ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Марія Дем'янюк
2026.07.17 18:48
Місяць золотою щукою
Упірнув в Неккар,
Бризки розлетілись зорями —
Дивоночі дар.

Замок — синьоокий велетень —
Задививсь на міст,
Вітер награє мелодію:

В Горова Леся
2026.07.17 16:19
Червона макова пелюстка. Де взялася?
Злетіла, як метелик до руки.
Цей літній вітер - до легкого ласий,
Таку тендітність, бавлячись, образив:
Зірвав і кинув порухом хвиським
В подвійний спін повітряного вальсу.

А може піддалася на поталу

С М
2026.07.17 16:15
Частина I: Стрибок Закоханого

Рухаючись вітальнею
Я вимикаю телевізор
Дивлюсь на тебе
Усівшися напроти
Поки звук автомоторів
Щеза в нічну мить

Борис Костиря
2026.07.17 13:36
Він тікав у далеку місцевість,
Кігті рвав, ніби загнаний звір.
І жадана мета, ніби церква,
Все манила кудись від зневір.

Сподівався в далекому місті
Збудувати кар'єру і дім.
Та не виліпиш генія з тіста

хома дідим
2026.07.17 11:40
богемний сплін любов і ницість
протанцювали й шо тепер
вікно відбите у зіницях
вечірні сутінки
четвер
заводитись немає смислу
писати тексти ні про що
не надихають стіл ні крісло

Віктор Кучерук
2026.07.17 07:28
Пітьма густіла і зростала тиша,
І прохолода ширилась навкруг, -
Десь у стіжку попискували миші
Та запах косовиці повнив луг.
Снопами іскор бризкало багаття,
Потріскував ледь-чутно й слізно хмиз,
А я сидів, як вартовий на чаті
І цю красу любити кращ

Ірина Вовк
2026.07.17 06:14
Розділ ІІІ: Царський пурпур над Субурою Коли над Нілом зійшов Сиріус, палац затих. Навіть римські вартові біля воріт пересувалися навшпиньки. У глибокій внутрішній кімнаті, де стіни були викладені холодним зеленкуватим порфіром, Клеопатра народила син

Ірина Вовк
2026.07.17 05:59
Розділ ІІ: Цей круглий світ в Александрії Вона не готувала для нього ложа зі спартанського пурпуру чи шовків, які привозили купці з Серики. Вона знала, що чоловік, який провів тридцять років у шкіряних наметах серед вогких лісів Галлії, втомився від н

Євген Федчук
2026.07.16 17:58
Бурлить Польща, шипить Польща, Польща вимагає,
Що робити Україна має – що не має.
Чиє їм’я прославляти, а чиє ганьбити,
Щоб дозволили поляки з собою дружити.
Піднімають на знамена події минулі,
Мовляв, злочини ми ваші й досі не забули.
Про Волинську

Артур Сіренко
2026.07.16 16:43
Шукаю фарби:
Цей сірий світ сумний розмалювати
Наче б то він розмальовка дитяча,
а не вигадка божевільного деміурга.
Шукаю фарби:
Жовті кульбаби у мій старий сад
Прийшли дивувати волохатих
Марногудів крилатого травня,

Охмуд Песецький
2026.07.16 15:58
Мене могла спасти віра, і вона це зробила. Така, як моя, напевно, відома багатьом — тим, які йдуть (о, цей вічний образ руху до безсмертя) і знаходять себе. Це легше зробити, коли перебуваєш наодинці із собою, інколи переходячи від самоти зовнішньої

Борис Костиря
2026.07.16 13:43
Сповільнений тихий сніжок,
Мов друг призабутий, далекий.
Вкривається снігом порок.
Пророк у снігу, мов лелека.

Так тихий засніжений вальс
В гаю прозвучить непомітно.
Це ніжне послання до вас,

М Менянин
2026.07.16 13:05
Таємно, щоб ніхто не знав,
Ісус вечеряти зібрав,
Четвер цей день на небесах,
а жертва в Храмі, бо Песах.

Піднесений панує стан,
бо відповідний мають сан,
відсутні поспіх, суєта –

хома дідим
2026.07.16 12:36
що хотів сказати
не згадаю вже
звабили без ради
випадкові жести
сонцесхід на трасі
чобітки дівчат
шини від камазів
згар пекельний чад

Ірина Вовк
2026.07.16 10:27
ЧАСТИНА ПЕРША: ЮЛІЙ «Я знайшов її в пісках, де час не має влади. Вона була маленькою, але її очі вже вміли рахувати чужі страхи». (З неофіційних записів ветерана Х ЛЕГІОНУ) Розділ І: Вага золотого жука

Тетяна Левицька
2026.07.16 10:05
У грудині стогне вітровій,
ветхими нитками губи зшито.
Мабуть, що не варто в буревій
кочергою згадки ворушити.

Блискавиця вдарила, ніяк
з того пекла вирватись на волю.
Знепритомніла, зневірилась, ще б пак,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тіна Рагас (1986) / Проза

 Помилка природи




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-01-13 09:18:37
Переглядів сторінки твору 4961
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.620 / 5.5  (4.116 / 5.33)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (3.859 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.810
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми ЕССЕ
Автор востаннє на сайті 2015.10.22 22:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-14 10:04:46 ]
Тіно, це радше новела, а не есей.

У Вас гарні задатки прозаїка. Написано дуже зворушливо та образно. Я сама була ізгоєм у школі, тому прекрасно все розумію.

Але зверніть увагу на одну неточність у Вашій новелі. Спочатку Ви стверджуєте, що "Аня живе покладена сама на себе, нікого вона не цікавить і ніхто – її", а потім Ви пишете, що вона-таки страждає від того, що нікому не потрібна.

далі: спочатку Ви кажете, що Анина зовнішність- неприваблива, а потім- що у неї і "вишневі губи", і гарне волосся... Якому твердженню вірити?

Далі: Ви, як на мене, трохи переборщили з трагізмом. Така внутрішньо багата дитина, як Аня (адже ж "прочитала більше книжок, ніж Підгірна бачила"!) не може бути абсолютно нещасною, та й учителька не мала права грубо її відганяти, за це, якби Аня розповіла директорові, їй би "світила" мінімум сувора догана... Вбивство описане настільки перебільшено криваво, що я не повірила жодному слову.

В цілому- "5". Повторюю: у Вас дуже класні задатки, пишіть іще!

І бажано Вам опублікувати бодай один вірш, бо тут рейтинг авторам надається тільки за вірші.

Щасти Вам!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тіна Рагас (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-15 14:36:11 ]
Ганно, щиро дякую за такі теплі слова, а також, гадаю, слушні зауваження. Для мене дуже важлива думка такої досвідченої у цій сфері людини як ви. Обов'язково ще писатиму! Обіцяю!
Спасибі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Звичайна Нявка (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-16 21:36:29 ]
а я повірила... шкода Аню(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тіна Рагас (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-20 15:34:33 ]
Дякую, що повірили Нявко. Аню мені теж шкода! Знаєте, коли писала, просто сльози котилися. А не написати про це не могла! Просто з душі виривалося, з серця, і просилися писати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-20 16:19:16 ]
Тіно, то Аня- реальна особа???

:*( Але ж це настільки малоймовірно, щоби малі діти були такими жорстокими!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тіна Рагас (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-23 09:14:17 ]
Ганнусю, я дуже рада вітати Вас на своїй сторіночці! Гаразд, відкрию невеличку таємницю. Анна Волосожар - це справді неіснуючий персонаж. Але він створений на основі кількох реальних доль справжніх людей, у житті яких траплялося все переказане мною. Просто дуже важко і боляче дивитися на страждання людей... А як вражає дитяча жостокість!.. Не бачила б на власні очі, не повірила, що в душах білих та чистих ангелят може чаїтися просто непроглядний морок, страшна жорстокість, здатна убивати і глумутися над усім, усюди, завжди. Звичайно, я маю на увазі далеко-далеко не всіх дітей!
Щасти Вам!