ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати

Ірина Білінська
2026.01.27 11:05
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?

Борис Костиря
2026.01.27 10:17
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.

Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле

Ігор Терен
2026.01.26 18:45
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.

***
А лінія життя, що на долоні,

Юрій Лазірко
2026.01.26 18:11
Пав король. Бажання випало за ним.
Чи всох, чи здох... пучечком затугим...
Рай-тузи я зминала у пітній руці,
життя не в шоколаді і не в молоці,
ушир розмазувала посміх на лиці,
в той дім ступала, де кальянив дим...

Приспів:

В Горова Леся
2026.01.26 16:48
Сьогодні сніг колишній втратив присмак.
В дитинстві пах весняною грозою,
Озоном літнім, і сідав зумисно
На губи, щоб розтанути росою,
Та смакуватися у чистих бризках,
І хвастатись- такий бадьоросвіжий,
Що можна з'їсти з нього цілу сніжку!

Марія Дем'янюк
2026.01.26 16:19
Тут час дрімає на ялинці,
І я блукаю наодинці,
А сніг всміхається - блищить,
Синичка на гіллі сидить,
І раптом пурх і полетіла,
А я сніжиноньки ловила...
Гойдається ялини гілка,
Вже не синиця...Певне білка...

Олена Побийголод
2026.01.26 12:08
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи:
• Режисер
• Оператор
• Головний герой
• Головна героїня
• Дівчина з хлопавкою

Ольга Олеандра
2026.01.26 09:09
Маю знайти у цьому мороці світло і сенс – свої власні.
І слідкувати, щоби не згасли
довіра і любов, попри біль і сльози.
Якщо вони згаснуть, ця московська нечисть переможе.

Маю зоставатись сильною, навіть коли безсила.
Можна черпати сили у турбот
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Женчик Журер (1983) / Вірші

 Силос




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-05-05 14:02:13
Переглядів сторінки твору 4795
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.604 / 5.5  (4.526 / 5.26)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.139 / 5.25)
Оцінка твору автором 4
* Коефіцієнт прозорості: 0.727
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.04.21 15:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-05-05 19:39:40 ]
М-м-м...
Конструкція вірша мені здалась важкою для сприйняття.
І в плані читання і в плані викладення суті.
Завернув одним словом

Бачу я крізь дерев зелену прозорість
Незорану землю під жовтим перснем (с)

Тут спотикнулась
І ще в кількох місцях.
Вибач коли шо не так :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-05-05 20:17:51 ]
Цікаво знати, ким себе уявив автор, коли писав
"Я люблю Вітчизну за те, що вижив
Там, де інші здихали в пекельних муках."? Де Ви вижили, ЖЖ, у своєму ніжному віці? І що Ви знаєте про "пекельні муки"? І хто ті "всі"?
Сонце, небо і поле - це не "лише". Це - початок і кінець, альфа і омега. Але ж ви хочете все готовеньке, так?
А до "євроколонії" нас ще довго не приймуть, так що ваш "політ над гніздом зозулі" - дешевий театральний прийом.
Єдине, у що віриться, так це "штин" від розв"язаних черевиків. Частіше міняйте шкарпетки!
ПС. До речі, під силос поля не засіюють.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женчик Журер (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-05 23:22:27 ]
2 Ч.Ж
цікаво відповідати:автор себе уявляє Женчиком Журером ))
Ж.Ж вижив. ну звісно ж, у переносному смислі. невже все, що написано у вірші варто вважати за правду? невже я "Пролітаю яструбом над полями"?
-якщо я "у своєму ніжному віці" не пройшов свої "пекельні муки", то скажу, що і таке було. дивно чути від поета такі зауваження.
-метафора штука сильна: коли природа вмирає, то вона не здихає в прямому смислі
-на полі під сонцем і небом без знань можна щось зробити?
якщо не вдалося передати настрій, то вибачте, значить такий я невдаха.
2 Юлія Зотова.
Власне, вірш мав би читати автор, для цього його і писав. тому складно з ритмом.
Всіх запрошую якось до Харкова, де і зможу вам особисто почитати віршики)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-05-06 00:30:34 ]
Ось і я про це, Женю: немає в цьому вашому вірші правди. Є речі, про які можна писати, тільки переживши їх, а не почувши анекдот з радіо ОБС чи начитавшись кольорової преси.
Метафора - штука сильна, коли вона виправдана.
"на полі під сонцем і небом без знань можна щось зробити?" - а хто тут у нас без знань? :)
А настрій уявляю - їде молода людина в поїзді, лупцює мух (згадуючи пекельні муки і лаючи ні в чому не винну Європу)), дивиться у брудне вікно вітчизняного вагону і фантазує :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-05-07 22:38:09 ]
Ти таке сонце, як я подивлюсь. Мабуть ти вмієш гарно читати. І дуже гарно виглядаєш, читаючи. Дівчатка тебою мабуть заслуховуються. Я б заслухалась точно. Вибач, що не вийшло зачитатись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-05-07 22:39:51 ]
Вище сказане мною
2 Женчику Журер


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женчик Журер (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-08 16:00:55 ]
нічого страшного, вибачаю, Юліє! приїжджай до Харкова,,,, або запрошуй мен до Вас! зможеш подивитися чи я те "Сонце" чи ні;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-05-08 08:16:04 ]
Женчику, привіт.
Може через те, що ранок сьогодні надто похмурий, твоя композиція з першого читання розкрила мені твій настрій:( Прикрість за незорану й незасіяну землю; за псевдо-волю і псевдо-свободу; за підступність псевдо-друзів,які посміхаються в обличчя, а насправді - готують ніж у спину; за змарноване життя тих, хто загинув за Вітчизну у пекельних муках, а натомість їхня земля стоїть навіть не засіяна і, врешті за брудний вагон...
Але ти вдячний Вітчизні, тому що ти мав змогу тут народитися, отже - вижити, в той час, коли стільки не народилося!
Глибока композиція, як на МСД, цікава форма, небайдужість автора, щирість, сувора життєва правда без прикрас, якою автор її бачить. Таке моє сприйняття.
Творчих знахідок, Женчику!





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женчик Журер (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-08 16:05:12 ]
дякую, що хтось розгледів правду в цьому вірші. Дякую за побажання)
Добре, що кожен знаходить щось своє у віршах. значить, що не нема однозначності, а є настрій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-05-08 18:33:48 ]
Чому "хтось"? У мене є ім'я і воно справжнє.