ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.09.21 08:30
Їжачки каштанів падають з дерев
на бруківку скверу, у пожухлі трави,
кожен рік скидає дерево старе
їжачки у листя золотаве.
Для дітей забава, їх тут повен парк,
гомінка малеча грається плодами.
Я примружив очі, через листя шарк
сам біжу дитиною до

Віктор Кучерук
2024.09.21 05:38
Ти мене замучила безладдям
І надлишком придбаних речей, –
Поламала шафу, а в шухлядах
Не лишила й ніші для мишей.
У кімнаті душно та імлисто,
У повітрі висне всякий пил, –
А було без тебе свіжо й чисто,
І не мав мороки старожил.

Ярослав Чорногуз
2024.09.20 23:29
В обіймах матінки Природи
Люблю душею я цвісти.
Якби хоч тінь твоєї вроди,
Якби була зі мною ти!

І це високе безгоміння
Сміялося б із висоти,
Розвіялась печаль осіння,

Козак Дума
2024.09.20 21:57
Ми наймиліше в серці носим,
у думах наших бережем,
і лише подумки голосим,
як лихо десь підстереже…

Безмовно наше серце плаче,
щемить беззахисно душа,
і повноводо лине «Кача»,

Ігор Деркач
2024.09.20 21:32
А бути чи не бути є ще шанси.
Захоплюємо села і міста!
Це ще аванси,
та нема балансу
у популяризації шута.

***
А той, що не утік, у теплій ванні

Микола Дудар
2024.09.20 21:00
Оскільки
***
Оскільки сьогодні ти будівник,
Перебудуй себе заново.
Ти мене чуєш, ну що то за крик?
І не забудь, підкинеш за авторство…

Оскільки сьогодні ти водолаз,

Сергій Губерначук
2024.09.20 15:02
Ярий Славе мій дивний!
Наспіваймо пісень
у пралипень чарівний
і в один той же день*!

28-ої ночі,
28-го дня
разом здіймемо очі

Світлана Пирогова
2024.09.20 12:52
Без тебе плачу я струною,
І пісня, наче темна хмара
Далеко лине із журбою.
Тебе чекати - мені кара.

Без тебе засихає квітка,
Хоч дощ періщить, як з відра.
Квартира, мов залізна клітка.

Іван Потьомкін
2024.09.20 10:55
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,

Юрій Гундарєв
2024.09.20 09:31
вересня російська авіабомба влучила у пансіонат для літніх людей у Сумах.
Одна людина померла, ще дванадцять поранено…

Будинок для літніх людей.
Багатостраждальні Суми.
Совість, пропитана кров’ю, де?
Сумно…
Мабуть, для кривавих бомб і ракет

Микола Дудар
2024.09.20 06:48
Серпень, хлопче, що з тобою?
Знову збігу задощив
Не здивуєш нас водою
Ти диви, ше й оточив…
Заперіщив… розізлився
Міра жарту певна є…
Ну а після в небо змився
Православного вдає…

Микола Соболь
2024.09.20 06:19
Зацокотить трамвай по рейках,
задріботить у вікна дощ,
перечитаю вкотре «Швейка»…
Не любиш «Швека»? Ну і що ж.
Візьми собі Дюма чи Кінга,
нудьгу сховай між сторінок.
Вінілу крутиться платівка,
міняю джаз дощу на рок.

Віктор Кучерук
2024.09.20 06:15
Якщо чесно, то роками
Я, безсонню завдяки,
По ночах лиш марю снами
І даремно мну боки.
Важко в спогадах блукаю,
Легко втомлююсь від мрій, –
Хворість змучила до краю
Та змінила розклад мій.

Юрій Лазірко
2024.09.20 03:35
come home alive
come home alive
through bitter winds
as sharp as knife
through rolling stones
of battle fields
the swings of swords
and piles of shields

Артур Курдіновський
2024.09.19 21:52
Якщо я вкраду кілограм бараболі -
Чекають п'ять років позбавлення волі.

Якщо я беззбройну людину приріжу -
Шість років в'язниці. А може, і більше.

Якщо я зґвалтую десь жінку красиву -
Довічне - це вирок цілком справедливий.

Євген Федчук
2024.09.19 13:32
«Москву» як наші потопили,
Москальський скреп на дно пустили,
На болотах піднявся вий:
- Та як таке можливо було,
Щоб наша гордість потонула
Фактично не вступивши в бій?!
Хіба коли таке бувало,
Як «дєди» наші воювали?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05

Любов Інішева
2024.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Косович (1989) / Вірші

 ***




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-03-27 21:09:39
Переглядів сторінки твору 4668
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.057 / 5.5  (4.886 / 5.41)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.803 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Блюзу
Автор востаннє на сайті 2009.06.01 16:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-27 22:25:30 ]
Дозвольте Вам висловити свою (як то кажуть НМСД):
* "Я живу у своєму сумному домі без вікон," - думаю "своєму сумномі" - якесь слово зайве, адже "без вікон2 вказує, що це дом сумний, а те що "живу у домі2 - і має на увазі, що він Ваш. Тобто якби замінити слова, ну напр. "Я живу в затісному домі без вікон"... ну щось таке...

* "Наодинці зі стінами й сірими напівснами," - думаю слово "стінами2 - зайве або слабке слово. Якби замінити його на "Наодинці з думками і голодними (або холодними) напівснами"...

* "Силуетами мрій, що давно вже до мене звикли," я б також цей рядок підсилив: "І приходять до мене бажання (напр. або думки, але вже було... чи щось інше) не знаю з відки"

* "прозорими тінями " - не бачу цього образу6 Тінь не може бути прозорою (нмсд).... Можна було б "безтінними тінями" чи вже якими...

* у цунами хвилі? Я думаю, що щось більше ніж хвилі... Може "пащі" чи "безодні"... Бо "хвиля2 для цунами - замаленьке порівняння...

Отак... вибач, але не мав на меті щось поганого...
З найкращими побажаннями - Костя.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Косович (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-28 15:41:42 ]
Костю,( не ображаєтесь, що без "пана"?) Дуже Вам вдячна за коментар.І за те, що витратили на мене стільки часу! Але боюсь, що Ви не до кінця відчули настрій мого вірша. Він відповідає моєму настрою.
Інші слова - то буде інший настрій і стан.
Ви тільки уявіть такий варіант, за вашою версією:
***
Я живу в затісному домі без вікон
Наодинці з думками й голодними напівснами
І приходять до мене бажання не знаю звідки
і безтінні тіні пащ й очей безодні.

(лір. героїня - голодна, бомжувата,
страждає на глюки і на хворобливі бажання.. асоціація з лікарнею, як на мене)

Вибачте, Костю може я щось не так зрозуміла.
Я не ображаюсь і ви не ображайтесь.
З повагою, Галина.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2009-03-27 23:17:49 ]
(Мандрівний Поет)

..Я ЖИВУ У ТВОЇХ ПОСМУТНІЛИХ ЛУКАИХ,
ЗАГРАТОВАНИХ ВІЯМИ КОЛЬОРУ КАВИ -
У КОХАНИХ ЗАБУТИХ ОЧАХ...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Косович (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-28 15:43:10 ]
Дуже надихаючі, ніжні ліричні рядки.
Це уривок з твору, чи моновірш?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2009-03-28 02:24:36 ]
Галю, у Костянтина своє бачення поезії і світу, досить відмінне, до того ж він чоловік, а чоловікам подобаються сильні акценти і конкретність.Тобто я пишу цей коментар не тому, що хочу посперечатись з Костянтином,а тому що мені, як жінці, подобаются напівпрозорі кольори Вашого вірша.Почну з того, що "жити у домі без вікон" можна і весело - просто відрізано від світу, а тому у слові "сумний" таки є потреба, як і у слові "своєму", бо жити ж можна і у чужому домі. Отже,"Я живу у своєму сумному домі без вікон," - сум і втрата зв'язку зі світом.
"Наодинці зі стінами й сірими напівснами," - стіни обмежують, давлять, а крім них - нікого, лише сіра одноманітність існування у житті-напівсні.
"Силуетами мрій, що давно вже до мене звикли," - це відсутність бажань і нових мрій, а старі мрії вже й не мрії, а так, просто згадки про те, що мріялюсь.
"І прозорими тінями хвиль торішніх цунамі" - по-перше, тіні таки прозорі, бо крізь них видно те, на що вони падають, а по-друге особисто я бачу за цими словами сильні почуття у минулому, і, користуючись словами цієї фрази, тлумачення її образів можна можна було б розширити набагато більше, ніж це роблю я."Хвилі цунамі" - тому що почуття можуть бути такими ж неочикуваними і сильними, вони можуть накотити і розтрощити, в них можна потонути, а можна й вижити, але після них вже точно не буде так, як було.
"Не пишу й не чекаю листівок без адресата," - не маю сподівань на майбутнє.
"І мене не цікавить, хто преміг на дербі." - можна сприймати буквально, а можна трактувати як байдужість до вічних перегонів суспільства під назвою "Хто кращий?", бо це суєта, а ще чому б і не збайдужіти до світу, якому байдуже до того, хто залишився сам на сам зі стінеми і самотністю?
Але..."Та чомусь одну лише річ так хочеться знати...І чому усміхається місяць навіть в ущербі?" - ось воно, те, що вносить надію і робить вірш світлим.:)А місяць ущербним не буває, просто він на таким здається. Як думки інших, коли вони не споріднені нашим.Так, як мені - думки Костянтина відносно цього вірша. А Костянтину - Ваш вірш, Галю.:)А якщо я неправильно зрозуміла Ваш вірш - видаліть мій коментар, щоб він не псував сприйняття іншим.
Костю, не сприйміть мій коментар, як ворожість до Вас. Це просто інша думка, яка має право на існування, так само, як і Ваша.:)
З найкращими побажаннями - Роса.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-28 12:25:10 ]
Шановна Тетяно Роса! Написали Ви добре: з обгрунтуванням і відповідно до свого світобачення. І немає в цьому нічого поганого. Я зазвичай рідко роблю такі ось "розумності", адже розумію безрезультатність моїх слів, адже по-сіту я апелюю автору і не погоджуюсь з ним... Ну, яка нормальна людина буде з цим погоджуватися? Я за своє життя стільки наслухався від отих старів дідів-членів НСПУ, скільки мені перший редактор крові попив (це ще видаючи свою першу збірку), що я сам лютував, нервував, але перероблював... Звісно зараз дивлюся на власні вірші і бачу огріхи, деякі є слабкі місця, в чомусь неточності, деякі слова замінив і підсилив - і то нормально. Але з віком (ну, це вже я загнув, звісно "з віком") проходять почуття, слабшають або підсилюються відтінки. Тому не можна однаково написати про ВЕСНУ чи КОХАННЯ в 20, 30, 50 років: кожному віку своє. Але залишається сталим одне: чіткість думки і серце автора. Тому потрібно спішити писати, адже поезія - це справа молодих! Я колди читаю вірші, то у одиниць авторів (безумовно сучасні класики) находжу зі свого боку і зауваження і помилки, а особливо - це нечіткість образу, завуальвано під марку "модернізм" свою неосвідченість і неначитаність, брак таланту... а вражає, то це - аморальність опоетизована статевість... перенесення тваринницьких інстинктів у поезію. І автор не відчуває, що це відразу стає гидотою: З посмішкою і дивним сяйвом у очах він носиться з даними віршами, як дурень з писаною торбою, а усі аплодують: видавництво видає, люди читають... Якби хто хотів позмагатися зі мною у словоблудіі, або матюгальництві, то не гарантую, що він би у мене переміг. Але я цього не виставляю і не приємлю у справжньому вимірі. Ось така відповідь. А вірш авторки - хороший.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Косович (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-28 15:48:25 ]
Пані Тетяно! Як Вам вдалося усе так точно зрозуміти, відчути і передати? Я в захваті!!!
Лиш хочу додати, що коли місяць зменшується, тобто знаходиться "в ущербі", як казала моя бабуся, то він має таку форму:)ніби посміхається.
А коли росте, то навпаки ось таку:(
Ця невідповідність мене й здивувала.
Велике Вам ДЯКУЮ!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-03-28 13:08:53 ]
"Тому потрібно спішити писати, адже поезія - це справа молодих!" - дозволю собі тут не погодитися з Костянтином. "Спішити писати" ти, Костику, перестанеш, коли тобі буде за 30, можливо. А ближче до 40 ти зрозумієш ціну мовчання. Щодо "поезія - справа молодих" - ноу коментс :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-28 13:32:00 ]
Мені 34 роки...
І всі інші похідні від цього віку...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-03-28 13:38:51 ]
Тоді є надія, що скоро зрозумієш :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Косович (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-28 15:52:43 ]
Чорі, я зрозуміла Ваші слова, як те, що у старших авторів думки й вірші більш виважені, а в молодих багато ще піни і води.
Згодна з Вами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-03-28 16:00:34 ]
Я б скоріше сказала так: у 20 більше хочеться віддати себе світу, а в 40 - зберегти світ у собі.