ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.02.03
09:05
Втрутилась у долі
внуків, правнуків, праправнуків
тих хто вже давно
пройшов випробування
чи загинув колись
мільйони мільярди...
не для життя
руйнує засоби буття
внуків, правнуків, праправнуків
тих хто вже давно
пройшов випробування
чи загинув колись
мільйони мільярди...
не для життя
руйнує засоби буття
2025.02.03
06:06
Під ногами тріск і слизь,
Сонця промені згори, –
Не такі вже, як колись,
Вільхи, клени, явори.
Аж не віриться, що сам
Школярем садив цей гай,
Де стоїть пташиний гам
І лиш зелені розмай.
Сонця промені згори, –
Не такі вже, як колись,
Вільхи, клени, явори.
Аж не віриться, що сам
Школярем садив цей гай,
Де стоїть пташиний гам
І лиш зелені розмай.
2025.02.02
22:11
Ех, катма щастя,
або – Не в цім ось житті
Чим більше кплю з негараздів
Тим трудженіший мій сміх
На біду загубивши із часом
Щось властиве мені
У чому користь, сказав хоч би хто
Чи, як не твориш молитви
або – Не в цім ось житті
Чим більше кплю з негараздів
Тим трудженіший мій сміх
На біду загубивши із часом
Щось властиве мені
У чому користь, сказав хоч би хто
Чи, як не твориш молитви
2025.02.02
21:58
Міріади доріг на землі пролягло.
Вже у космос лаштуються діти.
А мене тільки й тягне, що в рідне село.
Кажуть – так починають старіти...
Боже ж, як тут змаліло все.
Навіть шлях до Дніпра скоротився.
Я прибульцем стою і тамую щем.
Щем гіркий, що під
Вже у космос лаштуються діти.
А мене тільки й тягне, що в рідне село.
Кажуть – так починають старіти...
Боже ж, як тут змаліло все.
Навіть шлях до Дніпра скоротився.
Я прибульцем стою і тамую щем.
Щем гіркий, що під
2025.02.02
20:23
Голос долинає крізь простір,
руйнуючи молекули тиші.
Голос доходить
ледь відчутним шепотом,
який не можна відрізнити
від навколишніх меблів,
але від нього
здригається підлога,
руйнуючи молекули тиші.
Голос доходить
ледь відчутним шепотом,
який не можна відрізнити
від навколишніх меблів,
але від нього
здригається підлога,
2025.02.02
20:18
Покинуті сторінки соцмереж -
як скелети динозаврів і риб
на дні висохлого моря.
Ними гуляє вітер,
продуваючи минуле
і рухаючись невідомо куди.
На дні висохлого моря
солоний ґрунт,
як скелети динозаврів і риб
на дні висохлого моря.
Ними гуляє вітер,
продуваючи минуле
і рухаючись невідомо куди.
На дні висохлого моря
солоний ґрунт,
2025.02.02
15:05
Осінній Сейм і кольори осінні,
Засохли трави скрізь на берегах.
Берізки жовті, небо синє-синє,
А вдалині на Суми давній шлях.
Ще дивляться у воду потемнілу
Край берегів прив'язані човни.
Петрів батіг свої тримає стріли,
Засохли трави скрізь на берегах.
Берізки жовті, небо синє-синє,
А вдалині на Суми давній шлях.
Ще дивляться у воду потемнілу
Край берегів прив'язані човни.
Петрів батіг свої тримає стріли,
2025.02.02
15:01
Безлистя душ, оголені слова,
Кричать безсило й мовчки падолистом.
І кожне цвях у серце забива,
Щоб загорнути у холодне місто.
Де не врятують душу ліхтарі,
Підсвічені бредуть під ними тіні.
До зір далеко, бо вони вгорі
Кричать безсило й мовчки падолистом.
І кожне цвях у серце забива,
Щоб загорнути у холодне місто.
Де не врятують душу ліхтарі,
Підсвічені бредуть під ними тіні.
До зір далеко, бо вони вгорі
2025.02.02
14:44
Коли плечі, давно стомлені,
Знов аларму торкне полум'я,
З однією на всіх долею
РозігнУться хребти зболені.
Там окопних ґрунтів місиво
На руках, на щоках - міксами
З поту, крові, та все - мізером,
Знов аларму торкне полум'я,
З однією на всіх долею
РозігнУться хребти зболені.
Там окопних ґрунтів місиво
На руках, на щоках - міксами
З поту, крові, та все - мізером,
2025.02.02
13:37
Хто з нас – із тих, хто при Союзі жив,
Не пам‘ята трагедію Хатині.
Вона вже трохи призабулась нині.
Тоді ж про те у школі кожен вчив.
І пам’ятник величний возвели,
І з кожного куточка говорили,
Як німці ціле селище спалили,
Настільки вже жорстокими
Не пам‘ята трагедію Хатині.
Вона вже трохи призабулась нині.
Тоді ж про те у школі кожен вчив.
І пам’ятник величний возвели,
І з кожного куточка говорили,
Як німці ціле селище спалили,
Настільки вже жорстокими
2025.02.02
12:42
День 34-й і ранок 35-го. Прибуття на Ітаку)
1.
Зранку – як в турі в Туреччині,
знову всі пруть до їдальні...
Й тільки, нарешті, увечері
заходи стались прощальні:
1.
Зранку – як в турі в Туреччині,
знову всі пруть до їдальні...
Й тільки, нарешті, увечері
заходи стались прощальні:
2025.02.02
11:03
Не знаю як ви, шановні, друзі, а я боюся до дрижаків своєї дружини-берегині. Хоч і люблю безтямно.
А чому боюся - запитаєте ви. Так і бога одночасно і бояться, і люблять. Люблять за те, що він прощає глупства окаянним грішникам, а бояться за те, що може
2025.02.02
07:45
Холодною гілкою вишні
Світання вдаряє об скло
І тихої ночі затишність
Мигцем покидає житло.
Відразу сіріє надворі
Узимку цієї пори,
Коли розчиняються зорі
У світлі, що плине згори.
Світання вдаряє об скло
І тихої ночі затишність
Мигцем покидає житло.
Відразу сіріє надворі
Узимку цієї пори,
Коли розчиняються зорі
У світлі, що плине згори.
2025.02.01
22:50
Виорюють дощі на смуток день,
Молитву сонця знову ждем лишень.
І меле час всіх нас, як міста шум.
Із люду витинає світло сум.
І тілотіні, на любов скупі,
Кудись бредуть загублені й сліпі.
І птаха серця в клітці самоти.
Замкнуто душу знов на тишу ти
Молитву сонця знову ждем лишень.
І меле час всіх нас, як міста шум.
Із люду витинає світло сум.
І тілотіні, на любов скупі,
Кудись бредуть загублені й сліпі.
І птаха серця в клітці самоти.
Замкнуто душу знов на тишу ти
2025.02.01
21:13
Всі фанати з вулиці
Засвистять, затупцяють
Через твої мускули
Як проблимнеш у своїх мокасинах
Скрутиться серцевий в’яз
Хтось подвійну долю взяв
Пальцями що трусяться
Нумо, де звитяжець, де змія
Засвистять, затупцяють
Через твої мускули
Як проблимнеш у своїх мокасинах
Скрутиться серцевий в’яз
Хтось подвійну долю взяв
Пальцями що трусяться
Нумо, де звитяжець, де змія
2025.02.01
20:16
За віконцем ніченька,
Втома вкриє віченьки...
Час на колискову...
Зіронька сія, роздивилась -
У солодкі сни, попросилась -
в мандри кольорові...
Приспів:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Втома вкриє віченьки...
Час на колискову...
Зіронька сія, роздивилась -
У солодкі сни, попросилась -
в мандри кольорові...
Приспів:
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
2024.05.20
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2021.07.17
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Паприка Паприкова (1959) /
Критика | Аналітика
СОВРЕМЕННАЯ ЭКОНОМИЧЕСКАЯ ДИПЛОМАТИЯ
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
СОВРЕМЕННАЯ ЭКОНОМИЧЕСКАЯ ДИПЛОМАТИЯ
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1665 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1665 seconds