ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2024.06.26 12:27
Якщо українець – чини як Отець,
сприймай як гостинець привітність сердець.
Ми зрощені Богом, на захист нам лють,
творім перемогу і кожен тут будь!

Так, лють це не лютня – це велетня рик,
хоч ним користатись ніхто з нас не звик.
Але коли доля віщує

Іван Потьомкін
2024.06.26 08:49
Нехай мене Зоська про вірш не просить,
Бо коли Зоська до вітчизни верне,
То квітка кожна вірш проголосить,
Зіронька кожна заспіває напевне.
Допоки квітка розквітне,
Допоки зіронька в леті,
Слухай, бо то щонайкращі поети.
Зірки блакитні, рожеві кві

Юрій Гундарєв
2024.06.26 08:47
Летять слони-2
 

Читаю не так давно опублікований вірш еротичного сатирика Олександра Сушка «Летять слони»:

Пора ув ирій. Засинають мухи,
Сніжок подвір'я пухом побілив.
Летять слони. За крила правлять вуха,

Микола Соболь
2024.06.26 08:17
Вклонюся житу, жито – це життя,
у колоску початок родоводу,
рятує хліб людей в лиху негоду,
а ми його жбурляєм, як сміття.
Шукаєм Бога згублені сліди,
хто йде у церкву, хто до синагоги
у кожного свої шляхи-дороги
та кожен просить Господа: «Прийди!»

Віктор Кучерук
2024.06.26 05:38
За межею небокраю
В сутінь вкутані світи, –
Там дрімотно поглядаєш
Вже на перші зорі ти.
Темна ніч постала німо
І навіяла жалі,
Мов пожовклий фотознімок
На журнальному столі.

Артур Курдіновський
2024.06.26 01:32
Римуються почуття.
Відгукуються світанки.
Можливо, то був не я.
Повірити чи піти?
Постарівся та помер
Закоханий щирий Янко,
А замість палких троянд -
Високі стоять хрести.

Світлана Пирогова
2024.06.25 21:22
Феєрія літа - в сонячних бризках,
В мандрівці легенького вітру.
Колише хмарки небесна колиска.
Терпке і духмяне повітря.

І я споглядаю серпневу красу,
Смарагдові хвилі із лісу.
Піймати б у руки грайливу ясу,

Ярослав Чорногуз
2024.06.25 13:26
Краса на попелищі - Божий дар,
Серед руїни, чорноти, розпуки,
Де ходить смерть, неначе той косар,
Наповнює Сварожі райські луки...

Ярило тільки, ніби квітникар,
Занурює у попіл власні руки,
Кохання квіти

Леся Горова
2024.06.25 13:14
Я тобі іще наснюся в шум дощу,
Обійму і про любов нашепочу.
Я наснюся, хоча думав, що забув,
Загубив між ковилами у степу.

Попалив, що з нами сталось, поміж трав,
А що роси зберегли, то не зібрав.
Та усе, що відгоріло, заболить,

Борис Костиря
2024.06.25 11:34
Кам’яний голос тиші
ліг на гладінь озера.
На озері розпускаються
не латаття, а надії,
розчарування і прикрощі.
Озеро таке глибоке,
як неозорість пізнання.
Дзеркало водойми відкриє

Олександр Сушко
2024.06.25 08:48
Я правду накришу вам дрібно-дрібно,
Солодку казку у дугу зігну...
Без ніжності і вірність непотрібна,
Дзявкоче муж щоденно на жону.

Дружину чоловіченько замучив
І їсть її, немов з грибами плов.
Любов, як відьма - злюща і кусюча

Віктор Кучерук
2024.06.25 07:55
Озираючись на схід
Йду скоріш на захід,
Раз до підлості сусід
Має здавна нахил.
Споконвічно тягарем
Давить серце смута,
Бо не порівно берем,
Ділячи набуток.

Артур Курдіновський
2024.06.25 00:50
Єдиний вихід - Перемога!
Це знає вільний наш народ.
Велика й праведна дорога -
Супроти всіх дрібних турбот.

Вже ясно: хто чужий, хто свій...
Єдиний вихід - Перемога!
Це світла й темряви двобій!

Іван Потьомкін
2024.06.25 00:11
У мене набагато більше свят,
аніж у тих, хто живе од свята і до свята.
Адже за свято звик сприймать,
коли задумане здійснилось,
коли малятко усміхнулось,
коли відкрив нове ім’я,
коли у хор пташиний долучився,
як линyть звіддалік синівські голо

Володимир Каразуб
2024.06.24 21:08
В кімнаті оцій чорно-білі примари. Знову
Ти сидиш у профіль, фрази пливуть шрифтом.
Спокій знайомого голосу і музики витікають із грамофону.
Край неба у твоїй кімнаті і яблуні за вікном

І тому я кажу не чудернацькі, ні не дивні, вслухайся,
В оці н

Олександр Сушко
2024.06.24 19:52
Я правду накришу вам дрібно-дрібно,
Солодку казку у дугу зігну...
Без ніжності і вірність непотрібна,
Дзявкоче муж щоденно на жону.

Дружину чоловіченько замучив
І їсть її, немов з грибами плов.
Любов, як відьма - злюща і кусюча,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олекса Скрипник
2024.06.20

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Артур Томський (1971) / Вірші

 Етюд №17. Листи до себе.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-04-09 13:23:21
Переглядів сторінки твору 7007
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.662 / 5.5  (4.557 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 4.532 / 5.5  (4.410 / 5.36)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.729
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2018.06.30 11:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-04-09 13:34:25 ]
Проте інтернету все-таки вдалося передати твою щирість у вірші, твою близкість як приємного співбесідника.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Томський (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-09 14:26:52 ]
Дякую Юліє,
виходить, що листи доходять не лише мені )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-04-09 14:40:17 ]
Привіт Тюмені!
Дуже гарна, Артуре, композиція, Тюмень не пасе задніх!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Томський (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-09 14:51:48 ]
ага стараємося, не глушина ж якась, ось Інтернет маємо ))

дуже вдячний за високу оцінку


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-04-09 15:01:41 ]
Так, може, конвертиків вислати з паризькими адресами? :) Гарно, Артуре. Тільки от мені чомусь проситься зламати рядок:
"Тягучим і підступним «тет-а-тет»
кав’ярні поять,
спокоєм хвилинним,"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Томський (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-09 15:31:19 ]
та згодний я, згодний (власне, рядок закінчується на "тет-а-тет"), писав більше не для читання на папері, а для вичитки вголос
(запросили на одне дияспоріяльне паті)
твій варіант добрий, беру на озброєння
дякую, що забігла Любо! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Клименко (Л.П./М.К.) [ 2009-04-09 16:02:05 ]
Гарно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Томський (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-09 16:57:36 ]
спс, Наталю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-04-09 19:49:58 ]
Приєднуюсь до загальної думки: дуже гарно і свіжо. Привіт Тюмені, давно не був в Сибіру.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Томський (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-10 08:48:03 ]
ДякС
привіт передам обов*язково
приїздіть


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь К (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-09 20:56:56 ]
Дуже зримий образ міста,здається, відчуженого від людини...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Томський (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-10 08:50:08 ]
правильно підмітили
ДякС Олександре, заходьте ще


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Коваль (М.К./М.К.) [ 2009-04-10 12:24:14 ]
Добрий день, Артуре! Рада познайомитись з хорошим поетом. Прекрасний вірш. Хай щастить і пишеться!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Томський (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-10 15:43:23 ]
Вельми вдячний Ларисо за добрі слова!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-07-10 00:26:09 ]
Реготали боги: Аполлон, Афродіта і Ґеба, -
Всі дороги мої привели у зруйнований Рим.
Забери мене, чуєш? Туди, у неголене небо,
Де шорсткими губами торкаєшся пуп'янків рим.

Як мале зореня, залишуся у ньому на трішки,
Притулюся на мить, говоритиму щось невпопад...
Тільки в небі, на жаль, ще безжальніше ставлять підніжки.
Щоб землі досягнув зорепад, зорепад, зорепад...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-08 04:44:36 ]
З того неголеного неба літери - ну прямо жменями, жменями... Чисто тобі зорепад (вже Світланин..)

Добре письмо.