка, розлого-простора й не та;
і ниточка-стежка
до сонця між терня облуди...
Крізь біль межи глуму...

Ольга Олеандра

2025.04.10 13:13

На вишневий цвіт

На вишневий цвіт – снігом.
Це не може буть збігом.
Тож, можливо, це випадковість?
Перебіжна пуста гоноровість?
Але ж цвіт в холодінні страждає –
опадає, дрижить й опадає.
Поріділі розхристані віти
вже не вкриті привітливим цвітом.

Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

Нові автори (Поезія):

2025.04.08

2025.04.03

2025.03.20

2025.03.18

2025.03.03

2025.02.28

2025.02.20

• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

	Логін		Пароль

	Зареєструватися?
	Забули пароль?


Молоде вино
Homo scribendi peritus
Класики
Вічноживі

Дата публікації	2014-01-11 23:25:47
Переглядів сторінки твору	4434
* Творчий вибір автора:	Майстер-клас
* Статус від Майстерень:	R2
* Народний рейтинг	0 / -- (5.018 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень"	0 / -- (5.163 / 5.79)
Оцінка твору автором	-
* Коефіцієнт прозорості:	0.735
Потреба в критиці	щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні	не обов'язково
Автор востаннє на сайті	2014.12.12 13:24
Автор у цю хвилину	відсутній